27 квітня 2022 року
м. Черкаси
Справа № 711/5963/21
Провадження № 22-ц/821/494/22
Категорія: 308020000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Василенко Л. І.,
суддів: Гончар Н. І., Сіренко Ю. В.,
учасники справи:
позивач - приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно» в інтересах відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 грудня 2021 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у складі головуючої судді Позарецької С. М., повний текст рішення складено 23 грудня 2021 року,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
21 вересня 2021 року позивач звернувся до суду з позовом вищенаведеного змісту.
Позовна заява мотивована тим, що між ПАТ «Черкаське хімволокно», в особі директора відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» з однієї сторони, та ОСОБА_1 , з другої сторони, 08 жовтня 2012 року укладено договір № 788 про постачання теплової енергії в гарячій воді, який, відповідно до п.10.4, вважається щорічно пролонгованим з дня спливу попереднього строку його дії на наступний річний строк, якщо за місяць до закінчення строку дії договору від жодної зі сторін не надійшло до іншої сторони заяви про його припинення.
Позивач зазначив, що жодних заяв за спірний період про розірвання договору від відповідача не надходило.
Рішенням Загальних зборів акціонерів ПАТ «Черкаське хімволокно» від 20 квітня 2018 року змінено тип та найменування позивача з Публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» на Приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно».
Відповідно до п. 1.1 вищевказаного договору позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором. Постачання теплової енергії здійснювалось за адресою, вказаною у додатку № 1 до договору. Відповідач сам звернувся до позивача зі зверненням від 05 жовтня 2012 року про заключення договору на постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 та надав копії правовстановлюючого документу, паспорта, картки платника податків та техпаспорт приміщення. Разом з тим, при підписанні договору відмовився підписувати додаток 1, не надавши свої пропозиції, про що було складено акт від 08 жовтня 2012 року. Додатково додаток 1 надсилався відповідачу.
Розділом 6 договору передбачено порядок розрахунків за теплову енергію. В пункті 6.1 договору зазначено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.
Від відповідача не надходило жодних скарг, претензій чи заперечень щодо кількості, якості та вартості отриманої теплової енергії, щодо суми боргу тощо. А це значить, як вважає позивач, що він поставив відповідачу теплову енергію вчасно, якісно та в повному обсязі.
Відповідач, порушивши порядок розрахунків за теплову енергію (розділ 6 договору) та умови договору, не повністю оплатив за спожиту теплову енергію.
За період з січня 2014 по квітень 2021 року включно позивачем було відпущено відповідачу теплової енергії згідно рахунків-фактур № № 339/1, 1287/1, 1761/1, 2405/1, 4148/1, 4913/1, 5661/1, 458/1, 967/1, 1687/1, 2360/1, 3947/1, 4646/1, 5375/1, 285/1, 991/1, 1806/1, 2312/1, 3850/1, 4472/1, 5269/1, 310/1, 1247/1, 1862/1, 2607/1, 562/1, 1250/1, 1957/1, 460/1, 1265/1, 1919/1, 2524/1, 3588/1, 4389/1, 4867/1, 301, 1395, 2107, 2494, 3512, 4023, 4765, 268, 1075, 1873, 2560, 4333, 5121, 312, 1139, 1873, 2597 за договором № 788 від 08 жовтня 2012 року по тарифам, встановленим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 42,44 Гкал на загальну суму 50 786,41 грн (враховуючи донарахування 1 282,56 грн).
Також позивачем нараховано внески (неоплачена сума внесків складає 42,78 грн, а саме 7,13 тариф х 6 = 42,78 грн згідно рахунків-фактур № № 1873/1, 2560/1, 3318/1, 3923/1, 312/1, 2597/1) за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води згідно із ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та згідно рішення Черкаського міськвиконкому № 1021 від 17 жовтня 2019 року - опубліковано на офіційному веб сайті Черкаської міськради, так як приміщення, в яке постачається теплова енергія, знаходиться в житловому будинку з встановленим приладом комерційного обліку теплової енергії.
У лютому 2020 року позивачем було зроблено перерахунок-донарахування за теплову енергію, поставлену за період з 28 жовтня 2018 року по грудень 2018 року включно на підставі підпункту 2 пункту 2 постанови НКРЕКП України від 17 грудня 2019 року № 2884.
