П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
26 квітня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/16008/21
Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В.В. Місце ухвалення: м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А.І.
- Ступакової І.Г.
при секретарі - Піть І. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці (відокремленого підрозділу Державної митної служби України) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ДАР" до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,
ТОВ "АГРО-ДАР" звернулось до суду з позовом до Одеської митниці в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500220/2021/000010/1 від 21.04.2021 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500220/2021/000008/1 від 20.04.2021 року.
Позов обґрунтовувало тим, що декларантом до органу митного контролю була подана митна декларація № UA 500220/2021/001071 в митній декларації (графа 22 “валюта та загальна сума за рахунком”) була зазначена вартість товару - 6000,00 євро (договірна вартість товару, яка зазначена в інвойсi).
За даною декларацією було заявлено до митного оформлення позивачем 2 партії товару (різної класифікації), як було зазначено в iнвойсi:
1) Насос об'ємний, ротацiйний, гвинтовий Mohno, модель PMS 20 FIS, бувший у використанні (код товару згiдно УКТЗЕД 8413607000) - вартість 3000,00 євро.
2) Промислове обладнання: ємності циліндрічні, вертикальні з сорочкою охолодження/нагріву, об'ємом 20 м3, бувші у використанні (код товару згідно УКТЗЕД 8419899800) - вартість 3000,00 євро.
Позивач зазначає, що до митної декларації були надані документи відповідно до ст. 53 МКУ на підтвердження заявленої митної вартості товарів.
Також позивач вказує, що декларантом був застосований перший метод визначення митної вартості у відповідності до вимог ст.57 МК України.
Однак, як зазначає позивач, відповідачем прийнято 2 рішення про коригування митної вартості товару
Позивач не згодний з рішеннями про коригування митної вартості товарів, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО-ДАР” до Одеської митниці - задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA500220/2021/000010/1 від 21.04.2021 року.
Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA500220/2021/000008/1 від 20.04.2021 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО-ДАР” судові витрати у розмірі 2270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень).
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Одеська митниця (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що подані товариством для підтвердження митної вартості товарів документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що було обґрунтовано вказано в п.33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів.
Також, апелянт посилається на те, судом першої інстанції не звернуто увагу, що декларантом не подані в повному обсязі запитувані додаткові документі для підтвердження митної вартості товару, а саме: виписки з бухгалтерської документації, каталогів, прейскурантів (прайс-листів) виробника, копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями
Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю, яка міститься в спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи, АСМО «Інспектор» встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим.
Відповідно до ст. ст. 10, 12-2, 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», враховуючи рішення Ради суддів України від 24.02.2022 року № 09, наказом голови П'ятого апеляційного адміністративного суду № 9-до/с від 28.02.2022 року, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів та працівників суду у П'ятому апеляційному адміністративному суді в умовах воєнного стану встановлено особливий режим роботи, а тому сторін повідомлено про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження або у режимі відеоконференції про що вони повинні подати відповідні клопотання.
До суду апеляційної інстанції від апелянта надійшло клопотання про розгляд справи у режимі відеоконференції, будь-яких інших заяв або клопотань від сторін до суду не надходило, а тому розгляд справи проводиться у режимі відеоконференції.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що в ході здійснення своєї діяльності ТОВ “АГРО-ДАР” (покупець) уклало з “ВІО&NUT” S.R.L. (Республіка Молдова) договір купівлі-продажу №02 від 15.05.2020 року, за умовами якого продавець приймає на себе обов'язок продати, а позивач приймає на себе обов'язок прийняти та оплатити обладнання.
Відповідно до п. 4.6 договору купівлі-продажу №02 від 15.05.2020 обладнання було поставлене на умовах FCA (згідно Інкотермс 2010), тобто товар переходить у власність покупця на складі продавця.
Згідно з додатковою угодою від 30.12.2020 року до договору розрахунок за поставлений товар здійснюється до 30.06.2021 року (а.с.21)
15.02.2021 сторонами підписана Специфікація до Договору №2, якою визначені елементи обладнання - його вид, назва, модель, рік випуску та інше.
