Справа № 161/6256/21 Провадження №33/802/243/22 Головуючий у 1 інстанції:Крупінська С. С.
Категорія:КУпАП Доповідач: Подолюк В. А.
27 квітня 2022 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., за участю ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 лютого 2022 року,
Вказаною постановою судді відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про заміну невідбутого адміністративного стягнення у виді 240 годин суспільного корисних робіт, накладеного постановою судді Луцького міськрайоного суду Волинської області від 20.05.2021 року за ч.ч.1, 2 ст.183-1 КУпАП.
Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 07 квітня 2022 року подав апеляційну скаргу в якій вважає його необґрунтованим та незаконним. Зазначає про те, що застосоване щодо нього адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт може бути замінене на більш м'яке - попередження. За своєю суттю адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт полягає у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт. При 40-ка годинному робочому тижні (8-ми годинний робочий день) тривалість безперервного відбування стягнення у виді 240 годин суспільно корисних робіт, яке йому було призначене судом, триватиме близько 6 тижнів. Однак, він як на час розгляду справи судом першої інстанції так і на даний час займає посаду начальника відділу логістики луцької філії ТОВ «Щедро», яка є високооплачуваною, за рахунок якої він має змогу погашати заборгованість по аліментах в розмірі 2500 грн. щомісячно. В той же час, адміністративне стягнення у виді 240 годин суспільно корисних робіт змушує його звільнитись з роботи, оскільки відсутні інші можливі варіанти за яких він мав би змогу відбути таке стягнення поєднуючи його з основним місцем роботи. В цьому випадку він не зможе у найкоротший час погасити заборгованість по аліментах, оскільки суспільно користі роботи оплачуються значно нижче аніж його робота на вказаній вище посаді. Крім того, на сьогоднішній день він здійснює погашення заборгованості по аліментах в більш ефективний спосіб ніж визначеною постановою суду з точки розміру сум, які направляються на погашення заборгованості. За таких обставин, єдиним на його думку, виходом із такої ситуації є заміна призначеного судом стягнення на більш м'яке - попередження, яке згідно із ст.26 КУпАП як захід адміністративного стягнення виноситься у письмовій формі. Вважає, що хоча чинними нормами КУпАП не передбачено питання щодо заміни адміністративного стягнення, однак виходячи з аналогії закону та при цьому враховуючи положення кримінального права, в даному випадку можна провести заміну адміністративного стягнення.
Посилаючись на вказані обставини, просить оскаржувану постанову судді скасувати та прийняти нову, якою невідбуте адміністративне стягнення, накладене на нього постановою судді Луцького міськрайоного суду Волинської області від 20.05.2021 року за ч.ч.1, 2 ст.183-1 КУпАП у виді 240 годин суспільного корисних робіт замінити на більш м'яке - попередження.
Крім того, апелянтом в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження вищевказаного судового рішення. Як на поважність причин пропуску такого строку посилається на те, що він не був обізнаний про розгляд справи судом та постановлення судового рішення, а про його існування дізнався лише 05.04.2022 року коли отримав копію через поштове відділення, і з цього часу почав перебіг 10-денного строку на його оскарження.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 , який апеляцію підтримав та просив задовольнити, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Враховуючи доводи апелянта апеляційний суд вважає, що йому слід поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки він фактично пропущений з поважних на те причин.
За положеннями ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Апеляційний суд вважає, що справа щодо ОСОБА_1 вирішена у точній відповідності із законом, як це передбачено у ст.245 КУпАП.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із клопотанням про заміну невідбутого адміністративного стягнення у виді 240 годин суспільного корисних робіт, накладеного постановою судді Луцького міськрайоного суду Волинської області від 20.05.2021 року за ч.ч.1, 2 ст.183-1 КУпАП, на більш м'яке, а саме попередження. Тобто, ОСОБА_1 фактично просить суд вирішити питання, яке пов'язане із виконанням судового рішення у справі про адміністративне правопорушення.
Оскаржуваною постановою судді у задоволенні такого клопотання ОСОБА_1 відмовлено з посиланням на те, що діюче законодавство, яким регулюються питання, пов'язані з виконанням постанов про накладення адміністративного стягнення, не передбачено можливості звернення особи на яку накладено стягнення із клопотанням про заміну накладеного на неї стягнення на більш м'яке.
З таким судовим рішенням повністю погоджується і апеляційний суд з огляду на таке.
Відповідно до ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
За положеннями ст.31-1 КУпАП суспільно корисні роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт, вид яких та перелік об'єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначає відповідний орган місцевого самоврядування. Суспільно корисні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від ста двадцяти до трьохсот шістдесяти годин і виконуються не більше восьми годин, а неповнолітніми - не більше двох годин на день. Суспільно корисні роботи не призначаються особам з інвалідністю першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років.
ОСОБА_1 у поданому ним клопотанні фактично просив суд вирішити питання, що пов'язане з виконанням судового рішення у справі про адміністративне правопорушення.
Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень визначено у розділі V Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У главі 31-А розділу V КУпАП передбачено провадження про виконання саме постанови про застосування такого виду адміністративного стягнення як суспільно корисні роботи.
Відповідно до ст.325-1 КУпАП постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт надсилається на виконання органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, не пізніше дня, наступного за днем набрання постановою законної сили. Виконання стягнення у виді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої визначається відповідним органом місцевого самоврядування. За виконання суспільно корисних робіт порушнику нараховується плата за виконану ним роботу. Оплата праці здійснюється погодинно за фактично відпрацьований час у розмірі не меншому, ніж встановлений законом мінімальний розмір оплати праці.
Згідно із ст.325-3 КУпАП на власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем виконання порушником суспільно корисних робіт покладається: 1) погодження з органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, переліку об'єктів, на яких порушники виконують суспільно корисні роботи, та видів таких робіт; 2) контроль за виконанням порушниками призначених їм робіт; 3) своєчасне повідомлення органу центрального органу виконавчої влади, визначеного абзацом другим цієї статті, про ухилення порушника від виконання суспільно корисних робіт; 4) ведення обліку та інформування органу центрального органу виконавчої влади, визначеного абзацом другим цієї статті, про кількість відпрацьованих порушником годин; 5) нарахування плати порушнику за виконання суспільно корисних робіт та перерахування її на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби для подальшого погашення заборгованості зі сплати аліментів.
Крім того, наказом Міністерства юстиції України №474/5 від 19.03.2013 року затверджено Порядок виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт" (далі по тексту - Порядок №474/5).
Так, у п.п.11.1 - 11.5 розділу ХІ цього Порядку №474/5 передбачено, що виконання стягнення у виді суспільно корисних робіт покладається на уповноважений орган з питань пробації. Виконання стягнення у виді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої та перелік об'єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначається відповідним органом місцевого самоврядування. Строк стягнення у виді суспільно корисних робіт обчислюється в годинах, протягом яких порушник виконував визначену суспільно корисну працю. Суспільно корисні роботи виконуються не більше восьми годин на день, неповнолітніми - двох годин на день. Щороку на початку року уповноважений орган з питань пробації надсилає запити (додаток 1) до органів місцевого самоврядування та власникам підприємств щодо погодження переліку об'єктів, на яких порушники відбуватимуть суспільно корисні роботи, та видів таких робіт.
Відповідно до п.12.1 розділу ХІІ Порядку №474/5, при виконанні постанов суду (судді) про застосування суспільно корисних робіт на уповноважений орган з питань пробації покладаються: облік порушників; роз'яснення порушникам порядку та умов відбування суспільно корисних робіт; погодження з органами місцевого самоврядування та власниками підприємств переліку об'єктів, на яких порушники виконуватимуть суспільно корисні роботи, та видів таких робіт; контроль за відбуванням стягнення порушниками та виконанням обов'язків власником підприємства за місцем відбування порушниками суспільно корисних робіт; облік відпрацьованого порушниками часу; проведення у разі потреби контрольних перевірок за місцем відбування порушниками суспільно корисних робіт; з'ясування причин невиходу порушників на суспільно корисні роботи; складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно порушників, які ухиляються від відбування суспільно корисних робіт.
Згідно із п.13.13 розділу ХІІІ Порядку №474/5, якщо після перевірки за місцем проживання порушника встановлено, що він за цим місцем не проживає, місцеперебування його невідоме або наявні підстави, що унеможливлюють виконання постанови суду, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду, який виніс постанову, подання щодо вирішення питань, пов'язаних з виконанням постанови.
З аналізу положень вищевказаного законодавства, окрім іншого, вбачається, що у разі наявності підстав, що унеможливлюють виконання судового рішення у справі про адміністративне правопорушення, яке стосується саме виконання стягнення у виді суспільно корисних робіт, то з поданням щодо вирішення питань, пов'язаних з виконанням такої постанови, до суду, який виніс судове рішення, може звернутись лише уповноважений орган з питань пробації. При цьому, ані діючими положеннями КУпА, ані Порядку №474/5, взагалі не передбачено можливості заміни адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт на будь-яке інше.
Отже, діюче на даний час законодавство, будь-якого іншого порядку врегулювання процесуальних питань, пов'язаних з виконанням постанов про накладення адміністративних стягнень у виді суспільно корисних робіт, не містить.
Зважаючи на той факт, що ОСОБА_1 будучи особою, на яку накладено адміністративне стягнення, звернувся до суду з клопотанням про вирішення питання, пов'язаного із виконанням постанови суду у справі про адміністративне правопорушення, а саме заміни адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт на більш м'яке - попередження, чого діючим законодавством взагалі не передбачено, то апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у його задоволенні.
Оскаржувана постанова є цілком законною та обґрунтованою.
При цьому, посилання апелянта на те, що чинний КУпАП надає суду як органу, який постановив судове рішенні у справі про адміністративне правопорушення, повноваження на вирішення будь-яких питань, пов'язаних із виконанням постанов, не заслуговує на увагу, оскільки згідно із ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є вирішення справи у точній відповідності із законом.
Разом з тим, посилання апелянта на те, що відповідно до положень ст.268 КУпАП, особа має право на звернення до суду із клопотанням будь-якого роду у тому числі і в порядку ст.304 КУпАП, тобто того, яке стосується виконання судового рішення, до уваги судом не приймається, так як норми цієї статті стосуються прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, тобто при розгляді справи.
Таким чином, вищенаведені та усі інші доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі та були наведені в ході апеляційного розгляду справи щодо незаконності судового рішення жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, оскільки судом було правильно застосовано норми матеріального права та не порушено норм процесуального права.
Законних підстав для скасування оскаржуваного судового рішення з мотивів яких просить апелянт, апеляційний суд не вбачає.
Таким чином, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.02.2022 року в даній справі, - без змін.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 294 КУпАП,
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 лютого 2022 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 лютого 2022 року в даній справі, - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.А. Подолюк