справа №380/14633/21
27 квітня 2022 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (далі - відповідач) з такими вимогами:
- визнати протиправними дії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 з 01.03.2018 по 28.11.2019 надбавки за науковий ступінь кандидата наук із соціальних комунікацій у розмірі 15% від посадового окладу;
- визнати протиправним і скасувати наказ начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного №272-АД від 25.05.2018 «Про виплату доплат за науковий ступінь та вчене звання військовослужбовцям НАСВ» щодо встановлення та виплати ОСОБА_1 з 01.03.2018 надбавки за науковий ступінь кандидата наук із соціальних комунікацій - 5 % від посадового окладу;
- зобов'язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 , за період із 01.03.2018 по 28.11.2019 із врахуванням доплати за науковий ступінь кандидата наук із соціальних комунікацій у розмірі 15% від посадового окладу, з урахуванням раніше виплаченої суми, із одночасною компенсацією при виплаті сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004;
- визнати протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо нездійснення перерахунку та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 з військової служби з урахуванням доплати за період із 01.03.2018 по 28.11.2019 за науковий ступінь кандидата наук із соціальних комунікацій у розмірі 15% від посадового окладу, усіх щомісячних додаткових грошових винагород та індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби ОСОБА_1 з урахуванням доплати за період із 01.03.2018 по 28.11.2019 за науковий ступінь кандидата наук із соціальних комунікацій у розмірі 15% від посадового окладу, усіх щомісячних додаткових грошових винагород та індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплаченої суми та із одночасною компенсацією при виплаті сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004;
- визнати протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо невидання нового грошового атестату та довідки про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393 (зі змінами) із зазначенням індексації грошового забезпечення та доплати за науковий ступінь кандидата наук із соціальних комунікацій у розмірі 15% посадового окладу за період із 01.03.2018 по 28.11.2019 року;
- зобов'язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного видати грошовий атестат та довідку про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 (зі змінами) із зазначенням індексації грошового забезпечення та доплати за науковий ступінь кандидата наук із соціальних комунікацій у розмірі 15% посадового окладу за період із 01.03.2018 по 28.11.2019, направити їх до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою скерування до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для здійснення перерахунку та виплати пенсії з 29.11.2019.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 10.03.2010 рішенням президії Вищої атестаційної комісії України (протокол №644-06/2) ОСОБА_1 присуджено науковий ступінь кандидата наук із соціальних комунікацій. З квітня 2010 року по 01.03.2018 ОСОБА_1 відповідно до карток особового рахунку отримував доплату за науковий ступінь кандидата наук із соціальних комунікацій у розмірі 15% від посадового окладу. Згідно грошового атестату серії ЗУ № 415786 від 28.11.2019 та наказу начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного №272-АД від 25.05.2018 «Про виплату доплат за науковий ступінь та вчене звання військовослужбовцям НАСВ» та карток особового рахунку військовослужбовця позивачу з 01.03.2018 встановлена та виплачувалась надбавка за науковий ступінь кандидата наук з соціальних комунікацій - 5% від посадового окладу. 28.11.2019 наказом начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного № 312 (по стройовій частині) підполковника ОСОБА_1 , кандидата звільнено з посади начальника науково-дослідного відділу (підготовки військ) Наукового центру Сухопутних військ Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, знято з усіх видів забезпечення та виключено зі списків особового складу з 29.11.2019 року. У липні 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення наступних дій, спрямованих на відновлення порушеного права, а саме просив забезпечити перерахунок грошового забезпечення за період із 01.03.2018 по 28.11.2019 із доплатою за науковий ступінь кандидата наук із соціальних комунікацій у розмірі 15% та виплату недоплаченої суми грошового забезпечення, із одночасною компенсацією при виплаті сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, ствердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004; вжити невідкладних заходів щодо здійснення перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 з військової служби з урахуванням доплати за період із 01.03.2018 по 28.11.2019 за науковий ступінь кандидата наук із соціальних комунікацій у розмірі 15%, усіх щомісячних додаткових грошових винагород та індексації грошового забезпечення, а також доплати різниці (між виплаченою 29.11.2019 та нарахованою з урахуванням вказаних вище вимог) із одночасною компенсацією при виплаті сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004; забезпечити виготовлення та видачу ОСОБА_1 нової довідки про розмір грошового забезпечення (з урахуванням індексації грошового забезпечення за період І з 01.01.2016 по 29.11.2019, доплати за науковий ступінь кандидата наук із соціальних комунікацій у розмірі 15%) для подання її до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою скерування до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для здійснення перерахунку та виплати пенсії з 29.11.2019. Відповідач листом від 05.08.2021 № 4221 