Рішення від 08.12.2021 по справі 215/3190/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2021 року Справа № 215/3190/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до голови виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради Солода Віталія Михайловича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

14.05.2021 до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича за результатом розгляду скарги від 24.11.20р, яка виявилася у порушенні встановленого порядку ст.21, 46, 48, 92 Конституції України та встановити наявність у нього компетенції (повноважень) визначити спосіб соціального захисту гарантуванням загальнообов'язковим державним страхуванням за діючими видами, а саме: при тимчасовій втраті працездатності, при нещасному випадку та професійному захворюванні;

- визнати протиправною бездіяльність голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича за результатом розгляду скарги від 24.11.20р, яка виявилася у не винесенні рішення та у порушенні управлінської функції відповідно п.18.19 ч.1 ст.4 КАСУ і ст.3, 19, 144 Конституції України та зобов'язати прийняти рішення в розумінні ст.46,144 Конституції України;

- визнати протиправною бездіяльність голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича за результатом розгляду скарги від 24.11.20р, яка виявилася у не вжитті заходів для забезпечення права на рівень не нижчий від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не нижче 2270грн., у не підкоренні ст. 1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»;

- визнати протиправною бездіяльність голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича за результатом розгляду скарги від 24.11.20р, яка виявилася у недбалості і помилковому визначенні рівня прожиткового мінімуму фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, у невжитті заходів для забезпечення права на державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії до поданої скарги від 24.11.20р. та зазначити закон, вимоги якого порушено ним згідно ст. 249 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ОСОБА_1 подав скаргу від 24.11.20р, якою просив вжити заходи для забезпечення гарантій ст 3,21,22,33,46,48,68,92 Конституції України, ст 1 ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», проте Відповідач застосував не належним чином свою управлінську функцію і заяву належним чином не розглянув, так як Рішення в розумінні п 18,19 ч 1 ст4 КАСУ на скаргу від 24.11.20р прийняте на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг. А також окремо відповідач не повідомив про дату, час та місце розгляду заяви позивача, не зобов'язав призначити комісію по наданню соціальної допомоги, дисциплінарного стягнення не зазначив причини відсутності потрібної позивачі інформації.

Позивач наголошує, що «предметом позову є управлінська функція відповідача, акт управління (рішення), який не наданий, так як не вжиті заходи для забезпечення гарантій держави для врегулювання питань надання адміністративних послуг.».

Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.05.2021 року у справі №215/3190/21 адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

24.06.2021 року матеріали адміністративної справи №215/3190/21 надійшли до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та на підставі Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2021 року передані на розгляд головуючому судді Юхно І.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 адміністративний позов ОСОБА_1 прийнято до провадження; відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про витребування доказів у справі та у зв'язку з недотриманням вимог статей 160, 161 КАС України адміністративний позов залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: копії паспорта громадянина України як документу, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 процесуальної дієздатності; уточненої позовної заяви з уточненими позовними вимогами та/або суб'єктним складом правовідносин у відповідності до вимог КАС України, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам у справі; доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Копія вищевказаної ухвали була направлена засобами поштового зв'язку на адресу позивача, зазначену у позовній заяві, та відповідно до наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 21.08.2021 отримано ОСОБА_1 особисто. Тобто, строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до 26.08.2021 включно.

26.08.2021 засобами поштового зв'язку від ОСОБА_1 на виконання ухвали надійшла заява про відкриття провадження по справі після усунення недоліків від 23.08.2021, у якій позивач просив суд:

- вважати виконаними вимоги ухвали від 29.06.21 р. і дати можливість паспорт надати в судовому засіданні (ч.1, 2 ст.43 КАС України);

- розглянути клопотання від 30.12.20 р. про надання визначеності факту часу розгляду заяви від 24.11.20р визначеності факту повідомлення про день, час і місце розгляду.

