28 квітня 2022 року
м. Чернівці
Справа № 718/4/22
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Одинака О. О.
суддів: Кулянди М.І., Половінкіної Н.Ю.
секретар Конецька Д.Г.
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
апеляційна скарга ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 2 березня 2022 року,
головуючий в суді першої інстанції суддя Мізюк В.М.
Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
В січні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом.
Позивачка, з урахуванням збільшених позовних вимог, просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь понесені додаткові витрати на сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 28 365 гривень 65 копійок .
Посилалася на те, що вона та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі з 5 вересня 2013 року, який рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 5 березня 2019 року було розірвано.
У сторін є малолітній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні.
Відповідно до рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 4 березня 2020 року відповідач сплачує на користь позивачки аліменти щомісячно на утримання дитини по 2 000 гривень.
Однак вказаної суми аліментів не вистачає на забезпечення всіх потреб дитини, зокрема, на її лікування та реабілітацію.
Вказує,що їхній син страждає рядом хронічних захворювань, є інвалідом та йому встановлено діагноз: ЗПМР,СДУГ, гіперактивність, ранній дитячий аутизм.
З даного приводу обстеження дитини проводилося в США компанією «Invitae», неврологічна панель, де здійснювалося генетичне секвенування.
За вказане генетичне дослідження позивачкою було сплачено 6 720 гривень 43 копійки та за медичні послуги приватного лікаря ОСОБА_5 позивачкою було сплачено 3386 гривень 93 копійки.
21 жовтня 2021 року ОСОБА_4 проходив обстеження в ТзОВ «БАЗИСМЕД», за яке позивачкою було сплачено 1 600 гривень.
В період часу з 15 листопада 2021 року по 26 листопада 2021 року дитина перебувала на стаціонарному лікуванні в ОКНП «Буковинський центр відновного лікування та комплексної реабілітації дітей», де нею було сплачено 7 101 гривень за лікування та реабілітацію, а саме: масаж - 1485 гривень, пропріоцептивна корекція ходи -1278 гривень, педагогічна корекція (дефектолог) -2088 гривень, психологічна корекція (практичний психолог, нейропсихолог) - 2250 гривень.
8 грудня 2021 року та 20 грудня 2021 року дитині було виписано ряд медичних препаратів, які було придбано позивачкою за власні кошті на суму 2634 гривень 85 копійок.
13 листопада 2021року ОСОБА_4 було проведено МРТ головного мозку, за що позивачем було сплачено 2500 гривень.
Для лікування шлункового розладу в дитини 3 листопада 2021 року нею було придбану медичний препарат «Суспрін» на суму 206 гривень 28 копійок, який був виписаний лікарем - гастроентерологом.
8 грудня 2021 року малолітній син проходив медичне обстеження в ТзОВ медична лабораторія «ДІЛА», на підставі якого лікарем було виписано медикаменти, які позивачка придбала за власні кошти на суму 1 395 гривень.
6 січня 2022 року позивачкою було придбано ліки на лікування сина, які були замовлені та оплачені в Ізраїлі.
Оскільки понесені позивачкою додаткові витрати на дитину становлять 28 365 гривень 65 копійок , вона просила стягнути вказані кошти з відповідача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 2 березня 2022 року позов ОСОБА_1 про стягнення понесених додаткових витрат на дитину задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати понесені у зв'язку з хворобою малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 14 182 гривні 85 копійок.
Суд виходив з того, що вимога позивачки про стягнення понесених додаткових витрат на лікування дитини, що викликано його хворобою та встановлено із наданих медичних документів, після їх фактичного понесення позивачкою є обґрунтованою і, враховуючи рівність обов'язку батьків в утриманні дитини, підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи достовірно встановлені судом докази та виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивачки слід стягнути понесені додаткові витрати на дитину в сумі 14182 гривні 85 копійок.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені додаткові витрати на дитину в розмірі 5 500 гривень.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідач визнавав позовні вимоги ОСОБА_1 лише частково, а саме на суму 5 500 гривень.
Кошти в сумі 3386 гривень 93 копійки на ім'я ОСОБА_5 позивачкою було сплачено 9 вересня 2021 року, однак на той час ОСОБА_5 не була зареєстрована як приватний підприємець. Окрім того, відсутнє направлення та підтвердження необхідності такого дослідження.
