22 лютого 2022 року
м. Київ
cправа № 918/1056/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
представники учасників справи:
позивача - Терещенко О. М.,
відповідача - Строкова О. В.,
третьої особи - не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Архімед»
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 (судді: Пашкіна С. А. - головуючий, Сітайло Л. Г., Євсіков О. О.) та рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 (суддя Літвінова М. Є.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Архімед»
до Рівненської обласної ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Комунальний заклад «Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг» Рівненської обласної ради
про зобов'язання вчинити дії
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Архімед» (далі - ТОВ «Компанія Архімед») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Рівненської обласної ради (далі - Рівненська облрада), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Комунальний заклад «Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг» Рівненської обласної ради (далі - КЗ «Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг») з позовом (з урахуванням уточнень) про зобов'язання вчинити дії щодо визнання протиправною бездіяльності Рівненської облради, яка полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду заяви ТОВ «Компанія Архімед» про включення об'єкта права комунальної власності до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації від 08.05.2020 та зобов'язання відповідача включити майно до переліку приватизації.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Компанія Архімед» як орендар за договором оренди майна, що є спільною власністю територіальних громад Рівненської області від 29.08.2017, укладеним із КЗ «Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг» (орендодавець), виконало всі умови, обумовлені частиною 2 статті 18 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», здійснило з дозволу орендодавця та відповідних осіб невід'ємні поліпшенння майна, а отже отримало право на приватизацію об'єкта оренди - гаражів, шляхом викупу.
При цьому Рівненською облрадою було допущено протиправну бездіяльність, що виразилася у ненаданні передбаченого Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення за результатами розгляду заяви позивача про включення об'єкта права комунальної власності до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації 08.05.2020, що спричинило порушення законних прав та інтересів позивача.
1.3. Рівненська облрада, заперечуючи проти заявлених позовних вимог, зокрема зазначала, що прийняття рішення за результатами розгляду відповідної заяви є правом, а не обов'язком облради, а питання про включення об'єктів права комунальної власності до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, відноситься до виключних повноважень відповідної ради, тобто є її дискреційними повноваженнями, а тому суд не може підміняти відповідний орган місцевого самоврядування у вирішенні зазначеного питання.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2021, у задоволенні позову відмовлено.
Суди виходили з того, що на підставі наданих позивачем до матеріалів справи документів відсутня можливість дійти висновку про виконання позивачем всіх передбачених частиною 2 статті 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» умов, отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача про зобов'язання Рівненську облраду включити нерухоме майно до переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Рівненської області, що підлягають приватизації, шляхом ухвалення окремого рішення щодо цього об'єкта комунальної власності та зобов'язання Рівненської облради здійснити приватизацію (відчуження) об'єкта малої приватизації - нерухомого майна шляхом викупу орендарем (позивачем), який здійснив невід'ємні поліпшення орендованого майна на суму 186 430,00 грн, що становить 42,31 % від ринкової вартості об'єкта.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Рівненської облради, яка полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду заяви ТОВ «Компанія Архімед» про включення об'єкта права комунальної власності до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації від 08.05.2020, суди зазначили про безпідставність вимог в цій частині, установивши, що проект рішення про приватизацію об'єктів малої приватизації не набрав необхідної кількості голосів, внаслідок чого рішення прийнято не було, а отже твердження позивача про бездіяльність відповідача є безпідставними.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2021, ТОВ «Компанія Архімед» у касаційній скарзі просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження судових рішень посиланням на пункти 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Так, скаржник вважає, що на теперішній час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме абзаців 3, 8 частини 2 статті 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» стосовно того, що орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з таких умов: орендар отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід'ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу) у випадку надання постійною комісією ради орендарю комунального майна письмової згоди на здійснення невід'ємних поліпшень у формі рекомендації з формулюванням «проведення відповідних робіт на орендованих приміщеннях» та у подальшому такі роботи ідентифіковано як невід'ємні поліпшення (відокремлення яких призведе до погіршення експлуатаційних характеристик, фізичного та технічного стану будівлі); надання згоди орендодавця на здійснення невід'ємних поліпшень здійснюється в порядку, визначеному Фоном державного майна України або представницьким органом місцевого самоврядування) у випадку відсутності у представницького органу місцевого самоврядування порядку надання згоди орендодавця на здійснення невід'ємних поліпшень.