В обґрунтування вказаної заяви позивач посилається на те, що бездіяльність відповідача, на його думку, полягає у відсутності рішень в розумінні п 19 ч.1 ст.4 КАСУ до правого порядку ст 140, 144 Конституції України, яке прийнято після розгляду скарги позивача, а також саме це і є предметом спору. Позивач вважає, що захистити його права можливо саме наданням оцінки управлінській функції відповідача відповідно до п 19 ч.1 ст.4 КАСУ і ст. 3, 19, 140, 144 Конституції України за результатом розгляду скарги, яка пов'язана з право на достатній життєвий рівень шляхом встановлення наявності компетенції (повноважень) відповідача та зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт вимоги яких порушено згідно ст. 249 КАС України. Суд зобов'язаний оцінити специфічний, доречний та важливий аргумент по справі - відмова відповідача від свого обов'язку - утверджувати і забезпечувати права громадян.

Разом із тим, до вказаної заяви було надано клопотання від 23.08.21р про надання визначеності управлінській функції виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради, у якому ОСОБА_1 на підставі ст. 3, 22, 55, 68, 140, 144 Конституції України, ст. 4, 5, 9, 159, ч. 5 ст. 162, ч. 5 ст. 243, 249 КАСУ і у зв'язку з відмовою вирішувати питання місцевого значення в межах ст. 140, 144 Конституції Украйни у сфері управління, у тому числі і до делегованих повноважень за результатом розгляду скарги від 24.11.19р просить суд: «ухвалою яку оформити окремим документом з виходом в нарадчу кімнату, надати визначеності управлінській функції голови виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради та зазначити закон, яким керувався суд, постановляючи ухвалу».

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що разом із позовом позивачем було надано до суду клопотання від 30.12.20 р., у якому ОСОБА_1 просить суд:

1) ухвалою до початку розгляду справи по суті надати визначеності факту часу розгляду заяви, встановити час, день, місце де розглядалась скарга позивача від 24.11.20р і осіб, які приймали рішення в розумінні п 18, 19 ч.1 ст.4 КАСУ після її розгляду;

2) ухвалою до початку розгляду справи по суті надати визначеності факту повідомлення про день, час і місце розгляду, факту наявності поштового повідомлення, свідків подій і встановити факт отримання адресатом рішення в розумінні п. 18, 19 ч.1 ст.4 КАСУ, яке приймалося за результатом розгляду скарги від 24.11.20р;

3) ухвалою надати визначеності управлінській функції голови виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради відповідно до п 18, 19 ч.1 ст.4 КАСУ і ст 3, 19, 144 Конституції України за результатом розгляду скарги від 24.11.20р.

Тобто, подане ОСОБА_1 клопотання від 30.12.20 р в частині вимог п.1 та 2 є фактично клопотанням про витребування доказів у справі, а в частині вимог п.3 аналогічне по змісту поданому клопотанню від 23.08.21р про надання визначеності управлінській функції голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради.

Ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2021:

- клопотання ОСОБА_1 від 23.08.2021 року «про надання визначеності управлінській функції голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради» та клопотання від 30.12.20 р в частині вимог п.3 «про надання визначеності управлінській функції голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради» в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до голови виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради Солода Віталія Михайловича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії повернуто заявнику без розгляду;

- задоволено клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання до суду адміністративного позову до голови виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради Солода Віталія Михайловича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії та звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання до суду адміністративного позову до голови виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради Солода Віталія Михайловича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

- прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №215/3190/21 за позовом ОСОБА_1 до голови виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради Солода Віталія Михайловича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 30.12.2020 в частині п.1-2 прохальної частини про витребування доказів у справі №215/3190/21. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 14.05.2021 розгляд адміністративної справи №215/3190/21 за правилами загального провадження та участь позивача у судовому засіданні у режимі відео конференції; встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали на подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача; витребувано від відповідача додаткові докази у справі.

Копію ухвали про відкриття провадження направлено засобами поштового зв'язку на адресу сторін, відповідачу - разом із копією адміністративного позову.

Відповідно до ст.263 КАС розгляд адміністративної справи мав відбутись до 08.10.2021, проте у зв'язку з відсутністю в матеріалах справи доказів отримання позивачем ухвали про відкриття провадження судом продовжено розгляд справи до надходження поштового повідомлення про вручення копій ухвал від 09.09.2021 позивачеві.

