Справа № 537/5267/21
Провадження № 2/524/2513/22
26.04.2022 року суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Предоляк О.С., розглянувши цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 04.04.2022 року цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу передана до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області за підсудністю.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2022 справа передана для розгляду судді Предоляк О.С.
Суддя, вивчивши матеріали справи встановив наступне.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач вказує на те, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 .
У результаті несвоєчасної сплати за комунальні послуги виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII«Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Так, за загальним правилом ст.27 ЦПК України підсудність справ за позовами до фізичних осіб визначається за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача.
Виняток з даного правила становить альтернативна підсудність (ст. 28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст.30 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.30ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Як на тому наголошено у постанові Верховного Суду у справі № 638/1988/17 від 10.04.2019 правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах у справі № 460/4286/16-ц від 23.01.2018 та у справі № 640/16548/16-ц від 16.05.2018, до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
З матеріалів справи вбачається, що зазначений спір про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання безпосередньо стосується нерухомого майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до територіальної підсудності Крюківського районного суду м.Кременчука.
Відтак, виходячи з того, що спір виник з приводу нерухомого майна, для якого цивільним процесуальним законом встановлено виключну підсудність, суд приходить до висновку, що справа підлягає розгляду відповідно до положень статті 30 ЦПК України за місцезнаходженням нерухомого майна.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи вищевикладене, оскільки Автозаводський районний суд м.Кременчука у даному випадку не є судом встановленим законом, цивільна справа за позовною заявою Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, підлягає направленню за територіальною підсудністю до Крюківського районного суду м.Кременчука.
Керуючись ст. ст. 31, 32, 187, 258, 259, 260, 261 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передати на розгляд до Крюківського районного суду м.Кременчука за територіальною підсудністю.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду згідно ст. 354 ЦПК України.
Суддя: О.С.Предоляк