Справа № 756/3008/18
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/4304/2022
15 лютого 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Слюсар Т.А.,
суддів: Білич І.М., Коцюрби О.П.,
за участю секретаря судового засідання Качалаби О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 09 листопада 2021 року у складі судді Майбоженко А.М.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт", третя особа: Департамент патрульної поліції у місті Києві про зобов'язання здійснити страхове відшкодування, -
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт", третя особа: Департамент патрульної поліції у місті Києві про зобов'язання здійснити страхове відшкодування.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 09 листопада 2021 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
В апеляційній скарзі позивач просить ухвалу Оболонського районного суду м. Києві від 09.11.2021 скасувати та направити справу для подальшого розгляду до того ж суду.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що позов ОСОБА_1 було залишено без розгляду, з огляду на те, що позивач повторно не з'явився в судове засідання. При цьому вказано, що про судове засідання, призначене на 16.09.2021 належним чином була повідомлена його представник - адвокат Дмитрієва В.В., а про судове засідання, призначене на 09.11.2021 позивач був повідомлений судовою повісткою, яку отримала його мати.
Зазначено, що у судове засідання, призначене на 16.09.2021 представник позивача хоча і не з'явилася, але направила клопотання про відкладення розгляду справи. Та у зв'язку поширенням коронавірусної інфекції COVID-19, було направлено також електронне клопотання у системі «Електронний суд» про переведення матеріалів справи у електронну форму та забезпечення можливості ознайомлення з матеріалами справи у електронному вигляді.
Також зазначено, що повістку позивач не отримав, покладати вину на іншу особу про неповідомлення останнього процесуальним законодавством не передбачено, а тому твердження про належне повідомлення є хибним та таким, що не відповідає дійсності.
Крім того, ухвали про обов'язковість присутності у судовому засіданні позивач не отримував.
Колегія суддів, заслухавши представника позивача Дмітрієва В.В. , який просив апеляційну скаргу задовольнити, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Інші учасники в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлялися у встановленому законом порядку, а тому колегія суддів вважає за можливе слухати справу за їх відсутності.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до частини першої, пунктів 1-2 частини другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача (усіх позивачів) в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п'ята статті 223 ЦПК України).
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Вказані висновки неодноразово підтверджені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 22 березня 2021 року у справі № 757/43966/16-ц, від 01 квітня 2021 року у справі № 2-1676/11, від 05 квітня 2021 року у справі № 524/3347/18, від 19 квітня 2021 року у справі № 675/1714/19.
Повторність неявки належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача є обов'язковою умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи проводиться відповідно до вимог статей 128-132 ЦПК України.
Відповідно до частин першої, третьої, п'ятої статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (ч.3,5 ст.130 ЦПК).
Як убачається з матеріалів справи, про судове засідання, призначене на 16.09.2021 належним чином та завчасно - 28.07.2021, була повідомлена представник позивача - адвокат Дмітрієва В.В. (а.с.25 т.3), проте у день судового засідання представник позивача ознайомився з матеріалами справи й до канцелярії районного суду передав клопотання про відкладення справи розглядом, з посиланням на намір подати заяву про уточнення позовних вимог (а.с.15 т.3).
Між тим, уточнень до позову у подальшому до матеріалів справи не надходило.
Встановлено, що судову повістку про виклик у суд на 09.11.2021, адресовану ОСОБА_1 за зазначеною ним у справі адресою місця проживання, вручено його матері 28.10.2021, проте у судове засідання позивач та його представник повторно не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили (а.с.37 т.3).
Доводи апеляційної скарги про те, що згідно постанови КМ України №981 від 22.09.2021станом на 09.11.2021 у м. Києві було введено червоний рівень небезпеки, а тому з метою унеможливлення захворювання на гостру респіраторну хворобу КОВІД-19, причину неявки у суд не можна вважати неповажною, колегія суддів відхиляє.
При цьому враховує тривалість перебування справи на вирішенні суду, поведінку позивача та його представника під час судового провадження справи, а також наявність у справі раніше поданих чисельних клопотань представника позивача про відкладення справи розглядом, в тому числі й з причин віднесення у березні 2021 року в установленому порядку м. Київ до червоної зони небезпеки (а.с.189, 203, 209 т.2, а.с.3 т.3).
Враховуючи викладені обставини та матеріали справи, у їх сукупності, колегія суддів вважає обґрунтованими та такими, що узгоджуються з положеннями процесуального права висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав до залишення поданого по справі позову без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відхилення поданої по справі апеляційної скарги й залишення ухвали районного суду без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 09 листопада 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 18 лютого 2022 року.
Суддя-доповідач:
Судді: