П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
26 квітня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/13035/21
Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.
Дата і місце ухвалення 16.09.2021р., м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів: Федусика А.Г.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови, викладеної в листі № 12065-13294/Б-02/8-1500/21 від 22.07.2021 позивачу в проведенні з 01.01.2020 року перерахунку та виплати пенсії, призначеної за вислугу років відповідно до вимог закону України “Про прокуратуру”, з урахуванням основного розміру пенсії 90% від відповідних сум грошового забезпечення, без обмежень граничного розміру пенсії, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах та на підставі довідки військової прокуратури Південного регіону України № 18/101 від 26.03.2020 року;
- зобов'язати відповідача провести з 01.01.2020 року перерахунок та виплату пенсії призначеної за вислугу років відповідно до вимог Закону України “Про прокуратуру”, виходячи із відсоткового розміру пенсії 90% від відповідних сум грошового забезпечення, без обмежень граничного розміру пенсії, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах та на підставі довідки військової прокуратури Південного регіону України № 18/101 від 26.03.2020 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.09.2021 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало до П'ятого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій посилалось на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин по справі.
Апелянт посилався на пропуск позивачем строку звернення до суду з огляду на вимоги позивача провести перерахунок пенсії з 01.01.2020 року.
Апелянт також вказував на те, що Головним управлінням ПФУ в Одеській області на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2021 року у справі № 420/15417/20 було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , та відповідно до п. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697 визначено основний розмір пенсії у відсотках - 60 %, а також враховано вимоги чинного законодавства щодо обмеження розміру пенсії 10 прожитковими мінімумами, встановленими для працездатних осіб.
Апелянт вважає, що перерахунок пенсії позивача здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства України, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Зважаючи на зазначене апелянт просив скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.09.2021 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2021 року було зупинено провадження у справі № 420/13035/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - до набрання законної сили рішенням Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у справі № 580/5962/20.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2022 року поновлено провадження у справі № 420/13035/21.
Справу розглянуто у порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного:
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% відповідних сум заробітку.
Військовою прокуратурою Південного регіону України було видано позивачу довідку № 18/101 від 26.03.2020 р. про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) що враховується для перерахунку пенсії. Довідка видана на підставі рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7(ІІ)2019 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури (арк.спр. 23).
29.07.2020 року позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки №18/101 від 26.03.2020 року.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 30.07.2020 року № 951370178404 ОСОБА_1 було було відмовлено у перерахунку пенсії та зазначено, що відповідно до частини 13 статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 1697-VII, пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами. Згідно з частиною 20 цієї ж статті в редакції Закону від 28.12.2014 року 76-VIII, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Однак Кабінетом Міністрів України порядок та умови проведення перерахунку раніше призначених пенсій працівникам органів прокуратури не визначено.
Не погоджуючись, зокрема, із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову в перерахунку пенсії від 30.07.2020 року за № 951370178404, позивач оскаржив його до суду першої інстанції.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.03.2021року у справі № 420/15417/20 було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 : визнано протиправним та скасовано Рршення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову в перерахунку пенсії від 30.07.2020 року за № 951370178404; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з 01.01.2020 року, без обмеження її граничного розміру, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати (грошового забезпечення), на підставі довідки Військової прокуратури Південного регіону України №18/101 від 26.03.2020 року, враховуючи наступні складові грошового забезпечення: посадовий оклад - 7750,00 грн.; оклад за військовим званням (полковник юстиції) - 1480,00 грн.; процентну надбавку за вислугу років (45%) - 4153,50 грн.; надбавку за роботу з таємними документами (15 %) - 1162,50 грн., надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі (70%) - 9368,45 грн.; премію (55%) - 13152,95 грн.; 1/12 грошової допомоги на, оздоровлення, яка обчислюється з середньомісячного розміру грошового забезпечення - 3088,95 грн.; 1/12 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, яка обчислюється з середньомісячного розміру грошового забезпечення - 3088,95 грн., а також індексації заробітної плати (грошового забезпечення), та надбавки ОУП, яка обчислюється шляхом множення загального розміру) інших виплат (без посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років) та коефіцієнту підвищення посадового окладу та надбавки до нього за класний чин (військове звання), розрахований відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства Фінансів України №226/509 від 11.08.2003 року. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2021 року було змінено рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.03.2021року у справі № 420/15417/20 та викладено 3 абзац його резолютивної частини у наступній редакції:
«Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01 січня 2020 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру» №1697-VII на підставі довідки військової прокуратури Південного регіону України № 18/101 від 26 березня 2020 року з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.».
