Справа № 359/902/22
Провадження № 1-в/359/74/2022
18 квітня 2022 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , засудженого ОСОБА_4 , представника колонії ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною аудіо та відео фіксацією в режимі відео конференції з ДУ «Бориспільська виправна колонія (№119)» в залі суду клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,
27.01.2022 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшло вищезазначене клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
У клопотанні засуджений зазначає, що він довів своє виправлення, у зв'язку з чим просить суд застосувати до нього ст. 81 КК України.
В судовому засіданні засуджений клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.
Представник ДУ «Бориспільська виправна колонія (№ 119)» в судовому засіданні підтримав просив клопотання задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала.
Ознайомившись з поданим клопотанням, заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали особової справи засудженого, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається із особової справи, 25.10.2017 року Оболонським районним судом міста Києва ОСОБА_4 засуджений за ч.2 ст.28 ч.1 ст.263, ст.71 КК України до 4 років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання 26.11.2018, а кінець строку 26.11.2022.
Відповідно до ч.2 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Для застосування звільнення, згідно п.2 ч.3 ст.81 КК України, необхідно щоб засуджений фактично відбув не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Як встановлено судом, ОСОБА_4 засуджений за тяжкий злочин, вину у скоєнні якого визнав повністю.
Пунктом 2 ППВСУ "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким" № 2 від 26.02.2002 р., передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Крім того, відповідно до положень пункту 17 вказаної Постанови, суду слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Висновок суду про виправлення засудженого повинен бути зроблений і з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також даних, що характеризують його особу. Суд зазначає, що сумлінна поведінка полягає у дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни. Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.
З матеріалів особової справи, зокрема останньої характеристики від 28.07.2021, вбачається, що засуджений ОСОБА_4 міру кримінального покарання в місцях позбавлення волі відбуває з 29.11.2018.
Під час знаходження в ДУ «Київський слідчий ізолятор» зарекомендував себе посередньо, стягнень та заохочень не мав. До праці не залучався.
23.01.2019 року прибув до ДУ «Бориспільська виправна колонія (№ 119)» для подальшого відбування покарання.
За час відбування покарання характеризується посередньо. За порушення встановленого порядку відбування покарання 1 раз притягувався до дисциплінарної відповідальності, яке погашено в установленому законом порядку. Дане порушення виразилось у порушенні локалізації. За сумлінне виконання покладених обов'язків та дотримання встановлених норм поведінки 1 раз був заохочений правами начальника установи.
Нетривалий час був працевлаштований на виробництві установи, на дільниці «Деревообробки». На даний час не працює.
Дотримується правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення до персоналу установи. Вимоги адміністрації, встановлені законодавством, виконує.
Підтримує рівні взаємовідносини із засудженими як позитивної, так і негативної спрямованості.
Відповідно до статті 123 КВК України не приймає участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу на засуджених.
Відповідно до статті 127 КВК України не приймає участь у роботі самодіяльних організацій.
Відповідно до статті 110 КВК України не підтримує зв'язки з рідними, оскільки соціально-корисні зв'язки на волі відсутні.
26.03.2020 року засуджений ОСОБА_4 розглядався на комісії установи щодо можливості застосування норм ст. 101 КВК України, а саме: переведення з дільниці ресоціалізації до дільниці соціальної реабілітації, проте рішенням комісії установи засудженому було відмовлено, оскільки він не стає на шлях виправлення.
26.11.2020 року засуджений ОСОБА_4 розглядався на комісії установи, щодо можливого застосування до нього пільги яка передбачена ст. 82 КК України, а саме: заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, але засудженому було відмовлено, так як засуджений не став на шлях виправлення.
Під час проведення із засудженим ОСОБА_4 соціально-виховної роботи для досягнення мети виправлення мети виправлення та ресоціалізації визначено: Рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення - середній. Рівень шкоди життю та здоров'ю, з огляду на характер скоєного злочину - низький. Рівень ймовірної небезпеки для суспільства, з огляду на характер скоєного злочину - середній.
07.04.2022 на засудженого було накладено стягнення у виді суворої догани за порушення встановленого порядку відбування покарання (у засудженого було виявлено та вилученьо саморобний зарядний пристрій для мобільного телефону).
Аналіз даних про особу засудженого вказує на те, що засуджений на даний момент не досяг необхідного ступеню виправлення, а тому умовно-дострокове звільнення останнього від відбування покарання наразі є передчасним.
З огляду на це, суд вважає, що підстави для задоволення клопотання засудженого відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 81 КК України, ст. 158 КВК України, ст.ст. 376, 537, 539 КПК України, суд
В задоволенні клопотання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду на протязі 7 днів з дня проголошення судового рішення шляхом подання апеляції через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.
Повний текст ухвали суду оголошено о 09 год. 10 хв. 22.04.2022.
Суддя ОСОБА_1