13.10.2021 засобами поштового зв'язку від Тернівської районної у місті Кривому Розі ради надійшло клопотання про залучення доказів до матеріалів справи, у якій заявник просив суд:

- долучити відзив на адміністративний позов до матеріалів справи № 215/3190/21;

- долучити додатки до матеріалів адміністративної справи № 215/3190/21;

- відмовити позивачу - ОСОБА_1 , у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В вказаному клопотання зазначено, що Тернівська районна у місті Кривому Розі ради проти позовних вимог позивача заперечує в повному обсязі та вважає за можливе розглядати адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду в справі № 215/3190/21 без її присутності. На підставі положень ст.162 КАС України, суд розцінює вказане клопотання як відзив на позов.

25.11.2021 відділенням поштового зв'язку на адресу суду повернуто конверт, направлений позивачу з ухвалами від 09.09.2021, із відміткою про невручення від 02.11.2021 «за закінченням терміну зберігання».

У зв'язку з перебуванням головуючого судді Юхно І.В. у відпустці в період з 23.11.2021 по 07.12.2021 відповідно до ч.6 ст.120 КАС України суд розглядає справу по суті в перший робочий день - 08.12.2021.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

ОСОБА_1 звернувся до виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради із скаргою від 24.11.2020 року на ім'я голови Тернівської районної у місті ради Солода В.М. (вхід.№С-672 від 24.11.2020), у якій заявник просив:

«1. провести службове розслідування і за привищения должостних обовязків, халатного відіношення до своїх обовязків начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчего комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради і притягнути до дисциплінарної відповідальності;

2. розпорядженням зобовязати провести перерахунок грошових доходів до Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі затверджений постановаю КМУ від 23 09.20р №859, взявши документи зазначені в п 7 Порядку у справі заявника №602595, а саме суми 4,80грн до прожиткового мінімуму на підставі ст 1, 3, 8, 19, 21, 46, 60, 92, 144 Конститу України чим забезпечити право на державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії;

3. звернувшись клопотанням до державної адміністрації Дніпропетровської обласної, КМУ для розясненя системи заходів, спрямованих на методику перерахування грошових доходів і також при втраті частини доходів у зв'язку з порушенням термінів повідомлення про 60 днів відповідно п 4 постанови КМУ від 23.09.20р №859 моїх вимог до виконання ст 22, 46, 92 Конституції України;

4. розпорядженням залишити за мною призначену щомісячну компенсаційну виплату, що призначається непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам інвалідам, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги на період з 01.12.14р по 23.07.23р у сумі 4,80грн, проіндексовану і призначити компенсацію до постанови КМУ від 23.09 20р №859, які разом забезпечуть для заявника рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму до правової позициї ст 1, 3, 8, 9, 21, 22, 46, 48, 92 Конституції України і ст 1 ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»;

5. надати запрошення для заявника, з повідомленням про повноваження осіб з приводу розгляду його скарги від 24.11.20р, а після розгляду її, висновки викласти в індивідуальному правовому акті, складеному за підсумком всебічного розгляду питання заяви для забезпечення гарантій держави, для врегулювання питань надання адміністративних послуг, який надати заявнику;

6. надати дві копії, належно завірену скарги від 24.11.20р;

7. частково загладити моральні страждання заявника сумою у 2000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 2102грн х 2000 = 4204000грн;

8. звернувшись клопотанням до державної адміністрації Дніпропетровської обласної, КМУ для розясненя системи заходів, спрямованих на формування методики веденя трудової книжки, як позаштатного працівника і взагалом за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно моїх вимог до виконання ст 22 46 144 Конституції України постанови КМУ від 23.09.20р №859 та просити зазначити статті норм права, які забороняють вам інвідуальним актом сприяти заявникові в оформлені трудової книжкі як позаштатному працівнику маючи повноваження надані ст 3, 6, 8, 19, 46, 68, 92, 144 Конституції України, звернення адресата і відповіді надати заявнику в копіях належно завірених;

9. зобовязати надати довідки затвердженого формату з шрифтом №14 для документообіг про компенсацію, доходи з поміткою в ній, що відсутнє інше джерело доходу крім призначеної компенсації;

10. зобовязати видати затверджені бланки заяв згідно п 7 Порядку подання та оформленій документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі затверджений постановою КМУ від 23.09.20р №859;

11. надати гарантійний лист, що відповідно до компенсації зазначеної у постанові КМУ від 23.09.20р №859 буде здійснюватися відрахований адресатом консолідований страховий внесок збір до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обовязковому порядку та на регулярній основі;

12. надати довідку, де вказати відрахований адресатом консолідований страховий внесок збір до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обовязковому порядку та на регулярній основі за 2014-2020р по місячно».