На думку скаржника, також відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах статей 79, 86, 91 Господарського процесуального кодексу України щодо надання судом оцінки письмовим доказам у сукупності, які підтверджують те, що орендар виконав умови, передбачені частиною 2 статті 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» і це надає йому право на приватизацію об'єкта оренди, нерухомого майна комунальної форми власності шляхом викупу.
ТОВ «Компанія Архімед» також вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права, а саме пункту 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України стосовно обрання позивачем способу захисту про визнання протиправною бездіяльність органу місцевого самоврядування як суб'єкта владних повноважень, яка полягає у неприйнятті розпорядчого індивідуального правового акта у формі рішення за результатами розгляду відповідної заяви, у той час як бездіяльність органу місцевого самоврядування є такою, що порушує права і свободи особи у тому разі, якщо певні дії повинні, але не вчиняються суб'єктом владних повноважень на реалізацію наданої йому компетенції.
Оскаржуючи судові рішення у справі з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, ТОВ «Компанія Архімед» акцентувало увагу на тому, що Рівненська облрада та КЗ «Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг» не спростовували факт надання позивачу письмової згоди на здійснення невід'ємних поліпшень, а навіть визнавали цей факт у процесуальних документах, а саме заявах по суті справи та в усних поясненнях.
Проте в порушення статті 75 Господарського процесуального кодексу України суди попередніх інстанцій, не врахувавши правовий висновок, викладений у пункті 31 постанови Верховного Суду від 27.05.2019 у справі № 910/20107/17, не навели та не обґрунтували підстави вважати обставини, визнані стороною (відповідачем), недостовірними або визнаними у зв'язку із примусом.
Відповідач під час розгляду справи підтверджував, що всі вимоги відповідно до частини 2 статті 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» товариством були виконані, що підтверджується також і рішеннями та рекомендаціями відповідних профільних комітетів Рівненської облради.
Отже, скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій порушили вимоги частини 2 статті 75 Господарського процесуального кодексу України не встановили обставини, які визнаються учасниками справи та не підлягають доказуванню, що призвело до прийняття незаконних рішень.
Посилаючись у касаційній скарзі на пункт 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, ТОВ «Компанія Архімед» наголосило, що судами попередніх інстанцій не дотримано порядку оцінки доказів, зокрема, належність, допустимість кожного наявного у справі письмового доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок письмових доказів у їх сукупності, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, вірогідність письмових доказів, наданих позивачем на підтвердження тих обставин, що позивачем було здійснено невід'ємні поліпшення на орендованому об'єкті та дотримано умови, передбачені частиною 2 статті 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна». Судами першої та апеляційної інстанції було порушено вимоги статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України.
3.2. Відзивів на касаційну скаргу від учасників справи у визначений Судом строк не надійшло.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково з огляду на таке.
4.2. За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачених пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду, після подання касаційної скарги.
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції не приймає і не розглядає доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів та встановленням обставин справи.
Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
4.3. Як установили господарські суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, 29.08.2017 між КЗ «Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг» (орендодавець) та ТОВ «Компанія Архімед» (орендар) укладено договір оренди майна, що є спільною власністю територіальних громад Рівненської області (далі - договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 209,1 м2 (гаражі), розміщене на 1-му поверсі будівлі, розташованої за адресою: м. Рівне, вул. Словацького, 10, яке перебуває на балансі орендодавця, вартість якого визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить 451 125,00 грн станом на 31.07.2017 (пункти1.1 та 1.2 договору).
