Справа № 357/1994/22
1-кс/357/586/22
26 квітня 2022 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в режимі відеоконференцзв'язку з ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України клопотання старшої слідчої ВРЗЗС СВ Білоцерківського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного в кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111030000555 від 28.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кашперівка, Тетіївського району, Київської області, громадянина України, не працюючого, не депутат, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не чає, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
22 квітня 2022 року до слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання старшої слідчої ВРЗЗС СВ Білоцерківського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного в кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111030000555 від 28.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
В клопотанні зазначено, що слідчим відділом Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться розслідування кримінального провадження № 12022111030000555 від 28.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 27 лютого 2022 року близько 18 години 00 хвилин, точний час слідством не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , розпивав спиртні напої зі своєю матір'ю ОСОБА_7 та співмешканкою ОСОБА_8 .
В цей час, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході тривалого вживання алкогольних напоїв у ОСОБА_4 виник умисел на заподіяння смерті матері ОСОБА_7 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді настання смерті ОСОБА_7 взявши табуретку, яка знаходилась в кімнаті будинку, наніс нею численні удари по голові та тулубу останньої, в результаті чого ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани лівої тім'яної ділянки голови з крововтратою, крововтрата, від яких остання померла на місці.
Під час досудового розслідування 01.03.2022 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України.
Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонног суду Київської області від 02.03.2022 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, утримуючи в Державній установі Київський слідчий ізолятор Міністерства юстиції України
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вище вказаного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними по провадженню доказами, а саме:
-рапортом чергового Білоцерківського РУП про те, що на лінію 102 надійшло повідомлення, що в АДРЕСА_1 , виявлено труп ОСОБА_9 з ознаками насильницької смерті.
-протоколом огляду місця події в ході якого оглянуто будинок АДРЕСА_1 , під час огляду виявлено труп ОСОБА_7 з тілесними ушкодженнями, та частини табуретки зі слідами речовини бурого кольору схожої на кров.
-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 який розповів про обставини, за яких він під час розлиття спиртних напоїв, вчинив сварку зі своєю матір'ю ОСОБА_7 , в ході якої наніс табуреткою останній тілесні ушкодження.
-протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_4 який показав на місці обставини за яких він спричинив тілесні ушкодження матері ОСОБА_7
-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 , який показав що 27.02.2022 він телефонував до дружини ОСОБА_7 та в розмові він зрозумів що вона та син ОСОБА_4 , його співмешканка ОСОБА_8 вживають алкогольні напої, через що він на них насварився. 28.02.2022 року близько 10 год. він знову зателефонував до дружини, але відповів син ОСОБА_4 який повідомив що прийшов додому а мати мертва.
-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , яка повідомила що 27.02.2022 перебувала у свого співмешканця ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 , де спільно вживали спиртні напої, крім цього з ними була ОСОБА_7 . В ході розлиття спиртних напоїв у ОСОБА_4 та ОСОБА_7 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_4 наніс табуреткою удари по голові ОСОБА_7
-протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_11 , яка показала на місці, як Лагута наносив тілесні ушкодження своїй матері іерев'яним стільцем.
-висновком судово-медичної експертизи №14-ТР від 02.03.2022 року, відповідно до якого смерть ОСОБА_7 , настала в наслідок забитої рани лівої тім'яної ділянки голови з кровотечею, що призвело до масивної крововтрати.
ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком понад сім років.
Враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, а також зібрані на даному етапі досудового розслідування докази, є ряд обставин, які дають підстави об'єктивно вважати, що в даному випадку наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема: ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Про наявність ризику передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України (ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду) свідчить той факт, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Окрім цього, тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавленні волі вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного ОСОБА_4 до втечі.
Про наявність ризику передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні) свідчить той факт, що є підстави вважати, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 , з метою ухилення від подальшого покарання чи спотворення об'єктивної картини може впливати на свідка ОСОБА_12 , яка є його співмешканкою та була єдиним очевидцем вчинення ним злочину, умовлянням, підкупом чи погрозами примушуючи її змінити свідчення та приховати вчинення кримінального правопорушення.
Про наявність ризику передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення) свідчить наступне: ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, що мало виняткову зухвалість, та поведінка підозрюваного як під час вчинення кримінального правопорушення так і після нього, вказують, що особа схильна до вчинення кримінальних правопорушень.