В решті рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року залишено без змін.
Судом встановлено та не заперечувалось сторонами у справі, що на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.03.2021 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2021 року у справі № 420/15417/20 відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивачу за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру» 1697-VII з 01.01.2020 року, на підставі довідки військової прокуратури Південного регіону України № 18/101 від 26 березня 2020 року з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
При цьому, при здійсненні перерахунку пенсії відповідачем враховано відсотковий її розмір від заробітку - 60 % та обмежено розмір пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач оскаржив їх до суду першої інстанції, посилаючи на їх протиправність.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він має право на перерахунок призначеної пенсії виходячи із 90% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, а також на перерахунок пенсії без обмеження її граничного розміру.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при перерахунку пенсії позивача має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а внесені до законодавства зміни щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначених пенсій. Враховуючи викладене суд першої інстанції вважав протиправними дії відповідача щодо зменшення відсоткового розміру пенсії позивача з 90 % до 60 %.
Що стосується обмеження граничного розміру пенсії позивача, суд першої інстанції вказав, що згідно п.2 Прикінцевих положень Закону України №911-VІІІ від 24 грудня 2015 року, дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються, починаючи з 01 січня 2016 року, а оскільки пенсія позивачу була призначена у 2010 році, то перерахована пенсія позивача не може обмежуватися максимальним розміром, тобто не перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, пенсія ОСОБА_1 за вислугу років призначена відповідно до статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ (до 15 липня 2015 року).
Відповідно до частини першої цієї статті Закону № 1789-ХІІ прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Згідно із частиною дванадцятою вказаної статті Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників (частина сімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ).
До статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ вносилися зміни Законом України від 8 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VI), унаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону 1789-ХІІ з 1 жовтня 2011 року стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.
14 жовтня 2014 року ухвалено Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ, який набрав чинності 15.07.2015року. Відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон № 1789-XII, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, що втратили чинність з 15.12.2015 року.
З набранням чинності Законом № 1697-VII пенсійне забезпечення працівників прокуратури регулюється положеннями статті 86, за правилами частин першої, другої якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Згідно з частиною двадцятою цієї статті призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За загальним правилом норма права діє щодо відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до правовідносин застосовується той закон, під час дії якого вони настали.
У рішеннях від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012 Конституційний Суд України вказував на те, що закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
У постанові від 21 грудня 2021 року у справі № 580/5962/20 Верховний Суд сформулював правовий висновок, згідно якого до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом № 1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, оскільки застережень щодо застосування норми, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, Закон № 1697-VII не містить та не встановлює окремого порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням норми Закону № 1789-XII, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках та яка діяла на момент призначення пенсії, тобто одночасного застосування норм, які передбачені різними законами.
Верховний Суд зазначив, що такий правовий висновок узгоджується з покладеним в основу Закону № 1697-VII принципом єдності системи прокуратури України, що забезпечується, зокрема єдиним статусом прокурорів, який передбачає однакове матеріальне та соціально-побутове забезпечення, зокрема пенсійне забезпечення прокурорів.
Суд вказав на те, що встановлення різних підходів до порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку пенсії після набуття чинності Законом № 1697-VII порушує справедливий баланс між інтересами працівників прокуратури, яким пенсія призначається відповідно до цього Закону та тими, яким вона була призначена відповідно до Закону № 1789-XII, ставить у нерівне становище працівників прокуратури, які отримали право на пенсію відповідно до Закону № 1697-VII.
При цьому, щодо врахування положень статті 22 Конституції України Верховний Суд зазначив, що гарантією належного пенсійного забезпечення працівників прокуратури є право на безумовний перерахунок розміру пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Таке право за своєю суттю направлене на збільшення розміру виплачуваної працівнику прокуратури пенсії, а гарантія дотримання конституційного права на соціальний захист, зокрема щодо недопущення зменшення такого розміру у випадку перерахунку пенсії, має бути забезпечена виплатою пенсії в раніше встановленому розмірі.