Щодо стягнення коштів в розмірі 6 720 гривень 46 копійки за обстеження в компанії «Invitae» в США, то є незрозумілим, хто саме направив дитину проходити дане обстеження і чи було потрібно таке обстеження їхньому сину.
За вищевказане обстеження позивачка сплатила 250 доларів США, однак на території України не дозволено валютні операції та дана компанія не зареєстрована в Україні.
Щодо витрат понесених позивачкою на обстеження у ТзОВ «БАЗИСМЕД» на суму 1 600 гривень, позивач вважає, що це примха позивачки проходити обстеження в приватній клініці, в той час як дитина може проходити такі обстеження безкоштовно.
Окрім того, медичні послуги, які надаються ОКНП «Буковинський центр відновного лікування та комплексної реабілітації дітей», є безкоштовними для хворих та їх вартість відшкодовується центру в порядку встановленому законодавством.
У суду першої інстанції були відсутні дані, що станом на 2 березня 2022 року відповідачу було відомо про збільшення позивачкою позовних вимог, чим було порушено права відповідача.
В матеріалах справи відсутні докази, що 102 долари США 45 центів , які були сплачені через систему SWIFT 6 січня 2022 року за товар під назвою Zoom 60 Caps, є витратами, які пов'язані з лікуванням сина сторін.
Вказані документи надані на іноземній мові без перекладу їх на українську мову.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу.
Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Вважає рішення законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними.
Вважає, що нею доведено понесення додаткових витрат на дитину в розмірі 28 365 гривень 65 копійок.
Законодавством не заборонено звернутися до приватних медичних установ та проходити лікування та діагностику за межами України.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
Встановлено, що згідно рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 5 березня 2019 року шлюб між сторонами було розірвано.(а.с.10-11)
Позивачка та відповідач є батьками неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується долученою до матеріалів справи копією свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 від 19 вересня 2014 року (а.с.9)
Відповідно до рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 4 березня 2020 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в твердій грошовій сумі по 2 000 гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до суду, тобто з 23 січня 2020 року до досягнення дитиною повноліття(а. с. 12-14)
Згідно посвідчення серії НОМЕР_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає рядом хронічних захворювань та є інвалідом(а. с. 8)
Відповідно до копії виписки з амбулаторної картки дитини ОСОБА_4 № 1156 від 25 листопада 2021 року ОСОБА_4 встановлено діагноз: ММД, затримка психо-мовного розвитку, розлад психологічного розвитку, кіфосколіотична постава, плосковальгусне положення стоп (а.с. 26).
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 264 ЦПК України визначено питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.
Апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція про права дитини), держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з вимогами частини першої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Відповідно до вимог частини другої статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Аналіз відповідних норм закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).
Додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення.
Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки медико-соціальної експертної комісії, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).
Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).
Такий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 12 січня 2022 року у справі 640/15771/19 та від 4 грудня 2019 року у справі № 320/383/19.
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати особливі обставини, якими обумовлені ці додаткові витрати і які є індивідуальними у кожній конкретній справі, а також стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.
Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 183/1679/17 (провадження № 61-21662св18), від 12 грудня 2019 року у справі № 756/4947/17-ц (провадження № 61-47858св18), від 01 квітня 2020 року у справі № 521/16268/18 (провадження № 61-20458св19).
Звертаючись до суду з позовом, позивачка просила стягнути з ОСОБА_2 додаткові витрати на утримання дитини, які обумовлені її хворобою, зокрема, відшкодування вартості обстеження дитини в США в компанії «Invitae» в розмірі 6 720 гривень 43 копійки, за медичні послуги приватного лікаря ОСОБА_5 в розмірі 3386 гривень 93 копійки, обстеження в ТзОВ «БАЗИСМЕД» в розмірі 1 600 гривень, за проходження лікування в ОКНП «Буковинський центр відновного лікування та комплексної реабілітації дітей» в розмірі 7 101 гривень, придбання медичних препаратів в Україні в розмірі 2634 гривень 85 копійок, 1 395 гривень і 206 гривень 28 копійок та замовлених і оплачених в Ізраїлі в розмірі 2821 гривня 16 копійок, проведення МРТ головного мозку в розмірі 2500 гривень.
Однак дійшовши висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки половини вищевказаних понесених нею додаткових витрат на утримання дитини в сумі 14 182 гривень 85 копійок, суд першої інстанції не врахував наступні обставини.
