27 квітня 2022 року ЛуцькСправа № 140/1010/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Димарчук Т.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Управління соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , у рахуванням уточнених позовних вимог, звернулася в суд з позовом до Управління соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації (далі - Управління соціального захисту населення Ковельської РДА, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, викладене в повідомленні №95 від 04.01.2022 про відмову у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї за зверненням ОСОБА_1 від 02.12.2021 та зобов'язання призначити та виплатити державну соціальну допомогу малозабезпеченій сім'ї за зверненням від 02.12.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.12.2021 позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї та подала повний пакет усіх необхідних документів, за винятком реєстраційних номерів облікових карток платників податків (далі - РНОКПП) неповнолітніх дітей, оскільки через релігійні переконання позивач та її діти відмовилися від їх прийняття.
11.02.2022 відповідач надіслав ОСОБА_1 письмове повідомлення №95 від 04.01.2022 у якому зазначено, що позивачу відмовлено у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї, у зв'язку з подачею неповного пакету документів. При цьому відповідачем не вказано, яких саме документів не подано позивачем.
Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною, оскільки вона порушує права її неповнолітніх дітей на альтернативну форму обліку без присвоєння будь-якого ідентифікатора та без згоди на обробку персональних даних.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 28.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до вимог статті 262 КАС України.
У відзиві на позовну заяву від 25.03.2022 №557/1.16/2-22 представник відповідача позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, оскільки позивач до декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, складеної за формою, встановленою Мінсоцполітики, внесла не в повному обсязі всі відомості про членів своєї сім'ї, зокрема, не зазначила реєстраційні номери облікових карток платників податку щодо своїх дітей, а саме: ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 . Крім того, позивач не вказала у декларації інформації щодо паспортних даних на дитину, яка досягла 14-го віку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У зв'язку з тим, що протягом місяця необхідні документи не були надані, це стало підставою для прийняття Управлінням соціального захисту населення Ковельської РДА 04.01.2022 рішення про відмову у призначенні державної допомоги ОСОБА_1 та надіслання відповідного повідомлення за №95.
Представник відповідача зазначила, що згідно з пунктом 5 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 №250 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №632) (далі - Порядок №250) передбачено, що заява та декларація вважаються такими, що не подані у разі внесення не у повному обсязі відомостей про членів малозабезпеченої сім'ї (прізвище, ім'я та по батькові, сімейний стан, число, місяць і рік народження, серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України чи іншого документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконанням відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).
Представник відповідача вказала, що неподання відомостей в Декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, у графі 3 розділі І, а саме ідентифікаційних номерів, унеможливлює проведення превентивної верифікації та визначення права на призначення державної соціальної допомоги.
Крім того, представник відповідача зазначила, що у чоловіка заявниці ОСОБА_7 відсутня сплата ЄСВ. У декларації вказано як вид доходу - зарплата, джерело доходу Святомихайлівський храм. Договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового соціального страхування відсутній. Згідно з даними отриманими на запит з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України та доходів осіб з Державного реєстру фізичних осіб сплата ЄСВ в мінімальному розмірі у чоловіка заявниці відсутня. Державна соціальна допомога не призначена, оскільки у складі сім'ї є непрацюючі працездатні особи, які не сплатили (за яких не сплачено) ЄСВ в мінімальному розмірі сумарно протягом трьох місяців.
Згідно з абзацом 4 пункту 20 Порядку, у разі неподання протягом 30 календарних днів всіх документів, орган соціального захисту населення приймає рішення про відмову у призначенні державної соціальної допомоги, про що інформує уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї.
З урахуванням наведеного, представник відповідача просила в задоволенні адміністративного позову відмовити.
У поданій до суду 06.04.2022 відповіді на відзив позивач підтримала вимоги викладені у позовній заяві, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог. Просила позов задовольнити.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є законним представником (матір'ю) неповнолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 .
02.12.2021 ОСОБА_1 звернулась до Управління соціального захисту населення Ковельської РДА з заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї, до якої позивачем було додано: декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням соціальної допомоги; копію паспорта ОСОБА_1 серії НОМЕР_5 з відміткою «має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру»; копію паспорта дитини ОСОБА_2 серії НОМЕР_6 з відміткою «має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру», копії свідоцтв про народження дітей. При цьому, у декларації як членів сім'ї позивач зазначила дітей, в тому числі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 без зазначення РНОКПП (а.с.4-8,10-11,26,31,45).