Листом від 14.12.2020 №С-672 виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради за результатами розгляду звернення позивача від 24.11.2020 повідомлено ОСОБА_1 наступне:

- «П.1. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 №950 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» підстави щодо проведення службового розслідування за змістом заяви відсутні;

- П.2,3. Ви перебували на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення (далі - управління) як одержувач компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю І групи - ОСОБА_2 , відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 № 832 «Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян». Допомога призначена з 01.12.2014 по 24.07.2023 у розмірі 4,80 грн. щомісячно. Виплата компенсації здійснена по 30.11.2020. 23.09.2020 була прийнята Постанова Кабінету Міністрів України № 859 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» (далі - Постанова № 859), яка набрала чинності з 25.09.2020. Відповідно до п.4 Постанови №859 - постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 1 січня 2020 р. для особи, які звернуться за призначенням компенсації фізичних особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрорфесійній основі протягом 60 календарних днів із дня її опублікування. По Вашій заяві від 26.10.2020, після надання Вами пакету документів, Вам була призначена компенсація фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі за ОСОБА_2 , відповідно до Постанови № 859. Допомога призначена на період з 01.01.2020 по 31.12.2020 у розмірі 1992,76 грн. щомісячно;

- П.4. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2019 № 233 «Деякі питання державної допомоги окремим категоріям громадян» - непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю І групи, а також за особою, яка досягла 80-річного віку, щомісячні компенсаційні виплати, призначені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 р. № 832 «Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян», здійснюються до моменту втрати зазначеною особою такого права або до дати призначення їй іншої виплати, встановленої законодавством. По Вашій заяві від 26.10.2020 Вам була призначена компенсація фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, відповідно до Постанови № 859 на період з 01.01.2020 по 31.12.2020 у розмірі 1992,76 грн. щомісячно. Враховуючи вищезазначене, ВАМ була призначена компенсаційна доплата непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю І групи, у розмірі 4,80 грн;

- П.5. На підставі п.19 протоколу позачергового засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 «…скасувати до особливого розпорядження проведення особистих прийомів громадян в усіх органах державної влади та органах місцевого самоврядування», з метою запобігання поширенню коронавірусу COVID-19 прийом громадян у виконкомі районної у місті ради скасовано до закінчення карантину. Тому надати запрошення немає можливості.

- П.6. На Вашу вимогу надаємо Вам належно завірені дві копії Вашого звернення від 24.11.2020 за вх. С-672;

- П.7. Ст. 23 Цивільного кодексу України визначено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна. Відшкодовується моральна шкода лише на підставах, визначених законодавством України. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості;

