Справа № 355/1537/21
Провадження № 3/355/48/22
18 квітня 2022 року
Суддя Баришівського районного суду Київської області Червонописький В.С., розглянувши адміністративну справу, що надійшла з Батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №144858 вказано, що 15.10.2021 о 23 год. 00 хв. ОСОБА_1 на 77 км автодороги Київ-Харків керував транспортним засобом «ВАЗ 21214» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, розширені зіниці очей, що не реагують на світло). Від проходження огляду для встановлення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря нарколога відмовився у присутності двох свідків. Зазначені дії особою, що склала протокол, визначено як порушення вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину в вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що він увечері 15.10.2021 року їхав від знайомих. По дорозі додому заїхав до магазину в м. Березані, де його зупинили працівники поліції, які були на патрульному автомобілі без розпізнавальних знаків. Він був тверезий та рухався зі швидкістю близького 30-40 км/год. До нього підійшов інспектор поліції, представився та попросив пред'явити документи. Конкретно причини зупинки не повідомив. Не зважаючи на це, ОСОБА_2 надав документи. В процесі спілкування поліцейський виказав підозру про перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння, на що водій образився та намагався пояснити, що він не вживає взагалі ніяких наркотичних засобів, так як вважає себе законослухняним громадянином. Проте, не зважаючи на його слова та пояснення, поліцейський склав стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Матеріали даної справи були направлені для розгляду в Березанськимй міський суд Київської області. На даний час постанова суду, якою ОСОБА_1 визнано винним, оскаржується в апеляційному порядку. Не погоджуючись із твердженнями поліцейських, він поїхав за ними до на трасу Київ-Харків на КП, та почав спорити з ними, доказуючи свою невинуватість. Після чого поліцейські склали по відношенню до ОСОБА_1 ще один протокол про адміністративне правопорушення за керування в стані наркотичного сп'яніння, оскільки він відмовився від проходження медичного огляду в стані наркотичного сп'яніння. На наступний день він пройшов огляд на стан наркотичного сп'яніння в лабораторії «Сінево», результат виявився «негативним». Вважає дії працівників поліції неправомірними та упередженими. Просить закрити провадження у справі в зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адмінправопорушення.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши відомості, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення і доданих до них матеріалах, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (статті 252 КУпАП), вирішуючи справу, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно зі статтею 280КУпАП орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, насамперед, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до абзацу п'ятого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух», підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом, зокрема, у стані наркотичного сп'яніння. За вимогами пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною першою ст. 130КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, як за керування транспортними засобами особами в стані, зокрема, наркотичного сп'яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження в встановленому порядку огляду на стан, зокрема, наркотичного сп'яніння.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Верховного Суду від 15.03.2019 у справі №204/2352/16-а).
При цьому обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частина друга статті 251 КУпАП).
Також судами вищих інстанцій неодноразово зверталася увага на те, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення, тому як і у кримінальному провадженні суд у справах про адміністративні правопорушення повинен бути неупередженим і безстороннім, а відтак не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу, самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, а судовий розгляд повинен провадитися виключно в межах обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення. Недотримання таких засад означатиме неминуче перебирання судом на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що в свою чергу є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод рішення Європейського суду з прав людини від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України», заява №16347/02, заява №926/08,стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», постанови Київського апеляційного суду від 24.12.2019 у справі №761/26744/19, від 23.09.2019 у справі №753/9705/19 та інші, які є остаточними в подібній категорії справ).
У протоколі серії ААБ №144858 від 15.10.2021 зафіксовано «…водій ОСОБА_1 , керував ТЗ ВАЗ 21214, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук....», однак така підстава відсутня у диспозиції ч. 1ст. 130 КУпАП, а встановлення факту перебування особи у стані наркотичного сп'яніння має бути проведено у порядку, визначеному нормами КУпАП, наказу МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», постанові КМУ від 17.12.2008 №1103 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», що не було здійснено інспектором.
Із відеозаписів, зроблених з нагрудних камер відеоспостереження працівників поліції, встановлений вищенаведеними нормативними актами порядок огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції водія ОСОБА_1 дотримано не було. Зокрема, поліцейський на місці зупинки транспортного засобу огляду водія на стан саме наркотичного сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів не проводив. З відеозапису не видно обличчя осіб, які приймають участь в розмові, тобто чутно тільки голоси. Також на відеофайлі видно, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не відмовлявся пройти огляд на стан сп'яніння, але просив працівників поліції вказати причини в необхідності проти такий огляд, що суперечить Інструкції «Про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відєокамер/відеореєстраторів працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», відповідно до якої запис на нагрудну камеру поліцейського здійснюється не з моменту зупинки безперервно до закінчення спілкування, а окремими фрагментами.
Крім того, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
Більше того, яким чином зафіксовані та встановлені наведені вище ознаки наркотичного сп'яніння в ОСОБА_1 матеріали справи не містять. Відображення інспектором наведених ознак порушує наведені вище норми КУпАП та інструкцій.
Наведені у протоколі ознаки наркотичного сп'яніння, що не зафіксовані інспектором належним чином, є лише його суб'єктивною оцінкою стану людини, що ставить під сумнів їх наявності. Отже, направлення водія до медичного закладу є безпідставною. Крім того, в адміністративних матеріалах (у тому числі доданому відеозаписі) ОСОБА_1 не роз'яснено право на захист, під час складення даних матеріалів.
За правилами кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Ґрунтуючись на нормах статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На переконання суду наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши та оцінивши всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутністю складу правопорушення.
Керуючись ст.247, ст.ст.221,283,285 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанову судді може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області.
Суддя В.С.Червонописький