м. Вінниця
26 квітня 2022 р. Справа № 120/19635/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Уланівської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
29.12.2021 у Вінницький окружний адміністративний суд надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Уланівської сільської ради (далі - відповідач, Рада).
У позовній заяві позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача при розгляді клопотання від 06.07.2021 про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Уланівської ТГ Вінницької області (за межами населеного пункту Сальниця, кадастровий номер 0524886100:03:003:0773);
- зобов'язати відповідача повторно розглянути клопотання від 06.07.2021 про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Уланівської ТГ Вінницької області (за межами населеного пункту Сальниця, кадастровий номер 0524886100:03:003:0773).
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на протиправну бездіяльність відповідача щодо не прийняття по суті рішення за результатом розгляду його клопотання від 06.07.2021 про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
Позивач вказує, що нормами Земельного кодексу України на Раду покладено обов'язок розглянути клопотання та прийняти рішення про надання дозволу або мотивоване рішення про відмову у його наданні. Однак, станом на час звернення до суду (29.12.2021) відповідачем жодного рішення за результатом його розгляду не прийнято.
Позивач вважає, що такий стан розгляду його клопотання вказує на протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а тому звернувся до суду з метою захисту своїх прав у спосіб вказаний в адміністративному позові.
Ухвалою від 10.01.2022 позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви.
18.01.2022 та 20.01.2022 на адресу суду надійшла заява позивача про усунення недоліків, вказаних в ухвалі від 10.01.2022.
Ухвалою від 24.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Цією ж ухвалою сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи та витребувано у відповідача докази.
31.01.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні. Відповідач зазначає, що 17.08.2021 року на засіданні 13 (позачергової) сесії 8 скликання розглянуто клопотання позивача про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою, однак за результатами голосування проект відповідного рішення не набрав відповідної кількості голосів депутатів на його підтримку, що відображено у протоколі 13 сесії селищної ради.
Тому, відповідач вважає, що Радою не допущено протиправної бездіяльності при вирішенні клопотання ОСОБА_1 від 06.07.2021.
04.02.2022 до суду надійшли витребувані судом копії клопотання позивача від 06.07.2021 із додатками до нього.
Суд дослідивши аргументи викладені у заявах по суті справи та оцінивши наявні у справі докази встановив наступне.
06.07.2021 позивач звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Уланівської ТГ Вінницької області (за межами населеного пункту Сальниця, кадастровий номер 0524886100:03:003:0773).
До клопотання долучено копію паспорта, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, графічні матеріали на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, інформацію з Держгеокадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 17.04.2020, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.07.2021.
За результатом розгляду клопотання відповідачем не прийнято рішення про надання бажаного для позивача дозволу чи мотивоване рішення про відмову у його наданні.
Згідно витягу із протоколу 13 (позачергової) сесії 8 скликання Уланівської сільської ради від 17.08.2021, за результатом розгляду клопотання рішення про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою не було підтримано більшістю голосів депутатів від загального складу ради.
Позивач вважає, що такий стан розгляду його клопотання вказує на протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а тому звернувся до суду з метою захисту своїх прав у спосіб вказаний в адміністративному позові.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає таке.
Відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III) громадяни набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Частиною першою та другою статті 116 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. "в" ч. 3 ст. 116 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III).
Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, в тому числі, особистого селянського господарства, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч.7 ст. 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III).
Аналіз норм ч. 6 - 7 ст. 118 ЗК України дає підстави для висновку, що з метою реалізації права на отримання земельної ділянки, зацікавлена особа повинна звернутися із клопотанням до компетентного органу державної влади чи місцевого самоврядування (у відповідності до повноважень, якими вони наділені статтею 122 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III) із урахуванням правового режиму (форми власності) бажаної земельної ділянки. Наведене законодавче регулювання обумовлено розмежуванням компетенції між органами державної влади та місцевого самоврядування щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної форми власності.
Згідно ч. 1 ст. 122 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Безспірно встановлено, що бажана для позивача земельна ділянка відносяться до земель комунальної власності, а відтак повноваженнями щодо розгляду поданого позивачем клопотання наділена Уланівська сільська рада.
Правовий статус Уланівської сільської ради визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР).
Стаття 26 Закону № 280/97-ВР передбачає виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад.
Так, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, серед іншого, відповідно до закону питання регулювання земельних відносин (п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР).
Згідно частин 1, 2 ст. 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Аналізуючи у комплексі норми ч. 6 ст. 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III та частини 1, 2 ст. 59 Закону № 280/97-ВР суд зазначає, що при вирішенні клопотання позивача про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою у Ради виникає обов'язок, по - перше розглянути клопотання у місячний строк і по - друге - прийняти одне із двох рішень, а саме: 1) про надання дозволу на розроблення документації або 2) мотивоване рішення про відмову у його наданні.
Позивач вважає, що його клопотання Радою у спосіб передбачений нормами ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III та Закону № 280/97-ВР не розглянуто. Тому, на думку позивача, у спірних правовідносинах має місце протиправна бездіяльність органу місцевого самоврядування.
Відтак, для правильного вирішення цієї справи суду, в першу чергу, необхідно надати правову оцінку поведінці органу місцевого самоврядування при розгляді ініційованого позивачем земельного питання і визначитися чи можна вважати таку поведінку "протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень".
При вирішенні цих питань суд керується такими мотивами.
Відповідно до ч. 15 ст. 46 Закону № 280/97-ВР порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.
Отже, підготовка і розгляд питань, вирішення яких належить до повноважень ради, виносяться на пленарні засідання ради і регулюється окрім Закону № 280/97-ВР ще й Регламентом ради. Це стосується і клопотання позивача про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, оскільки окремої процедури розгляду таких питань законодавством України не передбачено.
Відповідно до п.2 ст. 22 Регламенту Уланівської сільської ради 8 скликання (затверджений рішенням № 14 від 23.02.2021 року) сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше, ніж один раз на місяць. Аналогічні норми містяться в ч. 5 ст. 46 Закону № 280/97-ВР.
Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Як зазначає відповідач у відзиві, бездіяльність сільською радою не допущена, оскільки проект рішення, який не отримав необхідної кількості голосів депутатів на свою підтримку, вважається відхиленим та не викладається у формі окремого документу про відмову у задоволенні клопотання, а відповідний результат голосування фіксується у протоколі, що ведеться на пленарному засіданні ради.
В підтвердження наведеного, відповідач надав суду витяг з протоколу 13 (позачергової) сесії 8 скликання Уланівської сільської ради щодо вирішення питання "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок комунальної власності за межами населеного пункту с. Сальниця", з якого вбачається, що за надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок проголосувало 3 - депутати, проти - 0, утримались - 16.
Суд критично ставиться до вищевказаного, як доказу того, що відповідачем не допущено бездіяльності, оскільки за наслідком розгляду клопотання не прийнято ані позитивного рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, ані мотивованого рішення про відмову у його наданні.
Як зазначалося, згідно ч. 7 ст. 118 ЗК України, рішення про відмову у наданні дозволу повинно бути мотивованим та містити чіткий та повний перелік підстав його ухвалення. У такий спосіб зацікавленій особі забезпечується гарантія для висловлення незгоди із прийнятим Радою актом та його оскарження у встановленому порядку.
Крім того, Рада (суб'єкт владних повноважень) приймаючи рішення із ініційованого позивачем земельного питання не може діяти свавільно, на власний розсуд чи в інший спосіб ігнорувати встановлені Земельним кодексом України процедури розгляду клопотань про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.
Це ж стосується і оцінки підстав для відмови у наданні відповідного дозволу. За наявності обставин, які унеможливлюють наданню позивачеві дозволу, підстави відмови повинні чітко документуватися у прийнятому рішенні і тим самим Рада зобов'язана виправдати свої дії, навівши обґрунтування свого рішення.
При застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 580/704/21.
У п. 27-28 цієї постанови Суд касаційної інстанції сформував такі висновки: "Неприйняття рішення про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою не може підміняти рішення про відмову у наданні такого дозволу, оскільки ст. 118 ЗК України зобов'язує уповноважений орган у рішенні про відмову у наданні зацікавленій особі дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність викладати мотиви відмови (невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку).
Частина 7 ст. 118 ЗК України не передбачає випадків, коли орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за результатами заяви про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою може не прийняти позитивного або негативного для заявника рішення (про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу)".
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв не у спосіб, що передбачений Земельним кодексом України, Законом України "Про землеустрій", Законом України "Про місцеве самоврядування", без дотримання вимог частини другої статті 2 КАС України, що свідчить про допущення Радою, як суб'єктом владних повноважень, саме протиправної бездіяльності стосовно розгляду заяви позивача.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки, суд зазначає наступне.
У випадку, визначеному п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Виходячи із обставин цієї справи, суд вбачає підстави для зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
При повторному розгляді клопотання позивача Рада повинна врахувати, що Законом України від 24 березня 2022 року № 2145-XI “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану”, який набрав чинності 07 квітня 2022 року, внесені зміни до Земельного кодексу України.
Так, вказаним законом розділ X “Перехідні положення” Земельного кодексу України доповнено пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей:
5) безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.
Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі земельних ділянок у власність.
Перевіривши доводи учасників справи, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд доходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 908,00 грн. належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Уланівської сільської ради щодо не розгляду у спосіб передбачений Земельним кодексом України клопотання ОСОБА_1 від 06.07.2021 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Уланівської ТГ Вінницької області (за межами населеного пункту Сальниця, кадастровий номер 0524886100:03:003:0773);
Зобов'язати Уланівську сільську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 06.07.2021 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок для передачі у власність у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Уланівської ТГ Вінницької області (за межами населеного пункту Сальниця, кадастровий номер 0524886100:03:003:0773), із урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 908 грн. 00 коп. (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Уланівської сільської ради.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;
Відповідач: Уланівська сільська рада - вул. Миру, 9, с. Уланів, Хмільницький район, Вінницька область, 22032, код ЄДРПОУ 04331834.
Суддя Богоніс Михайло Богданович