Ухвала
26 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 309/673/21
провадження № 61-3607ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на постанову Закарпатського апеляційного суду від 28 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог - виконавчий комітет Хустської міської ради, про усунення перешкод у користуванні власністю,
У березні 2021 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа - виконавчий комітет Хустської міської ради, про усунення перешкод у користуванні власністю, мотивуючи тим, що позивач є власником житлового будинку з надвірними прибудовами в АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є сусідами позивача по межі земельної ділянки і близько двох років тому до бокового фасаду власного будинку відповідачі добудували нежитлові приміщення курника та котельні. Під час опалювального періоду, коли сусіди розводять вогонь твердим паливом, з димоходу зазначеної котельні виходять клуби диму, який через протяг між будинками щоденно опускається на подвір'я позивача та розходиться по всьому двору, створюючи задимлення. Окрім того, через два віконні отвори дим потрапляє до житлових приміщень будинку позивача. Через задимленість ОСОБА_3 та члени її родини не можуть вільно користуватися своєю власністю, перебувати у дворі свого будинку, проводити там господарську діяльність, оскільки їм приходиться дихати чадним димом.
Дані обставини підтверджуються актом обстеження земельних ділянок від 23 жовтня 2020 року, складеним комісією Боронявської сільської ради, та актом комісії виконавчого комітету Хустської міської ради.
Спірна котельня із влаштуванням димової труби побудована з грубим порушенням державних будівельних норм України, вимоги привести котельню у відповідність до ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» та ДБН В.2.5. - 77:2014 «Котельні», як зазначено у акті комісії від 22 січня 2021 року, не виконані.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просила усунути їй перешкоди у користуванні власністю шляхом зобов'язання відповідачів демонтувати котельню, розміщену на земельній ділянці відповідачів.
Рішенням Хустського районного суду від 20 вересня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 28 лютого 2022 року рішення Хустського районного суду від 20 вересня 2021 року скасовано і ухвалено нове судове рішення про задоволення позову. Зобов'язано ОСОБА_1 та ОСОБА_5 усунути перешкоди ОСОБА_3 у користуванні власністю, а саме демонтувати котельню розміщену на земельній ділянці у АДРЕСА_2 , відстань від якої до житлового будинку ОСОБА_6 становить орієнтовно 5.30 м, висота приміщень котельні орієнтовно 2.50 м, висота димаря над покрівлею котельні становить біля 4.00 м. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
08 квітня 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Закарпатського апеляційного суду від 28 лютого 2022 року, у якій просить оскаржене судове рішення скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.
З урахуванням предмету спору, характеру правовідносин, складності справи, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє
у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 28 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог - виконавчий комітет Хустської міської ради, про усунення перешкод у користуванні власністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Краснощоков
І. О. Дундар
В. І. Крат