Як вбачається з наведених вище норм права, позивачка повинна довести наявність додаткових витрат, які вона просить стягнути на її користь з відповідача та надати суду докази, у даному випадку відповідні медичні довідки по необхідність проходження дитиною ОСОБА_4 у зв'язку із наявними у нього хронічними хворобами відповідних обстежень та лікування в медичних закладах та придбанням у зв'язку із необхідністю лікування таких хвороб необхідних медичних препаратів.
Однак, аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, надані позивачкою, колегія суддів вважає, що нею доведено необхідність проходження ОСОБА_4 лише лікування в ОКНП «Буковинський центр відновного лікування та комплексної реабілітації дітей», за яке було сплачено 7 101 гривня та включало масаж вартістю 1485 гривень, пропріоцептивну корекцію ходи вартістю 1278 гривень, педагогічну корекцію (дефектолог) вартістю 2088 гривень та психологічну корекцію (практичний психолог, нейропсихолог) вартістю 2250 гривень.
Необхідність надання вищевказаних реабілітаційних послуг визначалась лікарем ОКНП «Буковинський центр відновного лікування та комплексної реабілітації дітей» за наслідками встановлених дитині ОСОБА_6 хвороб.
Посилання апелянта на те, що вищевказана організація надає хворим медичні послуги безоплатно, а їх вартість відшкодовується центру в порядку встановленому законодавством не може братися до уваги апеляційним судом, оскільки ОСОБА_2 не надано жодних доказів на підтвердження відшкодування вартості реабілітаційних послуг, які надавалися ОКНП «Буковинський центр відновного лікування та комплексної реабілітації дітей» його сину, вказаній установі місцевими органами в межах бюджетних коштів.
Окрім того, колегія суддів вважає також доведеним необхідність придбання позивачкою ліків в розмірі 2232 гривні 81 копійка (згідно чеків від 9 грудня 2021 року на суму 341 гривня, від 8 грудня 2021 року на суму 396 гривень 80 копійок , від 20 грудня 2021 року на суму 1495 гривень 01 копійка), а не 2634 гривні 85 копійок, як помилково вважала позивачка, та 206 гривень 28 копійок згідно чеку від 3 листопада 2021 року.
Загальна вартість вищевказаних витрат на ліки становить 2439 гривень 09 копійок.
Не заперечував і проти стягнення з нього на користь понесених позивачкою половини зазначених вище додаткових витрат на придбання ліків в сумі 1219 гривень 55 копійок (2439,09:2=1219,55) і сам відповідач.
При цьому колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки половини витрат на відшкодування вартості обстеження дитини в США в компанії «Invitae» в розмірі 6 720 гривень 43 копійки, обстеження в ТзОВ «БАЗИСМЕД» в розмірі 1 600 гривень та проведення МРТ головного мозку в розмірі 2500 гривень.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що вказані обстеження були необхідними та проводились згідно медичних направлень лікуючого лікаря дитини ОСОБА_4 .
Окрім того, відсутні і підстави для стягнення з відповідача половини понесених позивачкою додаткових витрат на медичні послуги приватного лікаря дитячого невролога-епілептолога ОСОБА_5 в розмірі 3386 гривень 93 копійки, оскільки консультативне заключення вказаного приватного лікаря було складено 10 грудня 2021 року, в той час як сплата коштів позивачкою в розмірі 3386 гривень 93 копійки на рахунок ОСОБА_5 була здійснена в системі «приват 24» раніше, а саме 9 вересня 2021 року, без зазначення призначення платежу, а тому не є можливим встановити, за що саме позивачкою були сплачено вказані кошти.
Не є можливим встановити і те, що сплата позивачкою через систему SWIFT 6 січня 2022 року за товар під назвою Zoom 60 Caps 102 доларів США 45 центів, є витратами, які пов'язані з лікуванням сина сторін.
Вказані документи надані суду на іноземній мові без перекладу їх на українську мову.
