Постанова
Іменем України
26 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 761/4776/20
провадження № 61-20844 св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Барельєфбуд», ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2021 року у складі судді Марчука О. Л. та постанову Київського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Борисової О. В., Левенця Б. Б.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який було уточнено, до товариства з обмеженою відповідальністю «Барельєфбуд» (далі - ТОВ «Барельєфбуд», товариство), ОСОБА_2 про захист прав споживачів, стягнення грошових коштів.
Позовна заява мотивована тим, що у січні 2018 року з рекламних оголошень він довідався про пропозицію ТОВ «Барельєфбуд» про придбання житлових будинків у котеджному містечку « Смарагдовий », що повинен побудуватися на території Рославичівської сільської ради Васильківського району Київської області.
17 травня 2018 року між ним та ТОВ «Барельєфбуд», ОСОБА_3 , яку на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 16 лютого 2017 року представляв її чоловік - ОСОБА_2 , були укладені правочини, а саме: договір купівлі-продажу земельної ділянки, розташованої на території Рославичівської сільської ради Васильківського району Київської області, загальною площею 0,055 га, кадастровий номер 3221487300:02:015:0246, за умовами якого він придбав вказану земельну ділянку за 40 000 грн; договір купівлі-продажу земельної ділянки, розташованої на території Рославичівської сільської ради Васильківського району Київської області, загальною площею 0,0126 га, кадастровий номер 3221487300:02:015:0254, за умовами якого він придбав цю земельну ділянку за 20 000 грн.
17 травня 2018 року між ним та ТОВ «Барельєфбуд» укладено договір будівельного підряду № 080518/12ИЗ, за умовами якого підрядник - ТОВ «Барельєфбуд» зобов'язулося збудувати і здати у строк об'єкт, визначений у пункті 2 договору підряду, а він прийняти та сплатити вартість цього об'єкта, що становить 48 000 доларів США. Невід'ємними частинами договору підряду є додатки до нього, що були підписані одночасно із підписанням основного договору підряду, а саме: додаток № 1 - інформація щодо оплати та етапів робіт, додаток № 2 - етапи і зміст робіт, додаток № 3 - проєкт об'єкту, додаток № 4 - форма акту виконаних робіт, додаток № 5 - основні характеристики тераси.
Метою вищевказаних правочинів було придбання ним земельних ділянок та будинку, загальною площею 130,5 кв. м у котеджному містечку, який повинно було збудувати ТОВ «Барельєфбуд».
На виконання умов договору будівельного підряду від 17 травня 2018 року № 080518/12ИЗ він протягом двох місяців з 17 травня 2018 року по 24 липня 2018 року у вигляді авансових платежів сплатив товариству 32 000 доларів США, два щомісячні внески по 4 000 доларів США за червень, липень 2018 року та два платежі у розмірі 42 500 грн, 214 000 грн у квітні, червні 2019 року, а всього 41 500 доларів США.
Відповідно до додатку № 1 до договору будівельного підряду відповідач мав завершити усі будівельні роботи у жовтні 2018 року, тоді він зобов'язаний був сплатити останній платіж за договором будівельного підряду.
Будівельні роботи ТОВ «Барельєфбуд» виконувались з порушенням строків, а, починаючи з серпня 2018 року, роботи на об'єкті були фактично припинені, при цьому роботи щодо забезпечення підключення об'єкту до електропостачання фактично почали виконуватися лише у 2020 році. За останньою повідомленою йому інформацією датою завершення будівельних робіт є 15 липня 2019 року, що зафіксовано у підписаному між сторонами додатковій угоді від 04 червня 2019 року, проте у цей строк будівельні роботи завершені не були, а будинок не був підключений до електропостачання.
Акт виконаних робіт за договором будівельного підряду між сторонами не підписаний та підрядником не надсилалась пропозиція щодо прийняття усіх робіт за процедурою, визначеною положеннями статті 882 ЦК України та пунктом 6.3. договору будівельного підряду, як і окремих етапів, що є порушенням пунктів 5.5., 5.6 цього договору.
Пунктом 16 договору будівельного підряду від 17 травня 2018 року № 080518/12ИЗ передбачена відповідальність підрядника за недотримання строку виконання робіт (договору) у розмірі 0,1 % від загальної вартості цього договору за кожен день прострочки.
У ОСОБА_2 наявний солідарний обов'язок відповідати за виконання ТОВ «Барельєфбуд» зобов'язання по договору будівельного підряду, оскільки одночасно із додатковою угодою до договору будівельного підряду від 04 червня 2019 року № 1, між ним та ОСОБА_2 укладено договір поруки у вигляді заяви, за змістом якої останній поручився щодо повного і належного виконання ТОВ «Барельєфбуд» зобов'язань за вказаним договором.
Отже, з відповідачів підлягає стягненню неустойка за невиконання взятих на себе зобов'язань за договором будівельного підряду, а саме не підключення будинку до електропостачання у строк до вересеня 2018 року, що передбачено додатком № 1 до вказаного договору.
З урахуванням викладеного та уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідачів у солідарному порядку на його користь неустойку за порушення термінів будівництва підрядником за період з 01 жовтня 2018 року по 15 червня 2020 року у розмірі 788 321,66 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2021 року, з урахуванням ухвали суду від 09 серпня 2021 року про виправлення описки, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Барельєфбуд» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 519 256,32 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ТОВ «Барельєфбуд» на користь держави 5 192,56 грн у рахунок відшкодування судових витрат.
Рішення міського суду мотивовано тим, що у строки, встановлені на підставі укладеного між сторонами договору будівельного підряду від 17 травня 2018 року, будівництво об'єкту нерухомості не закінчено та за актом приймання-передачі позивачу його не передано. Вказані обставини також підтверджуються укладеною 04 червня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Барельєфбуд» додатковою угодою № 1 до договору будівельного підряду, у пункті 2 якої відображено факт невиконання відповідачем усіх робіт за договором будівельного підряду. Отже, унаслідок порушення ТОВ «Барельєфбуд» зобов'язання за договором будівельного підряду та його неналежного виконання у позивача виникло право на стягнення з ТОВ «Барельєфбуд» неустойки згідно з пунктом 16 договору будівельного підряду.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що розрахунки позивача при визначенні суми неустойки є помилковими оскільки ним застосовано курс валют комерційного банку та визначено дату розрахунку строку з 01 жовтня 2018 року. При визначенні суми неустойки має враховуватися офіційний курс валют Національного банку України. Початком перебігу строку прострочення зобов'язання ТОВ «Барельєфбуд» є 01 листопада 2018 року, а не 01 жовтня 2018 року, як зазначав позивач, оскільки додатком до договору будівельного підряду № 1 визначено, що остаточний внесок сплачується за умови виконання підрядником усіх своїх обов'язків за договором у жовтні 2018 року, тобто протягом жовтня місця включно до настання дати 01 листопада 2018 року.
Отже, загальний розмір штрафу за спірний період становить 591 256,32 грн, який підлягає стягненню з ТОВ «Барельєфбуд» за прострочення виконання зобов'язання за договором будівельного підряду.
Надана позивачем заява ОСОБА_2 від 04 червня 2019 року, за умовами якої він поручається перед позивачем за належне виконання ТОВ «Барельєфбуд» своїх зобов'язань за договором будівельного підряду, за своєю формою і змістом не є договором поруки у розумінні статей ЦК України. Таким чином, у ОСОБА_2 відсутній обов'язок солідарної відповідальності з ТОВ «Барельєфбуд» за договором будівельного підряду.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, апеляційну скаргу ТОВ «Барельєфбуд» задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено. Сплачений ТОВ «Барельєфбуд» судовий збір у розмірі 7 788,85 грн компенсовано за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що позивач письмових зауважень щодо якості, невідповідності виконаних поетапних робіт у порядку, передбаченому пунктом 6.3. умов договору будівельного підряду, у тому числі, шляхом надання мотивованої відмови від прийняття окремих етапів робіт до ТОВ «Барельєфбуд» під час виконання роботи, не пред'являв та сплатив вартість робіт, будівництва, у розмірі 41 500 доларів США, що становить 86 % від повної вартості об'єкта будівництва, що підтверджується платіжними документами і не заперечується відповідачами у справі.
