П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
26 квітня 2022 р.м.Одеса Справа № 420/11602/21
Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П. Дата і місце ухвалення: 28.12.2021р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А.І.
- Ступакової І.Г.
при секретарі - Піть І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства водних ресурсів України, Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор'я та нижнього Дунаю про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
В липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного агентства водних ресурсів України, Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор'я та нижнього Дунаю, в якому, з урахуванням збільшення 03.11.2021р. позовних вимог, просила суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Державного агентства водних ресурсів України від 16 березня 2021 року №199 щодо призначення перевірки та рішення за її результатами;
- визнати протиправним та скасувати наказ Державного агентства водних ресурсів України від 14 квітня 2021 року №125-ос «Про звільнення ОСОБА_2 » та похідний від нього наказ Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор'я та нижнього Дунаю від 07 червня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_2 »;
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор'я та нижнього Дунаю;
- стягнути з Державного агентства водних ресурсів України, Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор'я та нижнього Дунаю на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 758 470,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що наказом Державного агентства водних ресурсів України від 14.04.2021р. №125-ос та похідним від нього наказом Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор'я та нижнього Дунаю від 07.06.2021р. її незаконно звільнено з посади начальника Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор'я та нижнього Дунаю за порушення вимог чинного законодавства та умов контракту згідно з п.8 ч.1 ст.36 КЗпП України, п.п.11 п.22 укладеного контракту №12 від 02.09.2019р. Позивач стверджувала, що висновки вибіркової перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор'я та нижнього Дунаю, оформлені у вигляді довідки, про окремі порушення є необґрунтованими, оскільки комісія не досліджувала внутрішні накази про розподіл функціональних повноважень між начальником та його заступниками або іншими посадами, у довідці не наведено аналіз та детальний опис виявлених порушень з співставленням управлінських функцій відповідальних осіб, взагалі не зазначено об'єм документів та даних, на підставі яких комісія дійшла до висновків, що слугували би припиненню контракту з ОСОБА_1 . Контрактом від 12 вересня 2019 року №12 не закріплено у керівника обов'язків, недотримання яких спричинило настання порушень, встановлених комісією за наслідками перевірки, а обставини, викладені у висновку комісії, не відносяться до порушень фінансово-господарської діяльності в розумінні укладеного контракту. Також, ОСОБА_1 посилалася на те, що вона неодноразово зверталась до Державного агентства водних ресурсів з відповідними заявами про надання відпусток, які у встановленому порядку розглянуті відповідачем не були.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 28.12.2021р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про задоволення позову у повному обсязі.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що висновки про доведеність відповідачами порушень позивачем, зафіксованих довідкою про результати перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор'я та нижнього Дунаю, зроблено судом першої інстанції за відсутності документів, які стали підставою для відповідних висновків по кожному пункту порушення. Посилаючись на звіт Рахункової палати, затверджений рішенням палати від 08.06.2021р. №12-3, як на підставу звільнення ОСОБА_1 , суд першої інстанції залишив поза увагою, що вказаний документ затверджений після звільнення позивача із займаної посади.
Апелянт стверджує, що судом не надано належної правової оцінки посиланням ОСОБА_1 на відсутність у Державного агентства водних ресурсів підстав для проведення перевірки, не встановлено відповідність повноважень членів комісії відповідно до посадових інструкцій щодо визначених критеріїв перевірки. А відтак, наказ Державного агентства водних ресурсів України від 16 березня 2021 року №199 щодо призначення перевірки та рішення за її результатами не можуть бути визнані законними.
Також, апелянт посилається на те, що при вирішенні спору суд першої інстанції необґрунтовано відхилив посилання позивача на те, що її заява про надання відпустки від 09.04.2021р. не була розглянута Державним агентством водних ресурсів. Судом не враховано, що продовження або надання відпустки після закінчення тимчасової непрацездатності є реалізацією працівником права на відпочинок відповідно до вимог ст.80 КЗпП України та ст.11 Закону України «Про відпустки».
Посилається апелянт і на те, що всі зафіксовані довідкою про результати перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор'я та нижнього Дунаю порушення не відносяться до порушень фінансово-господарської діяльності в розумінні контракту №12 від 12.09.2019р. та покладених на посаду начальника БУВР річок Причорномор'я та нижнього Дунаю функціональних повноважень.
Державне агентство водних ресурсів подало письмовий відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просить скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідач зазначає, що при укладенні контракту №12 від 12.09.2019р. позивач погодилася з його умовами, в тому числі із підвищеною відповідальністю за порушення його умов. Порушення хоча б одного з пунктів контракту є підставою для дострокового розірвання такого контракту. Проведеною Держводагентством перевіркою встановлено ряд порушень питань фінансово-господарської діяльності БУВР річок Причорномор'я та нижнього Дунаю за 2019-2021р.р. Наявність відповідних порушень в подальшому було підтверджено Звітом про результати аудиту ефективності виконання заходів Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року, затвердженим рішенням Рахункової палати від 08.06.2021р. №12-3. Звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор'я та нижнього Дунаю відбулося із забезпеченням гарантій, встановлених чинним законодавством, та за наявності погодження Одеської обласної державної адміністрації. Відповідач вважає необґрунтованими посилання позивача при розгляді даної справи на ненадання їй відпуски, оскільки це питання виходить за межі предмету спору. До того ж, на користь позивача нараховано грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку 58 днів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідно до статті 6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», статті 21 Кодексу законів про працю України, Положення про Державне агентство водних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014р. №393, наказом Державного агентства водних ресурсів України від 02.09.2019р. №214-ос «Про призначення ОСОБА_2 » ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор'я та нижнього Дунаю з 02 вересня 2019 року на умовах, передбачених контрактом.
02.09.2019р. між головою Державного агентства водних ресурсів України Овчаренко І.І., що діє відповідно до Положення про Державного агентства водних ресурсів України, та ОСОБА_1 , яка призначається на посаду начальника Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор'я та нижнього Дунаю (Керівник), укладено контракт №12.
Пунктом 1 вказаного контракту передбачено, що за цим контрактом Керівник зобов'язується безпосередньо і через адміністрацію організації здійснювати поточне управління (керівництво) організацією, у тому числі забезпечувати ефективне використання бюджетних коштів і збереження закріпленого за організацією державного майна, а Агентство зобов'язане створювати необхідні умови для роботи Керівника відповідно до чинного законодавства України.
Розділом ІІ контракту №12 від 02.09.2019р. визначено права та обов'язки сторін.
Наказом Державного агентства водних ресурсів України від 16.03.2021р. №199 «Про проведення перевірки» призначено проведення у період з 18 по 22 березня 2021 року перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор'я та нижнього Дунаю за планом перевірки, який є додатком до вказаного наказу.
Також, цим же наказом утворено комісію з перевірки у складі: ОСОБА_3 - голова комісії, заступник начальника юридичного відділу; ОСОБА_4 - член комісії, начальник відділу розрахунків апарату Управління бухгалтерського обліку та звітності; ОСОБА_5 - член комісії, головний спеціаліст з питань запобігання корупції; ОСОБА_6 - член комісії, головний спеціаліст сектору з внутрішнього аудиту; ОСОБА_7 - член комісії, провідний фахівець відділу розрахунків апарату Управління бухгалтерського обліку та звітності.
За наслідками проведення вибіркової перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор'я та нижнього Дунаю комісією, утвореною наказом №199 від 16.03.2021р., складено довідку, якою зафіксовано ряд порушень в діяльності Управління щодо: дотримання законодавства про охорону праці, санітарно-гігієнічних та протипожежних норм і правил; дотримання законодавства про працю; стан правової роботи; дотримання законодавства при проведенні будівельних робіт, реконструкції, капітальних ремонтів об'єктів будівництва; дотримання фінансового та бюджетного законодавства.