За таких обставин, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, суд апеляційної інстанції з урахуванням медичних документів, що підтверджують наявність у дитини хронічних захворювань та містять рекомендації лікарів, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та стягнення з ОСОБА_2 на користь позивачки додаткових витрат на утримання дитини у розмірі в розмірі 4770 гривень 05 копійок (7101:2+1219,55=4770,05), оскільки витрати на лікування при такому стані здоров'я дитини є додатковими та необхідними витратами, що викликані особливими обставинами, передбаченими статтею 185 СК України.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 49 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу;
Згідно с частиною 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Однак, враховуючи часткове визнання відповідачем позову на суму 5 500 гривень, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, оскільки є більше ніж визначений судом апеляційної інстанції розмір стягуваних додаткових витрат на дитину в розмірі 4770 гривень 05 копійок, колегія суддів дійшла висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесених додаткових витрати на дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 5 500 гривень.
Такий висновок апеляційного суду узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом в постанові від 31 січня 2020 року у справі № 484/2230/17.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Враховуючи наведене вище, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу на вказане рішення слід задовольнити частково, а рішення у частині визначення розміру додаткових витрат, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід змінити, визначивши, що розмір стягуваних додаткових витрат на вказану дитину повинен становити 5 500 гривень.
В решті рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Щодо судових витрат
Відповідно до правил статті 141 ЦПК України слід змінити розподіл судових витрат.
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Витрати на професійну правничу допомогу, відповідно до положень вказаної вище статті, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
В силу частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Частиною п'ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
При цьому неспівмірність витрат на правничу допомогу й передбачених законом критеріїв є підставою для подання стороною-опонентом клопотання про зменшення розміру витрат, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка подає таке клопотання. Кодексом не передбачено можливості суду ініціювати питання про зменшення витрат на правничу допомогу.
Такий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 20 травня 2020 року у справі № 154/1435/18-ц та від 17 березня 2021 року у справі № 712/1720/19.
Помилковим є аргумент відзиву на апеляційну скаргу щодо неспівмірності витрат на правничу допомогу, понесених відповідачем у даній справі.
Верховним Судом в постанові від 10 грудня 2019 року у справі №160/2211/19, зазначено про те, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Приймаючи до уваги те, що сума заявлених ОСОБА_1 витрат на правову допомогу становить 6000 гривень, що складає 21,15 % від ціни позову(28 365 гривень 16 копійок), підстав вважати завищеним такий розмір судових витрат апеляційним судом не вбачається.
На підтвердження понесення позивачкою витрат на правничу допомогу її представником ОСОБА_3 було подано суду: договір про надання правової допомоги № 3 від 31 січня 2022 року, додаткову угоду до договору про надання правової допомоги № 3 від 31 січня 2022 року, згідно якого передбачено сплату відповідачем адвокату гонорару у розмірі 1 500 гривень за кожну годину роботи адвоката, детальний опис виконаних робіт в якому міститься перелік наданих адвокатом послуг та копію квитанції до прибуткового касового ордеру № б/н від 28 березня 2022 року, відповідно до якої ОСОБА_2 сплатив адвокату Якобишеній Т.Д. 6 000 гривень.
Окрім того, з квитанції від 14 березня 2022 року вбачається, що ОСОБА_2 за подання апеляційної скарги сплатив судовий збір в сумі 1488 гривень 60 копійок.
Колегія суддів, беручи до уваги задоволення судом позовних вимог ОСОБА_1 на 19,39%, вважає, що з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 слід стягнути витрати в розмірі 4836 гривень 60 копійок (6000х80,61%=4836,60) в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги.
Оскільки позивачка на підставі пункту 3 статті 5 Закону України «Про судовий збір» була звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, колегія суддів вважає, що з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 слід стягнути витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1199 гривень 96 копійок (1488,60х80,61%=1199,96) в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Окрім того, з ОСОБА_2 слід стягнути в дохід держави 192 гривні 43 копійки судових витрат за подання позовної заяви (992,40х19,39% =192,43).
Отже з урахуванням судових витрат за подання позовної заяви, які слід було стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави в розмірі 192 гривні 43 копійки, з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 слід стягнути витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1007 гривень 53 копійки (1199,96-192,43=1007,53) в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 376, 381, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 2 березня 2022 року змінити у частині визначення розміру додаткових витрат, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 5 500 (п'ять тисяч п'ятсот) гривень.
В решті рішення залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 4836 ( чотири тисячі вісімсот тридцять шість) гривень 60 копійок в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати за подання апеляційної скарги у розмірі 1007 (одна тисяча сім ) гривень 53 копійки в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повна постанова складена 28 квітня 2022 року.
Головуючий О.О. Одинак
Судді: М.І. Кулянда
Н.Ю. Половінкіна