Передача позивачу, як замовнику об'єкта будівництва, без зауважень також підтверджується вчиненими ним діями, а саме реєстрацією 12 квітня 2019 року права власності на об'єкт будівництва (садовий будинок) АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17 квітня 2019 року.
Посилання суду першої інстанції на додаткову угоду від 04 червня 2019 року № 1 до договору будівельного підряду, як на доказ прострочення ТОВ «Барельєфбуд» виконання зобов'язання за договором будівельного підряду, є безпідставними, оскільки вказана додаткова угода, укладена після здачі об'єкта будівництва замовнику, тому свідчить про вчинення сторонами дій, що направлені лише на фактичне виконання її умов. Предметом вказаної додаткової угоди було усунення/виправлення підрядником будь-яких виявлених дефектів та/або неякісних результатів робіт, зокрема, щодо прибудованої тераси, включаючи підвальне приміщення, та додавання нових умов у частині надання підрядником послуг щодо забезпечення електропостачання на 20 кВт, включаючи підведення електричного кабелю з заводом у щиток, організацію укладення відповідного індивідуального договору з постачальником електроенергії, які не були передбачені умовами технічного завдання при укладенні договору будівельного підряду.
Посилання позивача на те, що ТОВ «Барельєфбуд» не виконані роботи з підключення будинку до електропостачання ґрунтуються на неправильному тлумаченні умов договору та норм права, оскільки підключення струмоприймачів споживача здійснюється оператором системи розподілу електричної енергії після укладення відповідних договорів.
Отже, вимога ОСОБА_1 про солідарне стягнення з ТОВ «Барельєфбуд» та ОСОБА_2 штрафу, встановленого у пункті 16 договору будівельного підряду, за невиконання ТОВ «Барельєфбуд» робіт з підключення будинку до електропостачання, є безпідставною.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувані судові рішення скасувати й направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 січня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 761/4776/20 з Васильківського міськрайонного суду Київської області.
У лютому 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 квітня 2022 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що у пункті 4 договору будівельного підряду зазначено про те, що документом, який визначає прийняття робіт є акт приймання-передачі виконаної роботи, що міститься у додатку № 4. Таким чином, додаток № 4 фактично не є актом приймання-передачі виконаних робіт відповідно до положень статті 882 ЦК України, тому що він підписаний сторонами одночасно з договором будівельного підряду. Додаток № 4 фактично є погодженою між сторонами формою акту виконаних робіт. Крім того, додаток № 4 не містить дати його підписання.
ОСОБА_2 відповідно до заяви від 04 червня 2019 року поручився перед позивачем за виконання ТОВ «Барельєфбуд» зобов'язання за договором будівельного підряду, тому суди безпідставно відмови у стягненні з нього штрафу за прострочення виконання зобов'язання за вказаним договором.
Додатковою угодою від 04 червня 2019 року № 1, укладеною між ОСОБА_1 та ТОВ «Барельєфбуд», підтверджено факт не виконання ТОВ «Барельєфбуд» у повному обсязі договору будівельного підряду, оскільки залишаються невиконаними (ненаданими) певні роботи (послуги), частково прострочений графік робіт.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
17 травня 2018 року між ОСОБА_3 , як продавцем, в особі представника ОСОБА_2 , який діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності, та ОСОБА_1 , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, за умовами якого, продавець передає у власність покупця земельну ділянку, розташовану за адресою: Київська область, Васильківський район, Рославичівська сільська рада, загальною площею 0,055 га, кадастровий номер 3221487300:02:015:0246, а покупець приймає майно і сплачує за нього 40 000 грн, з проведенням 17 травня 2018 року державної реєстрації права власності на земельну ділянку за ОСОБА_1 (а.с. 23-24, 25 т. 1).
17 травня 2018 року між ОСОБА_3 , як продавцем, в особі представника ОСОБА_2 , який діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності, та ОСОБА_1 , як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, за умовами якого продавець передає у власність покупця земельну ділянку, розташовану за адресою: Київська область, Васильківський район, Рославичівська сільська рада, загальною площею 0,0126 га, кадастровий номер 3221487300:02:015:0254, а покупець приймає майно і сплачує за нього 19 982 грн, з проведенням 17 травня 2018 року державної реєстрації права власності на земельну ділянку за ОСОБА_1 (а.с. 26-27, 28 т. 1).
