Провадження № 2-а/760/23/22
В справі № 760/12995/21
28 квітня 2022 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Шереметьєвої Л.А., за участю секретаря - Фареник А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві про скасування постанови про адміністративне правопорушення, суд
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом і просить скасувати постанову серії ЕАН № 4167210 від 06 травня 2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 9 ст. 133-1 КУпАП, а справу про притягнення його до адміністративної відповідальності закрити.
Посилається в позові на те, що 06 травня 2021 року він керував транспортним засобом в складі тягача марки MAN TGS 26.440 (номерний знак НОМЕР_1 ) з напівпричепом марки 930014 (номерний знак НОМЕР_2 ) в м. Києві по вул. Кільцевій.
Поблизу вул. Зодчих транспортний засіб було зупинено інспектором Управління патрульної поліції Шарлай С.В. та винесено відносно нього постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАН №4167210.
Відповідно до постанови його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 9 ст. 133-1 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 510, 00 гр.
В постанові зазначено, що він здійснював перевезення великогабаритного вантажу транспортним засобом, який не обладнаний для перевезення та без проходження перед рейсового медичного огляду, чим порушив ст. 30 ЗУ АМТ.
Вважає постанову незаконною, оскільки адміністративного правопорушення не вчиняв, в оскаржуваній постанові відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували його вину у даному правопорушенні, а тому постанова підлягає скасуванню.
Наголошує на тому, що саме відповідач мав долучити до матеріалів справи належні, достатні та допустимі докази, які б підтвердили, що він дійсно вчинив правопорушення.
Оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені в постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому цим Кодексом порядку. Вказана постанова не підтверджена жодними доказами вчинення ним адміністративного правопорушення, що підтверджується п. 7 оскаржуваної постанови, в якій інспектор не долучив жодних доказів.
За таких обставин, вважає, факт вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 9 ст. 133-1 КУпАП, є недоведеним.
Враховуючи вищевикладене, просить задовольнити позов.
Після усунення недоліків, ухвалою суду від 26 липня 2021 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до ст. 162 КАС України, відповідачу був наданий строк для надання суду відзиву на позовну заяву.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження та копію адміністративного позову 11 серпня 2021 року.
28 серпня 2021 року до суду надійшов відзив відповідача, у якому проти позову заперечує.
Вважає, що викладені в позовній заяві твердження позивача не відповідають дійсності, а позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.
Відповідно до оскаржуваної постанови, 06 травня 2021 року о 10 год. 55 хв. у м. Києві вул. Зодчих, 35 водій, керуючи транспортним засобом «MAN TGS 26.440», номерний знак НОМЕР_1 , здійснював перевезення великогабаритного вантажу транспортним засобом, який не обладнаний для перевезення та без проходження передрейсової перевірки технічного стану та передрейсового медичного огляду, чим порушив вимоги ст. 30 ЗУ «Про автомобільний транспорт» та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 9 ст. 133-1 КУпАП.
Згідно з п. 22.5. ПДР за спеціальними правилами здійснюється перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2, 6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4, 35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11, 5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
З Правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничиними переїздами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18 січня 2001 року вбачається, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, визначених у п. 22.5. ПДР
Також, ч. 2 ст. 29 ЗУ «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 25-28 ПДР визначено, що забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного в п. 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред'являтися на вимогу уповноважених осіб.
Відповідно до ст. 45 ЗУ «Про дорожній рух» медичний огляд проводиться з метою визначення здатності кандидатів у водії і водіїв до безпечного керування транспортними засобами. Зазначений огляд включає: попередні, періодичні, щозмінні передрейсові і післярейсові огляди, а також позачергові огляди, зумовлені необхідністю. Періодичність оглядів, порядок їх проведення і направлення водіїв на позачергові огляди визначаються спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів» від 31 січня 2013 року № 65/80.
Згідно п. 1.4 Положення - щозмінному передрейсовому та післярейсовому медичним оглядам підлягають водії транспортних засобів підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб-підприємців, що здійснюють перевезення пасажирів та вантажів.
Відповідно до п. 1.8 Положення дані огляди здійснюються лікарями лікувального профілю та/або молодшими медичними працівниками з медичною освітою за спеціальністю «сестринська справа», «лікувальна справа».
Результати проведеного передрейсового та післярейсового медичного огляду заносяться до Журналу щозмінного передрейсового та післярейсового медичних оглядів водіїв за формою згідно з додатком 3 до цього Положення.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про дорожній рух» - посадові особи, які відповідають за експлуатацію і технічний стан транспортних засобів, зобов'язані: забезпечувати добір, підвищення кваліфікації та професійного рівня водіїв, здійснювати контроль за станом їх здоров'я і дотриманням режиму праці та відпочинку; не допускати до керування транспортними засобами осіб, які не мають права на керування транспортним засобом відповідної категорії, не пройшли у встановлений строк медичного огляду, перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Стверджує, що водії транспортних засобів підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб-підприємців, що здійснюють перевезення пасажирів та вантажів повинні проходити щозмінний передрейсовий та післярейсовий медичний огляд, що забезпечує автомобільний перевізник на договірних умовах. Результати якого, заносяться до журналу щозмінного передрейсового та післярейсового медичного огляду.