- П.8. Виконком Тернівської районної у місті ради здійснює свої повноваження надані рішенням Криворізької міської ради від 31.03.2016 № 381 «Про обсяг і межі повноважень районних у місті рад та їх виконавчих органів» відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими Законами України. Згідно з ч. 3 ст. 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Відповідно до статті 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» районна у місті рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Відділи, управління та інші виконавчі органи ради є підзвітними і підконтрольними раді, яка їх утворила, підпорядкованими її виконавчому комітету, голові районної у місті ради. Керівники відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради призначаються на посаду і звільняються з посади сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради одноособово. Згідно Регламенту виконкому Тернівської районної у місті ради, затвердженого рішенням виконкому районної у місті ради 19.07.2017 № 248 «Про затвердження Регламенту виконкому Тернівської районної у місті ради»: п.6.2 розпорядження голови районної у місті ради (надалі - розпорядження), прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на території району об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на території району. п.19.1.4. Штатна чисельність в структурних підрозділах виконкому районної у місті ради із зазначенням посад затверджується розпорядженням голови районної у місті ради. Відповідно до статті 38 Конституції України, громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування. Згідно Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»: Стаття 1. Служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом. Стаття 3. Посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; Стаття 10. Прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється: на посаду сільського, селищного, міського голови в порядку, встановленому Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»; на посаду голови та заступників голови районної, районної у місті, обласної ради, заступника міського голови - секретаря Київської міської ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, голови постійної комісії з питань бюджету обласної. Київської та Севастопольської міських рад шляхом обрання відповідною радою; на посади заступників сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, старости шляхом -затвердження відповідною радою; на посади керівника секретаріату (керуючого справами) районної, обласної ради, керуючого справами виконавчого апарату обласних і районних рад, керівників відділів, управлінь та інших працівників органів місцевого самоврядування шляхом призначення відповідно сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України. Проведення конкурсу, випробування та стажування при прийнятті на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється в порядку, визначеному законодавством України про державну службу. У разі необхідності, за згодою сторін, посадова особа місцевого самоврядування може бути переведена на рівнозначну чи нижчу посаду або посаду радника чи консультанта без конкурсного відбору. Голови районних, районних у містах, обласних рад, Київський та Севастопольський міський голова та міські голови (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) мають право самостійно (без конкурсу) добирати та приймати на службу своїх помічників, радників (патронатну службу). На час відсутності (відпустки) посадових осіб органів місцевого самоврядування (крім виборних посад) для виконання їх повноважень можуть прийматися на службу особи за строковим трудовим договором (контрактом). Таким чином, прийняття на службу у виконком Тернівської районної у місті ради здійснюється в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Повноваження виконкому Тернівської районної у місті ради в повному обсязі виконуються штатними працівниками виконкому районної у місті ради, тому необхідності в прийнятті позаштатних працівників виконкому районної у місті ради не має;

- П.9. Управління є структурним підрозділом виконкому Тернівської районної у місті ради. Видача довідки про перебування на обліку в управлінні та отримання (неотримання) соціальної допомоги здійснюється відповідно до Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги, затвердженої Наказом Міністерства соціальної політики від 19.09.2006 № 345 (далі - Інструкція). Вказаною Інструкцією затверджено форму довідки, в якій не передбачено зазначати інформацію про наявність/відсутність інших джерел доходів, окрім призначеної державної соціальної допомоги. Будь-які вимоги до формату довідки та розміру шрифту в Інструкції відсутні. Згідно ст. 70 Податкового кодекс України відомості про суму нарахованих та/або отриманих доходів та джерела отримання доходів містяться в інформаційній базі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків. Згідно ст. 70 Податкового кодексу України, відомості про суми нарахованих та/або отриманих доходів та джерела отримання доходів містяться в інформаційній базі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр). Порядок отримання відомостей з Державного реєстру визначено розділом X Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822. згідно з яким Відомості з Державного реєстру є документом, який безоплатно надається контролюючим органом за зверненням фізичної особи (представника) щодо отримання відомостей про себе з Державного реєстру та свідчить про наявність або відсутність відомостей про таку особу в Державному реєстрі. Для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа тимчасово перебуває за межами населеного пункту проживання, подає документ, що посвідчує особу, та заяву за формою № 10ДР. Також інформацію про суми виплачених 'доходів та утриманих податків з Державного реєстру можна отримати у приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету платника з використанням електронного цифрового підпису фізичної особи. Вхід до особистого кабінету Електронного кабінету платника здійснюється за адресою: https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/login.jspx. Ви можете безоплатно отримати довідку про суми нарахованих та/або отриманих доходів та джерела отримання доходів в органах Державної фіскальної служби України. Довідка видається при особистому зверненні, на підставі поданої заяви, та документа, що посвідчує особу, за адресою: вул. Героїв Підпільників, 42;

- П.10. На Вашу вимогу надаємо Вам бланк заяви про призначення усіх видів допомоги, компенсацій та пільг;

- П.11,12. Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування визначаються Законом України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон 1105-ХІV). Вказаним Законом визначено гарантії працюючим громадянам щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я. Ви перебуваєте на обліку в управлінні як одержувач компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 859 від 23.09.2020 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі». Допомога призначена з 01.01.2020 по 31.12.2020. За дану категорію одержувачів управлінням провадиться обчислення єдиного внеску згідно Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VІ) та Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 р. № 178. Звіти про нарахування та сплату єдиного внеску подаються до територіального органу доходів і зборів у строки, порядку та за формою, що встановлюється Мінфіном за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Дані відомості є джерелом формування Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Зарахування періоду по догляду за особою з інвалідністю І групи непрацюючий працездатній особі до загального трудового стажу здійснюється територіальним органом Пенсійного фонду України на підставі інформації з Державного реєстру загальнообов'язкового соціального страхування. Сплата єдиного внеску за дану категорію осіб здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, в межах загального обсягу видатків, передбачених в Державному бюджеті України на відповідний рік для Пенсійного фонду України.

