27 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 344/4065/20
провадження № 61-1242ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 червня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа - Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частина району, про скасування рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії,
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 червня 2021 року, яке залишено без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року, позов
ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 № 6 від 03 червня 2016 року п.4.2. в частині зняття ОСОБА_1 старшого прапорщика у відставці, який перебуває на квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_1 з 13 січня 1993 року (загальна) та з 06 травня 1999 року (позачергова) складом сім'ї 4 (чотири) особи, на підставі п.4 ст.40 «Житлового кодексу Української РСР» (засуджений до позбавлення на строк понад шість місяців, заслання або вислання).
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 старшого прапорщика у відставці, разом з родиною у складі сім'ї чотири особи на обліку військовослужбовців, осіб звільнених з військової служби та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов та перебувають на обліку при військовій частині НОМЕР_1 з 26 травня 1992 року (загальна), 06 травня 1999 року (позачергова).
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Військова частина НОМЕР_1 17 січня 2022 року звернулася засобами поштового зв'язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 червня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2022 року відмовлено заявнику у звільненні від сплати судового збору, зменшенні його розміру, відстроченні, або розстроченні сплати судового збору, касаційну скаргу
залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме запропоновано сплатити судовий збір, надіслати на адресу суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій вказати інші причини пропуску строку та надати докази про це.
У березні 2022 року заявником на виконання ухвали Верховного Суду від 27 січня 2022 року направлено заяву про усунення недоліків, в якій зазначено про причини пропуску строку на касаційне оскарження, однак вказана заява не містить клопотання заявника (прохання заявника) про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, як передбачено пунктом 4 частини першої статті 183 ЦПК України.
Крім того, заява Військової частини НОМЕР_1 про усунення недоліків містить клопотання про відстрочення сплати судового збору в зв'язку з напруженою обстановкою в країні та відсутністю коштів на рахунку заявника.
Частиною першою та третьою статті 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно частини другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Системний аналіз статті 8 Закону України «Про судовий збір» та
статті 136 ЦПК України дає підстави для висновку, що законом передбачено можливість відстрочення сплати судового збору для позивачів у справі.
Оскільки, Військова частина НОМЕР_1 є відповідачем у даній справі, тому відсутні правові підстави для відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення, отже у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Отже, вимоги ухвали Верховного Суду від 10 лютого 2022 року заявником не виконано.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Servicesv.France» від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).
За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.
Оскільки, Військовою частиною НОМЕР_1 не усунуто недоліки касаційної скарги, а саме не виконано вимоги процесуального закону щодо звернення із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження та сплати судового збору.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, вказав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співрозмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (Ashingdane v. the United Kingdom).
Тому, повернення касаційної скарги не є порушенням права заявника на доступ до суду за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
У задоволенні клопотанняВійськової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення відмовити.
Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 червня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа - Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частина району, про скасування рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії, повернути заявнику.
Копію ухвали надіслати учасникам справи, а додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя М. Є. Червинська