Справа № 756/10861/21
Провадження № 2/756/1046/22
15 лютого 2022 року місто Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Ткач М.М.,
за участю секретаря судового засідання - Тагієва Р.Д.,
представника позивачів - Омельченка І.В. ,
представника відповідача - Гриньковського С.П. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення інфляції та 3% річних,
У липні 2021 року представник позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - адвокат Омельченко І.В. звернувся до Оболонського районного суду м. Києва в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_5 про стягнення інфляції та 3% річних.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 06.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення інфляції та 3% річних, призначено підготовче судове засідання.
Протокольною ухвалою суду від 25.10.2021 підготовче судове засідання по справі №756/10861/21 за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення інфляції та 3% річних закрито та призначено до розгляду по суті на 14.12.2021.
15.02.2022 року на електронну пошту суду було надіслано та у судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_5 - адвокатом Гриньковським С.П. було надано письмові пояснення на позовну заяву із доказами та клопотання про допит свідків.
У судовому засіданні було поставлено на обговорення клопотання представника відповідача ОСОБА_5 - адвоката Гриньковського С.П. про долучення доказів та клопотання про допит свідків.
Представник відповідача ОСОБА_5 - адвокат Гриньковський С.П. у судовому засіданні підтримав клопотання, просив поновити процесуальний строк щодо долучення доказів та подання клопотання про допит свідків, мотивував поважність пропуску строку на подачу таких клопотань, оскільки раніше не приймав участь у розгляді судової справи, також те, що останній раз ознайомлювався із матеріалами справи у лютому 2022 року і заявлені докази не є новими.
Представник позивачів - адвокат Омельченко І.В. у судовому засіданні заперечував проти вищезазначених клопотань, оскільки представнику відповідача та відповідачу було відомо про наявність судового провадження, так як позов ще подано у липні 2021 року, поважних причин пропуску процесуального строку для подачі такого роду клопотань представником відповідача суду не спростовано, тому просить відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку для подачі клопотань, а клопотання залишити без розгляду.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи і які встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Крім того, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (ч.1 ст.120 ЦПК України).
Згідно ч.1 ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 222 ЦПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Судом встановлено, що вищезазначені клопотання подано представником відповідача на стадії судового розгляду справи по суті.
Аналіз змісту наведеної норми дає підстави для висновку, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивача подати до суду певний процесуальний документ у встановлений законом строк. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.
Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Судом встановлено, що ухвалою суду від 06.08.2021 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом представника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвоката Омельченка І.В. до ОСОБА_5 про стягнення інфляції та 3% річних. Розгляд справи постановлено здійснювати у порядку загального позовного провадження.
Слід зазначити, що визначення порядку розгляду справи, встановлення процесуальних строків на подання сторонами відзиву на позову, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив, порядок їх подання, встановлені вищезазначеною ухвалою суду від 06.08.2021, яка була направлена стороні відповідача ОСОБА_5 у передбаченому ЦПК України порядку.
28.08.2021 на адресу відповідача була направлена ухвала суду від 06.08.2021, разом з позовною заявою та доданими до неї документами, яка повернулась до суду із відміткою уповноваженого співробітника АТ «Укрпошта»:«за закінченням терміну зберігання» (а.с.76, 78).
З матеріалів справи вбачається, що 08.09.2021 представник відповідача - адвокат Гриньковський С.П. ознайомився з матеріалами справи №756/10861/21, зробив фотокопії матеріалів, про що містить відповідна відмітка на заяві (а.с.52).
13.09.2021 на електронну пошту суду від представника відповідача ОСОБА_5 - адвоката Гриньковського С.П. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому зазначив, що не має змоги з'явитись на засідання, так як прийматиме участь в судому засіданні у Печерському районному суді м. Києва по іншій справі.
14.12.2021 на електронну адресу суду від представника відповідача- адвоката Гриньковського С.П. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з участю в іншому судовому засіданні.
Отже, відповідач та його представник достеменно знаючи про наявність відкритого провадження у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення інфляції та 3% річних, протягом досить тривалого періоду часу не вживали дій щодо звернення до суду у даній справі з відповідними клопотаннями.
Суд вважає, що наведені представником відповідача доводи про наявність поважних причин пропущення процесуального строку, не є поважними та істотними, оскільки ніяким чином не перешкоджали представнику відповідача подати відповідні клопотання.
Відповідно до приписів ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та ч.4 ст.10 ЦПК України суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і практику Європейського суду з прав людинияк джерела права.
Так згідно п.1 ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий … розгляд його справи упродовж розумного строку … судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Право на справедливий судовий розгляд, закріплене в п.1 ст.6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя, в тому числі щодо виконання судового рішення, як завершальній стадії судового розгляду. При цьому Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Водночас ЄСПЛ у своїх рішеннях, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, неодноразово наголошував, що право на доступ до правосуддя, закріплене у ст.6 Конвенції, не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути розумний ступінь пропорційності між застосованими засобами та поставленою метою (рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашінгдейн проти Великої Британії», рішення від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України»).
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (п.27 рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», рішення ЄСПЛ від 14 жовтня 2003 року «Трух проти України»).
Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, буде порушувати законні права та інтереси сторін і суперечити принципамрівності сторні та юридичної визначеності (рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», п. 53 рішення ЄСПЛ від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України»).
Аналіз наведених рішень ЄСПЛ свідчить про те, що п.1 ст.6 Конвенції гарантує справедливий судовий розгляд не тільки позивачу, а й іншій стороні - відповідачу, в тому числі при вирішенні питання про поновлення строків для вчинення процесуальних дій.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Аналогічні висновки містяться в ухвалах Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 753/17563/19 та від 23 грудня 2020 року у справі № 557/94/19.
Відповідно до вимог ч.ч. 1,2,4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи наведені обставини, клопотання представника відповідача про поновлення процесуального строку задоволенню не підлягає, а клопотання щодо долучення доказів та подання клопотання про допит свідків слід залишити без розгляду.
Відмова суду у поновленні встановленого законом процесуального строку ґрунтується на законі та переслідує легітимну мету, а також має розумний ступінь пропорційності між застосованими засобами і поставленою метою та не суперечить принципу рівності сторін.
Керуючись статтями 126, 127, 222, 260, 353 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_5 - Гриньковського С.П. про поновлення процесуального строку щодо долучення доказів та подання клопотання про допит свідків - відмовити.
Клопотання представника відповідача ОСОБА_5 - Гриньковського С.П. в частині долучення доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення інфляції та 3% річних - залишити без розгляду.
Клопотання представника відповідача ОСОБА_5 - Гриньковського С.П. про допит свідків по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення інфляції та 3% річних - залишити без розгляду.
Ухвалу суду в частині відмови у поновлені процесуального строку може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали суду складено 21.02.2022.
Суддя М.М. Ткач