26 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 278/3388/20-ц
провадження № 61-3417 ск 22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 29 липня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 07 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру
у Житомирській області, ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої - ОСОБА_4 , треті особи: служба у справах дітей Житомирської міської ради, реєстраційна служба Житомирського районного управління юстиції, про визнання незаконним та скасування наказу про затвердження документації із землеустрою, витребування частини земельної ділянки та скасування державної реєстрації права власності,
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 29 липня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області № 6-6714-17-СГ від 11 грудня
2017 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва та надано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 0,0456 га, кадастровий номер 1822083000:07:001:1297, для індивідуального садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Житомирського району, за межами населених пунктів Іванівської сільської ради, садове товариство «ІНФОРМАЦІЯ_1», ділянка № НОМЕР_1 , у частині пункту 2 щодо передачі у власність ОСОБА_3 5/9 ідеальних часток даної земельної ділянки.
Припинено право власності ОСОБА_4 шляхом скасування у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та у державному земельному кадастрі відомостей про право власності за ОСОБА_4 на 5/9 ідеальних часток земельної ділянки, загальною площею 0,0456 га, кадастровий номер 1822083000:07:001:1297, для індивідуального садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована на території Житомирського району, за межами населених пунктів Іванівської сільської ради, садове товариство ІНФОРМАЦІЯ_1», ділянка № НОМЕР_1 .
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 07 лютого 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої - ОСОБА_4 , задоволено.
Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 29 липня 2021 року у частині задоволення позову ОСОБА_1 скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні цих вимог. У решті рішення суду залишено без змін.
20 березня 2022 року до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку
представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано касаційну скаргу (передано 08 квітня 2022 року), у якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позову.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
1.Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла до Верховного Суду з пропуском строку на касаційне оскарження судових рішень, оскільки згідно відбитку штампу на поштовому конверті подана
20 березня 2022 року.
До касаційної скарги представником заявника додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень. На обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження заявник посилається на те, що повний текст постанови суду апеляційної інстанції отримано лише 18 лютого 2022 року, надавши відповідні докази.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження судових рішень заявником пропущено з поважних причин, вважаю за можливе його поновити.
2.Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права
чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення
від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду,
в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте
не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
За таких обставин, представникові ОСОБА_1 - ОСОБА_2 необхідно надіслати до суду касаційної інстанції уточнену редакцію касаційної скарги та її копію відповідно до кількості учасників справи, із зазначенням обов'язкових підстав для такого оскарження.
3. Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Разом з тим, до касаційної скарги представником заявника додано клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, посилаючись на відсутність можливості вчасно сплати судовий збір у зв'язку із скрутним майновим станом та запровадження воєнного стану на території України. Також вказує, що ОСОБА_1 є громадянкою Російської Федерації, з 1998 року проживає на території України і є резидентом України. На даний час Російська Федерація припинила через банківську установу перераховувати їй пенсію, а тому вона залишилась без грошового забезпечення. Також вказувала про те, що внаслідок хвороби була прооперована і потребує постійної реабілітації, надавши відповідні докази.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення
у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Наведені заявником доводи та надані докази не дають достатніх підстав для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, що відповідає
статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
У зв'язку з наведеним, заявникові за подання касаційної скарги до Верховного Суду необхідно сплатити судовий збір.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір»
судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року,
в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 102 грн.
Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характер (частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми таким чином (1 681 грн 60 коп.*200% =
3 363 грн 20 коп.).
Отже, ураховуючи характер спору та клопотання у скарзі заявникові необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 3 363 грн 20 коп.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК
у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати докази про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про
що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 136, 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задовольнити.
Поновити представникові ОСОБА_1 - ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 29 липня 2021 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 07 лютого 2022 року строк на касаційне оскарження.
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відстрочення або розстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 29 липня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 07 лютого 2022 року залишити без руху.
Надати представникові ОСОБА_1 - ОСОБА_2 для усунення недоліків касаційної скарги строк тривалістю 10 днів
з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Б. І. Гулько