Ухвала
Іменем України
28 квітня 2022 року
м. Київ
провадження № 51-1227 ск 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 17 січня 2022 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 12 листопада 2021 року
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останнього разу вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 14 квітня 2019 року за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70, ч. 5 ст. 72 КК України на 3 років 6 місяців позбавлення волі,
визнано винуватим за:
- ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
- ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_5 покарання у виді 4 років позбавлення волі.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 17 січня 2022 року апеляційні скарги засудженого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_4 залишено без задоволення, а вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 12 листопада 2021 року - без змін.
За вироком суду ОСОБА_5 визнаний винуватим у тому, що він 26 лютого 2020 року близько 14:24 год., перебуваючи біля будинку № 58 по вул. Салтикова-Щедріна, діючи умисно, повторно викрав велосипед торгової марки "Spelli" моделі "SX3500", чим завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 7963,81 грн.
Крім цього, ОСОБА_5 у невстановлений час 16 березня 2020 року, діючи умисно, повторно, через незачинені дерев'яні двері проник всередину підсобного приміщення на території домогосподарства, що розташоване по АДРЕСА_2 , яке належить потерпілій ОСОБА_7 , звідки викрав велосипед марки "Trek", чим завдав потерпілій матеріальної шкоди на суму 1278 грн.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 не погоджується з постановленими відносно ОСОБА_5 як вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 12 листопада 2021 року, так і ухвалою Вінницького апеляційного суду від 17 січня 2022 року через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, при цьому просить скасувати лише ухвалу апеляційного суду. Захисник не погоджується з кваліфікацією дій його підзахисного ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки, на його думку, відсутня кваліфікуюча ознака «проникнення».
Мотиви Суду
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги та наданих до неї копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України, є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Твердження захисника про те, що в діях ОСОБА_5 відсутня кваліфікуюча ознака «проникнення», колегія суддів вважає неприйнятними з огляду на таке.
Відповідно до вимог, встановлених ст. 370 КПК України, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.
Судові рішення свідчать про те, що суд першої інстанції, оцінивши відповідно до статті 94 КПК докази в їх сукупності, встановивши фактичні обставини кримінального правопорушення, обґрунтовано дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_5 у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 3 ст. 185 КК України, а саме - у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, поєднаній з проникненням в інше приміщення.
Мотивуючи свій висновок, місцевий суд послався на ряд доказів, в тому числі на показання потерпілої ОСОБА_7 , а також дані, що містяться в протоколах огляду місця події.
Переглянувши кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого та його захисника, які є аналогічними, наведеними в касаційній скарзі захисника ОСОБА_4 , апеляційний суд дійшов переконання про обґрунтованість висновків суду першої інстанції, що наведені докази у своїй сукупності є взаємопов'язаними, узгоджуються між собою, відповідають вимогам належності та допустимості і доводять винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину. Зокрема, суд вірно зазначив, що на подвір'ї будинку, в якому проживає потерпіла ОСОБА_7 є сарай, де поміж іншого знаходився велосипед зі спущеними колесами, про крадіжку якого їй повідомив онук. Доступ до подвір'я будинку є у 5 сімей, які живуть у вказаному будинку. До сараю доступ є тільки в неї та членів її сім'ї. Велосипед стояв в сараї, того дня двері в сарай були зачинені не на замок, а просто закриті. Велосипед онук не діставав, оскільки він ще не був приведений до ладу після зими. Одразу після крадіжки потерпіла звернулась до свого сусіда ОСОБА_8 , який має з нею спільне в користуванні подвір'я. Вказане було зумовлено тим, що сусід часто вживає алкогольні напої та до нього часто приходять друзі, які також ведуть аналогічний спосіб життя. Це підтвердив і сам обвинувачений, зазначивши, що перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння пішов до ОСОБА_8 , безперешкодно потрапив на подвір'я.
Описані стосунки між сусідами, які мають спільне подвір'я, обґрунтовано переконало суд у правдивості пояснень потерпілої, що ніколи її власність у подвір'ї не залишається без нагляду й там не зберігається.
Звертаючись до правоохоронних органів, потерпіла стверджувала, що велосипед викрали з підсобного приміщення, де він зберігався. Вказане приміщення оглянуто в ході досудового розслідування як місце вчинення злочину. В судовому засідання апеляційного суду потерпіла підтвердила факт знаходження велосипеда в сараї.
Апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що показання потерпілої є послідовними, узгоджуються з іншими доказами у справі та підтверджують факт, що велосипед не міг зберігатись та не зберігався в загальнодоступному місці, а в момент заволодіння перебував у підсобному приміщенні, викрадення з якого утворює кваліфікуючу ознаку крадіжки вчинення з проникненням в інше приміщення.
З таким висновком погоджується й колегія суддів касаційного суду.
З огляду на це, переглянувши кримінальне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_5 та його захисника на вирок місцевого суду, суд апеляційної інстанції належним чином перевірив усі викладені у них доводи, визнав їх безпідставними, мотивувавши своє рішення та зазначивши підстави, з яких апеляційні скарги визнано необґрунтованими. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Колегія суддів ВС погоджується з висновками апеляційного суду, та вважає, що касаційна скарга захисника ОСОБА_4 не містить переконливих доводів, які би ставили під сумнів законність постановленої ухвали Вінницького апеляційного суду від 17 січня 2022 року.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які би перешкодили чи могли перешкодити судам ухвалити законні та обґрунтовані судові рішення у цьому кримінальному провадженні не було допущено.
Ураховуючи наведені у скарзі мотиви та надані до неї копії судових рішень, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд дійшов висновку, що підстав для задоволення касаційної скарги захисника немає.
З цих підстав Суд постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 17 січня 2022 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3