Згідно з інвойсом №2 від 07.04.2021 року до договору №02 від 15.05.2020 року позивачу відправлено обладнання - товар:
- мезги насос: POMPA MONO, модель PMS 20 FIS, виробництво Della Toffola, (Італія), рік виробництва - 2012, 2 шт., ціна за одиницю - 1500,00 євро, загальна вартість 3000,00 євро.
2) ємність вертикальна для бродіння вина, виробництво Della Toffola, (Італія), рік виробництва - 2012, об'ємом 20 м3, 2 шт., ціна за одиницю - 1500,00 євро, загальна вартість 3000,00 євро.
Декларантом до органу митного контролю подана митна декларація №UA500220/2021/001071 та №UA500220/2021/001099.
Митна вартість товарів визначена за основним (першим) методом, тобто за ціною договору.
На підтвердження митної вартості товару відповідно до умов чинного законодавства України позивачем надані відповідачу наступні документи: пакувальний лист №2 від 07.04.2021; інвойс №2 від 07.04.2021; автотранспортна накладна №863291;декларація про походження товару №2 від 07.04.2021; платіжне доручення в іноземній валюті №6, №8, № 9; довідка про транспортні витрати б/н від 06.04.2021; зовнішньоекономічний Договір купівлі-продажу №02 від 15.05.2020; додаткова угода від 30.12.2020 до Договору купівлі-продажу №02 від 15.05.2020; специфікація б/н до Договору № 02 від 15.05.2020; брокерський договір б/н; договір-заява №060406 про перевезення від 06.04.2021; заява №070406 про перевезення від 07.04.2021; митна декларація країни відправлення MD 2090/2021/10099.
Проте відповідачем прийняті оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №UA500220/2021/000010/1 від 21.04.2021 року, №UA500220/2021/000008/1 від 20.04.2021 року.
Крім того, на підставі зазначених рішень були винесені картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500220/2021/00013 та №500220/2021/00014.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500220/2021/000008/1 від 20.04.2021 року зазначено, що для підтвердження митної вартості товарів були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (купівлі-продажу) від 15.02.2020 №02 (не повністю наданий, надано два листа), рахунок-фактура (інвойс) №2 вiд 07.04.2021 (відсутні банківські реквізити), платіжні доручення (без відмітки банківської установи), експортна декларація країни відправлення MD від 09.04.2021 № 2090/2021/10099 (код товару відрізняється), надана технічна документація, яка не відповідає опису товару який заявляється.
У зв'язку із тим, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Таким чином, виникли достатні підстави вважати, що в наданих документах зазначені недостовірні відомості, які потребують уточнення.
Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи та усунути недоліки.19.04.2021 від директора ТОВ"АГРО- ДАР" було отримано листа № 74 в якому було повідомлено про відмову в наданні інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару проте розбіжності, що були виявлені не спростовано. Відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску.
В рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500220/2021/000008/1 від 20.04.2021 року також зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО “Інспектор” та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості по товарам є більшим та становить: - товар №2 "Промислове обладнання: ємності циліндричні, вертикальні з сорочкою охолодження/нагріву, об'ємом 20м3 є більшим та становить 10,05 дол. США за кг нетто (МД від 11.07.2020 № UA500070/2020/224666) ніж заявлено декларантом 1,79 дол. США за кг.