У заяві про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї відповідач зробив відмітку, що для розгляду заяви необхідно до 02.01.2022 надати наступні документи: реєстраційний номер облікової картки платника податків або його відмову на чоловіка ОСОБА_7 та його дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а також паспорт на ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.30).
21.12.2021 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інтересах якого діють ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , звернувся до Управління соціального захисту населення Ковельської РДА з заявою про те, що на даний час він не має наміру здійснювати оформлення паспорта у вигляді картки, та просив здійснювати облік щодо нього за свідоцтвом про народження (до оформлення паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки після досягнення 16 років) та надав повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків від 21.12.2021 №421, видане Ковельською ДПІ Головного управління ДПС у Волинській області (а.с.22-24).
Рішенням (повідомленням) Управління соціального захисту населення Ковельської РДА від 04.01.2022 за №95 у наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї ОСОБА_1 відмовлено у зв'язку з відсутністю повного пакету документів (а.с.28).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Підстави та порядок призначення допомоги малозабезпеченій сім'ї визначені в Законі України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям” від 01.06.2000 №1768-ІІІ (далі - Закон №1768-ІІІ) та постанові Кабінету міністрів України від 24.02.2003 №250 “Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям” (далі - Порядок № 250).
Закон №1768-ІІІ спрямований на реалізацію конституційних гарантій права громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім'ям і сприяння їх економічній самостійності.
Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям (далі - державна соціальна допомога) - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї (стаття 1 Закону).
Відповідно до статті 3 Закону №1768-ІІІ право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім'ї, які постійно проживають на території України.
За приписами частин першої, другої статті 4 Закону № 1768-ІІІ призначення і виплата державної соціальної допомоги здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем проживання уповноваженого представника сім'ї. Порядок призначення, умови виплати та підстави для припинення виплати державної соціальної допомоги, перелік документів, необхідних для призначення допомоги згідно із цим Законом, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 1 Порядку №250 цей Порядок визначає умови призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям (далі - державна соціальна допомога), передбаченої Законом України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям”, перелік документів, необхідних для призначення такої допомоги, а також підстави для припинення її виплати.
Відповідно до пункту 2 Порядку №250 державна соціальна допомога призначається і виплачується малозабезпеченим сім'ям, які постійно проживають на території України та з поважних або незалежних від них причин мають середньомісячний сукупний дохід менший від прожиткового мінімуму для сім'ї. Державна соціальна допомога призначається на шість місяців з місяця звернення за її призначенням.
За приписами пункту 3 Порядку №250 призначення і виплата державної соціальної допомоги здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських рад міст обласного значення, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за зареєстрованим місцем проживання або місцем проживання уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї.
Відповідно до пункту 5 Порядку №250, для призначення державної соціальної допомоги уповноважений представник малозабезпеченої сім'ї, особа якого посвідчується паспортом громадянина України або іншим документом, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), подає такі документи: заяву, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики; декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - декларація); довідку про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру; довідку встановленої форми про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (за наявності).
Інформація про склад малозабезпеченої сім'ї заявника зазначається в декларації. Якщо заявник вже отримує будь-який із видів державної допомоги, які призначаються органами соціального захисту населення, відомості про розмір допомоги враховуються цим органом без необхідності її декларування.
Заява та декларація вважаються такими, що не подані, у разі внесення не у повному обсязі відомостей про членів малозабезпеченої сім'ї (прізвище, ім'я та по батькові, сімейний стан, число, місяць і рік народження, серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України чи іншого документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).
Як встановлено судом позивач з поданою 02.12.2021 заявою надала відповідачу всі необхідні документи.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 250 державна соціальна допомога призначається з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи. Якщо до заяви не додано всіх необхідних документів, орган соціального захисту населення повідомляє уповноваженому представнику малозабезпеченої сім'ї про те, які документи у місячний строк потрібно подати додатково. Орган соціального захисту населення інформує уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї про прийняття документів із зазначенням дати їх прийняття, а також документів, які необхідно у місячний строк подати додатково (шляхом надання/надсилання йому повідомлення у паперовому або електронному вигляді (за наявності електронної пошти). Якщо протягом 30 календарних днів після отримання повідомлення про необхідність виправлення помилки уповноважений представник малозабезпеченої сім'ї не виправив її та/або не подав документи, передбачені пунктом 5 цього Порядку, орган соціального захисту населення приймає рішення про відмову у призначенні державної соціальної допомоги, про що інформує уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї в порядку, встановленому абзацом другим пункту 21 цього Порядку.