Беручи до уваги вищевикладене, зважаючи на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 , доведеність наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тяжкість злочину та особу підозрюваного, застосування жодного більш м'якого запобіжного заходу, окрім як тримання під вартою, не зможе забезпечити дієвості кримінального провадження та запобігти виникненням ризиків передбачених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи викладені обставини, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів та виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Вислухавши прокурора, який підтримав клопотання, та його доводи на переконання слідчого судді у необхідності задоволення клопотання, підозрюваного ОСОБА_4 , захисника, які щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно не заперечували проти задоволення клопотання, дослідивши приєднані до клопотання документи, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Відповідно до статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальнее обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Відповідно до частини 3 статті 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Зі змісту ст. 197 КПК України вбачається, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяттяпід варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Практика застосування рішень Європейського суду з прав людини вказує, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
За змістом статті 199 КПК України передумовою продовження строку тримання під вартою є встановлення обставин, які свідчать про те, що заявлений при обранні запобіжного заходу ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчим суддею встановлено, що згідно ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2018 року відносно ОСОБА_13 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вказаний запобіжний захід був застосований відносно підозрюваного з метою запобігання спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які маютьістотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні; вчинитиінше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини «ТейспротиРумунії», автоматичнепродовженнястроків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження відносно ОСОБА_4 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування відносно. запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 спливає 28 квітня 2022 року, однак, до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою досудове розслідування завершити неможливо.
Окрім цього слідчим суддею встановлено що строк досудового розслідування кримінального провадження продовжено до трьохмісяців, тобто до 01 червня 2022 року.
Відповідно до ст.ст. 177, 178, 183, 193,194 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконанняпідозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні; 5) вчинитиінше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, зазначені у п.п.1-11 цієї статті.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання про продовження застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При розгляді клопотання знайшли своє підтвердження, прокурором доведені обставини передбачені ч.1 ст. 194 КПК України, а саме: 1) наявність обгрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України; 2) наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення; 3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання, ризикам, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Обставинами, що дають підстави слідчому судді визнати наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, є докази досліджені судом.
У судовому засіданні ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання слідчої щордо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя вважає, що відносно ОСОБА_4 має бути продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, тому, що слідчим у клопотанні та доданими документами, прокурором у судовому засіданні, доведені обставини передбачені ст. 194 ч.1 п.п.1-3 КПК України.
При продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 слідчий суддя також враховує, передбачені ст. 178 ч.1 КПК України, обставини а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі його визнання винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України позбавлення волі на строк від 7 до 15 років; що він офіційно не працює.
Слідчий суддя вважає, що більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою, є недостатніми для запобігання ризикам, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальнее обґрунтування ризиків, що залишаються та їханаліз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Слідчий суддя зазначає, що ні прокурором, ні стороною захисту не надано документи про наявність у ОСОБА_4 тяжких захворювань, які перешкоджають його триманню під вартою.
Слідчий суддя вважає, що існує, відповідно до повідомлення про підозру вчинення злочину із застосуванням насильства, підстава, передбачена п.1 ч.4 ст. 183 КПК України, а тому слідчий суддя не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.
Наведені обставини свідчать, що заявлений ризик та суспільнанебезпека особи підозрюваного не зменшились і виправдовуютьпродовження його тримання під вартою. Не надано доказів про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Слідчий обґрунтовано звернувся з клопотанням про продовження застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обставини, зазначені у клопотанні, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою. Не існує передумов у застосуванні підозрюваному меншсуворого виду запобіжного заходу. Не зменшились і ризикиненалежноїпроцесуальної поведінки з боку підозрюваного, враховуючи зміст пред'явленої йому підозри, а також тяжкість кримінального правопорушення, суспільну важливість об'єктів посягання, характер та обставини протиправних дій, в яких він підозрюється.
Через необхідність проведення великого обсягу слідчих дій, отримання висновків по проведеним спеціальним дослідженням, необхідності забезпечення сторони захисту у відкритті матеріалів досудового розслідування, слідчий обґрунтовано ініціював розгляд поданого ним клопотання про доцільність продовження тримання підозрюваного під вартою в межах існуючого строку досудового розслідування в означеному кримінальному провадженню. Таким чином, існують законні підстави та виправдані потреби для задоволення клопотання слідчого про продовження строку тримання підозрюваного під вартою.
Дія ухвали слідчого судді Білоцерківськогоміськрайонного суду Київської області від 02.03.2022 року, про застосування запобіжного заходу, закінчується 28 квітня 2022 року. З цього часу починається обчислення продовженого строку запобіжного заходу, в межах граничного строку досудового розслідування, тобто до 01 червня 2022 року .
Зогляду на перераховані обставини, керуючись ст. ст. 131-132, 176-178, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшої слідчої ВРЗЗС СВ Білоцерківського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного в кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111030000555 від 28.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, відносно підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 01.06.2022 року включно, в межах строку досудового розслідування утримуючи в Державній установі Київський слідчий ізолятор Міністерства юстиції України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддяОСОБА_1