Позивачу, як декларанту, роз'яснено, що у разі незгоди з вказаним рішенням права на його оскарження, а також права на випуск товарів у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Згідно рішення про коригування митної вартості товарів №UA500220/2021/000010/1 від 21.04.2021 року зазначено, що для підтвердження митної вартості товарів були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (купівлі-продажу) від 15.02.2020 № 02 (не повністю наданий, надано два листа), рахунок-фактура (інвойс) № 2 від 07.04.2021 (відсутнi банкiвськi реквізити), платіжні доручення (без відмітки банківської установи), експортна декларація країни відправлення MD від 09.04.2021 № 2090/2021/10099. До митного оформлення на iншi товари надався даний договір (купівлі-продажу) від 15.02.2020 № 02 (в пункті 1.1 зазначено, що покупець повинен прийняти та оплатити обладнання, яке зазначено в Специфікації №1 (відповідний документ не надано). Договором передбачено оплату в два етапи (10%, 90%) надано три операції оплати. Договором купівлі-продажу пунктом 4,7 передбачено перелік документів який повинен бути, але він не наданий митному органу. Платіжні доручення (без відмітки банківської установи).
У зв'язку з тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всiх відомостей, що підтверджують число значення складових митної вартості товарiв, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які пiдтверджують митну вартість товарів.
Таким чином, виникли достатні підстави вважати, що в наданих документах зазначені недостовірні відомості, які потребують уточнення.
Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи та усунути недоліки.21.04.2021 від директора ТОВ"АГРО- ДАР" було отримано листа № 75 в якому було повідомлено про відмову в наданні інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару проте розбіжності, що були виявлені не спростовано. Відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ рішенні про коригування заявленої митної вартості товарів, як ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так i після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
В рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500220/2021/000010/1 від 21.04.2021 року також зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО “Інспектор” та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості по товарам є більшим та становить: товар №1 насос об'ємний, ротаційний, гвинтовий Моhnо модель PMS 20 FIS, бувший у використані, рік випуску 2012 р - 2 шт. є більшим та становить 16,65 євро за кг нетто (МД від 26.08.2020 №UA100110/2020/606108) ніж заявлено декларантом 6,87 євро за кг нетто.
Позивачу, як декларанту, роз'яснено, що у разі незгоди з вказаним рішенням права на його оскарження, а також права на випуск товарів у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
ТОВ “АГРО-ДАР” сплатило додаткові суми держмита для випуску товарів у вільний обіг та звернулось до суду за захистом своїх порушених прав
Не погоджуючись з правомірністю рішень про коригування митної вартості товарів, ТОВ “АГРО-ДАР” оскаржило їх в судовому порядку.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що позивач надав усі документи, необхідні для визначення митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість, а відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами обставин надання неповних відомостей, а також існування розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, ознак підробки цих документів або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а тому дійшов висновку про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.
Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.
Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).
Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
З наведеного вбачається, що митний орган, лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
В свою чергу, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної ТОВ “АГРО-ДАР” митної вартості товару заявленому у спірному випадку до декларування, Одеська митниця посилається на те, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності.
Зокрема, у п.33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA500220/2021/000010/1 від 21.04.2021 року зазначено Одеською митницею зазначено, що для підтвердження митної вартості товарів були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (купівлі-продажу) від 15.02.2020 № 02 (не повністю наданий, надано два листа), рахунок-фактура (інвойс) № 2 від 07.04.2021 (відсутнi банкiвськi реквізити), платіжні доручення (без відмітки банківської установи), експортна декларація країни відправлення MD від 09.04.2021 № 2090/2021/10099 . До митного оформлення на iншi товари надався даний договір (купівлі-продажу) від 15.02.2020 № 02 (в пункті 1.1 зазначено, що покупець повинен прийняти та оплатити обладнання, яке зазначено в Специфікації №1 (відповідний документ не надано). Договором передбачено оплату в два етапи (10%, 90%) надано три операції оплати. Договором купівлі-продажу пунктом 4,7 передбачено перелік документів який повинен бути, але він не наданий митному органу. Платіжні доручення (без відмітки банківської установи).
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500220/2021/000008/1 від 20.04.2021 року зазначено, що для підтвердження митної вартості товарів були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (купівлі-продажу) від 15.02.2020 №02 (не повністю наданий, надано два листа), рахунок-фактура (інвойс) №2 вiд 07.04.2021 (відсутні банківські реквізити), платіжні доручення (без відмітки банківської установи), експортна декларація країни відправлення MD від 09.04.2021 № 2090/2021/10099 (код товару відрізняється), надана технічна документація, яка не відповідає опису товару який заявляється.
