Провадження № 33/803/402/22 Справа № 206/4758/21 Суддя у 1-й інстанції - Сухоруков А. О. Суддя у 2-й інстанції - Коваленко В. Д.
19 квітня 2022 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в особі судді Коваленко В.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 07 грудня 2022 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 454 гривень 00 коп.
ОСОБА_1 визнано винуватим в тому, що він о 02 годині 42 хвилин 15 жовтня 2021 року в м. Дніпро, по вул. 20-річчя Перемоги, керував транспортним засобом Merсedes-Benz н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «ALCOTEST6820» прилад №ARHK- 0536, результат огляду склав 0,48 ‰. Водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вимоги апеляційної скарги з доповненнями до неї та узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , просить постанову суду скасувати, провадження по справі закрити, у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення. Також, ним було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, остільки вважає, що строк було пропущено з поважних причин, судове засідання було проведено за його відсутності, та копію постанови він отримав лише 10.02.2022 року.
Вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, розгляд справи проводився поверхнево.
На його думку, судом не було прийнято до уваги, що працівниками поліції було порушено вимоги Інструкції при складанні матеріалів про адміністративне правопорушення, остільки він зазначає, що не керував траспортним засобом, а автомобіль знаходився на паркувальному місці біля його підїзду, та він зі своїм товаришем в автомобілі пили спиртні напої.
На його думку, в його діях відсутній склад вказаного адміністративного правопорушення, остільки він не керував транспортним засобом.
Також вважає, що судом було грубо порушено його право на захист, остільки судове засідання відбулось за його відсутності.
Позиція учасників апеляційного перегляду.
ОСОБА_1 будучи неодноразово належним чином повідомленим про час та дату судових засідань які були призначені на 29.03.2022 року, 05.04.2022 та 19.04.2022 року до апеляційного суду не з'явився. 19.04.2022 року не було надано клопотання щодо повідомлення причини своєї не явки.
Враховуючи вимоги Закону про необхідність дотримання розумності строків розгляду справи, апеляційний суд вважає за необхідне провести судове засідання за його відсутності, остільки вказана особа неодноразово не з'являлась до суду без поважних причин, що свідчить про неповагу для суду.
Мотиви апеляційного суду.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 294 КУпАП України постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити клопотання ОСОБА_1 , та поновити йому 10-ти денний строк на апеляційне оскарження, остільки копію оскаржуваної постанови він отримав лише 10.02.2022 року, а тому строк на оскарження пропущено ним з поважних причин.
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до роз'яснень п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Місцевий суд під час розгляду справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 дотримався цих вимог закону в повному обсязі.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є обґрунтованими та відповідають фактичним обставинам справи.
Доводи ОСОБА_1 про невинуватість спростовані дослідженими доказами по справі, а саме:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №013039 від 15.10.2021 року, відповідно до яких, ОСОБА_1 о 02 годині 42 хвилин 15 жовтня 2021 року в м. Дніпро, по вул. 20-річчя Перемоги, керував транспортним засобом Merсedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «ALCOTEST6820» прилад №ARHK- 0536, результат огляду,- 0,48 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказаний протокол складений належним чином, ОСОБА_1 підписав його без будь-яких зауважень.
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого, огляд водія був проведений у встановленому Законом порядку. Зафіксований на бодікамери поліцейських, та за допомогою “Dragerа Alkotest 0536”, результат склав, - 0,48 проміле;
- роздруківкою чека вищезазначеного Драгеру, де зазначено результат,- 0,48 проміле;
- рапортом поліцейського інспектора, відповідно до якого під час патрулювання в м. Дніпро поблизу вул. 20-річчя Перемоги буд.23 було зупинено автомобіль Merсedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 .. Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 у нього було помічено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння рук, та йому було запропоновано пройти медичний огляд на місці за допомогою Драгеру, на що водій погодився. Результат позитивний -0,48 проміле. На водія ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Водійське посвідчення було вилучено та водія відсторонено від керування;
- дослідженим в судовому засіданні відеозаписом, який також переглянуто і в апеляційному суді, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 без заперечень пройшов огляд на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатору Драгер, результат склав - 0,48 проміле. ОСОБА_1 після виявленого результату Драгеру не заперечував щодо достовірності результату. Будь-яких нарікань з його боку не було.
При цьому ОСОБА_1 було чітко роз'яснено поліцейськими його процесуальні права та обов'язки.
Будь-яких підстав не довіряти вказаним доказам, - не вбачається.
Апеляційний суд вважає, що районний суд обґрунтовано визнав вказані докази належними, допустимими, достатніми, які доповнюють один одного та відповідають вимогам ст. 252 КУпАП та доводи в апеляційній скарзі щодо недоведеності вини ОСОБА_1 , у скоєному спростовані вищезазначеними доказами та є безпідставними.
Апеляційному суду не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження істотних порушень працівниками поліції вимог закону під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Позицію ОСОБА_1 про невинуватість, слід вважати такою, що направлена на уникнення адміністративної відповідальності за скоєне.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, в ході апеляційного перегляду,- не встановлено.
Постанова суду за змістом є належно вмотивованою, обґрунтованою та законною.
Апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП яке підтверджується належними, допустимими, достатніми доказами, які доповнюють один одного та були дослідженими під час розгляду матеріалів адміністративної справи та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів. Такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції, як законну,- без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Клопотання ОСОБА_1 задовольнити, поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 07 грудня 2022 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Постанову Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 07 грудня 2022 року, якою ОСОБА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Коваленко В.Д.