З урахуванням перерахунку за період з 28 жовтня 2018 року по грудень 2018 року включно та оплату, заборгованість відповідача за отриману теплову енергію разом з внесками на час подачі позову до суду складає 16 073,43 грн за спірний період.
Тобто, згідно виписок з рахунку № 361 борг складає 4 654,23+11 419,20=16 073,43 грн (в т.ч. донарахування 3 760,84 - 2 478,28=1 282,56 грн).
Тариф 1 160,14 грн за 1 Гкал встановлений на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1796 від 11 грудня 2018 року.
Тариф 952,90 грн за 1 Гкал встановлений на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 95 від 14 січня 2020 року.
Тариф 957,53 грн за 1 Гкал встановлений на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2261 від 30 листопада 2020 року.
Тариф 1 590,88 грн за 1 Гкал встановлений на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 151 від 01 лютого 2017 року та № 3225 від 29 грудня 2015 року (зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 27 лютого 2018 року № 239).
Тариф 1 048,34 грн за 1 Гкал встановлений на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 404 від 14 червня 2018 року.
Згідно з п. 3.2.2 договору споживач (відповідач) зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 постанови НКРЕКП України від 17 грудня 2019 року № 2884 «Про накладення штрафу на ПРАТ «Черкаське хімволокно» за порушення Ліцензійних умов з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, необхідності усунення порушень та здійснення заходів державного регулювання ПРАТ «Черкаське хімволокно» зобов'язане до 01 квітня 2020 року здійснити перерахунок за категоріями «бюджетні установи», «інші споживачі», «релігійні організації» не донарахованих коштів за спожиту теплову енергію за період з 28 жовтня по 31 грудня 2018 року.
Таким чином, відповідачу проведено донарахування різниці вартості спожитої теплової енергії за тарифами, встановленими постановою НКРЕКП № 3225 від 29 грудня 2015 року (зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 27 лютого 2018 року № 239) і тарифами, встановленими постановою НКРЕКП № 404 від 14 червня 2018 року.
Позивач зауважує, що тариф (ціна) на теплову енергію, яку він постачає за договором відповідачу є державною регульованою ціною, яка запроваджується органом виконавчої влади, відповідно до його повноважень у встановленому законодавством порядку і не є предметом узгодження між сторонами договору.
Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими (ч. 2 ст. 20 Закону України «Про теплопостачання»). Позивач має статус суб'єкта природної монополії та провадить діяльність, ліцензування якої здійснює НКРЕКП.
Позивач вважає, що відповідач фактично спожив теплову енергію за тарифом, що є нижчим від економічно обґрунтованого тарифу, встановленого на період з 28 жовтня 2018 року по грудень 2018 року, тому обов'язок по сплаті різниці лежить на відповідачеві.
Отже, враховуючи положення п. 1.1, 6.1 договору, ч. 9 ст. 14, п. п.1, 13 ч. 1 ст. 17, п. 7 ч. 4 ст. 19 Закону, а також інші вищезазначені приписи чинного законодавства України, здійснене позивачем у лютому 2020 року донарахування за поставлену відповідачу теплову енергію у період з 28 жовтня 2018 року по грудень 2018 року позивач проводив виключно у порядку, встановленому договором та чинним законодавством України, та за тими тарифами на теплову енергію, які встановлені обов'язковими до виконання Постановами НКРЕКП.
Позивач зазначив, що відповідач відмовився від підписання додатків № 1 та № 3 до договору № 788 від 08 жовтня 2012 року (зі свого боку не надавши свої пропозиції), про що було складено акт від 08 жовтня 2012 року. Додатково додаток № 1 до договору № 788 від 08 жовтня 2012 року відповідачу було надіслано рекомендованим листом.
Відповідач, отримавши додаток № 1 не повернув позивачу підписаний примірник та не направив протокол розбіжностей зі своїми умовами. При цьому, фактичне споживання теплової енергії з моменту підписання договору № 788 по даний час не припинялося, що свідчить, як вважає позивач, про укладення договору і його чинність на умовах, зазначених позивачем в додатках до договору, а тому мають місце договірні правовідносини.