Колегія суддів вважає необґрунтованими такі посилання митного органу з огляду на наступне.
Стосовно посилань митниці, що зовнішньоекономічний договір (купівлі-продажу) від 15.02.2020 №02 не повністю наданий, то колегія суддів погоджується з посиланням суду першої інстанції на те, що у картці відмови у переліку документів, які надавались позивачем, зазначено вказаний договір, та митним органом не було зроблено зауважень стосовно того, що він наданий у неповному обсязі.
Щодо зазначення митницею, що договором передбачено оплату в два етапи (10%, 90%), а надано три операції оплати; в пункті 1.1 зазначено, що покупець повинен прийняти та оплатити обладнання, яке зазначено в Специфікації №1 (відповідний документ не надано), то колегія суддів зазначає, що 30.12.2020 року сторонами (продавцем та покупцем) підписано додаткова угода, в якій п.2.2 щодо оплати товару викладений у другий редакції, а саме, що розрахунок за товар здійснюється до 30.06.2021 року, а отже зазначення митниці про такі розбіжності є безпідставними про що вірно зазначено судом першої інстанції.
Також суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що наявність платіжних доручень без відмітки банківської установи не є безумовною підставою для не здійснення митного оформлення товару, оскільки позивачем здійснено електронні платежі з використаннням електронного цифрового підпису відповідно до ст. 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» та проведені банком, про що свідчить відмітка банку «документ прийнято по системі Ibank 2 UA», що свідчить про проведення оплати.
Крім того, наявність в платіжному дорученні в іноземній валюті відомостей про суму коштів, яка перерахована за товар, чітке посилання на номер і дату контракту (в графі призначення платежу), дає можливість в повній мірі ідентифікувати товар.
В свою чергу, відповідачем не спростовано твердження позивача про сплату товару згідно з вказаними платіжними дорученнями.
Твердження митного органу про ненадання позивачем специфікації не відповідає фактичним обставинам, оскільки специфікація надавалась митному органу, що підтверджується відповідними доказами, а саме карткою відмови, в якій вказано перелік документів наданих позивачем, в якому зокрема зазначено специфікація від 15.05.2020 року.
Відносно посилань митного органу, що код товару відрізняється від коду в експортній декларації країни відправлення MD від 09.04.2021 № 2090/2021/10099, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не надано жодних зауважень щодо вірності визначення кодів товару згідно УКТЗЕД у митній декларації, жодного рішення про визначення іншого коду товару митним органом не приймалось, що свідчить про вірність класифікації позивачем імпортованого товару.
Відносно того, що до митного органу не надано документів, перелік яких вказаний в п.4.7 договору, то договір встановлює права та обов'язки для сторін даного договору для покупця та продавця, та не регулює правовідносини між імпортером та митним органом щодо митного оформлення товару, про що вірно зазначено судом першої інстанції.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що технічна документація не має значення для визначення митної вартості товару та жодним чином не впливає на правильність визначення митної вартості, а тому доводи митного органу в цій частині є безпідставними.
Доводи апелянта про ненадання каталогів, прейскурантів (прайс-листів) виробника, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки прайс-лист - це документ інформаційного характеру, який містить список цін та слугує способом для продавця розповсюджувати інформацію про товар, та за жодних умов не може бути первинним документом для визначення митної вартості товару.
Колегія суддів також відхиляє посилання апелянта на те, що копія декларації країни відправника надана до митного оформлення без її перекладу українською мовою, оскільки декларація країни відправлення, потребує перекладу на державну мову, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації, однак в своєму рішенні митний орган не повідомив, які саме відомості необхідно перекласти та для чого. В декларації країни відправлення, зазначені відомості щодо особи, яка отримує товар, вартість поставленого товару, номер інвойсу, комплектність та інше і додаткового перекладу на думку суду, не потребує.