17 травня 2018 року між ТОВ «Барельєфбуд» та ОСОБА_1 укладено договір будівельного підряду № 080518/12ИЗ, за умовами якого ТОВ «Барельєфбуд», як підрядник, зобов'язався збудувати і здати у строк об'єкт - житловий будинок, площею 129 кв. м, кількість поверхів 2, та прибудинкову відкриту терасу, площею 26,250 кв. м, розташований у котеджному містечку «Ізумрудний», за будівельною адресою: Рославичівська сільської рада, Васильківський район, Київська область на земельних ділянках з кадастровими номерами 3221487300:02:015:0246 та 3221487300:02:015:0254, загальною площею 0,055 га та 0,0126 га, відповідно до проєктно-кошторисної документації та інших умов, що погоджені сторонами у додатках до цього договору, а замовник ОСОБА_1 зобов'язується прийняти об'єкт (роботи) та оплатити його вартість. Загальна вартість робіт за цим договором (кошторис) є твердою та становить 48 000 доларів США та сплачується у порядку, визначеному у додатку № 1 до цього договору (а.с. 29-32, т. 1)
Згідно з пунктами 15, 16 договору будівельного підряду підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення термінів передання його замовникові та за інші порушення цього договору, якщо він не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За порушення термінів будівництва підрядник на вимогу замовника сплачує останньому штраф у розмірі 0,01 % від загальної вартості цього договору за кожний день прострочки. Відповідно за порушення термінів сплати робіт замовник на вимогу підрядника сплачує забудовнику штраф у розмірі 0,1 % від загальної вартості цього договору за кожний день прострочки. Сплата штрафу не звільняє кожну із сторін від виконання зобов'язання згідно цього договору.
На виконання умов договору будівельного підряду позивач сплатив ТОВ «Барельєфбуд» вартість робіт (будівництва) у розмірі 41 500 доларів США, що підтверджується платіжними документами (а.с. 43-46, т. 1).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 12 квітня 2019 року об'єкт будівництва (садовий будинок), загальною площею 130,5 кв. м, матеріали стін: цегла, опис: А-садовий будинок, І-балкон, ІІ-ганок, ІІІ-тереса, під ІІ-погріб, ІУ-септик за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3221487300:02:015:0246 зареєстрований на праві приватної власності за ОСОБА_1 . Підставою виникнення права власності на садовий будинок є рішення про присвоєння адреси, серії та номер: 20, видане 29 березня 2019 року Рославичівською сільською радою Васильківського району Київської області; декларація про готовність об'єкта до експлуатації, серія та номер КС 141190711417, видана 12 березня 2019 року департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київські області; технічний паспорт, серія та номер 169/01/19, виданий 12 лютого 2019 року (а.с. 47-48, т. 1).
04 червня 2019 року між ТОВ «Барельєфбуд» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до договору будівельного підряду № 080518/12ИЗ, у підпункті 1.2. пункту 1 якого передбачено, що зобов'язання підрядника за основним договором виконані не повністю, у тому числі залишаються невиконаними (ненаданими) певні роботи (послуги, частково прострочений графік робіт).
Згідно з підпунктами 2.1., 2.2., 2.5. пункту 2 додаткової угоди № 1 підрядник зобов'язується належним чином виконати всі роботи (та надати всі послуги) за основним договором, що є невиконаними (ненаданими) ним станом на дату цієї додаткової угоди, а також усунути/виправити (за власний кошт) будь-які виявлені дефекти та/або неякісні результати робіт, в строк до 15 липня 2019 року (включно), при цьому роботи щодо прибудованої тераси, включаючи підвальне приміщення, повинні бути повністю виконані підрядником до 30 червня 2019 року включно. Замовник не зобов'язаний авансувати виконання таких робіт та послуг.
Залишок вартості робіт та послуг за основним договором (ціна основного договору) становить 6 500 доларів США та підлягає сплаті замовником за умови належного виконання підрядником положень пункту 2.1. цієї додаткової угоди з урахуванням інших положень основного договору та додаткової угоди.