Листом від 24.03.2021р. Держане агентство водних ресурсів України надало начальнику Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор'я та нижнього Дунаю ОСОБА_1 на ознайомлення та опрацювання довідку про результати проведення перевірки.
Листом від 26.03.2021р. ОСОБА_1 повідомила Держане агентство водних ресурсів України про те, що у зв'язку із встановленими стислими строками опрацювання довідки та необхідністю здійснення детального аналізу кожного із встановлених комісією можливих порушень, наразі відповідь відпрацьовується та буде додатково направлена на адресу відповідача. Також зазначено про те, що підрядником ТОВ «Мегабуд Пром» за власні кошти замовлено державну незалежну експертизу стосовно зауважень, викладених в розділі довідки «Дотримання законодавства при проведенні будівельних робіт, реконструкції, капітальних ремонтів об'єктів будівництва».
Комісією 29.03.2021р. подано на ім'я голови Держводагентства доповідну записку стосовно результатів перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності БУВР річок Причорномор'я та нижнього Дунаю. Зважаючи на встановлені під час перевірки порушення та отриманий від ОСОБА_1 лист від 26.03.2021р., комісією запропоновано, з урахуванням вимог пункту 17 контракту №12 від 02.09.2019р. (підстави притягнення до відповідальності у разі невиконання чи неналежного виконання обов'язків, передбачених контрактом) та пункту 22 цього ж контракту (підстави звільнення керівника з посади до закінчення строку дії контракту), укладеного між Держводагентством та ОСОБА_1 , прийняти управлінське рішення щодо начальника БУВР річок Причорномор'я та нижнього ОСОБА_1 згідно із законодавством.
В свою чергу, ОСОБА_1 подала звіт про надання інформації щодо проведеної перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності БУВР річок Причорномор'я та нижнього Дунаю, у якому надала пояснення щодо усіх встановлених під час перевірки порушень. Зазначила, що переважна більшість виявлених недоліків (зауважень), які викладені у довідці перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності БУВР річок Причорномор'я та нижнього Дунаю, є необґрунтованими і такими, що не відповідають дійсному стану справ.
За результатом опрацювання звіту ОСОБА_1 , комісією складено висновок від 13.04.2021р. на коментарі щодо перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності БУВР річок Причорномор'я та нижнього Дунаю. Відповідно до зазначеного висновку, комісією зазначено, що коментарі не спростовують встановлених порушень.
Листом від 07.04.2021р. №3456/1/01-43/3137/2-21 Одеська обласна державна адміністрація погодила звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор'я та нижнього Дунаю (у відповідь на лист Держводагентства від 02.04.2021р. №1790/7/11-1).
Наказом Держаного агентства водних ресурсів України від 14.04.2021р. №125-ос «Про звільнення ОСОБА_2 » ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор'я та нижнього Дунаю за порушення вимог чинного законодавства та умов укладеного контракту згідно з пунктом 8 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України, підпункту 11 пункту 22 укладеного контракту, та припинено дію контракту від 02 вересня 2019 року №12.
Зазначеним наказом датою звільнення ОСОБА_1 визнано перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначений у документі про тимчасову непрацездатність.
Згідно відомостей листків непрацездатності в період, зокрема, з 02.04.2021р. по 01.05.2021р., з 05.05.2021р. по 18.05.2021р. та з 19.05.2021р. по 06.06.2021р. ОСОБА_1 перебувала на лікарняному, а тому із наказом Держаного агентства водних ресурсів України від 14.04.2021р. №125-ос її ознайомлено 07.06.2021р. Зазначений наказ позивачем підписано із зауваженнями.
Наказом Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор'я та нижнього Дунаю від 07.06.2021р. №72-ос «Про звільнення ОСОБА_2 » позивач припинила виконання обов'язків начальника управління 07 червня 2021 року відповідно до пункту 8 статті 36 та статті 83 Кодексу законів про працю України. Підстава: наказ Держводагентства України від 14.04.2021р. №125-ОС.
Не погоджуючись з вказаними наказами відповідачів про звільнення з посади, а також із законністю наказу Державного агентства водних ресурсів України від 16.03.2021р. №199 щодо призначення перевірки та рішенням за її результатами, ОСОБА_1 оскаржила їх в судовому порядку.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що звільнення позивача із займаної посади за порушення вимог чинного законодавства та умов укладеного контракту згідно з пунктом 8 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України, підпункту 11 пункту 22 укладеного контракту є обґрунтованим з огляду на виявлення численних порушень за результатами перевірки фінансово-господарської діяльності Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор'я та нижнього Дунаю, проведеної Державним агентством водних ресурсів України.
Не вдаючись до правової оцінки висновків суду першої інстанції по суті спору колегія суддів звертає увагу на наступне.
Згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).
У відповідності до частини 2 статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Згідно п.2 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до п.17 ч.1 ст.4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
З аналізу вказаних норм слідує, що юрисдикція адміністративних судів поширюється не на будь-які трудові спори, а лише ті, які пов'язані з прийняттям громадян на публічну службу, її проходженням, звільненням з неї.
Спори з приводу прийняття громадянина на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби охоплюють весь спектр спорів, що виникають у відносинах публічної служби. Водночас до цієї категорії не належать трудові спори: а) керівників та інших працівників державних і комунальних підприємств, установ та організацій; б) працівників, які працюють за трудовим договором у державних органах і органах місцевого самоврядування; в) працівників бюджетних установ.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 815/6096/17 (К/9901/49528/18).
Для набуття спором ознак публічно-правового в контексті статті 19 КАС України спірні правовідносини мають безпосередньо випливати з перебування особи на посаді, яка віднесена до публічної служби, та здійснення нею службової діяльності.
01 травня 2016 року набув чинності Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII), відповідно до преамбули якого він визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
Закон №889-VIII регулює відносини, що виникають у зв'язку зі вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 Закону №889-VIII посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов'язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону.
Відповідно до пункту 18 частини третьої статті 3 Закону №889-VIII дія цього Закону не поширюється на працівників державних підприємств, установ, організацій, інших суб'єктів господарювання державної форми власності, а також навчальних закладів, заснованих державними органами.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державне агентство водних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №393, Державне агентство водних ресурсів України (Держводагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства та гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів.
Згідно п.7 Положення №393 Держводагентство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Пунктом 11 Положення №393 передбачено, що голова Держводагентства: призначає на посади та звільняє з посад у порядку, передбаченому законодавством про державну службу, державних службовців апарату Держводагентства (якщо інше не передбачено законом), укладає та розриває з ними контракти про проходження державної служби у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, приймає на роботу та звільняє з роботи в порядку, передбаченому законодавством про працю, працівників Держводагентства (п.11); утворює, ліквідовує, реорганізовує підприємства, установи та організації, затверджує їх положення (статути), в установленому порядку призначає на посаду та звільняє з посади їх керівників, здійснює у межах повноважень, передбачених законом, інші функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління (п.17).
Наказом Державного агентства водних ресурсів України від 16.11.2018р. №875 затверджено Положення про Басейнове управління водних ресурсів річок Причорномор'я та нижнього Дунаю, пунктом 1 якого передбачено, що БУВР річок Причорномор'я та нижнього Дунаю є бюджетною неприбутковою організацією, яка належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства та гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення водних ресурсів - Держводагентства України.
Пунктом 10 Положення №875 передбачено, що Управління очолює керівник (начальник), який призначається на посаду та звільняється з посади Головою Держводагентства шляхом укладення та розірвання з ним контракту за погодженням з місцевою державною адміністрацією.