Враховуючи все вище викладене, Верховний Суд у зазначеній вище постанові від 21.12.2021 року у справі № 580/5962/20 відступив від висновку, викладеного, зокрема у постанові Верховного Суду від 10.09.2021 у справі № 580/5238/20 у подібних правовідносинах, та сформував правовий висновок, відповідно до якого до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набранням чинності Законом № 1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, зокрема частини другої статті 86, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, а не норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на зазначені норми процесуального закону, правовий висновок, викладений Верховним Судом у справі № 580/5962/20 підлягає обов'язковому врахуванню судами при вирішенні аналогічних справ.
Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає, що оскільки на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії стаття 50-1 Закону № 1789-ХІІ втратила чинність, на спірні правовідносини поширюються положення частини другої статті 86 Закону № 1697-VII, у силу вимог яких пенсія працівникам прокуратури призначається (перераховується) в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати.
Таким чином, визначення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області при перерахунку у липні 2021 року пенсії позивача її розміру, виходячи з 60 % від суми місячної (чинної) заробітної плати прокурорського працівника є правомірним та відповідає положенням чинного законодавства, зокрема, Закону № 1697-VII, а тому підстав для визнання таких дій відповідача протиправними не має.
Що стосується питання обмеження розміру пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для працездатних осіб, колегія суддів зазначає наступне:
За змістом статті 2 Закону № 3668-VI (який набрав чинності 1 жовтня 2011 року) максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Цим Законом було внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, положення частини п'ятнадцятої якої викладено в аналогічній редакції.
При цьому абзацом першим пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Абзацом другим цього пункту визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), установленому цим Законом.
У постанові від 21.12.2021 року у справі № 580/5962/20 Верховний Суд дійшов висновку, що положення пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI спрямовані на врегулювання питань, які виникли у зв'язку із застосуванням Закону № 3668-VI стосовно осіб, у яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір, а саме - надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту, коли особа набуде право на перерахунок, на розмір її пенсії будуть поширюватися загальні правила щодо обмежень.
Закон № 789-ХІІ утратив чинність (крім окремих положень, які не стосуються спірних правовідносин) у зв'язку з набранням чинності Законом № 1697-VII, за правилами абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
З моменту набрання чинності Законом № 1697-VII питання призначення та перерахунку пенсій працівникам прокуратури врегульовувалися нормами цього Закону, зокрема статтею 86, частиною п'ятнадцятою якої були встановлені обмеження пенсії максимальним розміром.
У постанові від 21.12.2021 року у справі № 580/5962/20 Верховний Суд також відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 589/3997/16-а у подібних правовідносинах та сформував правовий висновок, відповідно до якого пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом № 3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ, а з 14.10.2014 року - абзацом шостим частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII.
Таким чином, оскільки позивачу здійснено перерахунок пенсії саме на підставі вимог Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII, відповідач при такому перерахунку цілком правомірно застосував положення абз. 16 ч. 15 ст. 86 цього Закону.
На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів вважає помилковими доводи позивача про те, що положення законодавчих актів щодо обмеження максимального розміру пенсії на нього не розповсюджується та вважає, що при проведенні спірного перерахунку відповідач вірно виходив з того, що положення норм чинного законодавства, якими обмежується максимальний розмір пенсії не визнавались у встановленому порядку Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), отже, є чинними і підлягають застосуванню.
Отже, позовні вимоги в частині здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром колегія суддів вважає є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
В даному випадку рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 242 КАС України, оскільки судом першої інстанції не надано належної правової оцінки обставинам справи, доводам сторін по справі, неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
З огляду на зазначене колегія суддів приходить до висновку, що постановлене Миколаївським окружним адміністративним судом рішення від 16.09.2021 року підлягає скасуванню на підставі ст. 317 КАС України, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Згідно п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягають.
Зважаючи на відмову у задоволенні позову, судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 240, 241, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року скасувати.
Прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик
Суддя: О.А. Шевчук