Постанова
Іменем України
26 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 757/6877/21-ц
провадження № 61-15898св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Яготинський районний відділ Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року, постановлену у складі колегії суддів: Матвієнко Ю. О., Гуля В. В., Мельника Я. С.,
Описова частина
Короткий зміст заяви
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Яготинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Яготинський РВ ДВС Центрального МУМЮ (м. Київ)) та Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), в якому просив стягнути з відповідачів на його користь на відшкодування моральної шкоди по 200 000,00 грн з кожного.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 11 лютого 2021 року справу за позовом ОСОБА_1 до Яготинського РВ ДВС Центрального МУМЮ (м. Київ) та АТ КБ «ПриватБанк» про відшкодування моральної шкоди передано на розгляд до Яготинського районного суду Київської області.
Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 19 серпня 2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Яготинського РА ДВС Центрального МУМЮ (м. Київ), АТ КБ «ПриватБанк» про відшкодування моральної шкоди, оскільки вказаний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Не погодившись з ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 19 серпня 2021 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Яготинського районного суду Київської області від 19 серпня 2021 року повернуто особі, яка її подала.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що апеляційна скарга ОСОБА_1 сформована у системі «Електронний суд», проте в матеріалах справи відсутній протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, на підтвердження підписання та направлення такої апеляційної скарги, а тому дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що такий документ оформлений відповідно до вимог чинного законодавства України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У вересні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу апеляційного суду, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про повернення апеляційної скарги, не врахував, що апеляційна скарга на ухвалу Яготинського районного суду Київської області від 19 серпня 2021 року сформована в системі «Електронний суд», а без накладення електронного підпису неможливо створити процесуальний документ та здійснити його направлення через сервіс «Електронний суд».
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.
У пункті 8 частини третьої статті 129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження судового рішення.
Як указує Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ), у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) закріплене «право на суд» разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність цих прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 17 січня 2012 року у справі «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria), заява № 36760/06, § 230).
У справі «Беллет проти Франції» (Bellet v. France), заява № 23805/94, § 36) ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
ЄСПЛ наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише формальним, але і реальним (рішення Європейського суд з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» (De Geouffre de la Pradelle v. France, заява № 12964/87, § 28).
Статтею 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Стаття 17 ЦПК України передбачає, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Колегія суддів приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
За правилом частин першої, третьої статті 356 ЦПК України апеляційна скарга подається у письмовій формі. Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.
Згідно зі статтею 182 ЦПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.
Відповідно до частини восьмої статті 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладенням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов'язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги».
За змістом частин першої та другої статті 7 цього Закону оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
Відповідно до пунктів 12, 32 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис; підписувач - фізична особа, яка створює електронний підпис.
У справі, яка переглядається, установлено, що у серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, яка сформована в системі «Електронний суд».
Апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , посилався на те, що в матеріалах справи відсутній протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, на підтвердження підписання та направлення апеляційної скарги, а тому відсутні підстави вважати, що такий документ оформлений відповідно до вимог чинного законодавства України. При цьому апеляційний суд зазначив, що у суду немає можливості перевірити підписання апеляційної скарги, сформованої через систему «Електронний суд».
Верховний Суд визнає наведені висновки суду апеляційної інстанції помилковими, що призвело до неправильного застосування норм процесуального права, з огляду на таке.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Відповідно до частин першої, другої статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС). Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в ЄСІТС в день надходження документів.
За правилом абзацу другого частини восьмої статті 14 ЦПК України (у редакції чинній на час подання апеляційної скарги) особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС опубліковано ДСА України у газеті «Голос України» № 229 (6984) 01 грудня 2018 року.
У подальшому, у газеті «Голос України», випуск від 01 березня 2019 року № 42 (7048), опубліковано повідомлення ДСА України, згідно з яким (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС), ДСА України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті «Голос України», випуск від 01 грудня 2018 року № 229 (6984).
