26 квітня 2022 року місто Київ
справа №361/9382/20
провадження №22-ц/824/3066/2022
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М.
сторони:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 жовтня 2021 року, ухвалене у складі судді Сердинського В.С.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 червня 2019 року його позбавлено батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14 грудня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття.
28 жовтня 2016 року він уклав шлюб з громадянкою Росії ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу № НОМЕР_1 від 28 жовтня 2016 року. Від шлюбу з ОСОБА_4 у них є спільна дитина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 16 березня 2018 p., виданим органом РАГС Москви №68.
Крім цього, у його дружини є діти від іншого шлюбу, а саме: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
На сьогоднішній день він має мінливий (нерегулярний) дохід. Враховуючи те, що у нього на утриманні перебувають ще четверо дітей, він не має неможливості сплачувати аліменти в розмірі 2737,25 грн. щомісячно, а тому просить змінити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_2 шляхом зміни способу стягнення аліментів із частини від заробітку доходу на тверду грошову суму на утримання спільної з відповідачем доньки.
Просив суд змінити розмір аліментів, що стягуються з нього на підставі виконавчого листа у справі №361/7202/16-ц, виданого 18 жовтня 2019 р. на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно на 1500 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 жовтня 2021 року задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Змінено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на підставі виконавчого листа по справі №361/7202/16-ц, виданого 18 жовтня 2019 року Броварським міськрайонним судом Київської області.
Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно з відповідною індексацією згідно закону, починаючи з дня набрання цим рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття, на користь матері дитини - ОСОБА_2 ..
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допущено до негайного виконання.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачка ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення були неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи; невірно встановлені фактичні обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Суд ухвалив рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що позивач не довів, що на його утриманні перебувають діти його теперішньої дружини ОСОБА_4 від першого шлюбу: ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також їх спільна із ОСОБА_4 донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Свідоцтва про народження дітей не є належними доказами, які свідчать про піклування та догляд за дітьми, а тим паче про утримання дітей позивачем.
При цьому, документи, які були подані представником позивача в якості доказів, складені за участю органів державної влади іноземної держави, а тому відповідно до Гаазької Конвенції від 1961 року можуть бути використані на території іншої держави лише після відповідного їх посвідчення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами. Подані документи не містять апостиль.
Доказів, таких як декларація про доходи, довідки про заробітну плату, виписки з історії хвороби, епікризи, акти обстежень, покази свідків, висновки відповідних служб за місцем проживання цих дітей, комісійні акти, акти обслуговуючих компаній, характеристики з навчальних закладів дітей тощо або будь які інші докази, які свідчать про зміни в матеріальному чи сімейному стані ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні.
Щодо посилання позивача ОСОБА_1 , як на підставу зменшення розміру аліментів, укладення у 2013 році позивачем договору дарування 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 на ім'я доньки ОСОБА_3 , то цей договір не було укладено в рахунок сплати аліментів, про що свідчить зміст тексту договору. Це був подарунок батька доньці.
Крім того, аліменти стягуються згідно рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 червня 2019 року починаючи з 14 грудня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто вже після укладення договору дарування.
У абз.2 ст. 181 СК України зазначено, що спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
В даному випадку одержувачем аліментів є вона, ОСОБА_2 , тобто спосіб стягнення аліментів може змінитись лише за її позовною заявою.
Таким чином, не можна погодитись із рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області щодо зменшення розміру аліментів з огляду на те, що розмір аліментів, який стягнуто з позивача відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв'язку з тим, що позивач має на утриманні дітей дружини, без доведення погіршення його майнового становища, а тим паче його доходів, не буде спрямовано на належне забезпечення їх спільної дитини малолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та суперечитиме її інтересам.
Позивач ОСОБА_1 своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року матеріали справи витребувані з Броварського міськрайонного суду Київської області.
29 листопада 2021 року з Броварського міськрайонного суду Київської області до Київського апеляційного суду надійшли матеріали цивільної справи №361/9382/20.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху, а особі, яка її подала надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 січня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 квітня 2022 року у складі колегії суддів справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Справу розглянуто в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Позивач ОСОБА_1 є батьком малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і, на підставі ст.180 Сімейного Кодексу України, позивач зобов'язаний утримувати неповнолітню дитину до досягнення нею повноліття.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 червня 2019 року ОСОБА_1 позбавлений батьківських прав відносно його неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві 26 червня 2009 року зроблено відповідний актовий запис №1036.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14 грудня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття, стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 551,20 грн.
Згідно розрахунку заборгованості згідно виконавчого листа №361/7202/16-ц від 18 жовтня 2019 року, станом на 1 липня 2020 року заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить в розмірі 73505,95 грн.
Згідно банківської квитанції №0.0.2130837124.1 від 19 травня 2021 року, позивач ОСОБА_1 сплатив 146 000 гривень аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до договору дарування 1/4 частини квартири від 6 липня 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від імені якої діє мати ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області Авраменко Н.А., зареєстрованого в реєстрі за №3174, позивач подарував своїй малолітній дочці 1/4 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , часто хворіє, має деформацію стоп, рекомендовано ортопедичне взуття, відвідує тричі на тиждень фітнес для дітей віком від 12 до 16 років, вартість абонемента 720 грн. без ПДВ.
28 жовтня 2016 року позивач ОСОБА_1 уклав шлюб з громадянкою Росії ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу № НОМЕР_1 від 28 жовтня 2016 року.
Від шлюбу ОСОБА_1 має доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 16 березня 2018 p., виданим органом РАГС Москви №68.
У дружини позивача ОСОБА_4 є діти від іншого шлюбу - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, шляхом зміни способу їх присудження з частки (1/4) на тверду грошову суму (1500 грн.), суд першої інстанції виходив із того, що позивач не має офіційного місця працевлаштування, не отримує постійний дохід, подарував малолітній дочці ј частину квартири, в якій остання проживає разом з матір'ю. А з врахуванням матеріального та сімейного стану позивача дійшов висновку про стягнення з позивача на користь відповідача аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн. щомісячно.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі N 6-143 цс 13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що його матеріальний стан погіршився, оскільки у нього на утриманні перебувають ще четверо дітей, він офіційно не працевлаштований, не отримує постійного доходу. Крім цього, він подарував дочці Діані ј частину квартири.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійної, не залежної від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів, в той же час не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд першої інстанції у порушення вищевказаних вимог закону не звернув увагу на те, що зміна сімейного стану позивача, а саме народження доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.
Суд у порушення зазначених вище вимог закону не врахував те, що ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не підтверджено погіршення його майнового стану, у тому числі, у зв'язку з народженням дитини від іншого шлюбу, та взагалі не встановлено доходів останнього. Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.
Зменшення розміру аліментів у зв'язку з тим, що позивач має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без підтвердження погіршення його матеріального становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та суперечитиме її інтересам.
Встановивши обов'язок позивача надавати матеріальну допомогу дітям, суд першої інстанції належним чином не мотивував свій висновок про визначення розміру аліментів саме у розмірі 1500 грн., не провів належну оцінку стану здоров'я та матеріального стану позивача, а також інтересів дитини - ОСОБА_3 .
Відповідно до ч.2 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно з статтями 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 не довів підстави позову про зменшення розміру аліментів, визначених рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 червня 2019 року, то йому у позові слід відмовити.
Аналогічні за змістом висновки неодноразово викладалися в постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі N 565/2071/19 (провадження N 61-9460св20) та від 28 травня 2021 року у справі N 715/2073/20 (провадження N 61-1031св21).
Крім того, положення ст.192 СК України встановлює можливість зміни лише розміру аліментів. За правилами ст.181 СК України визначення способу присудження аліментів ( у частці від заробітку або у твердій грошовій сумі) належить особі, з якою проживає дитина.
Наведене дає підстави для висновку, що платник аліментів має право просити зменшити розмір визначених аліментів, в той же час законом не передбачено його право на зміну способу присудження аліментів, таке право належить лише стягувачу.
Оскільки вимоги позивача зводяться до зміни способу стягнення визначених рішенням суду аліментів, підстави для задоволення його позову відсутні.
Доводи позовної заяви про те, що на утриманні ОСОБА_1 є друга дитина від другого шлюбу - донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та троє дітей його дружини ОСОБА_4 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів, оскільки зазначені обставини існували на день ухвалення рішення Броварським міськрайонним судом Київської області (10 червня 2019 року) , і такі обставини, в розумінні ст. 192 СК України, не дають можливості переглянути умови судового рішення щодо розміру аліментів.
Інших суттєвих обставин , які б настали після ухвалення рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 , та вплинули на матеріальний стан платника аліментів, позивач не зазначає та доказів на їх підтвердження не надає.
Наявність у дружини ОСОБА_1 дітей від першого шлюбу не може впливати на розмір аліментів, які стягуються з позивача на утримання його власної дитини, оскільки за законом обов'язок утримувати дітей несуть їх батьки.
Посилання ОСОБА_1 на те, що сума аліментів, яку він сплачує на утримання доньки є занадто великою, є безпідставними, оскільки аліменти визначені судовим рішенням у частці, а тому сума аліментів залежить від доходу платника аліментів. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Крім цього, посилання позивача ОСОБА_1 на те, що він у 2013 році подарував ј частину квартириАДРЕСА_1 своїй доньці ОСОБА_3 , не можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів на її утримання, оскільки такий договір укладений (2013 рік) раніше, ніж ухвалено рішення суду про стягнення аліментів на утримання доньки (2019 рік), та такий договір не містить умови про те, що такий договір укладений в рахунок сплати аліментів.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
У зв'язку із задоволення апеляційної скарги, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в розмірі 1 261, 20 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 жовтня 2021 скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1 261,20 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус