Справа № 357/14470/21
Провадження 2/357/1113/22
Категорія 65
11 квітня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий суддя - Цукуров В. П. ,
секретар судового засідання - Чайка О.В., ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Біла Церква Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі - «Позивачі») звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі - «Відповідач»), третя особа - ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
В обґрунтування заявлених вимог Позивачі посилаються на наступні обставини.
Відповідно договору купівлі-продажу від 24.02.2020 року Позивач ОСОБА_1 є власником житлового приміщення - 39/200 частини будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Власником 39/200 частини будинку є її малолітня дочка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Окрім того, відповідно до договору купівлі-продажу від 08.10.2021 року, власником 7/25 частини будинку, що дорівнює 56/200 є - Позивач ОСОБА_2 .
Власником решти будинку, а саме 66/200 є - третя особа ОСОБА_4 .
Таким чином Позивачі є власниками 134/200 частини будинку, тобто його більшої частини.
Відповідач, колишній власник частини будинку, здійснив продаж своєї частини будинку Позивачу ОСОБА_1 та її дочки ОСОБА_5 , проте виконати свої обов'язки по договору відмовляється.
Позивачі неодноразово телефонували Відповідачу з проханням, щоб він добровільно виписався з належного їм будинку, про Відповідач відповідав категоричною відмовою.
За таких обставин Позивачі були вимушені звернутися до суду та просили визнати Відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням - житловим будинком АДРЕСА_1 .
Оскільки дана справа є малозначною, ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 10.01.2022 року постановлено провести її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.24-25).
В судове засідання Позивачі та третя особа не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. 28.03.2022 року засобами поштового зв'язку Позивачі та третя особа на адресу суду направили заяви про розгляд справи без їх участі, позов підтримали у повному обсязі, просили його задовольнити проти ухвалення заочного рішення не заперечували, судові витрати стягнути з Відповідача на користь Позивачів (а.с.51, 52, 53).
В судове засідання Відповідач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи вважається повідомленим належним чином про, що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення про причини неявки не повідомив, будь-яких заяв або клопотань на адресу суду від нього не надходило (а.с.47).
В зв'язку з тим, що сторони не з'явилися в судове засідання, згідно з ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд об'єктивно та всебічно дослідивши матеріали даної справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлені наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Відповідно договору купівлі-продажу від 24.02.2020 року Позивач ОСОБА_1 є власником житлового приміщення - 39/200 частини будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Власником 39/200 частини будинку є її малолітня дочка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7-9).
Відповідно до договору купівлі-продажу від 08.10.2021 року, власником 7/25 частини будинку, що дорівнює 56/200 є - Позивач ОСОБА_2 (а.с.10-12).
Власником решти будинку, а саме 66/200 є - третя особа ОСОБА_4 .
Відповідно до п.3.1.1. договору купівлі-продажу частини будинку від 24.02.2020 року Відповідач зобов'язаний знятися з реєстраційного обліку в день посвідчення правочину, та звільнити частку житлового будинку від усіх рухомих речей, що належать йому або третім особам в день посвідчення цього договору.
Згідно витягу з реєстру Білоцерківської міської територіальної громади №15.2-03/2977 від 20.10.2021 року, в будинку АДРЕСА_1 , зареєстрований Відповідач - ОСОБА_3 з 03.03.2005 року (а.с.15).
Проте, як убачається з акту про фактично проживаючих осіб №202/ц від 26.10.2021 року, виданого КП БМР ЖЕК №6, Відповідач відсутній із числа зареєстрованих з 24.02.2020 року по теперішній час (а.с.13).
Таким чином, Відповідач у вказаному будинку не проживає та витрат на утримання будинку не несе. При цьому, він не є ані власником, ані співвласником цього нерухомого майна.
Розглядаючи дану цивільну справу суд керується наступними нормами права.
Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Стаття 13 Конвенції гарантує кожному, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі. А статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
У той же час, у пункті 36 рішення від 09 грудня 2010 року у справі «Буланов і Купчик проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке, відповідно до практики Суду, включає не тільки право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Така сама правова позиція викладена Європейським судом з прав людини й у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року у справі «Чуйкіна проти України» та інших рішення Суду.
У свою чергу національне законодавство України встановлює наступне.
Відповідно до ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Згідно з ст. 21 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст.150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно з ст.405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Такими чином, Позивачами у справі доведено що Відповідач більше року не проживає у спірному будинку, витрат по утриманню будинку не несе, а тому враховуючи встановлені у справі фактичні обставини та наведені норми матеріального права, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачами при подачі позову до суду сплачено судовий збір у сумі 908,00 грн., що підтверджено квитанцією №9248-4387-3874-4260 від 20.10.2021 року, яке міститься у матеріалах справи. Тобто, судовий збір підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивачів у рівних частинах, а саме по 454,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 316, 317, 319, 321, 405 ЦК України, ст.150 ЖК України, ст.ст.3, 12, 13, 81, 141, 254, 263 - 265, 273, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням - житловим будинком АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454,00 грн (чотириста п'ятдесят чотири гривні 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 454,00 грн (чотириста п'ятдесят чотири гривні 00 копійок).
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Повні дані сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Третя особа - ОСОБА_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 18.04.2022 року.
СуддяВ. П. Цукуров