Адреса постачання теплової енергії зазначена в додатку № 1 - по АДРЕСА_1 (житловий будинок). Згідно рішення Черкаського міськвиконкому № 520 від 24 травня 2000 року даний будинок підключено до мереж централізованого опалення позивача. Відомостей про відключення даного об'єкта від мереж ЦО у позивача немає. В свою чергу, від відповідача не надходило жодних скарг, претензій чи заперечень щодо кількості, якості та вартості отриманої теплової енергії, щодо суми боргу тощо. Позивач поставив відповідачу теплову енергію вчасно, якісно та в повному обсязі. Відповідач здійснював платежі за отриману теплову енергію, але не регулярно і не в повному обсязі, тому виникла заборгованість.
За наведених обставин позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за поставлену теплову енергію та внески у розмірі 16 073,43 грн, а також судовий збір в розмірі 2 270,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 грудня 2021 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Черкаське хімволокно» в інтересах ВП «Черкаська ТЕЦ» заборгованість за поставлену теплову енергію та внески у розмірі 16 073,43 грн, судовий збір у розмірі 2 270,00 грн, а всього - 18 343, 43 грн.
Рішення мотивовано тим, що договір № 788 від 08 жовтня 2012 року є чинним станом на квітень 2021 року, заборгованість відповідачем, як стороною договору не сплачена на час розгляду справи. Відповідно до норм діючого цивільного законодавства, кожен чинний договір є обов'язковим для його учасників і повинен добросовісно виконуватися. Тому позовні вимоги підлягали до задоволення, а заперечення відповідача проти позову, в свою чергу є безпідставними.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі, поданій 07 лютого 2021 року, ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 грудня 2021 року з постановленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що, за переконанням скаржника, місцевим судом не враховано той факт, що укладений між сторонами договір по справі був розірваний 01 січня 2020 року, оскільки як вказано в листі позивача до відповідача від 09 липня 2019 року № 25/4737 у разі не надання останнім позивачу відповідних документів укладений попередній договір по справі на постачання теплової енергії буде розірвано, а подача теплоносія буде припинена у відповідності до п. 4 Правил користування тепловою енергією. Крім того, суд першої інстанції не обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 у приєднанні даного листа до матеріалів справи.
Також скаржник зазначив, що у нього існують об'єктивні сумніви, щодо якості наданих послуг, а також те, що існували періоди коли в житловому будинку за адресою; АДРЕСА_1 , було відсутнє опалення, однак він не має в наявності доказів на підтвердження зазначеного.
Крім того, не всі умови договору для нього є зрозумілими, з чого слідує неможливість їх виконання.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач відхилив доводи викладені в апеляційній скарзі, вказав на їх безпідставність та не обґрунтованість. Зазначив, що оскаржуване рішення є законним та умотивованим, виходячи з приписів законодавства, що регулюють спірні правовідносини та просив залишити його без змін, а подану апеляційні скаргу без задоволення.
Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 11 лютого 2022 року відкрито апеляційне провадження у даній справі.
УхвалоюЧеркаського апеляційного суду від 11 лютого 2022 року розгляд апеляційної скарги призначено на 17 березня 2022 року в порядку письмового провадження.
УхвалоюЧеркаського апеляційного суду від 28 лютого 2022 року вказану цивільну справу прийнято до свого провадження суддею-доповідачем Василенко Л. І., яка визначена за наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями через систему документообігу, з підстав прийняття рішення Вищою радою правосуддя від 15 лютого 2022 року про задоволення заяви судді Черкаського апеляційного суду Бондаренка С. І. про відставку.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
Матеріалами справи встановлено, що між ПАТ «Черкаське хімволокно», в особі директора відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» з однієї сторони, та фізичною особою ОСОБА_1 , з другої сторони, 08 жовтня 2012 року був укладений договір № 788 про постачання теплової енергії в гарячій воді.
Відповідно до п. 1.1 вищевказаного договору позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором. Постачання теплової енергії здійснювалось за адресою, вказаною у додатку № 1 до договору.
Згідно з п. 3.2.2 договору споживач, яким є відповідач по справі, зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.
Відповідно до п. 10.1 договору, цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2012 року.
Договір припиняє свою дію у випадках: закінчення строку, на який він був укладений; взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття відповідного рішення судом; ліквідації сторін; договір може бути розірваний у разі відсутності оплати за використану теплову енергію у встановлені п. 6.2 договору терміни (п.10.2 договору).
Згідно п. 10.3 припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії.
Пунктом 10.4 договору передбачено, що договір вважається щорічно пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.
Крім того, розділом 6 договору передбачено порядок розрахунків за теплову енергію. В пункті 6.1 договору зазначено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.
Розрахунки здійснюються шляхом перерахування на поточний рахунок енергопостачальної організації коштів згідно додатку 1 (показань приладу обліку) не пізніше 10 (десятого) числа наступного за розрахунковим місяця (п. 6.2 договору)
Також п. 3.2.5 договору передбачено, що споживач зобов'язаний письмово сповіщати енергопостачальну організацію (позивач по справі), зокрема, - про зміну власного найменування, організаційно-правової форми, місцезнаходження, банківські реквізити тощо, а також про зміну користувачів приміщень та теплових мереж споживача (субспоживачів) не пізніше 5 днів з моменту настання зазначених подій (а. с. 4-5).
При цьому, відповідачем для укладання договору про постачання теплової енергії в гарячій воді були подані документи: заява, від 05 жовтня 2012 року, (а. с. 40) договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 10 липня 2008 року, (а. с. 41) технічний паспорт на нежитлове приміщення, магазин непродовольчих товарів (а. с. 43-44), документи, що посвідчують фізичну особу споживача (а. с. 42). Місцем надання товару у вигляді теплової енергії є нежитлові приміщення, що по АДРЕСА_1 (приміщення магазину, як вказано у заяві ОСОБА_1 від 05 жовтня 2012 року).
Відповідно до акту про відмову ОСОБА_1 від підписання додатків до договору № 788 від 08 жовтня 2012 року при підписанні договору № 788 від 08 жовтня 2012 року ОСОБА_1 відмовився підписувати додаток № 1 (обсяги постачання теплової енергії та умови припинення подачі теплової енергії), не надавши свої пропозиції (а. с. 39).
Додатково додаток № 1 надсилався відповідачу рекомендованим листом 21 лютого 2014 року, який ним отримано 24 лютого 2014 року, про що свідчить повідомлення рекомендованого листа № 1801803447256 (а. с. 31).
Рішенням Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» від 20 квітня 2018 року змінено тип та найменування позивача з Публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» на Приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно» (а. с. 34-35).
Відповідно до ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 листопада 2012 № 374 (переоформлено рішенням від 29 грудня 2016 № 2444) позивач ПАТ «Черкаське хімволокно» є підприємством, на яке покладено обов'язок щодо забезпечення тепловою енергією населення, організації та підприємства всіх форм власності (а. с. 33).
Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради № 520 від 24 травня 2000 року «Про забезпечення населення міста гарячим водопостачанням та централізованим опаленням державним підприємством «Черкаська ТЕЦ», встановлено перелік споживачів послуг, в т. ч. тепломагістраль № 1 К, 3 К (мікрорайон «Митниця»), до якого, зокрема відноситься вул. С. Смірнова, 6 в м. Черкаси (а. с. 28).
Рішення Черкаського міськвиконкому № 1021 від 17 вересня 2019 року «Про встановлення розміру внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії та постачання гарячої води власникам (співвласникам) будівель м. Черкаси, які приєднані до інженерних мереж ВП «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське хімволокно»» встановлено розмір внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії та постачання гарячої води власникам (співвласникам) будівель м. Черкаси, які приєднані до інженерних мереж ВП «Черкаська ТЕЦ» ПРАТ «Черкаське хімволокно» в розрізі кожної будівлі окремо згідно з додатком, зокрема відноситься вул. С. Смірнова, 6 в м. Черкаси (а. с. 26).
Відповідно до договору дарування № 10296, посвідченого 29 жовтня 2012 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н. В., власником нежитлових приміщень першого поверху, що по АДРЕСА_1 (площею 57,3 кв. м) стала ОСОБА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності від 03 грудня 2021 року (а. с. 68-69).
Мотивувальна частина
Позиція Черкаського апеляційного суду
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду із ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Представник ОСОБА_3 - адвокат Дубінський В. М. скористався наданим йому правом та 25.02.2022 ознайомився з матеріалами справи та зробив її фотокопії (а. с. 109, 110).
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду в цілому відповідає.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показами свідків.
Згідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Зобов'язання можуть виникати з договорів, які передбачено актами цивільного законодавства, а також з договорів, які не передбачено цими актами, але відповідають загальним засадам цивільного законодавства (ч. 1 ст. 6 ЦК).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, враховуючи норми ч.1 ст. 626 ЦК України.
Як передбачено ч. 1 ст. 627 ЦК відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК).