відмовив у перерахунку та виплаті доплати за науковий ступінь кандидат наук, доплати за вчене звання, недоплаченої частини грошового забезпечення та грошової допомоги при звільненні, одночасно повідомив, що грошове забезпечення, а саме доплати за науковий ступінь та вчене звання нараховуються відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала законної сили 01.03.20218 р. та наказу Міністерства Оборони України від 07.07.2018№ 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та деяких інших осіб". Позивач вважає відмову відповідача у здійсненні перерахунку та виплаті надбавки за науковий ступінь кандидата наук із соціальних комунікацій у розмірі 15% від посадового окладу, перерахунку та виплати вихідної допомоги при звільненні з військової служби та видачі нової довідки про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення позивача (надбавок, доплат, підвищень) та премії (з урахуванням індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.11.2019, доплати за науковий ступінь кандидата із соціальних комунікацій у розмірі 15%) для подання її до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою скерування до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для здійснення перерахунку та виплати пенсії з 29.11.2019 безпідставною, такою, яка порушує права та інтереси позивача. Так, щодо зобов'язання здійснити перерахунок грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 28.11.2019 з доплатою за науковий ступінь кандидата із соціальних комунікацій у розмірі 15% та виплату недоплаченої суми грошового забезпечення, то Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного є вищим військовим навчальним закладом зі специфічними умовами навчання, а тому матеріальне забезпечення працівника такого закладу має здійснюватися з урахуванням вимог, в тому числі, ст. 59 Закону України «Про вищу освіту». Встановлення науково-педагогічним працівникам в залежності від виду навчального закладу різних розмірів наукових доплат за науковий ступінь та вчене звання слід розглядати як дискримінаційне ставлення до окремої категорії осіб, які маючи відповідні наукові ступені та звання та працюючи в закладах освіти зі специфічними умовами навчання, сфера діяльності яких врегульована законом України «Про вищу освіту» отримують доплати в менших розмірах ніж працівники освіти, які працюють у вищих навчальних закладах освіти. До спірних правовідносин повинна застосовуватись норма ч.2 ст.59 Закону України «Про вищу освіту», а не норма, яку містить підзаконний акт - пп. 2 п.6 Постанови №704. Щодо здійснення перерахунку та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні позивача з військової служби з урахуванням доплати за період із 01.03.2018 по 28.11.2019 за науковий ступінь кандидата наук із соціальних комунікацій у розмірі 15% від посадового окладу та індексації грошового забезпечення, то 30.07.2021 позивач звернувся із заявою до начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, в якій просив перерахувати розмір одноразової грошової допомоги при звільненні, врахувавши до складу грошового забезпечення, з якого вона обчислюється індексацію грошового забезпечення та доплату за науковий ступінь кандидата наук у розмірі 15% посадового окладу та виплатити недоотриману суму. Листом відповідача від 13.08.2021 №4221 повідомлено позивачу, що індексація не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення, зокрема, одноразової допомоги в разі звільнення.
Ухвалою судді від 07.09.2021 відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників сторін.
Відповідач відзиву не визнав. 04.10.2021 надійшов відзив на позовну заяву (вх. №71966). Відповідач зазначив, що ст. 59 Закону України «Про вищу освіту» встановлено гарантії науково-педагогічним, науковим, педагогічним та іншим працівникам (не військовослужбовцям) закладів вищої освіти. Протягом періоду, за яким позивачем оспорюється розмір виплачених йому доплат за науковий ступінь та вчене звання, він проходив військову службу в Національній академії на момент звільнення займав посаду навальника науково-дослідного відділу (підготовки військ) Наукового центру Сухопутних військ Національної академії. Таким чином, протягом вищевказаного періоду позивач не виконував трудову функцію працівника згідно з укладеним трудовим договором, а проходив військову службу - був військовослужбовцем вищого військового навчального закладу, а не працівником. Таким чином позивачем умисно ототожнюється поняття працівника та військовослужбовця в розумінні Закону України «Про вищу освіту», що підтверджує безпідставність та необґрунтованість позовних вимог в цій частині. Щодо невидання нового грошового атестату та довідки про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, відповідач зазначив, що згідно з абз.абз. 2, 4 та 5 п. 2.6 Інструкції на обласні військові комісаріати покладаються: оформлення та подання до органів, що призначають пенсії, документів для призначення за Законом пенсій особам, звільненим з військової служби та членам сімей померлих військовослужбовців і осіб, звільнених з військової служби; визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсії органами. У разі якщо розмір грошового забезпечення на день призначення пенсій особам,звільненим з військової служби та членам їх сімей змінився, обласний військовий комісаріат складає довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій згідно з нормами, що діють на день призначення пенсії за відповідною посадою. Тобто на військкомати покладено функції зі складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, а не на Національну академію, як вважає позивач. Відтак, відповідач просив відмовити у задоволенні позову повністю.
