Справа № 691/1264/21
Провадження № 2/691/150/22
18 квітня 2022 року м. Городище
Городищенський районний суд Черкаської області в складі судді Синиці Л.П. за участю секретаря судового засідання Коваленко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаська область, цивільну справу, за правилами спрощеного позовного провадження, за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , та просить постановити рішення, яким розірвати шлюб укладений між ними, зареєстрований 17 липня 2020 року Смілянським РВ ДРАЦС Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), актовий запис № 46, серія НОМЕР_1 (1), визначити місце проживання малолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір'ю ОСОБА_1 (2), а також стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати в розмірі 1908,00 грн, які складаються із судового збору в розмірі 908,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн. (3).
В обгрунтування позову позивач посилається на те, що 17 липня 2020 року, уклала шлюб з ОСОБА_2 , місце реєстрації - Смілянський РВ ДРАЦС Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), актовий запис № 46, що підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 . Прізвище як до так і після державної реєстрації шлюбу було і залишилося " ОСОБА_1 ". Від шлюбу мають малолітню дитину, дочку - ОСОБА_3 (1,2 років) - ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , виданим 17.07.2020 року Смілянським РВ ДРАЦС Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), актовий запис № 133, яка проживає з матір'ю та перебуває на її повному утриманні. На сьогоднішній день з чоловіком не проживають однією сім'єю. Сумісний побут з відповідачем вести не виходить, весь час виникають суперечки. Подружні відносини припинені з квітня 2021 року. Основна причина розпаду сім'ї це різниця характерів, відсутність взаєморозуміння і довіри. На примирення не згодна. Фактичні шлюбні відносини припинилися, спільне господарство не ведеться. Збереження сім'ї не можливе. На даний час спір щодо визначення місця проживання дитини відсутній у зв'язку із спільним добровільним вирішенням даного питання про те, що дитина проживатиме з матір'ю. Питання щодо її утримання та виховання буде вирішуватись в подальшому. Заходи щодо примирення подружжя є недоцільним, оскільки вже і так тривалий час не проживають однією сім'єю. Спору про поділ спільного майна не має.
Ухвалою судді від 19 січня 2022 року відкрито провадження у даній цивільній справі, з розглядом її у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 17 лютого 2022 року, та відкладено.
18.04.2022 в судове засідання сторони не з'явилися, повідомлені належно та своєчасно, у відповідності до вимог ЦПК України, що підтверджено матеріалами справи.
Згідно частини 3 статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без її участі, у зв'язку із неможливістю забезпечити особисту явку на підставі введення в країні військового стану, постійного оголошення про повітряну тривогу, складністю із проїздом рейсового автобусу, знаходження на руках малолітньої дитини, яку не може ні на кого залишити. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення рішення про розірвання шлюбу не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 будучи належно повідомлений про дату час та місце судового засідання, не з'явився, без повідомлення причин, заяв (клопотань) не надходило, заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відзив на позовні вимоги, не подано.
Частиною 1 статті 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, за відсутності підстав для відкладення розгляду справи, приймає рішення про слухання справи. Розгляд цивільної справи, за відсутності сторін, здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Так, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина 2 статті 247 ЦПК України).
Дослідивши матеріали справи, врахувавши думку позивача, викладену письмово, суд приходить до такого.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (стаття 110 СК України).
Згідно зі статтею 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Шлюб сторін, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , укладений та зареєстрований 17 липня 2020 року Смілянським РВ ДРАЦС Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), актовий запис № 46, підтверджено свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 в сторін народилася дитина - ОСОБА_3 (актовий запис № 133 від 17.07.2020 року), що підтверджено копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_3 , де батьком зазначено " ОСОБА_2 ", мати - " ОСОБА_1 ", та яка за даними довідки про реєстрацію місця проживання особи № 186, з 02.09.2021 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем реєстрації матері ОСОБА_1 ..
На теперішній час подружні відносини між сторонами, подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , припинені, з квітня 2021 року не проживають спільно, спільного господарства не ведуть, шлюбні відносини не підтримують.
Згідно частини 3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги статті 110 СК України. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення (частина 2 статті 112 СК України).
Підстави, які б перешкоджали позивачу ОСОБА_1 звернутися до суду з позовом про розірвання шлюбу, що передбачені СК України, зокрема таких як вагітність або ж недосягнення дитиною одного року, судом не встановлено. Позивач ОСОБА_1 на розірванні шлюбу наполягає, так як подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить її інтересам, не бажає зберігати шлюб, так як постійні сварки, непорозуміння призвели до втрати почуття любові та поваги, категорично заперечує щодо надання строку на примирення.
Суд приймає до уваги, що причини, які спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, та вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини, і що після розірвання шлюбу не будуть порушені її особисті та майнові права, та те, що законом не передбачено примушення особи до збереження шлюбних відносин проти її волі (постанова Верховного Суду від 21 березня 2019 року № 569/1011/18-ц).
Спору щодо місця проживання малолітньої дитини, про спільне майно подружжя, судом не встановлено.
Відповідач ОСОБА_2 свою думку щодо пред'явленого позову не висловив.
При таких обставинах, із урахуванням наведеного, приймаючи до уваги відсутність заперечень щодо заявленої вимоги про розірвання шлюбу з боку відповідача, суд вважає, що сім'я сторін розпалась остаточно, підстав для досягнення примирення між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя, і тому вбачаючи відсутньою морально-правову основу шлюбу, суд приходить до висновку про розірвання шлюбу між сторонами.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Суд визначає місце проживання малолітньої дитини, ОСОБА_3 , 2020 року народження, враховуючи її найкращі інтереси, та принцип 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, а саме, що малолітня дитина не повинна бути розлученою з матір'ю, крім випадків, коли є виключні обставини, та виходячи із рівності прав батьків щодо дитини, не встановлення судом виключних обставин, з матір'ю ОСОБА_1 ..
Згідно частини 2 статті 114, абзац 2 частини 3 статті 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Що стосується вимог про стягнення судових витрат в розмірі 1908,00 грн., які складаються із судового збору та витрат на правничу допомогу, то у таких на думку суду слід задовольнити частково, виходячи з такого.
Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Судові витрати, за нормами частини 2 статті 141 ЦПК України, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 року у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 року у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 року у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є обґрунтованим.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, до суду за підписом позивача подано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла, в тому числі 1000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в підготовці складання позовної заяви, які просить стягнути з відповідача. Разом з тим, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки та інше), які б засвідчували факт того, що вона як позивач дійсно понесла витрати на правничу допомогу, матеріали справи не містять.
Відтак, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.
При поданні позовної заяви позивач сплатила судовий збір в сумі 908 грн. 00 коп., відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", що підтверджено квитанцією, які згідно із частиною 1 статті 141 ЦПК України, слід стягнути на її користь.
Керуючись ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року, ст. ст. 24, 104, 105, 110 - 112, 113 Сімейного Кодексу України, постановою ПВС України "Про судову практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" № 11 від 21.12.2007, ст. ст. 2, 4 - 13, 18, 19, 81, 89, 133, 137, 141, 247, 263 - 265, 268, 272, 273, 279, 352, 354, 355 Цивільного процесуального Кодексу України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 17 липня 2020 року Смілянським РВ ДРАЦС Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), актовий запис № 46, розірвати.
Місце проживання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити з матір'ю ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , сплачений судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп..
У задоволенні вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, відмовити.
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставляння відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя Л. П. Синиця