19 квітня 2022 року місто Київ
справа № 2-1928-1/2010
апеляційне провадження № 22-ц/824/3812/2022
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Головачова Я.В.,
суддів: Вербової І.М., Нежури В.А.,
за участю помічника судді: Сиченко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гефест", поданої представником Остащенко Олесею Миколаївною, на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва у складі судді Горбенко Н.О. від 17 листопада 2021 року у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гефест" про заміну стягувача у виконавчому листі у цивільній справі № 2-1928-1/2010 за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту,
Короткий зміст обставин справи
У жовтні 2021 року ТОВ "Фінансова компанія "Гефест" звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі, посилаючись на те, що рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 20 липня 2010 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором № 23-62U/10-2005И від 25 жовтня 2005 року в сумі 181 942 грн. 77 коп.
8 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до умов якого до ПАТ "Дельта Банк" перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 23-62U/10-2005И від 25 жовтня 2005 року та до ОСОБА_2 за договором поруки № № 23-62U/10-2005Ивід 25 жовтня 2005 року.
24 травня 2019 року між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Гефест" укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 1436/К, відповідно до умов якого ТОВ "Фінансова компанія "Гефест" прийняло право вимоги, серед іншого, до ОСОБА_1 за кредитним договором № 23-62U/10-2005Ивід 25 жовтня 2005 року та до ОСОБА_2 за договором поруки № № 23-62U/10-2005И від 25 жовтня 2005 року.
Посилаючись на викладене, заявник просив суд замінити сторону стягувача ПАТ "Дельта Банк" на правонаступника ТОВ "Фінансова компанія "Гефест".
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 17 листопада 2021 року у задоволенні заяви ТОВ "Фінансова компанія "Гефест" про заміну стягувача у виконавчому листі відмовлено.
Судове рішення мотивоване тим, що заявник не надав доказів заміни первісного кредитора (стягувача) ПАТ "УкрСиббанк" на ПАТ "Дельта Банк", а тому відсутні правові підстави для заміни стягувача ПАТ "Дельта Банк" на ТОВ "Фінансова компанія "Гефест".
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
У поданій апеляційній скарзі представник ТОВ "Фінансова компанія "Гефест" - Остащенко О.М., посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким заяву про заміну стягувача у виконавчому листі задовольнити.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Скаржник зазначає, що відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 512 ЦК України у разі передання кредитором свої прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. Оскільки ПАТ "УкрСиббанк" відступив на користь ПАТ "Дельта Банк" права вимоги до боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ПАТ "Дельта Банк" в подальшому відступив права вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Гефест", то останнє є правонаступником і новим кредитором у борговому зобов'язанні. Той факт, що ПАТ "Дельта Банк" не скористалося своїм правом бути стороною виконавчого провадження, не може бути підставою для відмови у заміні ПАТ "УкрСиббанк" новим кредитором - ТОВ "Фінансова компанія "Гефест".
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Позиція учасників справи, які з'явилися в судове засідання
Представник ТОВ "Фінансова компанія "Гефест" - Остащенко О.М. не з'явилася в судове засідання, однак надіслала клопотання про розгляд справи у її відсутність, апеляційну скаргу підтримує та просить її задовольнити.
Інші учасники справи в судове засідання також не з'явилися про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином. З урахуванням положень частини 2 статті 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом установлено, що рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 20 липня 2010 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним в розмірі 180 122 грн. 77 коп., судовий збір в розмірі 1 700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 грн., а всього 181 942 грн. 77 коп.
8 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до умов якого до ПАТ "Дельта Банк" перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 23-62U/10-2005Ивід 25 жовтня 2005 року та до ОСОБА_2 за договором поруки № № 23-62U/10-2005И від 25 жовтня 2005 року.
24 травня 2019 року між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Гефест" укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 1436/К, відповідно до умов якого ТОВ "Фінансова компанія "Гефест" прийняло право вимоги, серед іншого, до ОСОБА_1 за кредитним договором № 23-62U/10-2005Ивід 25 жовтня 2005 року та до ОСОБА_2 за договором поруки № № 23-62U/10-2005И від 25 жовтня 2005 року.
Позиція суду апеляційної інстанції
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною 1 статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частинами 1, 2 та абзацом 1 частини 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Таким чином, виконавче провадження є однією зі стадій судового процесу, яка завершує його. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішення законної сили або за інших умов, встановлених законом. Сторони судового процесу на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов'язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема у правовідносинах, що допускають правонаступництво.
Відповідно до пунктів 1 і 2 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) і правонаступництва.
Частинами 1 та 2 статті 442 ЦПК України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
При такій заміні кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, в тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому листі, суд першої інстанції правильно виходив з того, що відсутні докази заміни стягувача у первісному зобов'язанні ПАТ "УкрСиббанк" на ПАТ "Дельта Банк", а тому ПАТ "Дельта Банк" не набуло статусу стягувача у розумінні Закону України "Про виконавче провадження" і не є стороною виконавчого провадження, що в свою чергу виключає можливість заміни ПАТ "Дельта Банк" на правонаступника ТОВ "Фінансова компанія "Гефест".
Доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ "Фінансова компанія "Гефест" є правонаступником ПАТ "УкрСиббанк", а тому має законні підстави для заміни стягувача у виконавчому листі є необґрунтованими, оскільки звертаючись до суду з відповідною заявою ТОВ "Фінансова компанія "Гефест" просило замінити стягувача ПАТ "Дельта Банк", а не ПАТ "УкрСиббанк".
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують наведених вище висновків.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).
Оскаржувана ухвала суду відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Ураховуючи викладене, підстави для скасування ухвали суду першої інстанції і задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гефест", подану представником Остащенко Олесею Миколаївною, залишити без задоволення.
Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 17 листопада 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 26 квітня 2022року.
Головуючий
Судді: