Справа № 212/2155/22
1-і/212/74/22
29 квітня 2022 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора Каланчацького відділу Скадовської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, в режимі відеоконференції, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12021231230000329 від 13 липня 2021 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,
У провадженні Скадовського районного суду Херсонської області перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12021231230000329 від 13 липня 2021 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, в якому до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Розпорядженням Верховного Суду від 06.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану: змінено територіальну підсудність судових справ, зокрема Скадовського районного суду Херсонської області, Жовтневому районному суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
27 квітня 2022 року до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло клопотання прокурора Каланчацького відділу Скадовської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , в якому прокурор посилається на те, що на даний час не зменшилися ризики, які були встановлені під час обрання та продовження запобіжного заходу. Так, ОСОБА_4 , який не має міцних соціальних зв'язків, оскільки офіційно не працевлаштований, проживає не за місцем реєстрації, знаходячись на волі зможе переховуватися від суду, також є ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки обвинувачений не згоден з їх показами, крім того, зважив на тяжкість покарання, яке може бути призначено ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 з підстав, викладених у ньому та вважав, що наявність обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні тяжкого злочину та ризиків, викладених у клопотанні, є достатньою передумовою для продовження строку тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, вважав, що відсутні будь-які докази його причетності до вчинення кримінального правопорушення, підозра не є обґрунтованою, він має міцні соціальні зв'язки, просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 підтримала думку свого підзахисного, заперечила проти задоволення клопотання прокурора, вважала, що оскільки допитані майже усі свідки у справі, ризик впливу на свідків є необґрунтованим, просила змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов такого висновку.
Ухвалою слідчого судді Скадовського районного суду Херсонської області від 14 липня 2021 року у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12021231230000329 від 13 липня 2021 року застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Ухвалою судді Скадовського районного суду Херсонської області ОСОБА_6 від 04 березня 2022 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12021231230000329 від 13 липня 2021 року продовжено термін застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 02 травня 2022 року включно.
Відповідно до ст.331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про продовження /зміну/ запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначених прокурором.
Метою застосування запобіжного заходу відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінально-процесуальних обов'язків; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого суд враховує дані про особу обвинуваченого, який не одружений, зі слів має неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в силу ст. 89 КК України не судимий, має зареєстроване місце проживання, офіційно не працевлаштований, інвалідності не має.
Також, суд враховує характер та фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому злочину, що в сукупності вказує про суспільну небезпеку як самого діяння, так і особи, яка обвинувачується у його вчиненні, а також те, що злочин за ч.1 ст. 121 КК України віднесено згідно статті 12 КК України до тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.
При цьому, суд виходить з того, що не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства). Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Оцінюючи вищевказані обставини, суд також зважає на практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Отже, на підставі викладеного суд, виходячи з положень статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вимог частини першої статті 197 КПК України, дійшов висновку, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід відповідає характеру і тяжкості діяння, яке йому інкримінується, а разом з іншим, допомагає уникнути ризиків, існування яких доведено, і які не зменшилися, є реальними, а саме ризик переховування від суду, ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, тому суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому строком на 60 днів.
При цьому суд враховує і той факт, що в Україні оголошено воєнний стан через вторгнення Росії в Україну, що суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях, зокрема контроль за дотриманням умов запобіжного заходу у виді домашнього арешту, та якісно погіршує криміногенну обстановку.
З урахуванням наведених вище даних про обвинуваченого, суд вважає, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, а менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 183, 194, 331, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора Каланчацького відділу Скадовської окружної прокуратури Херсонської області про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто по 27 червня 2022 року включно.
Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження, направити уповноваженій особі за місцем ув'язнення.
Ухвала про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Суддя ОСОБА_1