печерський районний суд міста києва
Справа № 757/15395/21-ц
04 жовтня 2021 року Суддя Печерського районного суду м. Києва Хайнацький Є.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» про визнання кредитного договору недійсним, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі - відповідач, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА»), про визнання кредитного договору недійсним.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2021 року справа передана для розгляду судді Хайнацькому Є.С. у зв'язку зі смертю судді Печерського районного суду м. Києва Писанця В.А.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Перевіривши позовну заяву з доданими до неї матеріалами, судом встановлено наступне.
Так, позовна заява повинна відповідати вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Проте, в порушення вимог п.п. 6, 7, 8, 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містить: відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Так, зміст позовних вимог (п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України) - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду, і має суттєве значення при розгляді справи та відповідно вимагає чіткого визначення, оскільки у випадку задоволення позову, зміст таких вимог викладається у резолютивній частині судового рішення.
Позивач у прохальнній частині просить суд визнати недійсним кредитний договір, укладений між ним та відповідачем, тому позивачу необхідно конкретизувати прохальну частину позовної заяви шляхом зазначення якого договору, між якими сторонами, дати укладення договору, задля забезпечення належного виконання судового рішення, у випадку задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі зміст позовних вимог та чіткий виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням фактів та посиланням на докази, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.
Як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Проте, зі змісту позовної заяви вбачається, що зміст позову складають лише норми законодавства, в позовній заяві не вказано ні номеру договору, ні дати укладення договору між сторонами, суми отриманого кредиту, тобто позивач посилається лише на абстрактні вимоги, які ніяким чином не аргументовані, обставини в обґрунтування позовних вимог викладено не чітко, доказів в обґрунтування обставин не надано, як і не наведено підстав, з якими законодавець пов'язує можливість звільнення особи від доказування, а відтак вказані недоліки необхідно усунути.
Судом встановлено, що до позову не додано всіх доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме, позивачем не додано копії оспорюваного договору позики, укладеного між ним та відповідачем, який є предметом спору.
Водночас, позивачем заявлено клопотання про витребування у відповідача екземпляру договору позики, що укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Бізнес Позика», обґрунтоване тим, що він як позичальник має право на отримання екземпляру договору позики, про що неодноразово звертався до відповідача та отримував відмови або ігнорування.
Проте, позивач у своєму клопотанні не вказує, які заходи ним вжиті для отримання цього доказу самостійно, не вказує доказів вжиття таких заходів та (або) причин неможливості самостійного отримання цього доказу.
Суд зазначає, що за своєю правовою природою договір позики є двостороннім договором, укладеним між позикодавцем та позичальником, а отже у позивача, як сторони договору, має бути один екземпляр договору позики.
Аналізуючи викладене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви та надати належним чином засвідчену копію оспорюваного договору позики (у відповідній кількості) або вказати, які заходи ним вжиті для отримання договору самостійно, надати докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього договору.
Одночасно з поданням заяви позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що в нього відсутні кошти для сплати судового збору, оскільки всі кошти які він отримує він сплачує за заборгованість та їжу.
Вивчивши клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Як визначено у ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З аналізу наведених правових норм Цивільного процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір" вбачається, що суд, виключно у випадку звернення до суду фізичної особи, враховуючи її майновий стан, може своєю ухвалою зменшити такій фізичній особі розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити її від оплати судових витрат повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити такій фізичній особі сплату судових витрат на визначений строк.
Враховуючи вищевикладене, суду не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, відсутні.
Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Як визначено у ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір сплачується за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як визначено у ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», з 1 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270,00 грн.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 908,00 грн. на наступні реквізити:
Отримувач коштів ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA228999980313181206000026007
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Печерський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа) та надати документ, що підтверджує сплату судового збору.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відтак, позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Аналізуючи викладене, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків.
У разі усунення недоліків, позовну заяву в новій редакції необхідно подати разом із копіями заяв та доданими до неї документами відповідно до кількості учасників процесу.
Роз'яснити позивачу, що згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260 Цивільного процесуального кодексу України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» про визнання кредитного договору недійсним - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу право протягом десяти днів з дня отримання ухвали усунути виявлені недоліки, шляхом подання заяви з додержанням вимог, встановлених ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є.С. Хайнацький