05.10.2021 позивач подав відповідь на відзив (вх.№ 72290). Позивач зазначає, що є військовослужбовцем та на нього поширюються правові гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не нівелює його право на отримання доплат за науковий ступінь та за вчене звання в розмірі, що встановлений ст. 59 Закону України «Про вищу освіту». Посилання відповідача у відзиві на позов на те, що спеціальним законодавством, яким є Постанова №704 та Порядок №260, передбачено встановлено граничних розмірів надбавок, які підлягають нарахуванню та виплаті військовослужбовцям, позивач вважає хибним, адже по відношенню до науково-педагогічних працівників, які проходять службу у вищих військових навчальних закладах зі специфічними умовами навчання саме Закон України «Про вищу освіту» є спеціальним та має застосовуватися при конкуренції правових норм. Щодо безпідставності позовних вимог про здійснення перерахунку та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні позивачу з військової служби з урахуванням доплати за період із 01.03.2018 по 28.11.2019 за науковий ступінь кандидата наук із соціальних комунікацій у розмірі 15 % від посадового окладу, усіх щомісячних додаткових грошових винагород та індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплаченої суми, то відповідач не надав жодних доводів правомірності своїх дій. Щодо заперечень про видачу нового атестату та довідки про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення позивач зазначає, що відповідач у відзиві обґрунтовує правомірність своїх дій лише тим, що на нього не покладається обов'язку щодо видачі документів для здійснення перерахунку його пенсії.
08.02.2022 від позивача надійшли додаткові пояснення (вх. №11740).
28.02.202 від відповідача надійшли заперечення на додаткові пояснення (вх. №18033).
Оскільки ухвалою суду від 03.02.2022 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що з витягу з наказу начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (по стройовій частині) від 28.11.2019 №312 підполковника ОСОБА_1 , начальника науково-дослідного відділу (підготовки військ) Наукового центру Сухопутних військ Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, звільнено наказом командира командувача Сухопутних військ Збройних Сил (по особовому складу) від 14.11.2019 №483 з військової служби у запас за підп. «б» (за станом здоров'я) на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з правом носіння військової форми одягу.
Наявність у позивача наукового ступеню кандидата наук із соціальних комунікацій зі спеціальності «теорія та історія журналістики» підтверджується копією диплома кандидата наук серії НОМЕР_1 , відповідно до Рішення президії Вищої атестаційної комісії України від 10.03.2010.
Згідно з витягу з наказу начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 25.05.2018 №272-АД «Про виплату доплат за науковий ступінь та вчене звання військовослужбовцям Національної академії позивачу виплачено з 01.03.2018 доплату науковий ступінь кандидата наук у розмірі 5% посадового окладу начальнику науково-дослідного відділу (підготовки військ) Наукового центру Сухопутних військ підполковнику ОСОБА_1 .
Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного листом від 05.08.2021 №4221 на звернення представника позивача від 30.07.2021 повідомила, що розмір доплати за науковий ступінь кандидата наук ОСОБА_1 встановлено відповідно до підпунктів 2 та 3 п.6 Постанови №704 в розмірі 5% посадового окладу, відповідно до наказу начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 25.05.2018 №272-АД «Про виплату доплат за науковий ступінь та вчене звання військовослужбовцям Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного». Тому підстав для здійснення перерахунку грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 28.11.2019 з доплатою за науковий ступінь кандидата наук у розмірі 15% немає і відповідно немає підстав для перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням доплати за науковий ступінь. Окрім цього, повідомлено, що індексація грошового забезпечення не відноситься до щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення. Видати нову довідку про розмір грошового забезпечення для подання її до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки немає підстав, оскільки розмір індексації в ній не зазначається, а перерахунок грошового забезпечення позивачу не проводився.
Згідно грошового атестату серії ЗУ №415786 Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного встановила та виплачувала позивач надбавку на за науковий ступінь у розмірі 5% посадового окладу за період з 01.03.2018 по 28.11.2019.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-ХІІ від 25.03.1992 військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
В силу вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (ч. 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).
Відповідно до ч. 1. ст. 2 Закону України «Про вищу освіту» № 1556-VII від 01.07.2014 законодавство України про вищу освіту базується на Конституції України і складається із законів України «Про освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», цього Закону та інших нормативно-правових актів, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про вищу освіту» вищий військовий навчальний заклад (заклад вищої освіти із специфічними умовами навчання) - це заклад вищої освіти державної форми власності, який здійснює на певних рівнях вищої освіти підготовку курсантів (слухачів, студентів), ад'юнктів для подальшої служби на посадах офіцерського (сержантського, старшинського) або начальницького складу з метою задоволення потреб Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, центральних органів виконавчої влади із спеціальним статусом, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України «Про вищу освіту» державні органи, до сфери управління яких належать вищі військові навчальні заклади (заклади вищої освіти із специфічними умовами навчання), військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, мають право своїми актами встановлювати особливі вимоги до: 1) управління відповідним вищим військовим навчальним закладом (закладом вищої освіти із специфічними умовами навчання), військовим навчальним підрозділом закладу вищої освіти; 2) діяльності та повноважень вченої ради; 3) кандидатів на посади керівників відповідних вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання), їх структурних підрозділів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та порядку їх призначення; 4) практичної підготовки осіб, які навчаються у відповідних вищих військових навчальних закладах (закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання) чи військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;5) порядку заміщення вакантних посад командування і науково-педагогічних працівників; 6) реалізації прав і обов'язків наукових і науково-педагогічних працівників та осіб, які навчаються у вищих військових навчальних закладах (закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання) чи військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 7) порядку відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у вищих військових навчальних закладах (закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання) чи військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 8) підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів у військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти в аспірантурі (ад'юнктурі) та докторантурі відповідних закладів вищої освіти. Акти, передбачені у пунктах 6 і 7 цієї частини, затверджуються за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
З системного аналізу вказаних вище норм права слідує, що законодавством передбачено створення вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання) та особливістю їх правового статусу є те, що державні органи, до сфери управління яких належать вищі військові навчальні заклади, можуть встановлювати своїми актами особливі вимоги до окремих сфер діяльності таких закладів, до яких не відноситься визначення матеріального забезпечення науково-педагогічних працівників. У той же час основним нормативно-правовим актом, який регулює діяльність таких закладів та яким передбачено гарантії науково-педагогічним, науковим, педагогічним та іншим працівникам закладів вищої освіти, в тому числі щодо матеріально-фінансового забезпечення, є Закон України «Про вищу освіту».
Відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону України «Про вищу освіту» науково-педагогічним, науковим і педагогічним працівникам закладів вищої освіти встановлюються доплати за науковий ступінь доктора філософії та доктора наук у розмірах відповідно 15 та 25 відсотків посадового окладу, а також за вчене звання доцент і старшого дослідника - 25 відсотків посадового окладу, професор - 33 відсотки від посадового окладу. Заклад вищої освіти може встановити більший розмір за рахунок власних надходжень.
Підпунктом 8 п. 2 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про вищу освіту» визначено, що після набрання чинності цим Законом науковий ступінь кандидата наук прирівнюється до наукового ступеня доктора філософії, а вчене звання старшого наукового співробітника - до вченого звання старшого дослідника.
Отже, вказаним нормами чітко передбачено встановлення доплат за науковий ступінь та за вчене звання незалежно від того, чи є такий заклад вищим військовим навчальним закладом зі специфічними умовами навчання, чи звичайним закладом вищої освіти.
Нормативно-правових актів, прийнятих Міноборони України, як державним органом, до сфери управління якого належить відповідач, погодженим з МОН України, якими би було встановлено особливості реалізації прав наукових і науково-педагогічних працівників вищих військових навчальних закладів, не прийнято. Доказів зворотнього відповідачем суду не надано.