- Щодо надання довідки про відрахований консолідований страховий внесок за 2014- 2020 роки повідомляємо наступне. Дані відомості містяться у персональній обліковій картці в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру. Органом, уповноваженим відповідно до Закону № 2464-VI вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом, є Пенсійний фонд України. Виходячи з вищевикладеного, видача довідок про відрахований консолідований страховий внесок не входить до повноважень виконкому, оскільки це є компетенцією територіальних органів Пенсійного фонду України. Ви можете безоплатно отримати довідку про інформацію, що міститься у персональній обліковій картці в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру в органах Пенсійного фонду України. Довідка видається при особистому зверненні, на підставі поданої заяви, паспорта, довідки податкових органів про присвоєння ідентифікаційного номера за адресою: вул. Сергія Колачевського, 133 , у понеділок-четвер з 10.00 год. по 19.00 год. та у п'ятницю з 10.00 год. по 17.45 год.».

Вказаний лист у грудні 2020 року направлений засобами поштового зв'язку простою кореспонденцією на адресу ОСОБА_1 , що підтверджується реєстром витрат конвертів за грудень 2020 року.

Вважаючи протиправною бездіяльність голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича за результатом розгляду скарги від 24.11.20р, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Разом із цим, суд звертає увагу, що відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 у справі №1-29/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органними місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством, (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України та норм Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів врегульовано Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон №393), який забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Вказані конституційні положення, а також положення Закону №393 містять правову процедуру розгляду звернень особи, зокрема, до суб'єктів владних повноважень, яка гарантує доступ особи до інформації, обов'язок розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Зважаючи на це, а також контекст спірних правовідносин, що склались між сторонами суд вважає за необхідне вказати, що у постанові Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі № 826/13000/18 зазначено, що правова процедура («fair procedure» - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади.

Правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.

Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Ця правова процедура спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права, тобто особа правомірно очікує отримати у передбачений законом спосіб відповідь на порушене перед суб'єктом, якому адресовано звернення, питання відповідно та у спосіб, передбачений законом.

Положеннями статті 20 Закону №393 передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Таким чином, на відповідача поширюється строк розгляду звернень не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.

При цьому, у разі якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. Загальний строк на вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Наведені висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 26.06.2019 по справі №826/13400/16-а та від 18.06.2020 у справі № 819/1566/16.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

На підставі наведених норм, суд приходить до висновку, що оскільки звернення ОСОБА_1 надійшло до Виконавчого комітету Тернівськорї районної у місті Кривому розі ради 24.11.2020, то граничний строк розгляду звернення позивача - 24.12.2020.

Таким чином, враховуючи, що вказане звернення розглянуто відповідачем листом від 14.12.2021 №С-672, то в ході судового розгляду не встановлено порушення з боку відповідача строків розгляду звернення ОСОБА_1 від 24.11.2020.

Разом із цим, суд звертає увагу, що відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 у справі №1-29/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органними місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством, (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України та норм Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до частини першої статті 1 Закону №393 громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За приписами статті 4 Закону №393 до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської; діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Згідно з частинами першою, четвертою, шостою та сьомою статті 5 Закону №393 звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути усним чи письмовим.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Статтею 7 Закону №393 передбачено звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

У відповідності до частини першої статті 7 Закону №393 звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Частинами першою, третьою та четвертою статті 15 Закону №393 передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до статті 18 Закону №393 громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:

- особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;

- знайомитися з матеріалами перевірки;

- подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;

- бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;

- користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;

- одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;

- висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;

- вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Згідно положень статті 19 Закону №393 обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг.

Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень в т.ч. зобов'язані:

- об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

- на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

- письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

За приписами частини першої статті 20 Закону №393 звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Наведені норми Закону №393 вказують, що звернення громадян, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду тим органом чи посадовою особою органу, до якого подано звернення та до повноважень якого входять питання, порушені у зверненні, зазвичай протягом одного місяця, з обов'язковим повідомленням громадянина про результати розгляду; при цьому орган або посадова особа зобов'язані об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти звернену до них заяву та надати обґрунтовану відповідь за результатами її розгляду.

Як зазначалося вище, ОСОБА_1 у своєму зверненні від 24.11.2020 серед іншого просив «надати запрошення для заявника, з повідомленням про повноваження осіб з приводу розгляду його скарги від 24.11.20р».

Однак, відповідачем позивача на розгляд його звернення від 24.11.2020 не запрошено з посиланням у відповіді від 14.12.2020 №С-672 на припинення прийому громадян у виконкомі районної у місті ради з метою запобігання поширенню коронавірусу COVID-19, у зв'язку з чим надати запрошення немає можливості.

Так, згідно із статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до статті 27 Конституції України обов'язком держави є захист життя людини.

Відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» від 17.02.2020 року № 530-ІХ (далі - Закон № 530) на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19) власником підприємства, установи, організації або уповноваженим органом може змінюватися режим роботи органів, закладів, підприємств, установ, організацій, зокрема щодо прийому та обслуговування фізичних та юридичних осіб; з дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг, визначених законом. Від дня припинення карантину перебіг цих строків продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Разом із тим, серед прийнятих Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), немає таких, які обмежували б право громадян на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, і, відповідно, отримання вчасної обґрунтованої відповіді.

Таким чином, запровадження Кабінетом Міністрів України на всій території України карантину відповідно не є підставою для обмеження конституційних прав громадян, зокрема на звернення.

Окрім цього, у грудні 2020 року, не було введено в дію посилений карантин.

Щодо порядку проведення особистого прийому, а також неможливості реалізації прав заявників, визначених статтею 18 Закону в період дії карантину, установленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID -19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2».

Законом № 530 врегульовано питання режиму роботи підприємств, установ та організацій на період установлення карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби.

У Прикінцевих положеннях Закону №530 передбачено, що на період карантину роботодавець може доручити, в тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома, а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку.

Крім того, власником підприємства, установи, організації або уповноваженим органом може змінюватися режим роботи органів, закладів, підприємств, установ та організацій, зокрема, щодо прийому та обслуговування фізичних та юридичних осіб. Інформація про такі зміни повинна доводитися до відома населення з використанням веб-сайтів та інших комунікаційних засобів.

Тобто на період карантину усі підприємства, установи та організації, у тому числі державні органи та органи місцевого самоврядування, повинні створити умови для переведення працівників на дистанційну роботу (вдома) або організувати позмінну роботу.

Водночас, відповідно до частин першої та четвертої статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України; у рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, підстави та порядок обов'язкової самоізоляції, перебування особи в обсерваторі (обсервації), госпіталізації до тимчасових закладів охорони здоров'я (спеціалізованих шпиталів). Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.

Проте, у заявленому до розгляду спору мова йде не про особистий прийом громадян, а реалізацію права позивача, передбаченого положеннями статей 18, 19 Закону України «Про звернення громадян».

Тобто, суд відхиляє такі посилання відповідача як безпідставні.

З аналізу вищевказаних норм Закону України «Про звернення громадян» вбачається, що право громадянина особисто викласти свої аргументи особі, що перевіряла звернення не ставиться в залежність від форми розгляду такого звернення (одноособово, колегіально тощо); у свою чергу стаття 19 Закону України «Про звернення громадян» визначає обов'язок органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб забезпечити реалізацію права громадянина, на його прохання, бути присутнім особисто при розгляді його звернення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2019 року №К/9901/17415/18 (справа №826/12287/16).

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем при розгляді скарги позивача від 24.11.2020 вчинена протиправна бездіяльність щодо незабезпечення права ОСОБА_1 бути присутнім при розгляді його звернення, чим порушено право позивача особисто викласти аргументи особі, що перевірила скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги.

З огляду на вищевикладене, в ході судового розгляду було встановлено, що Головою Тернівської районної у місті Кривому Розі ради порушено процедуру розгляду скарги ОСОБА_1 від 24.11.2020, що свідчить про прийняття відповідачем рішення за результатами його розгляду не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття, без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення.

При цьому, аргументи позивача щодо допущення відповідачем протиправної бездіяльності за результатом розгляду скарги від 24.11.2020, яка виявилася у не винесенні рішення суд відхиляє як передчасні, оскільки наданню судом оцінки рішенню за результатами розгляду звернення по суті, має передувати дотримання відповідачем законодавчо визначеної процедури розгляду такого звернення.

При цьому, щодо вимог позивача про «встановлення наявність у відповідача компетенції (повноважень) визначити спосіб соціального захисту гарантуванням загальнообов'язковим державним страхуванням за діючими видами, а саме: при тимчасовій втраті працездатності, при нещасному випадку та професійному захворюванні» суд звертає увагу, що за змістом пункту 3 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Компетенція - це сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Під компетенційними спорами розуміються спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень.

Компетенцію державного органу чи посадової особи становлять їхні повноваження, визначені законом. Внаслідок різного тлумачення законодавства компетенція суб'єктів владних повноважень може перетинатися, внаслідок чого виникає компетенційний спір.

Завданням суду у компетенційних спорах, з урахуванням загального завдання адміністративного судочинства є розв'язання законодавчої колізії, а також, усунення наслідків дублювання повноважень. При цьому, позивачем у компетенційних спорах є суб'єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб'єкт владних повноважень, відповідач, своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або у випадку, коли прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.

Наведений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою у постановах Верховного Суду від 05 липня 2019 року у справі № 802/833/17-а, від 26 вересня 2019 року у справі №826/7320/17 та від 29 квітня 2020 року у справі №160/1106/19.

Крім цього, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 року у справі №820/3713/17 сформовано правовий висновок, відповідно до якого компетенційними є спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб'єкти владних повноважень. Тобто позивачем у компетенційних спорах є суб'єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб'єкт владних повноважень - відповідач своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.

Тобто, з вищенаведеного вбачається, що спір щодо відсутності компетенції (повноважень) допускається виключно між суб'єктами владних повноважень. При цьому, позивач, який не є суб'єктами владних повноважень, не наділений адміністративною процесуальною дієздатністю щодо пред'явлення позову про визнання наявності чи відсутність компетенції (повноважень) у відповідача.

Таким чином позивачем було обрано невірний спосіб захисту своїх прав, свобод та законних інтересів.

Отже, з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача, суд приходить до висновку про визнання протиправною бездіяльності голови виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради Солода Віталія Михайловича під час перевірки та розгляду скарги ОСОБА_1 від 24.11.2020, яка полягає в незабезпеченні права позивача бути присутнім при розгляді його звернення та особисто викласти аргументи особі, що перевірила скаргу, а також брати участь у перевірці поданої скарги.

Оскільки права позивача на розгляд в передбаченому законом порядку його звернення від 24.11.2020 порушено відповідачем, то суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права ОСОБА_1 є зобов'язання Відповідача провести перевірку та розгляд звернення позивача від 24.11.2020 з дотриманням вимог положень статей 18, 19 Закону України «Про звернення громадян».

За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для частково задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору ухвалою від 21.03.2022, а підтвердження наявності інших судових витрат матеріали справи не міститься, то судові витрати не підлягають розподілу.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до голови виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради Солода Віталія Михайловича (місцезнаходження: 50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Короленка 1а; РНОКПП - невідомий) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність голови виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради Солода Віталія Михайловича під час перевірки та розгляду звернення ОСОБА_1 від 24.11.2020 року, яка полягає в незабезпеченні права ОСОБА_1 бути присутнім при розгляді його звернення та викласти аргументи особі, що перевірила з скаргу, а також брати участь у перевірці поданої скарги.

Зобов'язати голову виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради Солода Віталія Михайловича провести перевірку та розгляд звернення ОСОБА_1 від 24.11.2020 року з дотриманням вимог положень статей 18, 19 Закону України «Про звернення громадян».

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Юхно

Попередній документ
104095112
Наступний документ
104095114
Інформація про рішення:
№ рішення: 104095113
№ справи: 215/3190/21
Дата рішення: 08.12.2021
Дата публікації: 29.04.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (26.05.2025)
Дата надходження: 24.06.2021
Предмет позову: визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії