Ухвала
16 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 661/107/19
провадження № 61-18549св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Державне підприємство «Сетам», Новокаховський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, ОСОБА_2 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк», ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Надія України», Кредитна спілка «Херсонський кредит», Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бойко В'ячеслав Володимирович, на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 04 листопада 2019 року у складі судді Бойко М. Є. та постанову Херсонського апеляційного суду від 06 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Базіль Л. В., Приходько Л. А., Семиженка Г. В.,
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Новокаховського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (далі - Новокаховський МВ ДВС), ОСОБА_2 , Державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк»), правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк»), ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Надія України» (далі - ТОВ «ФК Надія України»), Кредитна спілка «Херсонський кредит» (далі - КС «Херсонський кредит»), Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), про визнання прилюдних торгів, їх результатів та акта про їх проведення недійсними.
На обґрунтування позову посилалася на таке. 13 грудня 2006 року між нею та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (далі - АКБ «Укрсоцбанк»), правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», укладений договір іпотеки, предметом якого була належна позивачці на праві власності квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
23 листопада 2015 року державний виконавець відділу державної виконавчої служби Новокаховського міського управління юстиції (далі - ВДВС Новокаховського МУЮ) на підставі виконавчого листа № 755/7609/15-ц, виданого Дніпровським районним судом міста Києва від 02 червня 2015 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» 384 976,24 грн, відкрив виконавче провадження.
У листопаді 2018 року їй стало відомо, що належна їй квартира реалізована як предмет іпотеки згідно з актом про реалізацію предмета іпотеки від 23 жовтня 2018 року.
Прилюдні торги з реалізації спірної квартири проведені з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки у постанові про опис та арешт майна боржника від 06 лютого 2018 року відсутня інформація про загальну площу квартири, кількість кімнат (приміщень), їхню площу та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, інформація про підсобні приміщення та споруди, що надалі вплинуло на формування ціни продажу. Суб'єкт оціночної діяльності - приватний підприємець ОСОБА_4 при визначенні ціни квартири безпосередньо об'єкт оцінки не оглядав, використав порівняльний підхід, внаслідок чого визначена ним ціна квартири не відповідала дійсній вартості та була продана за заниженою ціною. Прилюдні торги відбулися без публікації інформації про проведення таких торгів у друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки.
З урахуванням наведеного просила визнати недійсними результати електронних торгів, оформлені протоколом проведення електронних торгів від 01 жовтня 2018 року № 360306, з реалізації нерухомого майна, що належало ОСОБА_1 , а саме трикімнатної квартири АДРЕСА_2 , визнати недійсним акт про проведення електронних торгів, затверджений 23 жовтня 2018 року начальником Новокаховського МВ ДВС.
Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 04 листопада 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що державний виконавець та ДП «Сетам» як організатор прилюдних торгів належним чином виконали вимоги Закону України «Про іпотеку» та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок), електронні торги з реалізації іпотечного майна проведені у визначений законом строк, на підставі дійсної оцінки про вартість майна та з розміщенням достовірної інформації про об'єкт продажу. Позивачка не довела наявність порушень з боку відповідачів, які б вплинули на результати електронних торгів та порушення її прав та законних інтересів, а тому позовні вимоги є необґрунтованими.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 06 серпня 2020 року рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 04 листопада 2019 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову з підстав недоведеності позивачкою факту порушення її прав чи інтересів. Посилання позивачки на те, що її не було повідомлено про результати оцінки майна, не свідчить про порушення процедури проведення електронних торгів, а вказують на незгоду позивача з діями державного виконавця перед передачею майна на реалізацію, які мають самостійну процедуру оскарження та не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними. Позивачка не надала жодних належних та допустимих доказів щодо порушення процедури проведення електронних торгів, які могли б бути підставою для визнання торгів недійсними.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У грудні 2021 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бойко В. В., звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, надалі уточненою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги, що наслідком незаконних дій державного виконавця є проведення електронних торгів з реалізації майна за ціною, яка є значно нижчою від дійсної ринкової вартості спірного майна на час проведення торгів, що є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.
Як на підставу касаційного оскарження заявниця посилається на пункт 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) - відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
У березні 2021 року надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ДП «Сетам» просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
У березні 2021 року надійшов відзив Новокаховського МВ ДВС на касаційну скаргу, який суд не бере до уваги, оскільки відповідно до частини четвертої статті 395 ЦПК України Новокаховський МВ ДВС не надав доказів надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
У квітні 2021 року надійшов відзив АТ КБ «ПриватБанк», який суд залишає без розгляду, оскільки у порушення частини першої статті 395 ЦПК України відзив поданий з пропуском строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
У липні 2021 року надійшли письмові пояснення на касаційну скаргу від АТ «Альфа-Банк».
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2021 рокувідкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бойко В. В., на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.
Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2021 року до участі у цій справі залучено правонаступника АТ «Укрсоцбанк» - АТ «Альфа-Банк».
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2021 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що на виконанні у Новокаховському МВ ДВС перебуває зведене виконавче провадження № 47718291 щодо примусового виконання виконавчих документів про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь юридичних та фізичних осіб, зокрема, за виконавчим листом № 755/7609/15-ц, виданим 02 червня 2015 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості у розмірі 384 967,24 грн.
23 листопада 2015 року державний виконавець ВДВС Новокаховського МУЮ виніс постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 755/7609/15-ц, виданим 02 червня 2015 року Дніпровським районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості у розмірі 384 967,24 грн. У постанові зазначено про можливість самостійно виконати рішення до 29 листопада 2015 року (а. с. 21).
Добровільно ОСОБА_1 рішення суду не виконала, тому державний виконавець 06 лютого 2018 року виніс постанову про опис та арешт майна боржника і наклав арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, а саме на трикімнатну квартиру № 12, загальною площею 87,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а. с.153).
Постановою державного виконавця Новокаховського МВ ДВС від 08 лютого 2018 року призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання приватного підприємця ОСОБА_6 (а. с. 151). Копію постанови направлено рекомендованим листом боржникові за номером поштового відправлення 7490000564365, який було повернуто з відміткою «вийшов термін зберігання» (а. с. 149).
Відповідно до звіту про незалежну оцінку майна від 07 серпня 2018 року вартість квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 06 січня 2018 року становить 438 508 грн (а. с. 148).
Інформацію про результати визначення оцінки майна направлено 13 вересня 2018 року сторонам виконавчого провадження, яку боржник ОСОБА_1 отримала 15 вересня 2018 року (а. с. 213-215).
Згідно з роздруківкою із сайту Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень копія зазначеного висновку була вручена особисто ОСОБА_1 15 вересня 2018 року (а. с. 213).
Після передачі 28 серпня 2018 року до Херсонської філії ДП «Сетам» матеріалів виконавчого провадження для проведення реалізації майна боржника проведення торгів було призначено на 01 жовтня 2018 року о 9:00 год за початковою ціною продажу майна - 438 508,00 грн; відповідно до протоколу про проведені електроні торги від 01 жовтня 2018 року № 360306 переможцем торгів стала ОСОБА_2
15 листопада 2018 року приватний нотаріус Іваніщенко С. І. видала свідоцтво про придбання майна з електронних торгів, яким посвідчено, що трикімнатна квартира АДРЕСА_2 , належить на праві власності ОСОБА_2 (а. с. 102).
Позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зробив висновок про наявність підстав для передачі справи на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з огляду на таке.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до правових висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц (провадження № 14-356цс18), від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц (провадження № 14-428цс18) правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.
Особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства (стаття 650 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною першою статті 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.
Отже, відчуження майна з електронних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, тому така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).
Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17 (провадження № 12-128гс18).
Заявниця не погоджується з вартістю майна, за якою реалізовано предмет іпотеки - спірну квартиру, що було однією з підстав позову про визнання прилюдних торгів, їх результатів та акта про їх проведення недійсними.
Як на підставу касаційного оскарження заявниця посилається на відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема можливості оскарження дій державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника у межах вимог про визнання електронних торгів недійсними.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій посилалися, зокрема, на те, що Верховний Суд неодноразово викладав правові висновки, які зводяться до того, що порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо, підлягають оскарженню у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.
Суди встановили, що позивачка не зверталася до суду зі скаргою на дії державного виконавця, а оспорення оцінки майна у цій справі, за висновками судів, не може бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16 (провадження № 14-187цс19), визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржувати оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.
Тож згідно з наведеним правовим висновком Великої Палати Верховного Суду передбачається процесуальна можливість оскарження процесуальних дій державного виконавця чи залученого ним суб'єкта оціночної діяльності саме в порядку оскарження рішень та дій виконавців, тобто без унеможливлення використання інших способів та порядку захисту таких порушених цивільних прав.
Проте надалі у практиці Верховного Суду мала місце конкретизація викладеної правової позиції, внаслідок чого є невиправдане звуження правових можливостей учасників виконавчого провадження оскаржити прилюдні торги, їх результати та акти про їх проведення.
Так, у постанові від 29 вересня 2021 року у справі № 534/846/18 (провадження № 61-15092св20) у справі про визнання недійсними результатів електронних торгів, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, зокрема й щодо оцінки вартості спірного майна, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2020 року у справі № 720/750/16 (провадження № 61-40240св18) про визнання електронних торгів недійсними Верховний Суд, скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції, зазначив, що посилання апеляційного суду на те, що нерухоме майно було придбане на електронних торгах за заниженою ціною, безпідставні, оскільки у разі, якщо сторони виконавчого провадження не згодні з результатами оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в окремий, передбачений Законом України «Про виконавче провадження» спосіб. Дії державного виконавця при здійсненні своїх повноважень до призначення електронних торгів, зокрема щодо оцінки майна, не стосуються правил проведення торгів, тому не можуть бути підставою для визнання цих торгів недійсними.
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду не погоджується зі згаданими висновками, викладеними колегіями суддів у постановах, що ухвалені у складі Першої та Другої судових палат Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з огляду на таке.
Правова позиція колегії суддів, що здійснює розгляд цієї справи
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Ураховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав, встановлених частиною першою статті 215 ЦК України.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Крім визнання правочину недійсним, способами захисту цивільних прав та інтересів також можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, його посадових і службових осіб (стаття 16 ЦК України).
Оскільки право на нерухоме майно вже оформлено на стягувача, то ефективним способом захисту прав боржника є пред'явлення до суду позову із залученням стягувача і державного виконавця як відповідачів, а не у порядку судового контролю за виконанням судових рішень.
Зазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 1421/5229/12-ц (провадження № 14-194цс18).
Суди першої та апеляційної інстанцій у цій справі встановили, що торги проведено 01 жовтня 2018 року о 9:00 год за початковою ціною продажу майна - 438 508,00 грн; відповідно до протоколу про проведені електроні торги від 01 жовтня 2018 року № 360306 переможцем торгів стала ОСОБА_2
15 листопада 2018 року приватний нотаріус Іваніщенко С. І. видала свідоцтво про придбання майна з електронних торгів, яким посвідчено, що трикімнатна квартира АДРЕСА_2 , належить на праві власності ОСОБА_2 (а. с. 102).
Оскільки електронні торги вже відбулися та оголошено переможця, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що пред'явлення цього позову із доводами про оскарження дій державного виконавця як таких, що передували проведенню електронних торгів, зокрема як і щодо проведення оцінки нерухомого майна, так і результатів проведених торгів, є ефективним та правомірним, тобто передбачений нормами права способом захисту прав боржника. Такі вимоги мають розглядатися у порядку позовного провадження.
Мотивуючи необхідність передачі цієї справи на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду виходить з такого.
Суди попередніх інстанцій, відхиляючи доводи позивачки щодо заниженої та несправедливої оцінки предмета іпотеки, як предмета електронних торгів - договору купівлі-продажу, виходили з наявної практики Верховного Суду, відповідно до якої порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо визначення вартості чи оцінки майна, підлягають оскарженню лише у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Приклади такої практики Верховного Суду наведено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2020 року у справі № 720/750/16 (провадження № 61-40240св18), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 534/846/18 (провадження № 61-15092св20)).
У згаданих прикладах вирішення подібних спорів щодо питання застосування тих самих норм права Верховний Суд також виходив з того, що заінтересована особа не може вимагати визнання прилюдних торгів недійсними з підстав неналежної (несправедливої оцінки) майна, переданого на такі торги, навіть у такому випадку, якщо ця особа не мала реальної дійсної можливості оскаржити оцінку майна на відповідній стадії виконавчого провадження, яка передувала передачі майна на торги.
Так, у справі № 720/750/16 (провадження № 61-40240св18) Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог з підстав неповідомлення позивача про результати оцінки майна не може вважатися обґрунтованим і таким, що відповідає положенням статей 76, 81, 89 ЦПК України. Посилання суду апеляційної інстанції на те, що нерухоме майна було придано на електронних торгах за заниженою ціною, є безпідставними, оскільки в разі, якщо сторони виконавчого провадження не згодні з результатами оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в окремий, передбачений Законом України «Про виконавче провадження», спосіб. Дії державного виконавця при здійсненні своїх повноважень до призначення електронних торгів, зокрема щодо оцінки майна, не стосуються правил проведення торгів, а, отже, не можуть бути підставою для визнання цих торгів недійсними.
Як у зазначеній справі, так і у справі № 534/846/18 (провадження
№ 61-15092св20) (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 вересня 2021 року) суди касаційної інстанції послалися на позицію Великої Палати Верховного Суду, сформульовану у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц (провадження № 14-529цс19), відповідно до якої «порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» в редакції від 1999 року, до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (ст. ст. 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону), підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, частиною сьомою статті 24, частиною четвертою статті 26, частиною третьою статті 32, частиною третьою статті 36, частиною другою статті 57, статей 55, 85 цього Закону)».
Проте наведена позиція Великої Палати Верховного Суду висловлена, на переконання судової колегії, побіжно, без формулювання самостійного правового висновку, не як відповідь на певну правову проблему, безпосередньо порушену перед Великою Палатою Верховного Суду, та за інших фактичних обставин, зокрема, у випадку коли дії державного виконавця при підготовці проведення прилюдних торгів вже оскаржувалися в судовому порядку з тих самих підстав, з яких заявлений і цей позов про визнання торгів недійсними.
На переконання Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, з огляду на правову природу прилюдних торгів як правочину у випадку, коли заінтересована особа в силу об'єктивних причин не могла оскаржити оцінку майна на відповідній стадії виконавчого, зважаючи на те, що така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які врегульовані частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу), а також значимість ціни продажу майна як істотної умови договору купівлі-продажу та зважаючи на необхідність забезпечення доступу до використання ефективного та правомірного способу захисту порушеного права, ця особа має право ініціювати пред'явлення позову про визнання торгів недійсними, в тому числі з підстав неналежної (несправедливої) оцінки майна, за яку предмет іпотеки продано на електронних торгах.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду також зауважує, що висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16 (провадження № 14-187цс19) про те, що оскаржувати оцінку майна необхідно в порядку оскарження рішень та дій виконавців, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки у цій справі наявні інші фактичні обставини.
Так, у справі № 308/121508/16 заявниця звернулася до суду зі скаргою про визнання неправомірними дій державного виконавця, визнання недійсною оцінки майна. На час звернення заявниці до суду зі скаргою у провадженні державного виконавця перебувало виконавче провадження з виконання виконавчих листів про стягнення з боржника заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки. Також суб'єкт оціночної діяльності у межах процедури виконавчого провадження провів оцінку спірного майна. Торги щодо реалізації спірного майна не призначалися та не проводилися.
Водночас у цій справі електронні торги відбулися, спірне майно вже було оформлене на користь переможця торгів, тобто виникли певні права та обов'язки інших осіб, тому до таких правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав у порядку цивільного судочинства.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне звернути увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц не викладала правового висновку про те, що занижена та несправедлива оцінка майна, переданого на торги, не може бути підставою для визнання торгів та їх результатів недійсними у випадку, якщо боржник не мав об'єктивної можливості оскаржити оцінку майна у процедурі оскарження дій державного виконавця у межах виконавчого провадження і така можливість, у зв'язку з реалізацією предмета торгів, втрачена. Водночас у наведених прикладах (справи № 720/750/16, № 534/846/18) Верховний Суд з посиланням саме на зазначену постанову Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц виснував про те, що доводи боржника про занижену та несправедливу оцінку, за якою проданий предмет торгів, у жодному випадку не можуть бути підставою для визнання правочину недійсним, навіть у випадку, якщо боржник не мав можливості оскаржити оцінку майна до проведення торгів.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Зазначене свідчить про застосування відмінних підходів суду касаційної інстанції у складі різних судових колегій до застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, що викликає потребу в усуненні виявлених розбіжностей у практиці розгляду справ Верховним Судом.
Колегія суддів дійшла переконання про необхідність переглянути правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2020 року у справі № 720/750/16 (провадження № 61-40240св18), у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 534/846/18 (провадження № 61-15092св20), відповідно до яких заінтересована особа не може вимагати визнання прилюдних торгів недійсними з підстав неналежної (несправедливої оцінки) майна, переданого на такі торги навіть у випадку, якщо ця особа не мала реальної дійсної можливості оскаржити оцінку майна на відповідній стадії виконавчого провадження, яка передувала передачі майна на торги.
Ухвалення протилежних чи суперечливих судових рішень, особливо судом вищої інстанції, може спричинити порушення права на справедливий суд, закріпленого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.
У зв'язку з наведеним Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне передати зазначену справу на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Керуючись частиною п'ятою статті 403, частиною четвертою статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Передати на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу № 661/107/19 (провадження №61-18549св20) за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сетам», Новокаховського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк», ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Надія України», Кредитна спілка «Херсонський кредит», Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бойко В'ячеслав Володимирович, на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 04 листопада 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 06 серпня 2020 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Ступак
Судді: І. Ю. Гулейков
С. О. Погрібний
Г. І. Усик
В. В. Яремко