Згідно із пунктом 21 Порядку № 250 рішення про призначення державної соціальної допомоги або про відмову в її призначенні приймається органом соціального захисту населення протягом 10 календарних днів з дня подання заяви і надсилається наступного дня після його прийняття уповноваженому представнику малозабезпеченої сім'ї. У разі прийняття рішення про відмову в призначенні державної соціальної допомоги орган соціального захисту населення інформує про це уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї із зазначенням підстав для відмови та порядку оскарження рішення (з врученням відповідного повідомлення під особистий підпис). Рішення органу соціального захисту населення про призначення державної соціальної допомоги чи про відмову в її призначенні може бути оскаржено заявником в органі виконавчої влади вищого рівня або в суді.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням (повідомленням) Управління соціального захисту населення Ковельської РДА від 04.01.2022 за №95 ОСОБА_1 відмовлено у наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї у зв'язку з відсутністю повного пакету документів. При цьому у відзиві на позовну заяву, відповідачем зазначено причину такої відмови - відсутність РНОКПП у неповнолітніх дітей позивача (а.с.28).
Разом з тим, у заяві від 02.12.2021 відповідачем зроблено запис, що для розгляду заяви про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї необхідно до 02.01.2022 надати наступні документи: реєстраційний номер облікової картки платника податків або його відмову на чоловіка ОСОБА_8 та дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а також паспорт на ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.30).
Суд звертає увагу, що в розумінні пункту 5 Порядку № 250 заява та декларація вважаються такими, що не подані, у разі внесення не у повному обсязі відомостей про членів малозабезпеченої сім'ї, зокрема, щодо серії (за наявності) та номером паспорта громадянина України, РНОКПП (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття РНОКПП, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).
Тобто, у декларації про доходи та майновий стан заявник повинен зазначити РНОКПП заявника та членів сім'ї, крім тих осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття РНОКПП, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті.
Судом встановлено, що до заяви від 02.12.2021 про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї позивач додала декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням соціальної допомоги та копії свідоцтв про народження дітей. При цьому, у декларації як членів сім'ї позивач зазначила дітей, в тому числі ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 без зазначення РНОКПП.
Таким чином, не зазначення у декларації про доходи реєстраційних номерів облікової картки платника податків своїх дітей, а саме: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 стало підставою для відмови у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї. При цьому щодо вищевказаних дітей позивача, суд зазначає, що вони не отримали реєстраційних номерів облікової картки платника податків у зв'язку з релігійними переконаннями, а надати документ (відмітку у паспорті) про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без реєстраційного номера немає можливості, оскільки вони не досягнули повноліття.
Щодо ненадання відповідачу паспорта ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судом встановлено, що ОСОБА_3 21.12.2021 звернувся до відповідача з заявою про те, що на даний час він не має наміру здійснювати оформлення паспорта у вигляді картки, та просив здійснювати облік щодо нього за свідоцтвом про народження та надав повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків від 21.12.2021 №421, видане Ковельською ДПІ Головного управління ДПС у Волинській області (а.с.22-24).
Разом з тим, судом встановлено, що у паспорті ОСОБА_1 серії НОМЕР_5 та паспорті її дитини ОСОБА_2 серії НОМЕР_6 міститься відповідна відмітка про відмову від присвоєння ідентифікаційного номера у зв'язку з релігійними переконаннями та запис про те, що особа «має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру» (а.с.4,10-11).
Таким чином, відповідачу було відомо про факт відмови позивача та її дітей від присвоєння ідентифікаційних номерів, проте, незважаючи на дану обставину, відповідач вказав на необхідність подання позивачем ідентифікаційних кодів дітей, завідомо знаючи про їх відсутність.
На думку суду, не зазначення позивачем у декларації реєстраційних номерів облікової картки платника податків своїх неповнолітніх дітей, не може бути підставою для відмови у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї.
Відповідно до абзацу сьомого пункту 70.1 статті 70 Податкового кодексу України облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Так, неможливість зазначення позивачем реєстраційних номерів облікової картки платника податків своїх неповнолітніх дітей, зважаючи на фактичну їх відсутність, не тільки звужують конституційні права позивача, але й фактично обмежують право позивача на призначення державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім'ї.