Наказом ДСА України від 22 грудня 2018 року № 628 запроваджено тестову експлуатацію підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України, під час якої усі місцеві та апеляційні суди у ході тестового режиму експлуатації підсистеми зобов'язано дотримуватися вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 у відповідній редакції (далі - Положення № 30).
Пунктом 2.3 рішення Ради суддів України від 12 квітня 2018 року № 16 передбачено, що ряд норм Положення № 30, у тому числі і розділ XI (Підсистема «Електронний суд»), набирають чинності та можуть використовуватися у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом ДСА України.
За визначеннями, наведеними у підпунктах 14, 16 пункту 1 Положення № 30, електронний документ (далі - ЕД) - оригінал електронного документа з обов'язковими реквізитами, що надають йому юридичної сили, в тому числі з електронним цифровим підписом автора. Електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП) - електронний цифровий підпис в форматі, що забезпечує можливість встановлення дійсності підпису у довгостроковому періоді (після закінчення строку чинності сертифіката), визначеному відповідно до вимог законодавства. ЕЦП використовується в АСДС для підписання та погодження (візування) інформаційних ресурсів в цілому або фіксування певних дій з ними (внесення зауважень, пропозицій, погодження частини тексту тощо).
Для проекту будь-якого електронного документа, створеного в підсистемі електронного суду на всіх стадіях його формування, забезпечується конфіденційність його змісту за допомогою шифрування із використанням ЕЦП автора проекту. Осіб, допущених до інформації, що захищається, визначає автор документа. З моменту переведення документа у стан «Оригінал» такий документ втрачає статус конфіденційного і перелік осіб, допущених до його змісту, визначає адміністратор відповідно до вимог законодавства (пункт 5 розділу ХІ Положення № 30).
Документи подаються за допомогою електронного кабінету в форматі ЕД та ЕКПД (електронна копія паперового документа). Суди та органи системи правосуддя приймають подані ЕД як оригінали документів, а ЕКПД як завірені копії оригіналів документів та можуть вимагати надання їх оригіналів для перевірки (пункт 6 розділу ХІ Положення № 30).
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису особи.
Отже, з 22 грудня 2018 року отримані місцевими та апеляційними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему «Електронний суд» мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку.
Такий висновок зроблено Верховним Судом у справі № 160/1841/19 (провадження № К/9901/10608/19).
Також Верховний Суд зробив висновок, що відсутність оголошення про початок повноцінного функціонування ЄСІТС не може бути перешкодою для роботи її підсистеми «Електронний суд» та, відповідно, для реалізації права особами на подання процесуальних документів із застосуванням цієї підсистеми в електронній формі.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 9901/335/20 (провадження № 11-361заі20) зробила висновок, що надсилання процесуальних документів до Верховного Суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису. Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет».
Аналіз наведених норм права, з врахуванням висновків Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, дає підстави для висновку, що формування та надсилання процесуальних документів (зокрема й апеляційної скарги) через сервіс «Електронний суд» визначає необхідність застосування електронного підпису особи, яка надсилає такий документ, тобто без накладення такого підпису неможливо створити процесуальний документ та здійснити його направлення через сервіс «Електронний суд».
Отже, апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Яготинського районного суду Київської області від 19 серпня 2021 року, яка сформована в системі «Електронний суд», скріплена електронним підписом через систему «Електронний суд», оскільки без накладення такого підпису неможливо створити процесуальний документ та здійснити його направлення через сервіс «Електронний суд».
Верховний Суд констатує, що учасник справи вправі обрати зручний для нього спосіб звернення із апеляційною скарго як у паперовій формі із скріпленням власноручним підписом, так і шляхом надсилання апеляційної скарги в електронному вигляді через систему «Електронний суд» із використанням власного електронного цифрового підпису.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про повернення апеляційної скарги заявнику.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
Частиною шостою статті 411 ЦПК України встановлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Оскільки порушення апеляційним судом норм процесуального права призвело до ухвалення незаконного судового рішення, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції відповідно до статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року скасувати, справу передати до апеляційного суду для продовження розгляду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець