м. Вінниця
27 квітня 2022 р. Справа № 120/19901/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні заяву представника відповідача про відстрочення виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області в особі Шаргородського відділу Управління Державної міграційної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області в особі Шаргородського відділу Управління Державної міграційної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням суду від 06.04.2022 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною відмову Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області в особі Шаргородського відділу Управління Державної міграційної служби України у видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.
Зобов'язано Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області в особі Шаргородського відділу Управління Державної міграційної служби України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.11.2021 року щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.
11.04.2022 року від представника відповідача на адресу суду надійшла заява про відстрочення виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду по справі №120/19901/21-а, в якій заявник просить відстрочити виконання рішення до закінчення воєнного стану.
Дата розгляду обумовлена перебування головуючого судді у щорічній відпустці з 11.04.2022 року по 25.04.2022 року (включно).
Вирішуючи питання про можливість прийняття вказаної заяви до розгляду, суд дійшов висновку, що таку заява належить залишити без руху.
Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
В силу вимог абзацу 1 частини 1 статті 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з підпунктом 6 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення, передбачено ставку судового збору - 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому поняття "строк виконання судового рішення", що вжите у процитованій нормі охоплює процесуальні питання про відстрочення або розстрочення його виконання.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02 грудня 2021 року № 1928-IХ, з 1 січня 2022 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 2481,00 гривень.
Враховуючи наведене, за подання заяви про відстрочення виконання судового рішення на підставі статті 378 КАС України, ставка судового збору становить 744,30 грн.
Як вбачається із заяви та доданих до неї матеріалів, вона подана до суду з порушенням вищезазначених приписів Закону без надання до суду доказів сплати судового збору.
Водночас підстави для звільнення заявника від сплати судового збору відсутні. Крім того, заявника не віднесено до переліку тих осіб, які наділені пільгами зі сплати судового збору відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір".
При вирішенні цього процесуального питання суд також зауважує, що положення пункту 3 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" у даному випадку застосуванню не підлягають, оскільки норми частини другої статті 4 Закону № 3674-VI в редакції Закону України № 484-VІІІ від 22.05.2015 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" прийняті пізніше, а за загальними правилами вирішення колізії норм права у разі неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Як роз'яснило Міністерство юстиції України у своєму листі від 26.12.2008 за №758-0-2-08-19 "Щодо практики застосування норм права у випадку колізії", така неузгодженість може виникнути внаслідок того, що прийняття нової норми не завжди супроводжується скасуванням "застарілих" норм з одного й того ж питання, а тому повинна вирішуватись саме у вищезазначений спосіб.
За змістом частини 6 статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Оскільки статтею 378 КАС України не врегульовані питання, пов'язані зі сплатою судового збору за подання заяви про відстрочення виконання судового рішення, а також рішеннями (діями) суду у випадку його несплати, суд вважає можливим за аналогією закону застосувати положення статті 169 КАС України.
Так, відповідно до частин першої-другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданої заяви вимогам закону, заяву Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області в особі Шаргородського відділу Управління Державної міграційної служби України слід залишити без руху, надавши особі яка її подала, строк для усунення недоліків, шляхом надання документу про сплату судового збору.
Керуючись ст.ст. 7, 160, 161, 169, 378 КАС України суд, -
Заяву Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області в особі Шаргородського відділу Управління Державної міграційної служби України про відстрочення виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду по справі №120/19901/21-а залишити без руху.
Заявнику у п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали направити особі, яка подала заяву.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Свентух Віталій Михайлович