Справа № 459/181/22
Провадження № 2/459/46/2022
(заочне)
27 квітня 2022 року Червоноградський міський суд Львівської області
в складі: головуючого-судді Отчак Н.Я.
з участю секретаря Савіцької Б.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Червонограді за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
25.01.2022 р. позивачка звернулася у суд з позовом, у якому просить розірвати шлюб, що укладений з відповідачем 01.09.2007 р.. В обґрунтування позовних вимог послався на те, що спільне життя у них з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, сімейні відносини вони не підтримують, проживають окремо, сім'я існує лише формально. Також просить вирішити питання судових витрат.
Ухвалою від 21.02.2022 року у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судовий розгляд на 21.03.2022 року з повідомленням сторін, який було відкладено, на 27.04.2022 р..
Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися.
Позивачка у позовній заяві зазначила про можливість розгляду справи у її відсутності, щодо заочного розгляду справи не заперечила.
Відповідач у судові засідання 21.03.2022, 27.04.2022 рр. не з'явився, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не подавав, про причини неявки суд не повідомив. Відзиву на позовну заяву відповідачем не було подано.
На підставі норм ст.ст. 280-281 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.
З огляду на зазначені обставини, суд у відповідності до ст.ст. 223, 247 ЦПК України судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши докази і письмові пояснення, що викладені у заявах по суті справи, суд прийшов до такого висновку.
Сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 01.09.2007 р., що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 01.09.2007 р. Ванівською сільською радою Сокальського району Львівської області.
Від спільного подружнього життя у сторін народилося двоє дітей: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується копіями свідоцтв про їх народження серії НОМЕР_2 від 18.09.2008 р. та серії НОМЕР_3 від 28.04.2015 р. відповідно.
Судом встановлено, що сімейне життя в сторін не склалося, вони шлюбних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, позивачка наполягає на розірванні шлюбу.
При таких обставинах суд приходить до висновку, що подальше спільне проживання сторін та збереження їх сім'ї є неможливе та суперечитиме моральним засадам сторін, відтак шлюб між ними слід розірвати.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Таких висновків також дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові по справі № 755/9215/15-ц при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Позивачкою сплачено у даній справі судовий збір у розмірі 992,40 грн. за подання позову, що підтверджується квитанцією№ 0.0.2432678978.1 від 24.01.2022 р..
05.01.2022 року між адвокатом Василишиним П.С. та Беляєвою М.В. укладено договір №3 про надання правничої (правової) допомоги.
На підтвердження факту виконання умов надання правової допомоги представником позивачки надано: 1) акт виконаних робіт до договору № 3 від 05.01.2022 р., згідно якого вартість юридичних послуг становить 1200,00 грн.; 2) дублікат квитанції АТ КБ «Приватбанк» №0.0.2408333040.1 від 09.01.2022 р..
Такі документи є належними та допустимими доказами, які підтверджують факт понесення позивачем витрат, що пов'язані з правничою допомогою адвоката. Розмір таких витрат співрозмірний з обсягом та часом, об'єктивно необхідним для надання даних послуг в межах цієї справи.
При цьому, відповідач жодного клопотання про зменшення відповідних витрат не заявляв.
За наведених обставин та міркувань, а також за правилами ч. 2 ст. 137, ст. 141 ЦПК України судові витрати у виді сплаченого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 141, 259, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ), що зареєстрований 01.09.2007 р. Ванівською сільською радою Сокальського району Львівської області, актовий запис №7 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп. та 1 200 (одну тисячу двісті) грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 27.04.2022 р.
Суддя: Н. Я. Отчак