Пунктом 4 частини 1 статті 6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» визначено, що уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань призначають на посаду та звільняють з посади керівників державних унітарних підприємств, у яких не утворено наглядову раду, установ, організацій та господарських структур, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, та в яких не утворено наглядову раду, укладають і розривають з ними контракти, здійснюють контроль за дотриманням їх вимог.
Відповідно до частини третьої статті 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом Державного агентства водних ресурсів України від 02.09.2019р. №214-ос «Про призначення ОСОБА_2 » ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор'я та нижнього Дунаю з 02 вересня 2019 року на умовах, передбачених контрактом №12 від 02.09.2019р.
Спірними наказами Державного агентства водних ресурсів України від 14 квітня 2021 року №125-ос та Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор'я та нижнього Дунаю від 07 червня 2021 року позивача звільнено з посади начальника Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор'я та нижнього Дунаю за порушення вимог чинного законодавства та умов укладеного контракту згідно з пунктом 8 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України, підпункту 11 пункту 22 укладеного контракту - у зв'язку із виявленням порушень за результатами перевірки фінансово-господарської діяльності організації, проведеної Агентством.
Посада, яку займала ОСОБА_1 перед звільненням, не відноситься до публічної служби, оскільки не пов'язана з діяльністю на державних політичних посадах, професійною діяльністю суддів, прокурорів, військовою службою, альтернативною (невійськовою) службою, дипломатичною службою, іншою державною службою, патронатною службою в державних органах, службою в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Колегія суддів зауважує, що робота позивача в бюджетній неприбутковій організації, яка належить до сфери управління Держводагентства, незважаючи на спеціальну процедуру призначення та звільнення, не є проходженням публічної служби в розумінні норм КАС України.
У даному випадку відповідач, як суб'єкт владних повноважень, виконує відносно позивача не владні управлінські функції, а функції роботодавця у трудових відносинах.
Варто зазначити, що звільнення позивача відбулося виключно на підставі норм трудового законодавства - КЗпП України, без будь-яких особливостей, які притаманні звільненню особи з посади, яка відноситься до посад публічної служби.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що цей спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи законних інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів та посадових осіб місцевого самоврядування, що виключає його розгляд в порядку адміністративного судочинства.
За ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
При здійсненні висновку про те, що спори про призначення на посаду начальника БУВР річок Причорномор'я та нижнього Дунаю, перебування на цій посаді та звільнення з неї, слід розглядати за правилами адміністративного судочинства, в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції послався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23 жовтня 2019 року по справі №127/18835/18.
Однак, судом першої інстанції не враховано, що при здійсненні відповідних правових висновків Верховним Судом у постанові від 23 жовтня 2019 року по справі №127/18835/18 враховано правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05 червня 2019 року у справі № 754/15544/17-ц.
Водночас, у постанові від 07.04.2021р. по справі №320/2654/19 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, викладеного в її постанові від 05 червня 2019 року у справі № 754/15544/17-ц (провадження № 14-202цс19) щодо юрисдикції спору між посадовою особою установи, що реалізує державну політику в сфері зайнятості населення, та цією установою (Державна служба зайнятості та підпорядковані їй установи), визначивши, що оскільки посада директора базового центру зайнятості не належить до посад державної служби, то спір про скасування дисциплінарного стягнення, застосованого до директора базового центру зайнятості, є таким, що не пов'язаний із проходженням публічної служби та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно ч.1 ст.319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи те, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.12.2021р. ухвалено з порушенням норм процесуального права, тому таке рішення підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України.
При цьому, суд апеляційної інстанції, на виконання вимог ч.1 ст.239 КАС України, роз'яснює позивачу право на звернення з цими позовними вимогами в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 238, 239, 308, 310, 317, 319, 321, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року скасувати.
Закрити провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного агентства водних ресурсів України, Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор'я та нижнього Дунаю про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 26 квітня 2022 року.
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А.І. Бітов
Суддя: І.Г. Ступакова