465/7470/21
2-а/465/97/22
Іменем України
21.04.2022 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Кузь В.Я.
за участю секретаря судового засідання Добрянської О.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, інспектора роти 2 батальйону 4 УПП у м. Львові Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Задорожнього Юрія Миколайовича про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕАО № 4735071 від 06.09.2021,-
встановив:
Позивачка звернулася в суд з позовною заявою про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕАО № 4735071 від 06.09.2021. На обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що 06 вересня 2021 року лейтенантом поліції роти 2 батальйону 4 УПП у м. Львові ДПП лейтенантом поліції Задорожним Юрієм Миколайовичем винесено постанову серії ЕАО № 4735071 про притягнення її, позивачки, до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Відповідно до змісту постанови, вона, позивачка, здійснила зупинку ближче 5 м при виїзді з прилеглої території, чим порушила п. 15.9.и ПДР України - порушення зупинок, ближче 10 м. від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду, при цьому не підтвердивши постанову жодними доказами.
Вважає вказану постанову такою, що винесена з порушенням вимог чинного законодавства та такою, що підлягає скасуванню.
Судовий розгляд здійснювався за відсутності учасників справи в порядку письмового провадження без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 229 КАС України.
Згідно з ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного його тексту.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 06 вересня 2021 року інспектором УПП у Львівській області ДПП лейтенантом поліції Задорожним Юрієм Миколайовичем винесено постанову серії ЕАО №4735071 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Згідно постанови, 06 вересня 2021 року об 12 год. 40 хв. у місті Львові по вулиці Дрогобича водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Honda CR-V д.н.з. НОМЕР_1 здійснила зупинку ближче 5м. виїзду з прилеглої території, чим порушила п.15.9.и ПДР України - порушення зупинок ближче 10 м. від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
Даною постановою позивачку притягнено до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф в розмірі 340 (триста сорок) гривень.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини та перевіривши їх доказами, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ч. 2 статті 19 Конституції України, передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст.122 КУпАП, передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, -
Позивачка категорично заперечує факт порушення вимог ПДР України.
Для спростування доводів позову і підтвердження вини позивача відповідач жодних належних і достовірних доказів визначених законом, суду не надав. У відзиві на позовну заяву, який міститься в матеріалах справи, відповідачем в більшій мірі зазначаються загальні норми законодавства, які регулюють питання притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України.
В судовому засіданні переглянуто долучений відповідачем диск з відеозаписом нагрудної камери поліцейського, який наданий в спростування позовних вимог. Разом з тим, суд не може взяти до уваги диск як належний доказ в підтвердження вини позивачки, зважаючи на те, що такий є порожній. Інформація на ньому відсутня.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу вимог ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно з ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (правопорушення). Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За змістом постанови від 08.07.2020 року у справі 463/1352/16-а Верховний Суд також звертає увагу на те, що в силу принципу презумції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
У відповідності до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
За нормою ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини.
Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури. Принцип «поза розумним сумнівом», сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини», п. 282).
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України вважаю такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з їх невідповідністю нормам ст. 256 КУпАП, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано суду будь-яких належних та достовірних доказів, які б підтверджували факти викладені у постанові та спростовували доводи позивачки.
Відповідно до вимог п.3 ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, місцевий загальний суд, як адміністративний, має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні докази, з врахуванням встановленого КАС України, обов'язку відповідача доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення від 06 вересня 2021 року, слід скасувати, а провадження у справі закрити.
На підставі наведеного, керуючись ст. 62 Конституції України, статтями 9, 121, 245, 251, 280 КУпАП, статтями 9, 72-74, 77, 121, 229, 242, 244-246, 286 КАС України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, інспектора роти 2 батальйону 4 УПП у м. Львові Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Задорожнього Юрія Миколайовича про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕАО № 4735071 від 06.09.2021 - задоволити.
Постанову серії ЕАО № 4735071 від 06 вересня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП - скасувати, провадження у справі закрити.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Франківський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач 1: Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, юридична адреса: м. Львів, вул. Перфецького, 19, код ЄДРПОУ 40108646;
Відповідач 2: інспектор взводу 2 роби 2 батальйону 4 УПП у м. Львові ДПП лейтенант поліції Задорожній Юрій Миколайович, службова адреса: м. Львів, вул. Перфецького, 19.
Суддя В. Кузь