про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви
28 квітня 2022 року Київ 320/256/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши питання продовження строку на усунення недоліків в межах позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про стягнення середньої заробітної плати,
ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами до в/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України про стягнення середньої заробітної плати за весь час неповного розрахунку при звільненні за період з 29.03.2019 по 26.11.2021 у розмірі 762 467,39 грн.
Ухвалою суду від 13.01.2022 позовну заяву було залишено без руху, як таку що подано без додержання вимог встановленихст.ст.160,161 КАСУ та визначено десятиденний строк для усунення недоліків позову з дня отримання копії ухвали.
На виконання вимог ухвали позивачем була подана позовна заява у новій редакції. Суд, дослідивши зміст поданої заяви, констатує часткове виконання вимог судового рішення.
Так, у порядку виконання вимог судового рішення, позивачем у оновленому позові не зазначено: обґрунтованого розрахунку суми, що стягується із визначенням всіх її складових за спірний період, місцезнаходження оригіналів документів, копії яких долучено до позовної заяви; обґрунтування порушення відповідачем прав, свобод та інтересів заявника із розкриттям змісту порушених прав; не представлені копії документів відповідно до вимог ДСТУ 4163:2020 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів", а також не надано докази на підтвердження зазначеного позивачем розміру невиплаченої йому середньої заробітної плати за спірний період у сумі 762 467,39 гривень.
При цьому, суд зауважує, що порядок засвідчення копій документів визначений п. 5.26 Національного стандарту України Державна уніфікована система документації, Уніфікована система організаційно - розпорядчої документації, Вимоги до оформленнядокументів ДСТУ 4163:2020, затвердженого наказом від 01.07.2020 № 144 Державного підприємства «Український науково-дослідний і начальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості».Пунктом 5.26 зазначеного Національного стандарту передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Проте, подані до позовної заяви копії документів зазначеним вимогам не відповідають, а саме на копіях відсутня: позначка «Згідно з оригіналом».
Крім того, суд, звертає увагу, що проведений розрахунок спірної виплати у розмірі 762 467,39 грн., не відповідає математичному розрахунку, адже 1089,17 x 667 = дорвнює 726 476,39 гривень.
Разом з тим, у поданій заяві, позивач просить суд, витребувати у відповідача належним чином завіренні копії платіжного документа про виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за ненадані додаткові відпустки, як учаснику бойових дій за 2016, 2017, 2018 та 2019 роки, а також довідки про заробітну плату (грошове забезпечення) за час проходження військової служби з 29.03.2016 по 28.03.2019.
Суд, дослідивши зміст поданого клопотання позивача, вважає за необхідне відмовити у його задоволенні, з огляду на таке:
за загальним правилом кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до п.5-6 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві, поміж іншого, зазначаються докази, які підтверджують обставини позову.
Механізм та порядок витребування доказів у справи визначено ст.80 КАС України. Так, положеннями вказаної статті передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Зі змісту клопотання вбачається, що воно не відповідає вимогам ст.80 КАС України, а суб'єктом звернення не доведено факт неможливості самостійного надання витребуваних доказів.
Дослідивши встановлені обставини, суд, з метою забезпечення повного доступу до правосуддя позивача, надає йому додатковий строк для усунення недоліків .
Як убачається зі змісту позовних вимог, ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за весь час неповного розрахунку при звільненні з військової служби. Так, до структури заробітної плати, визначеної у ст.2 Закону України "Про оплату праці" входять: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати. При цьому, за змістом приписів ч.1 ст. 117 Кодексу законів про працю України та ст.ст.1-2 Закону України "Про оплату праці" середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).
Крім того, з матеріалів позову вбачається, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , проте на цій підставі, позивач також не звільнений від сплати судового збору за цим позовом, з огляду на наступне:
пунктом 13 ч.1 ст. 5 Закону "Про судовий збір" встановлено, що учасники бойових дій, Герої України звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, статтею 22 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що особи, на яких поширюється дія вказаної статті Закону (в тому числі учасники бойових дій), отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Проте, серед наданих Законом пільг, відсутнє право учасників бойових дій на звільненням від сплати судового збору у правовідносинах пов'язаних із стягненням середнього заробітку за час затримки розрахунків при звільненні з військової служби.
Так, конструкція п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", в якому йдеться про "справи, пов'язані з порушенням їхніх прав", вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавало у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав. Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 27.03.2020 по справі №9901/83/20, від 29.04.2020 по справі № 420/6866/19, в постанові від 05.11.2020 по справі №855/83/20.
Враховуючи, що вирішення спору пов'язане із статусом позивача як колишнього військовослужбовця та, не стосується порушення прав заявника на соціальний захист, як діючого учасника бойових дій, він не звільнений від сплати судового збору на підставі положень п.13 ч. 1 ст. 5 Закону України"Про судовий збір".
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для звільнення позивача від оплати судового збору відповідно до закону, а тому судовий збір за цим позовом підлягає оплаті на загальних підставах.
Пунктом 3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" встановлено ставку судового збору за подання до суду адміністративного позову з вимогами майнового характеру у розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2022 року, становить 2 481,00 гривень.
Таким чином, позивачеві слід оплатити судовий збір у розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за одну вимогу майнового характеру.
У відповідності до ч.2 ст.121 КАС України, суду надано право на продовження встановленого ним процесуального строку з власної ініціативи.
Недоліків позовної повинні бути усунені на протязі п'яти днів з дня одержання копії даної ухвали, шляхом подання позовної заяви у кількості екземплярів, що відповідає кількості учасників справи із зазначенням у ній:
ціни позову; місцезнаходження оригіналів документів, копії яких долучено до позовної заяви; обґрунтування порушення відповідачем прав, свобод та інтересів заявника із розкриттям змісту порушених прав;обґрунтованого розрахунку суми, що стягується із визначенням всіх її складових за спірний період. При цьому, суд звертає увагу, що розрахунок передбачає не простий перелік розміру виплат, а здійснення математичних дій за допомогою яких проведено обчислення витребуваної суми з наданням суду доказів, які підтверджують кожну складову зробленого розрахунку; надання копій документів засвідчених відповідно до вимог п.5.26 ДСТУ 4163:2020; оригіналу квитанції про оплату судового збору у розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за одну вимогу майнового характеру.
Керуючись ст.ст. 80, 121,160-161,241,248,250 КАС України, суд -
продовжити ОСОБА_1 встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви на п'ять днів з дня одержання копії даної ухвали.
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про витребування доказів судом.
Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Брагіна О.Є.