Справа № 308/5833/20
про повернення апеляційної скарги
28 квітня 2022 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
судді-доповідача: Кожух О.А.,
суддів: Фазикош Г.В., Мацунича М.В.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 жовтня 2021 року (головуюча суддя Бенца К.К.) у справі № 308/5833/20 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Агропромислова фірма «Леанка» та Середнянської селищної ради про визнання права користування земельною ділянкою припиненим,
Ухвалою судді Закарпатського апеляційного суду від 04.04.2022 апеляційну скаргу Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.10.2021 - залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом надання апеляційному суду доказів бездіяльності або невиконання повноважень органом, в інтересах якого прокуратура звертається за захистом інтересів держави.
Дана ухвала була мотивована тим, що прокурор в апеляційній скарзі не обґрунтував наявності визначених законодавством підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді в особі обраного ним органу, зокрема не довів те, що орган, якого прокурор зазначив як уповноваженого державою на здійснення відповідних функцій, не здійснює своїх повноважень щодо захисту інтересів держави.
На виконання вказаної ухвали Ужгородська окружна прокуратура Закарпатської області подала до апеляційного суду заяву, в якій зазначає, зокрема, що у прокуратури відсутній достатній час для листування із суб'єктом владних повноважень щодо представництва інтересів держави в суді в особі такого органу, оскільки наслідком очікування відповіді від нього буде пропуск строку апеляційного оскарження, який на переконання заявника починається з моменту ознайомлення з матеріалами справи (21.02.2022) та обмежується присічним річним строком апеляційного оскарження з дня складення повного тексту судового рішення. Зазначає, що прокуратурою було направлено компетентному органу повідомлення від 18.03.2022 простим листом та цим органом не забезпечено належного захисту інтересів держави шляхом оскарження судового рішення в апеляційному порядку, що свідчить про його бездіяльність. Вказує, що прокурор після ознайомлення з матеріалами справи (21.02.2022) не зволікав та подав апеляційну скаргу 23.03.2022. Посилаючись на постанову Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 927/468/20 зазначає, що питання підтвердження підстав для представництва прокуратурою у порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» не може оцінюватися виключно у часовому аспекті стосовно моменту попереднього повідомлення прокурором суб'єкта владних повноважень перед зверненням до суду, а також мають братися до уваги такі чинники, як обізнаність такого органу про наявність правопорушення та вжиті ним заходи з моменту такої обізнаності, спрямовані на захист інтересів держави. Вказує, що суб'єкт владних повноважень не позбавлений права оскаржити наявність підстав для представництва. Зазначає, що суд, вирішуючи питання про наявність у прокуратури підстав для представництва, не повинен установлювати протиправність бездіяльності компетентного органу. Зазначає, що уповноважений орган у разі належного виконання своїх функцій щодо контролю за діяльністю ДП «Агропромислова фірма «Леанка», був зобов'язаний знати про можливе порушення інтересів держави ще до ухвалення рішення суду, такий орган мав можливість та зобов'язаний був вступити у справу та здійснити належний захист інтересів держави. Сам факт не звернення органу з апеляційною скаргою, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що орган неналежно виконує свої повноваження щодо захисту інтересів держави. Наведене є свідченням бездіяльності органу та підтвердженням підстав для представництва прокурором інтересів держави в їх особі.
Перевіривши доводи заяви, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру» на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III ЦПК України.
Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) , який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший і другий частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Частиною четвертою статті 56 цього ЦПК України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Системне тлумачення частин четвертої, п'ятої статті 56 ЦПК України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках:
1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах;
2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом/скаргою у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Тобто, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом/скаргою в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Вказані висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194 гс 19).
Таким чином у кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд - перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора, у цьому випадку, з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції в інтересах держави в особі уповноваженого органу, який не брав участі у справі.
Прокурор, звертаючись до суду, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу
Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.
Прокурор в апеляційній скарзі, зазначивши орган, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (Фонд державного майна України), як на підставу для здійснення ним представництва посилався на те, що вказаний ним орган не забезпечив захист інтересів держави, шляхом оскарження рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.10.2021 у справі № 308/5833/20, а тому прокурор вступає в указану справу в інтересах цього органу. Зазначав, що орган через непоінформованість самоусунувся від прийняття участі в розгляді вказаної справи, що в свою чергу призвело до неоскарження судового рішення.
При цьому, вказуючи на те, що такий орган (Фонд державного майна України) не брав участі у справі, прокурор додав до апеляційної скарги повідомлення Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області від 18.03.2022, з якого вбачається, що остання направила повідомлення до Фонду державного майна України про здійснення представництва прокуратурою його інтересів в суді, шляхом апеляційного оскарження рішення суду, у той же час саму апеляційну скаргу прокуратурою було складено 23.03.2022 (вихідний № 07.53-104-1727вих-22), що суперечить принципу попереднього повідомлення, яке повинно передувати такому зверненню до суду.
Наведене обґрунтування прокурора спростовує його доводи про те, що орган (Фонд державного майна України) не оскаржив судове рішення протягом розумного строку.
За відсутності доказів про те, що даному органу було відомо про ухвалення судового рішення від 04.10.2021 у справі № 308/5833/20, беручи до уваги ту обставину, що Фонд державного майна України не брав участі у справі, враховуючи факт направлення повідомлення прокуратурою до цього органу з інформацією про ухвалення оскаржуваного рішення тільки 18.03.2022 (при тому, що представник прокуратури ознайомився з матеріалами справи 21.02.2022), не можна вважати встановленою бездіяльність органів станом на 23.03.2022.
Указаний строк (між направленням прокуратурою повідомлення та моментом звернення прокуратури до апеляційного суду зі скаргою) становить три робочі дні (з урахуванням того, що 19.09.2022 та 20.03.2022 є вихідними днями), а відтак такий строк не може вважатися достатнім та розумним строком для призначення органом перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, зокрема підготовки подання апеляційної скарги на судове рішення або ж аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
При цьому судова колегія враховує не тільки відсутність розумного строку між повідомленням компетентного органу та часом звернення прокуратури до апеляційного суду, а також приймає до уваги такий чинник як необізнаність цього органу (Фонду державного майна України) про наявність оскаржуваного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.10.2021 у справі № 308/5833/20, незалучення його до участі у цій справі, та недоведеність прокурором тієї обставини, що відповідним органом не вжито з моменту такої обізнаності заходів, спрямованих на захист інтересів держави, шляхом самостійного оскарження судового рішення.
Таким чином, зазначена прокурором підстава для здійснення представництва (а саме незабезпечення органом захисту інтересів держави, шляхом оскарження судового рішення, про яке Фонду державного майна України повідомлено 18.03.2022) є необґрунтованою.
Прокурор не надав доказів, які б свідчили про невиконання або неналежне виконання таким органом (Фондом державного майна України), який є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту інтересів держави, пов'язаних із передачею Державного підприємства «Агропромислова фірма «Леанка» до сфери управління Фонду державного майна України, зокрема із здійсненням повноважень щодо погодження Фондом державного майна України питань пов'язаних з вилученням чи добровільною відмовою Державного підприємства «Агропромислова фірма «Леанка» від права постійного користування земельною ділянкою.
Посилання на те, що у прокуратури відсутній достатній час для листування із суб'єктом владних повноважень щодо представництва інтересів держави в суді в особі такого органу, оскільки наслідком очікування відповіді від них буде пропуск строку апеляційного оскарження, який на переконання заявника починається з моменту ознайомлення з матеріалами справи та обмежується присічним річним строком апеляційного оскарження - є необґрунтованими. Колегія вчергове зазначає, що представник прокуратури ознайомився з матеріалами справи 21.02.2022, а повідомлення з інформацією про ухвалення оскаржуваного рішення було направлено Фонду державного майна України майже через місяць - 18.03.2022. При цьому уже через п'ять днів - 23.03.2002 (два з яких - вихідні) - прокуратурою було подано апеляційну скаргу.
Передбачений ч. 2 ст. 358 ЦПК України річний преклюзивний строк на апеляційне оскарження з дня складення повного тексту судового рішення не поширюється, зокрема, на випадок подання апеляційної скарги особою, не залученою до участі у справі, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.
Прокуратурою не доведено факту обізнаності Фонду державного майна України про наявність указаного скаржником правопорушення (тобто про факт ухвалення судового рішення у справі № 308/5833/20, яким припинено право постійного користування ДП «Агропромислова фірма «Леанка» земельною ділянкою площею 0,466 га) раніше, ніж про ухвалення такого судового рішення було повідомлено даний орган прокуратурою.
На момент подання прокуратурою апеляційної скарги (23.03.2022) сам по собі факт незвернення такого органу (Фонду державного майна України) із апеляційною скаргою (на що як на підставу для здійснення представництва посилався прокурор), не свідчить про неналежне виконання компетентним органом своїх функцій із захисту інтересів держави, з урахуванням тієї обставини, що цьому органу, який не брав участі у справі, повідомлено прокуратурою про ухвалення судового рішення лише 18.03.2022.
Таким чином, прокурор не підтвердив підстави для представництва інтересів держави в особі Фонду державного майна України, не довів наявності причин, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом.
Беручи до уваги посилання прокуратури на те, що Фонд державного майна України не забезпечив захист інтересів держави, саме шляхом подання апеляційної скарги на судове рішення у справі № 308/5833/20, колегія суддів вважає безпідставним та необґрунтованим доводи скаржника про те, що Фонд державного майна України в разі належного виконання своїх функцій щодо контролю за діяльністю ДП «Агропромислова фірма «Леанка» був зобов'язаний знати про можливе порушення інтересів держави ще до ухвалення рішення суду у справі № 308/5833/20.
Враховуючи, що скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги у встановлений судом строк, не обґрунтував наявності визначених законодавством підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді в особі обраного ним органу, не довів те, що орган, якого прокурор зазначив як уповноваженого державою на здійснення відповідних функцій, не здійснює належно своїх повноважень щодо захисту інтересів держави, апеляційну скаргу Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.10.2021 у справі № 308/5833/20 - слід вважати неподаною та повернути скаржнику.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 жовтня 2021 року - вважати неподаною та повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями.
Касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано суддями 28 квітня 2022 року.
Суддя-доповідач
Судді