Зазначає, що позивач не надав суду належних доказів, а саме витягу із журналу щозмінного передрейсового та післярейсового медичного огляду, в якому зазначено про проходження передрейсового медичного огляду.
Вважає, що інспектор діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством, а постанова винесена з дотриманням всіх вимог встановлених КУпАП.
У задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 06 травня 2021 року інспектором Управління патрульної поліції в м. Києві Шарлай С.В. було винесено постанову серії ЕАН № 4167210, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 9 ст. 133-1 КУпАП.
Зі змісту постанови вбачається, що позивач у м. Києві по вул. Зодчих, 35 здійснював перевезення великогабаритного вантажу транспортним засобом, який не обладнаний для перевезення та без проходження передрейсової перевірки технічного стану та передрейсового медичного огляду, чим порушив ст. 30 ЗУ «Про автомобільний транспорт» - перевезення пасажирів чи вантажів водієм, який не пройшов щозмінного перерейсового медичного огляду водіїв транспортного засобу.
Диспозиція ч. 9 ст. 133-1 КУпАП України передбачає відповідальність за перевезення пасажирів чи вантажів водієм, який не пройшов щозмінного передрейсового медичного огляду водіїв транспортних засобів, або перевезення без проведення передрейсового контролю технічного стану транспортних засобів.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.
Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Визначення доказів в справі про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований ст. 251 КУпАП.
Обов'язок доказування правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача в даній категорій справ відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України покладений на відповідача - суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року в справі № 560/751/17, яка відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України є обов'язковою для врахування судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Так, з оспорюваної позивачем постанови вбачається, що він, порушуючи норми ч. 9 ст. 133-1 КУпАП, здійснював перевезення великогабаритного вантажу без проходження передрейсового медичного огляду.
Відповідно до п. 1.4 «Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів» від 31 січня 2013 року, щозмінному передрейсовому та післярейсовому медичним оглядам підлягають водії транспортних засобів підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб-підприємців, що здійснюють перевезення пасажирів та вантажів.
Відповідно до п. 1.8 Положення дані огляди здійснюються лікарями лікувального профілю та/або молодшими медичними працівниками з медичною освітою за спеціальністю «сестринська справа», «лікувальна справа».
Згідно з п. 4.6 Положення Результати проведеного передрейсового та післярейсового медичного огляду заносяться до Журналу щозмінного передрейсового та післярейсового медичних оглядів водіїв за формою згідно з додатком 3 до цього Положення.
Згідно з ч. 1 ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
За змістом ч. 1 ст. 249 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.
Стаття 278 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1)чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2)чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3)чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4)чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5)чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Згідно частини першої статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Порядок розгляду справ про притягнення особи до адміністративної відповідальності передбачений також Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 листопада 2015 року №1376, відповідно до розділу ІV якої розгляд справ про адміністративні правопорушення здійснюють уповноважені посадові особи органів поліції відповідно до статті 222 КУпАП.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення або місцем проживання правопорушника відповідно до статті 276 КУпАП у строки, визначені статтею 277 КУпАП.
Уповноважена посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, відповідно до статті 280 КУпАП зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правомірного вирішення справи.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, уповноважена посадова особа органу поліції відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В ній повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказані мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.
Згідно з ч. 5 ст. 77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідач, подавши відзив на позов, приведених позивачем обставин не спростував, доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Враховуючи викладене вище, відсутність доказів правомірності своїх дій з боку відповідача, встановлені судом обставини, не спростовані відповідачем, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.
Крім того, відповідно до п.2 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача і в цій частині.
За ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Виходячи з цього, з Управління патрульної поліції у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454, 00 гр., сплачений при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст.8, 19 Конституції України, ст. ст. 1, 9, 122 ч. 2, 222, 258, 265-2, 268, 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 72, 77, 78,139, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 4167210 від 06 травня 2021 року, винесену Інспектором Управління патрульної поліції м. Києва Шарлай Сергієм Вікторовичем відносно ОСОБА_1 за ч. 9 ст. 133-1 КУпАП.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 9 ст. 133-1 КУпАП закрити.
Стягнути з Управління патрульної поліції у м. Києві / адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9, ЄДРПОУ 39856296/ на користь ОСОБА_1 / адреса: АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_3 / 454, 00 гр. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя : Л.А.Шереметьєва