З матеріалів справи видно, що Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного в якому позивач проходив військову службу на посаді кандидата наук із соціальних комунікацій.
З урахуванням вище викладених висновків, суд вважає, що матеріальне забезпечення позивача як наукового працівника такого закладу має здійснюватися з урахуванням вимог, в тому числі, статті 59 Закону України «Про вищу освіту».
Обґрунтовуючи правомірність встановлення позивачу доплати за науковий ступінь кандидата наук та надбавки за вчене звання старшого наукового співробітника у розмірі 5% кожна, відповідач послався на те, що грошове забезпечення позивача як військовослужбовця визначається відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 (далі - Постанова № 704) та наказу Міністра Оборони України «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» № 260 від 07.06.2018 (далі - Порядок № 260).
В той же час, обґрунтовуючи правомірність встановлення позивачу доплати за науковий ступінь (кандидат наук) 5 % та надбавки за вчене звання також 5 %, відповідач послався на те, що грошове забезпечення позивача як військовослужбовця визначається відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (зі змінами) (надалі - Постанова № 704) та наказу Міністра Оборони України від 07.06.2018 № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" (надалі - Порядок № 260).
Так, відповідно до пп. 2, 3 п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30.08.2017 передбачено доплату за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук з відповідної спеціальності, якщо діяльність за профілем відповідає науковому ступеню, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу в розмірі відповідно 5 і 10 відсотків посадового окладу та доплату за вчене звання військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, які займають посади, пов'язані з педагогічною або науковою діяльністю і мають вчене звання доцента (старшого наукового співробітника), в розмірі 5 відсотків, професора - 10 відсотків посадового окладу. За наявності двох або більше вчених звань доплата встановлюється за одним (вищим) званням.
З огляду на наявні в матеріалах справи докази, позивачу встановлено відповідно до пп.2 п.6 Постанови КМУ № 704 доплати за науковий ступінь кандидата наук та вчене звання старшого наукового співробітника в розмірі 5 % відповідно.
В той же час суд вважає, що до спірних правовідносин за участю позивача, який є науковим працівником вищого військового закладу зі специфічними умовами навчання, мають застосовуватися приписи Закону України «Про вищу освіту» щодо розмірів доплати за науковий ступінь - не менше 15 відсотків посадового окладу.
Та обставина, що позивач є військовослужбовцем та на нього поширюються правові гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", не нівелює його право на отримання доплат за науковий ступінь та за вчене звання в розмірах, що встановлені ст. 59 Закону України «Про вищу освіту».
Посилання відповідача у відзиві на позов на те, що спеціальним законодавством, яким є Постанова № 704 та Порядок № 260, передбачено встановлення граничних розмірів доплат, які підлягають нарахуванню та виплаті військовослужбовцям, суд відхиляє, адже по відношенню до науково-педагогічних працівників, які проходять службу в вищих військових навчальних закладах зі специфічними умовами навчання саме Закон України «Про вищу освіту» є спеціальним та має застосовуватися при конкуренції правових норм.
Суд зауважує, що правила визначення доплат за науковий ступінь та за вчене звання, що встановлені пп. 2, 3 п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30.08.2017, поширюються на всіх військовослужбовців, які мають такі наукові ступені та вчені звання, в той же час для тих військовослужбовців, які проходять службу в вищих військових навчальних закладах, такі доплати мають встановлюватися з урахуванням мінімальних гарантій, що передбачені статтею 59 Закону України «Про вищу освіту».
До того ж, встановлення науковим та науково-педагогічним працівникам в залежності від виду навчального закладу різних розмірів доплат за науковий ступінь та вчене звання розглядається судом як дискримінаційне ставлення до окремої категорії осіб, які маючи відповідні наукові ступені та звання та працюючи в закладах освіти зі специфічними умовами навчання, діяльність яких врегульована Законом України «Про вищу освіту», отримують доплати в менших розмірах, ніж працівники освіти, які працюють у вищих навчальних закладах освіти.
Таким чином, до спірних правовідносин повинна застосовуватись норма, яка міститься в ч.2 ст. 59 Закону України «Про вищу освіту», а не норма підзаконного акту - пп. 2 п. 6 Постанови КМУ № 704.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач мав визначити позивачу доплати за науковий ступінь (кандидат наук) в розмірі 15% від посадового окладу за спірний період відповідно до ч.2 ст. 59 Закону України «Про вищу освіту».