Стосовно доводів відповідача про ненадання декларантом висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, то суд вважає їх безпідставними, так як такі документи згідно ч.2 ст.53 МК України не є обов'язковими, а враховуючи, що надані декларантом документи підтверджували всі складові митної вартості, не містили розбіжностей та/або явних ознак підробки, тому у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до положень ст. 53 МК України, декларант на вимогу митниці надав всі наявні у нього документи, тому не надання додаткових документів не породжує підстав для коригування заявленої вартості товару.
Відсутність визначених Митницею додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом зазначених документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Положеннями п.2.1 розділу ІІ Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №598, чітко встановлено про необхідність у рішенні при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст. 59, 60 та 64 МК України, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, робити пояснення щодо зроблених коригувань.
Діюче законодавство з питань державної митної політики не передбачає іншого документа, в якому орган доходів і зборів зобов'язаний давати свої висновки щодо причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, аніж рішення про коригування митної вартості товарів.
У зв'язку з цим, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Однак, рішення про коригування митної вартості товару не містить інформації, який саме товар було використано в якості джерела інформації, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.
При прийнятті рішення про коригування митної вартості товару №UA500220/2021/000008/1 від 20.04.2021 року та №UA500220/2021/000010/1 від 21.04.2021 року Одеська митниця обмежилася лише посиланням на МД UA500070/2020/224666 від 11.07.2020 та UA 100110/2020/606108 від 26.08.2020, в якості інформації щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
У справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року, заява №29979/04, (пункт 71) Європейським судом з прав людини викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень та розкрито елементи змісту «доброго врядування». Зокрема, зазначено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не повинні виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
При коригуванні органом доходів і зборів митної вартості товарів декларант не має змоги перевірити серед яких митних декларацій контролюючий орган обирає саме ту, що слугує джерелом для коригування митної вартості товарів у конкретному випадку, оскільки доступу до ЄАІС ДФС ТОВ “АГРО-ДАР” не має, доступ є тільки у митного органу.
Позбавлення позивача права доступу до митної декларації, яку використовувала Митниця при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів, є порушенням принципу змагальних процесів, на що неодноразово звертає увагу в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини. Зокрема, Суд звернув увагу на важливість змагальних процесів у справах, у яких матеріали, подані незалежним представником національних юридичних послуг у справі, не були завчасно представлені на розгляд сторін, позбавляючи їх можливості відповіді на них (Вермелен проти Бельгії, § 33; Лобу Машаду проти Португалії, § 31; Ван Орсховен прот Бельгії, § 41; Ґоч проти Туреччини, §§ 55-56; Кресс проти Франції, § 76; Іммебль Груп Коссер проти Франції, § 26).
У справі «Кресс проти Франції» ЄСПЛ наголошує, що повинні бути досліджені обставини, за яких відбулися провадження, а саме, чи було провадження змагальним і чи відповідало принципу рівності сторін для того, щоб з'ясувати чи виникла проблема через поведінку сторони чи ставлення держави, або законодавство, що застосовується у даному випадку.
Наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, не відповідає вартості заявленій ТОВ “АГРО-ДАР”, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень.
Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Не наведення у спірних рішеннях про коригування митної вартості товару інформації щодо товару, з яким здійснюється порівняння, та пояснень щодо самих коригувань суперечить принципу правової визначеності та позбавляє декларанта права спростувати наведену митним органом інформацію.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані рішення митного органу є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки позивачем надано усі передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товарів, що ввозяться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.
Натомість, митним органом не доведено правомірності оскаржуваного рішення, не спростовано дійсність поданих до митного оформлення документів, достовірність і об'єктивність зазначених відомостей, не доведено наявності підстав для застосування другорядного методу визначення митної вартості товарів, не надано доказів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не дотримано передбаченого ст. 57 МК України порядку визначення митної вартості товару.
Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці (відокремленого підрозділу Державної митної служби України) залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 26 квітня 2022 року.
Головуючий: О.В. Лук'янчук
Судді: А.І. Бітов
І.Г. Ступакова