Ухвала
20 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 501/2498/16
провадження № 61-766ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційні скарги ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року та додаткову постанову того ж суду від 17 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що перебуває в спільній частковій власності,
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вище зазначеним позовом.
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 11 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 22/25 частки житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку - літ.»А», загальною площею 93.1 кв.м., житловою площею 46,9 кв.м., та господарських будівель: сараїв літ. «З,И», вбиральні - літ. «Н», літньої кухні - літ. «О», навісу - літ. «о», літнього душу - літ. «П», навіс - літ. «Р», навіс віт. «С», навіс - літ. «Т», воріт № 1, огорожі № 2, цистерни № 3, воріт № 4. Поділений житловий будинок з господарськими спорудами і будівлями, що за адресою: АДРЕСА_1 , між співвласниками ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в натурі шляхом виділення: ОСОБА_1 22/25 частки, що складається із житлового будинку літ. «А» квартира АДРЕСА_2 ; ОСОБА_2 3/25 частки, що складаються із житлового будинку літ. «А» квартира АДРЕСА_3 . Вирішено питання розподілу судових витрат. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 11 квітня 2019 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 залишено без задоволення. Вирішено питання розподілу судових витрат.
У січні 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить постанову Одеського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року скасувати й передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
від 31 січня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху для усунення її недоліків. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.
На усунення недоліків, що зазначені в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 31 січня 2022 року заявник направила до суду запитувані матеріали.
У січні 2022 року ОСОБА_2 подав до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь держави у спеціальний фонд Державного бюджету України судовий збір за розгляд апеляційної скарги у суді апеляційної інстанції у розмірі 11 814 грн 24 коп. з урахуванням поданої заяви про збільшення її позовних вимог.
Додатковою постановою Одеського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судового збору задоволено. Стягнуто на користь держави у спеціальний фонд Державного бюджету України з ОСОБА_1 судовий збір за розгляд апеляційної скарги у суді апеляційної інстанції у розмірі 12 227 грн 64 коп.
У лютому 2022 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 17 лютого 2022 рокускасувати й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення відмовити.
Касаційна скарга ОСОБА_1 на додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 17 лютого 2022 рокумістить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, надавши, при цьому, належні докази на підтвердження причин пропуску строку.
Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Перевіривши підстави пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення, суд вважає, що заявлене клопотання про поновлення процесуального строку підлягає задоволенню.
При цьому, повторним аналізом матеріалів касаційного провадження № 61-766ск22 та оскаржуваної постанови Одеського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року судом установлено, що на порушення вимог статті 389 ЦПК України заявником не зазначено підстави для касаційного оскарження зазначеного судового рішення.
Так, заявником у касаційній скарзі зазначено, що застосована судом апеляційної інстанції судова практика, зокрема постанова Великої Палати Верховного суду від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13 є помилковою, однак не зазначено конкретні обов'язкові підстави для касаційного оскарження зазначеного судового рішення.
Крім того, касаційна скарга ОСОБА_1 на додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року також, на порушення вимог статті 389 ЦПК України, не містить підстави для касаційного оскарження зазначеного судового рішення.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Отже, касаційні скарги ОСОБА_1 не відповідають зазначеним вище вимогам закону.
Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389ЦПК України, що унеможливлює розгляд питання про відкриття касаційного провадження.
Отже, заявнику необхідно надати до суду касаційної інстанції виправлені касаційні скарги, з визначенням передбачених (передбаченої) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
За таких обставин строк для усунення недоліків поданої касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 30 листопада 2021 рокунеобхідно продовжити та повідомити про це заявника.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 127, 185, 392, 393 ЦПК України,
Продовжити ОСОБА_1 для усунення недоліків касаційної скарги на постанову Одеського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову того ж суду від 17 лютого 2022 року залишити без руху.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційні скарги вважатимуться неподаними та будуть повернуті заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Осіян