Ухвала від 22.02.2022 по справі 761/142/22

КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,

за участю:

представника власника майна - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду у м. Києві, матеріали за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 , в інтересах власника майна ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 січня 2022 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого ОВС СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 , та накладено арешт на транспортний засіб автомобіль марки «Volkswagen», модель «Caddy», 2007 p.в.,VIN-номep кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , номер державної реєстрації НОМЕР_3 , який перебуває у власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та залишено вказаний автомобіль у користуванні власника.

Відповідно до ухвали, слідчий суддя вказав, що санкція ч.5 ст.191 КК України, за якою власник майна повідомлений про підозру, передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, має на меті забезпечення виконання вироку суду в частині можливої конфіскації майна, зважаючи на наявність достатніх підстав вважати, що вказане майно може бути приховане, перетворене або відчужене, а тому дійшов висновку про задоволення клопотання.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, представник ОСОБА_5 , в інтересах власника майна ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу якою відмовити слідчому в накладенні арешту на автомобіль ОСОБА_6 .

Також представник просить витребувати у слідчого ОСОБА_7 та прокурора ОСОБА_8 ті матеріали кримінального провадження, які б засвідчували перебування ОСОБА_6 на місці злочину та відомості про точний час вчинення злочину; витребувати та дослідити матеріали (відомості) з камер відеоспостереження по Києву та Київській області про рух бензовоза SCANIAд.н.з. НОМЕР_4 з напівпричепом (цистерною) д.н.з. НОМЕР_5 за 03 листопада 2021 року та за 25 листопада 2021 року протягом доби, а також щодо автомобіля Opel Combo д.н.з. НОМЕР_6 , що спростує перебування ОСОБА_6 на місці злочину в с. Коцюбинське, а також просить витребувати у Комунального підприємства «Інформатика» виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) відомості з камер відеоспостереження по Києву та Київській області про маршрут руху бензовоза SCANIA д.н.з. НОМЕР_4 з напівпричепом (цистерною) д.н.з. НОМЕР_5 за 03 листопада 2021 року та за 25 листопада 2021 року протягом доби, а також щодо автомобіля Opel Combo д.н.з. НОМЕР_6 в зазначені дні.

Вказану ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно, представник вважає незаконною і такою, що підлягає скасуванню.

Апелянт посилається на те, що розглядаючи клопотання про арешт майна слідчий суддя порушив вимоги ч.2 ст.171 КПК України, відповідно до якої до клопотання слідчого про арешт майна мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обгрунтовує доводи клопотання.

Зазначає, що слідчий суддя не перевірив чи був підозрюваний ОСОБА_6 на місці злочину.

Також вказує на порушення слідчим суддею ч.4 ст.172 КПК України та стверджує, що ОСОБА_6 не був на місці злочину і відповідно не міг заволодіти ніяким паливом. В ймовірний час вчинення злочину ОСОБА_6 їхав по Дніпровській набережній по дорозі на Столичне шосе, а далі в напрямку с. Глеваха і на Жашків.

На думку апелянта, слідчий суддя не врахував, що жоден із наданих слідством доказів до клопотання взагалі не доводить того факту, що ОСОБА_9 після завантаження паливом на нафтобазі попав якимось чином на місце злочину в смт. Коцюбинське і заволодів паливом і кудись його продав чи передав.

Також, не враховано обставин, вказаних в ухвалі від 24 грудня 2021 року про недоведення слідчим, що водій ОСОБА_9 взагалі є спеціальним суб'єктом службового злочину і його дії можуть бути кваліфіковані за ст.191 КК України, а отже підозра щодо ОСОБА_10 є необгрунтованою, через що відсутні підстави і для арешту автомобіля.

В судове засідання прокурор не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений завчасно та належним чином, що дає суду апеляційної інстанції підстави розглядати справу у його відсутність.

Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов'язки.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити та скасувати ухвалу слідчого судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021110000000497 від 20 липня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

16 грудня 2021 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до ст.12 КК України інкриміноване ОСОБА_6 кримінальне правопорушення є особливо тяжким, яке передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Згідно інформації з бази даних Національної автоматизованої інформаційної системи Головного сервісного центру України, ОСОБА_6 володіє на праві приватної власності автомобілем марки «Volkswagen», модель «Caddy», 2007 р.в., VIN-номер кузова НОМЕР_7 ZZZ2KZ8X023227, номер двигуна НОМЕР_2 , номер державної реєстрації НОМЕР_3 .

10 січня 2022 року старший слідчий ОВС СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_7 , за погодженням із прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на транспортний засіб автомобіль марки «Volkswagen», модель «Caddy», 2007 p.в.,VIN-номep кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , номер державної реєстрації НОМЕР_3 , який перебуває у власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 січня 2022 рокузазначене клопотання було задоволено та накладено арешт на вказаний автомобіль, із залишенням вказаного автомобіля у користуванні власника.

Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

При розгляді апеляційної скарги колегія суддів перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.ст.132,167,170,171,172,173 КПК України та бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.

Чинний кримінальний процесуальний закон покладає на орган досудового розслідування обов'язок вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 170 КПК України), який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення права відчуження, розпорядження та/або користування майном, у тому числі для можливої конфіскації майна.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати в тому числі: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених в тому числі й п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів провадження 16 грудня 2021 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, санкція якого передбачає обов'язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».

З матеріалів провадження, наданих слідчому судді, які обґрунтовують клопотання, вбачається, що зазначені у клопотанні обставини підозри ОСОБА_6 могли мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних та певними доказами. Тобто існують обґрунтовані підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише можна визначити, що причетність ОСОБА_6 до скоєння кримінального правопорушення, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо нього такого обмежувального заходу, як арешт майна.

Крім того, як встановила колегія суддів, транспортний засіб марки «Volkswagen», модель «Caddy», 2007 p.в.,VIN-номep кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , номер державної реєстрації НОМЕР_3 , перебуває у власності ОСОБА_6 , а тому існує обґрунтований ризик його відчуження задля запобігання можливої конфіскації у разі в майбутньому доведеності висунутого обвинувачення.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя дотримався вимог статей 132,170,172,173 КПК України, перевіривши при цьому наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 , кримінального правопорушення, наявність ризиків та доведеність обставин, передбачених ст.ст. 132,170 КПК України, таким чином, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності до ст. 173 КПК України повинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна.

Висновки слідчого судді про арешт майна цілком доведені матеріалами кримінального провадження, специфікою розслідування самого злочину, що потребує проведення певних слідчих дій та саме такого заходу, як накладення арешту на майно.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий процесуальний примус як накладення арешту на вказаний автомобіль, та надасть змогу виконати завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням.

А тому доводи автора апеляційної скарги про відсутність правових підстав для арешту майна, не є переконливими.

Що стосується посилань апелянта на те, що ОСОБА_6 не був на місці злочину і відповідно не міг заволодіти ніяким паливом, так як в цей час знаходився в іншому місці, то вони підлягають перевірці під час розгляду справи по суті, а на даному етапі не є безумовними підставами для скасування ухвали слідчого про накладення арешту на майно.

Підстав для скасування ухвали слідчого судді, передбачених ст. 409 КПК України, колегія суддів не вбачає.

Таким чином, ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, яка відповідає вимогам ст.ст. 172,173 КПК України.

Керуючись ст.ст. 98, 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 січня 2022 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого ОВС СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 , та накладено арешт на транспортний засіб автомобіль марки «Volkswagen», модель «Caddy», 2007 p.в.,VIN-номep кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , номер державної реєстрації НОМЕР_3 , який перебуває у власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та залишено вказаний автомобіль у користуванні власника -залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 , в інтересах власника майна ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде проголошено о 16 год. 30 хв. 23 лютого 2022 року.

Судді:

_______________ _______________ _____________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/1177/2022

Єдиний унікальний номер справи - 761/142/22

Категорія: ст. 171 КПК України

Слідчий суддя у суді першої інстанції - ОСОБА_11 .

Доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_1

Попередній документ
104094935
Наступний документ
104094937
Інформація про рішення:
№ рішення: 104094936
№ справи: 761/142/22
Дата рішення: 22.02.2022
Дата публікації: 20.01.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (10.01.2022)
Дата надходження: 10.01.2022
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
ТРУБНІКОВ АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
суддя-доповідач:
ТРУБНІКОВ АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