Пунктом 10 постанови Кабінету міністрів України від 24.02.2003 №250 “Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям” визначені підстави, коли державна соціальна допомога не призначається, а саме:
1) у складі сім'ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, передбачених у пункті 11 цього Порядку).
Державна соціальна допомога у зазначеному випадку призначається, якщо особи протягом періоду, за який враховуються доходи:
сплатили або за них сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців;
доглядали за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку, за дітьми, хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, за дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідності, за особою з інвалідністю І групи, за особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу, за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку; надавали соціальні послуги з догляду відповідно до законодавства;
2) особи, які входять до складу малозабезпеченої сім'ї, протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням державної соціальної допомоги здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатили (одноразово) будь-які послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних згідно із соціальною нормою житла та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування) на суму, яка на дату купівлі, оплати перевищує 50 тис. гривень;
3) у власності малозабезпеченої сім'ї є друга квартира (будинок), крім житла, яке розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, у населених пунктах на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, або житла, непридатного для проживання, що підтверджено актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), за формою згідно з додатком до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 80, ст. 2271; 2015 р., № 70, ст. 2312);
4) у власності малозабезпеченої сім'ї є більше ніж один автомобіль, транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з дати випуску якого минуло менше ніж 15 років (крім мопеда і причепа).
При цьому не враховуються транспортні засоби, отримані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками - вихователями дитячих будинків сімейного типу.
Наявність (відсутність) у власності членів малозабезпеченої сім'ї транспортних засобів зазначається у декларації.
Відповідач, відмовивши повідомленням (рішенням) від 04.01.2022 в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї позивача з посиланням на відсутність повного пакету документів, не навів жодної з підстав визначених пунктом 10 Порядку №250 за яких державна соціальна допомога не може бути призначена.
Суд звертає увагу, що перелік підстав, які становлять легітимну мету обмежень прав і свобод особи, є вичерпним. Свобода розсуду держав щодо встановлення обмежень є вузькою. Проте, слід оцінити, чи передбачене законом таке обмеження, чи відповідає обмеження “нагальній суспільній потребі”, тобто чи є воно необхідним у демократичному суспільстві і чи відповідає воно легітимній меті (див., наприклад, рішення ЄСПЛ у справі “Svyato-Mykhaylivska Parafiya v. Ukraine” від 14 червня 2007 року). Установленість обмежень законом передбачає чіткість і доступність закону, що встановлює такі обмеження. Кожна людина повинна мати відповідне уявлення про норми, які можуть бути застосовані щодо її відповідного права. Вимога чіткого закону, який передбачає обмеження права, має ту саму мету - кожна людина повинна мати можливість передбачити наслідки своєї поведінки. Рівень чіткості, який вимагається від національного законодавства, яке в будь-якому разі не може передбачати усі можливі випадки, багато в чому залежить від змісту відповідного акта, сфери, яку він регулює, чисельність й статусу тих, кому він адресований (див. рішення ЄСПЛ у справі “GropperaAG and Others v. Switzerland” від 28 березня 1990 року).
Тобто, будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним. У даному випадку таке обмеження, як неможливість отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї у зв'язку з відсутністю у членів сім'ї реєстраційних номерів облікової картки платника податків, законодавством не передбачено.
Крім того, відповідно до статті 14 Конвенції користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, незалежності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.
При цьому, ЄСПЛ у своєму рішенні по справі “Х'юДжордан проти Великої Британії” сформулював таку позицію: “Якщо загальна політика або захід мають непропорційно шкідливі наслідки для конкретної групи, то вони (загальна політика або захід) можуть вважатися дискримінаційними, незважаючи на те, що вони не спрямовані конкретно на цю групу”.
Таким чином, неможливість отримання особами допомоги як малозабезпеченій сім'ї у зв'язку з відсутністю у членів сім'ї реєстраційних номерів облікової картки платника податків, є дискримінаційними.
Відповідач застосував формальний підхід під час з'ясування обставин, які обумовили прийняте ним рішення, у зв'язку чим безпідставно відмовив позивачу у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї.
Оскільки позивач вказала про те, що вона та її діти через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття РНОКПП, тому у декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги позивач не зобов'язана була вказувати РНОКПП дітей та подавати їх паспортні документи. Таким чином, не подання позивачем РНОКПП або паспорта своїх неповнолітніх дітей не може бути підставою для відмови у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї.
Разом з тим, суд не бере до уваги посилання представника відповідача у відзиві на позов, як на підставу відмови у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї на те, що у чоловіка заявниці ОСОБА_8 відсутня сплата ЄСВ, оскільки з рішення (повідомлення) відповідача від 04.01.2022 №95 та наданих суду документів (в тому числі з переліку документів визначених відповідачем, які необхідно було надати позивачу до 02.01.2022) не вбачається, що факт несплати ОСОБА_8 ЄСВ слугував підставою для винесення оскаржуваного рішення, а відповідачем не надано доказів що така підстава ним досліджувалась.
Враховуючи викладене, рішення (повідомлення) відповідача від 04.01.2022 №95 щодо відмови в призначенні державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім'ї, порушує основоположні права позивача є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частини друга статті 77 КАС України).
Суд вважає, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, належними, достатніми та допустимими доказами не спростовано доводи адміністративного позову та не доведено правомірності відмови в наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї - заявника ОСОБА_1 .
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити призначення та виплату державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону №1768-ІІІ державна соціальна допомога призначається на шість місяців.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1768-ІІІ розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом.
У свою чергу, відповідно до пункту 7 Порядку №250 розмір прожиткового мінімуму для сім'ї залежить від її складу і визначається як сума прожиткових мінімумів, розрахованих і затверджених відповідно до Закону України “Про прожитковий мінімум” для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення. До стабілізації економічного становища в Україні прожитковий мінімум для сім'ї та розмір державної соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму. Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється виходячи з можливостей державного бюджету і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік. Для громадян із статусом особи, яка проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, прожитковий мінімум збільшується на 20 відсотків. Максимальний розмір державної соціальної допомоги не може перевищувати розміру прожиткового мінімуму для малозабезпеченої сім'ї, крім випадків, передбачених абзацом п'ятим цього пункту.
Середньомісячний сукупний дохід малозабезпеченої сім'ї - обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів малозабезпеченої сім'ї, одержаний ними протягом шести місяців. Шість місяців становлять два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (далі - період, за який враховуються доходи). Середньомісячний сукупний дохід малозабезпеченої сім'ї для призначення державної соціальної допомоги визначається відповідно до Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №632 (пункт 9 Порядку №250).
Як зазначалося судом, рішення про призначення державної соціальної допомоги або про відмову в її призначенні приймається органом соціального захисту населення протягом 10 календарних днів з дня подання заяви і надсилається наступного дня після його прийняття уповноваженому представнику малозабезпеченої сім'ї (пункт 21 Порядку №250).
Таким чином, повноваження визначити право сім'ї на допомогу та прийняти рішення з цього питання належить відповідним органам соціального захисту населення, що є дискреційними повноваженнями такого органу.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що з матеріалів справи не вбачається, що при винесенні рішення при відмову в наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї заявника ОСОБА_1 , відповідачем досліджувались та перевірялись інші підстави, за яких державна соціальна допомога не призначається (визначені пунктом 10 постанови Кабінету міністрів України від 24.02.2003 №250 “Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям”).
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли законом встановлені повноваження суб'єкта владних повноважень в імперативній формі, суд зобов'язує його прийняти конкретне рішення чи вчинити конкретну дію. Натомість, у випадку, коли суб'єкт наділений певними дискреційними повноваженнями, суд повинен вказати на виявлені порушення при здійсненні таких повноважень та зазначити норму закону, яку суб'єкт владних повноважень (відповідач) повинен застосувати при вчиненні дій (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.
Відтак, з метою захисту порушеного права позивача, суд вважає, що в даному випадку належним способом захисту буде визнання протиправним та скасування рішення (повідомлення) Управління соціального захисту населення Ковельської РДА від 04.01.2022 №95 про відмову ОСОБА_1 у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї та зобов'язання Управління соціального захисту населення Ковельської РДА повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 02.12.2021 про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.
Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 255, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення (повідомлення) Управління соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації від 04 січня 2022 року про відмову ОСОБА_1 в наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02 грудня 2022 року про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_5 ).
Відповідач: Управління соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації (45008, Волинська область, місто Ковель, вулиця Івасюка, 15, код ЄДРПОУ 03192046).
Головуючий-суддя Т.М.Димарчук