Статте. 629 ЦК унормовано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 631 ЦК, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Як передбачено ст. 525 ЦК, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ч.1 ст. 527 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Правовідносини, що виникли між сторонами спору випливають з договору постачання теплової енергії в гарячій воді, зміст, умови та строки пролонгації якого досліджувалися судом вище.
Відповідач, порушивши порядок розрахунків за теплову енергію (розділ 6 договору) та умови договору, не повністю оплатив за спожиту теплову енергію, що послугувало підставою для звернення позивача за захистом порушеного права.
В ході розгляду справи місцевим судом встановлено, що від відповідача не надходило жодних скарг, претензій чи заперечень щодо кількості, якості та вартості отриманої теплової енергії, щодо суми боргу тощо, що свідчить про те, що позивач поставив відповідачу теплову енергію вчасно, якісно та в повному обсязі.
Окремо суд апеляційної інстанції наголошує, що посилання скаржника на факти існування періодів коли в житловому будинку за адресою; АДРЕСА_1 , було відсутнє опалення, не підтверджується з його сторони належними та допустимими доказами.
Так, зокрема відносно доводів скаржника про спростування якісності наданих послуг тим, що згідно, долученого до апеляційної скарги, листа від 19.01.2021 № 69/9 ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця 9» повідомило позивача про те, що в нежитловому приміщенні житлового будинку по АДРЕСА_1 , що належить ФО ОСОБА_1 було відсутнє опалення з 28.10.2020 по 14.01.2021, то слід зазначити наступне.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством.
Пунктом 6 ч. 2 ст. 21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що виконавець зобов'язаний розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості.
При цьому, факт ненадання послуги або зниження якості наданої послуги, що є порушенням умов договору в розумінні ст. ст. 526, 530 ЦК України, повинен бути зафіксований належним чином.
У разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Вказане право передбачене ст. 18 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги». Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.
Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Споживач має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення пред'явленої претензії.
ОСОБА_3 не було надано жодного доказу на підтвердження того, що він, як споживач послуг в нежитловому приміщенні житлового будинку по АДРЕСА_1 , у визначений позивачем у позовній заяві період, звертався до позивача у встановленому законом порядку щодо ненадання чи неналежне надання спірних послуг.
Тому суд першої інстанції вірно виходив з того, що позивачем надавалися послуги належним чином у повному обсязі, в межах тарифів.
Посилання ОСОБА_1 на те, що не всі умови договору для нього є зрозумілими, з чого слідує неможливість їх виконання, не ґрунтується на об'єктивно достовірних доказах, оскільки незрозумілість умов договору не звільняє сторону від обов'язку щодо їх виконання, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 21 січня 2021 року у справі № 755/6962/19.
Крім того, ОСОБА_1 протягом тривалого часу виконував умови наведеного договору, що свідчить про розуміння умов договору та погодження з викладом його змісту.
Щодо факту наявності договору дарування № 10296, посвідченого 29 жовтня 2012 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н. В., відповідно до змісту якого власником нежитлових приміщень першого поверху, що по АДРЕСА_1 (площею 57,3 кв. м) стала ОСОБА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності від 03 грудня 2021 року, суд апеляційної інстанції, враховуючи те, що скаржником наведені висновки в поданій ним апеляційній скарзі не оскаржувались, погоджується з висновком місцевого суду про те, що позивачу не було відомо про зміну співвласника нерухомого майна, за адресою якого підприємством - позивачем по справі надається товар у вигляді теплової енергії, незважаючи на обов'язок відповідача, передбачений п. 3.2.5 договору № 788. Так, відповідач не надав суду доказу того, що він письмово сповістив позивача про зміну споживача, як і доказів того, що новий споживач звернулась до позивача за укладанням з ним договору про постачання теплової енергії в гарячій воді, хоча це є його безпосереднім обов'язком. Крім того, як зазначалось, відповідач тривалий час виконував умови спірного договору, що спростовує його твердження.
Наведене не слугує підставою для невиконання умов договору який є чинним станом на квітень 2021 року та є обов'язковим до виконання в частин повної оплати послуг, які фактично отримані відповідачем.
В контексті наведеного судова колегія зазначає, що рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 грудня 2021 року є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З врахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 грудня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Текст постанови складено 27 квітня 2022 року.
Головуючий Л. І. Василенко
Судді: Н. І. Гончар
Ю.В. Сіренко