Виключено пункт 31.4. основного договору у зв'язку із введенням в експлуатацію об'єкту будівництва та реєстрацією права власності на нього (а.с. 41, т. 1).
Згідно з заявою від 04 червня 2019 року ОСОБА_2 надав ОСОБА_1 , що є замовником за договором будівельного підряду від 17 травня 2018 року № 080518/12ИЗ, з урахуванням змін та доповнень, передбачених додатковою угодою від 04 червня 2019 року № 1, особисту поруку щодо повного і належного виконання ТОВ «Барельєфбуд», що є підрядником за основним договором, всіх своїх зобов'язань за договором (а.с. 42, т. 1).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У частині першій статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною першою статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Умова про предмет договору підряду є істотною. Предметом договору підряду є індивідуалізований результат праці підрядника на який спрямована узгоджена воля сторін.
Відповідно до статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів установлюються в договорі підряду. Якщо в договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
При цьому в оферті та в акцепті щодо виконання будівельних підрядних робіт повинна бути чітко виражена воля осіб щодо істотних умов договору.
Аналогічні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 523/6003/14-ц (провадження № 14-84 цс 18).
Ураховуючи викладене, апеляційний суд, посилаючись на те, що позивачу було передано відповідачем об'єкт будівництва, а ОСОБА_1 будь-які зауваження щодо нього не заявлено, у порушення вищевказаних положень закону не врахував, що у підпункті 1.2. пункту 1 додаткової угоди № 1 до договору будівельного підряду, укладеної 04 червня 2019 року між ТОВ «Барельєфбуд» та ОСОБА_1 , зазначено, що зобов'язання підрядника за основним договором виконані не повністю, а саме не виконано відповідні роботи, не надані послуги. ТОВ«Барельєфбуд» дійсність вказаної додаткової угоди не оспорювалася.
Таким чином, апеляційний суд у порушення вищевказаних положень закону не звернув уваги на те, що ТОВ «Барельєфбуд», як підрядником, належним чином умови договору будівельного підряду не виконано, будівництво спірного об'єкту нерухомості не закінчено, що підтверджується додатковою угодою від 04 червня 2019 року № 1 до договору будівельного підряду, тобто допущено порушення основного зобов'язання. Факт реєстрації за позивачем права власності на об'єкт будівництва не спростовує зазначені обставини.
Верховний Суд звертає увагу на те, що додаток № 4, на який апеляційний суд посилався як на акт приймання-передачі виконаних робіт, є лише погодженою між сторонами формою акту виконаних робіт, що також підтверджується пунктом 4 договору будівельного підряду від 17 травня 2018 року, згідно з яким документом, що визначає прийняття робіт відповідно до додатку № 2, є акт прийому-передачі виконаної роботи, що міститься у додатку № 4.
Отже, вказаний додаток № 4 до договору будівельного підряду згідно зі статтею 882 ЦК України не є актом приймання-передачі виконаних робіт, оскільки він підписаний сторонами одночасно з договором будівельного підряду, крім того, зазначений акт не містить ні дати його підписання, ні відповідного номеру.
Ураховуючи викладене, суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшов законного і обґрунтованого висновку про те, що оскільки ТОВ «Барельєфбуд», як підрядником, було допущено порушення виконання основного зобов'язання за договором будівельного підряду, у зв'язку з його неналежним виконанням, тому у позивача виникло право на стягнення з ТОВ «Барельєфбуд» неустойки згідно з пунктом 16 договору будівельного підряду.
Суд першої інстанції дійшов привального висновку про безпідставність посилань позивача на те, що ОСОБА_2 відповідно до заяви від 04 червня 2019 року поручився перед позивачем за виконання ТОВ «Барельєфбуд» зобов'язання за договором будівельного підряду, оскільки у розумінні положень статей 553-559 ЦК України зазначена заява не є договором поруки, тому у ОСОБА_2 відсутній обов'язок солідарної відповідальності з ТОВ «Барельєфбуд» за договором будівельного підряду. Доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Таким чином, суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшов законного і обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .
Отже, постанова апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції.
Згідно зі статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Керуючись статтями 400, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року скасувати, рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2021 року залишити у силі.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець