Справа № 359/2419/22
Провадження № 1-кс/359/592/2022
19 квітня 2022 року м. Бориспіль
Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні без технічної фіксації клопотання слідчого слідчого відділу Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12022111100000437, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 17.04.2022 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
Слідчий слідчого відділу Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_3 , за згодою прокурора Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_4 , звернулася до суду з клопотанням про арешт майна, в якому зазначила, що слідчим СВ Бориспільського РУП ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12022111100000437 від 17.04.2022, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 17.04.2022 року приблизно о 17 год. 45 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , невстановлена особа діючи умисно та з корисливих мотивів викрала майно належне ОСОБА_5 , а саме мобільний телефон марки «Redmi» чорного кольору IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , чим спричинила потерпілому матеріальної шкоди.
З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення даного кримінального правопорушення, відшкодування і вилучення предметів, а також інших речей, які мають значення для досудового розслідування та в подальшому можуть бути використані як докази під час судового розгляду, 18.04.2022 проведено огляд місця події, а саме транспортного засобу марки «ВАЗ» модель «2107» з реєстраційними номерами НОМЕР_3 , білого кольору за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Сергія Камінського в результаті якого виявлено та вилучено виявлено: мобільний телефон марки «Redmi» чорного кольору в силіконовому чохлі з розбитим екраном IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , змив з мобільного телефону марки «Redmi» та транспортний засіб марки «ВАЗ» модель «2107» з реєстраційними номерами НОМЕР_3 з комплектом ключів.
Вилучені речі визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, мобільний телефон марки «Redmi» чорного кольору IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 переданий під зберігальну розписку потерпілому.
Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення проведення судових експертиз, збереження речових доказів в стані, придатному для використання їх у кримінальному провадженні, забезпечення відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілим у кримінальному провадженні, а також з метою тимчасового позбавлення можливості відчужувати вказане майно необхідно накласти на нього арешт, оскільки без накладення арешту на вище перелічене майно, це зробити не можливо.
Слідчий слідчого відділу Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про дату час та місце розгляду клопотання повідомлялася належним чином. В поданому клопотанні просила його розглянути без її участі. Її неявка, згідно ч.1 ст.172 КПК України, не перешкоджає розгляду клопотання.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось у зв'язку із неприбуттям в судове засідання осіб, які беруть участь у розгляді вказаного вище клопотання.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання про, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.09.1997 № 475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
При застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Згідно ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України засобом забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який полягає у тимчасовому позбавленні за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України, 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, 3-1) можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України), 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Частиною 2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч.1ст.173 КПК України).
Обов'язок доведення необхідності застосування цього засобу забезпечення та цілі накладення арешту на майно перед слідчим суддею покладено на прокурора, слідчого.
Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна повинно мати законні підстави та мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає за можливе клопотання задовольнити, та накласти арешт на транспортний засіб марки «ВАЗ» модель «2107» з реєстраційними номерами НОМЕР_3 , номер шасі (кузова) НОМЕР_4 з комплектом ключів.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 170-172 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, котре було вилучено в ході огляду місця події транспортного засобу марки «ВАЗ» модель «2107» з реєстраційними номерами НОМЕР_3 , білого кольору, який розташований за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Сергія Камінського, працівниками поліції, в присутності понятих, а саме на транспортний засіб марки «ВАЗ» модель «2107» з реєстраційними номерами НОМЕР_3 , номер шасі (кузова) НОМЕР_4 з комплектом ключів.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1