Поряд із цим, суд зазначає, що у відповідності до положень п. 2 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відтак, наказ начальника академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 25.05.2018 №272-АД «Про виплату доплат за науковий ступінь та вчене звання військовослужбовцям Національної академії сухопутних військ», яким встановлено виплачувати з 01.03.2018 доплату за науковий ступінь кандидата наук у розмірі 5% посадового окладу начальнику науково-дослідного відділу (підготовки військ) Наукового центру Сухопутних військ підполковнику ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.
Частинами 1, 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 15 цього ж закону військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
З огляду на те, що обрахунок надбавки за науковий ступінь та за вчене звання позивачу за період з 01.03.2018 по 28.11.2018 було проведено невірно, розрахунок грошового забезпечення, яке обраховується з урахуванням вказаних надбавок, одноразова грошова допомога при звільненні, підлягають перерахунку та виплаті позивачу з урахуванням доплат за науковий ступінь кандидата наук і соціальних комунікацій - 15% від посадового окладу до положення ч. 2 ст. 59 Закону України "Про вищу освіту" за період з 01.03.2018 по 28.11.2019.
Щодо включення індексації грошового забезпечення до розміру одноразової грошової допомоги матеріальної допомоги при звільненні з військової служби, то суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.06.2020 у справі №380/3760/20 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо нездійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.11.2019; зобов'язано Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.11.2019, виходячи з розрахунку базового місяця - лютий 2008 року та положень Постанови КМ України від 17.07.2003 №1078, у розмірі 123576,39 грн., із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 апеляційну скаргу Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.06.2020 у справі №380/3760/20 - без змін. В подальшому, на виконання рішення суду Національною академією сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення.
Як вже зазначалося судом, відповідач листом від 13.08.2021 №4221 повідомив позивача, що індексація не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення, зокрема, одноразової допомоги в разі звільнення.
Суд вважає таку позицію відповідача помилковою з огляду на наступне.
Індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід'ємною складовою частиною грошового забезпечення. Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні.
Вказане узгоджується з постановою Верховного Суду від 30.04.2021 у справі №620/561/20.
Окрім того, позивач просить здійснити нарахування та виплату грошового такого грошового забезпечення з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
Так, згідно з п. 1 вказаного Порядку, цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).
Відповідно до п.п. 2-5 Порядку №44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Зазначена в абзаці першому цього пункту грошова компенсація також виплачується іноземцям та особам без громадянства, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Аналіз наведених вище норм Порядку №44 дає підстави дійти висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Таким чином, доплата за науковий ступінь та одноразова грошова допомога входять до складу грошового забезпечення. Отже, з урахуванням наведеного правого регулювання та фактичних обставин справи, суд вважає, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку № Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
Відтак, позовні вимоги позивача в зазначеній частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного видати грошовий атестат та довідку про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393 (зі змінами) із зазначенням індексації грошового забезпечення та доплати за науковий ступінь кандидата наук із соціальних комунікацій у розмірі 15% посадового окладу за період із 01.03.2018 по 28.11.2019 та направити їх до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою скерування до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для здійснення перерахунку та виплати пенсії з 29.11.2019, то суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок №45), яким визначено процедуру перерахунку пенсій, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Відповідно до абз. 2 п. 3 Порядку №45 довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Порядок №45 не містить уточнення щодо органу, який видає відповідні довідки особам, звільненим з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України.
Проте, наказом Міністерства оборони України від 31.12.2014 № 937 затверджено Інструкцію з організації роботи із забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України (далі - Інструкція №937), яка розроблена відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей».
Пунктом 2.1 Інструкції №937 визначено органи, які здійснюють роботу із забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей.
Так, відповідно до абз.абз. 2, 4, 5 п. 2.6 Інструкції №937 на обласні військові комісаріати (ТЦКСП) покладаються:
- оформлення та подання до органів, що призначають пенсії, документів для призначення за Законом пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам сімей померлих військовослужбовців і осіб, звільнених з військової служби;
- визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами, що призначають пенсії, відповідно до Закону, постанов Кабінету Міністрів України від 17.07.1922 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей» (зі змінами) та від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1922 № 393 (зі змінами) і Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 135/13402 (зі змінами) (далі - Порядок подання документів для призначення пенсій). У разі якщо розмір грошового забезпечення на день призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей змінився, обласний військовий комісаріат (ТЦКСП) складає довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій згідно з нормами, що діють на день призначення пенсії за відповідною посадою;
- складання та подання до органів, що призначають пенсії, довідок про розмір грошового забезпечення згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (зі змінами).
Відтак, на обласні військові комісаріати (ТЦКСП) покладається обов'язок по складанню та поданню до органів, що призначають пенсії, довідок про розмір грошового забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України.
Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що у разі, якщо розмір грошового забезпечення на день призначення пенсій особам, звільненим з військової служби та членам їх сімей змінився обласний військовий комісаріат складає довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій згідно з нормами, що діють на день призначення пенсії за відповідною посадою. Відповідач вважає, що саме на військкомати покладено функції зі складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, а не на Національну академію.
Суд зазначає, що оскільки індексація грошового забезпечення та доплата за науковий ступінь кандидата наук із соціальних комунікацій у розмірі 15% посадового окладу підлягають включенню до складу грошового забезпечення позивача, то саме на Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного покладено обов'язок по складенню довідки про розміри складових грошового забезпечення та грошового атестату, нараховані йому за час перебування його на посаді.
Помилковим є твердження відповідача з покликанням на відповідні норми Інструкції з організації роботи із забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, що обов'язок по складенню оновленої довідки та грошового атестату покладено на обласний військовий комісаріат, оскільки останній складає , зокрема, довідку для перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, в разі зміни розміру грошового забезпечення за посадами, які займали такі особи. У спорі, що розглядається, мова йде про розмір грошового забезпечення позивача, яке він отримував, перебуваючи на службі, та яке протиправно нараховувалося без індексації та без врахування надбавки за науковий ступінь кандидата наук із соціальних комунікацій.
Відтак, на думку суду, саме на Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного покладено обов'язок по складенню грошового атестату та довідки про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Проте, передчасними, на думку суду, є вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача направити до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки грошовий атестат та довідку з метою скерування таких до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, оскільки відсутні підстави вважати що відповідачем такі дії не будуть вчиненні після видачі на виконання рішення суду грошового атестату та довідки.
Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.
Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Частинами 2, 3 ст. 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно зі ст. 30 Закону №5076-VI “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 05.07.2012 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).
За вимогами ч. 7 ст. 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Європейським судом з прав людини від 23.01.2014 у справі “East/West Alliance Limited” проти України”, заява №19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п.п. 268, 269).
Згідно з висновком, сформованим Європейським судом з прав людини у рішенні у справі “Лавентс проти Латвії” (Lavents v. Latvia), від 28.11.2002, відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і які були дійсно необхідними.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
До матеріалів справи на підтвердження складу та розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано (копії):
- договору про надання правової допомоги від 30.04.2020 №ДА-12;
- ордеру серії ВС №1093926 від 27.08.2021;
- свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ№000313;
- додаткової угоди №3 до договору про надання правової допомоги ДА-12 від 30.04.2020
- квитанції №0.0.2245167845.1 від 26.08.2021.
Відповідно до умов договору №ДА-12 від 30.04.2020, укладеного між адвокатом Матяшуком Владиславом Костянтиновичем з однієї сторони та громадянином ОСОБА_1 з другої, предметом даного договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.
Судом встановлено, що ордер від 27.08.2021 видано на підставі договору №ДА від 30.04.2020 адвокату Матяшуку Владиславу Костянтиновичу.
Зі змісту додаткової угоди №3 до договору про надання правової допомоги ДА-12 від 30.04.2020 з'ясовано, що сторони домовились встановити наступні форми та розмір оплати послуг, наданих згідно договору:
- вивчення чинного законодавства щодо перерахунку вихідної допомоги, перерахунку доплати за науковий ступінь кандидата економічних наук у розмірі 15% та видачі нової довідки про розмір грошового забезпечення для здійснення перерахунку та виплати пенсії; вивчення та аналіз судової практики розгляду даної категорії справ - 2 год.; вартість наданої послуги - 500 грн.;
- консультація з приводу можливого стягнення у судовому порядку вихідної допомоги, перерахунку доплати за науковий ступінь кандидата економічних наук у розмірі 15% та видачі нової довідки про розмір грошового забезпечення для здійснення перерахунку та виплати пенсії - 2 год.; вартість наданої послуги - 500 грн.;
- підготовка скерування документу (заява, звернення) - 1 год.; вартість наданої послуги -500 грн.;
- підготовка проекту позовної заяви, виготовлення та формування додатків до позовної заяви, направлення її до суду - 2 год.; вартість наданої послуги - 1000 грн.;
- підготовка та скерування відповіді на відзив - 2 год.; вартість наданої послуги - 1000 грн.;
- участь в суді першої та апеляційної інстанції (1 засідання) - 1000 грн.;
- складання та подання апеляційної (касаційної скарги) - 1 год.; 2000 грн.
Вказані послуги адвоката позивачем оплачено в повному обсязі, а саме в сумі 5000,00 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.2245167845.1 від 26.08.2021.
Отже, витрати в розмірі 4000,00 грн. на професійну правничу допомогу адвоката дійсно понесені позивачем та підтверджено належними і допустимим доказами.
Дослідивши вказані вище письмові докази та доводи відповідача, суд вважає клопотання про стягнення витрат на професійну допомогу частково обґрунтованим з огляду на таке.
Предмет спору в цій справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.
У цій справі, суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п'ятою статті 134 КАС України, виходить із такого:
- дана справа відноситься до справ незначної складності;
- розгляд справи проведено без участі сторін у порядку письмового провадження;
- позов носить немайновий характер;
- дана справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання;
Крім того, позивачем не надано суду акту виконаних адвокатом робіт.
Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відтак, суд дійшов висновку, що заявлений представником позивача до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи та непропорційним до предмета спору, а тому належить зменшити до 1500,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За наведеного та враховуючи встановлені обставини у справі, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в визначений судом спосіб.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 19-20, 22, 25-26, 73-77, 90, 139, 244-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати наказ начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного №272-АД від 25.05.2018 «Про виплату доплат за науковий ступінь та вчене звання військовослужбовцям Національної академії сухопутних військ» щодо встановлення та виплати ОСОБА_1 з 01.03.2018 надбавки за науковий ступінь кандидата наук із соціальних комунікацій - 5 % від посадового окладу;
Визнати протиправними дії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 з 01.03.2018 по 28.11.2019 надбавки за науковий ступінь кандидата наук із соціальних комунікацій у розмірі 15% від посадового окладу.
Зобов'язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (код ЄДРПОУ 08410370; місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Героїв Майдану, 32) здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ), за період із 01.03.2018 по 28.11.2019 із врахуванням доплати за науковий ступінь кандидата наук із соціальних комунікацій у розмірі 15% від посадового окладу, з урахуванням раніше виплаченої суми, із одночасною компенсацією при виплаті сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004.
Визнати протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо нездійснення перерахунку та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 з військової служби з урахуванням доплати за період із 01.03.2018 по 28.11.2019 за науковий ступінь кандидата наук із соціальних комунікацій у розмірі 15% від посадового окладу, усіх щомісячних додаткових грошових винагород та індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (код ЄДРПОУ 08410370; місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Героїв Майдану, 32) здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) з урахуванням доплати за період із 01.03.2018 по 28.11.2019 за науковий ступінь кандидата наук із соціальних комунікацій у розмірі 15% від посадового окладу, усіх щомісячних додаткових грошових винагород та індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплаченої суми та із одночасною компенсацією при виплаті сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004.
Визнати протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо невидачі нового грошового атестату та довідки про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 (зі змінами) із зазначенням індексації грошового забезпечення та доплати за науковий ступінь кандидата наук із соціальних комунікацій у розмірі 15% посадового окладу за період із 01.03.2018 по 28.11.2019.
Зобов'язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (код ЄДРПОУ 08410370; місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Героїв Майдану, 32) видати грошовий атестат та довідку про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 (зі змінами) із зазначенням індексації грошового забезпечення та доплати за науковий ступінь кандидата наук із соціальних комунікацій у розмірі 15% посадового окладу за період із 01.03.2018 по 28.11.2019.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного(код ЄДРПОУ 08410370; місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Героїв Майдану, 32) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) 1500 (одну тисячу п'ятсот) гривень рівно витрат на професійну правничу допомогу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 27.04.2022
Суддя Потабенко В.А.