Суди установили, що сторони у договорі також передбачили такі умови:
- передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Майно залишається спільною власністю територіальних громад Рівненської області, а орендар володіє і користується ним протягом строку оренди (пункт 2.2 договору);
- орендар зобов'язаний протягом дії договору до передачі об'єкта оренди орендодавцю за актом за свій рахунок проводити необхідний поточний ремонт об'єкта оренди. Орендар не має права без згоди постійної комісії обласної ради з економічних питань та комунальної власності проводити переобладнання, перепланування, ремонт об'єкта оренди, вести будівельні роботи на прибудинковій території. Всі невідокремлені поліпшення майна, здійснені орендарем без згоди орендодавця є спільною власністю територіальних громад Рівненської області і їх вартість відшкодуванню не підлягає (пункти 4.2, 4.3, 4.6 договору);
- при проведенні орендарем ремонту чи переобладнання приміщень (з дозволу постійної комісії обласної ради з економічних питань та комунальної власності), орендар несе матеріальну відповідальність за якість проведених робіт та за всі пошкодження, що викликані цими роботами. Орендар зобов'язується реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення та капітальний ремонт приміщення, що орендується здійснювати лише за згоди органу управління майном, проводити за власний рахунок поточний ремонт орендованого приміщення (пункти 5.4, 5.5, 5.11 договору);
- договір набирає чинності з моменту підписання сторонами договору. Договір діє з 29.08.2017 по 31.07.2020. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (пункти 10.1 та 10.5 договору).
4.4. Як свідчать матеріали справи та установили суди, згідно з протоколом засідання постійної комісії з економічних питань та комунальної власності Рівненської обласної ради від 05.10.2018 № 18 з питання порядку денного щодо повторного розгляду звернення КЗ «Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг» щодо надання згоди ТОВ «Компания Архімед» на проведення відповідних робіт в орендованих приміщеннях (гаражах) загальною площею 209,1 м2, розташованих за адресою: м. Рівне, вул. Словацького, 10, погоджено ТОВ «Компанія Архімед» проведення відповідних робіт на орендованих ним приміщеннях (гаражах), що також підтверджується рекомендаціями засідання постійної комісії з економічних питань та комунальної власності Рівненської обласної ради від 05.10.2018 № 5.
Суди також установили, що згідно з технічним експертним звітом про обстеження гаражів про проведення будівельних робіт, виконаних для покращення фізичного (технічного) стану орендованого комунального майна (гаражів), складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Вулф інжинірінг компані» станом на 10.03.2020 на замовлення ТОВ «Компанія Архімед», за результатами проведеного обстеження гаражів визначено, що ремонтні роботи, які були проведені у лютому 2020 року ідентифікуються як невід'ємні поліпшення, відокремлення яких призведе до погіршення експлуатаційних характеристик, фізичного та технічного стану будівлі, а вартість виконаних робіт склала 200 905,00 грн, у тому числі єдиний податок;
- згідно з висновком про вартість майна - невід'ємних поліпшень орендованого нерухомого майна - гаражів площею 209,1 м2, що розташовані за адресою: м. Рівне, вул. Словацького, 10, який складений 10.03.2020 Рівненською товарною біржою на замовлення позивача, ринкова вартість невід'ємних поліпшень орендованого нерухомого майна станом на 10.03.2020 становить186 430,00 грн;
- 08.05.2020 ТОВ «Компанія Архімед» звернулося до Рівненської облради із заявою № 08-05/20 про включення до Переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації окремого майна - гаражів площею 209,1 м2, розташованих за адресою: м. Рівне, вул. Словацького, 10;
- відповідно до протоколу засідання постійної комісії з економічних питань та комунальної власності Рівненської обласної ради від 27.07.2020 № 29 з питання порядку денного про звернення ТОВ «Компанія Архімед» щодо включення до Переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації окремого майна - гаражів площею 209,1 м2, за адресою: м. Рівне, вул. Словацького, 10, яке обліковується на балансі КЗ «Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг» інформацію взято до відома, погоджено включення до Переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації окремого майна - гаражів площею 209,1 м2, за адресою: м. Рівне, вул. Словацького, 10, яке обліковується на балансі КЗ «Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг», виконавчому апарату обласної ради доручено підготувати проект рішення щодо включення до Переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, шляхом викупу окремого майна - гаражів площею 209,1 м2, за адресою: м. Рівне, вул. Словацького, 10, яке обліковується на балансі КЗ «Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг», рекомендовано голові обласної ради винести дане питання на розгляд сесії обласної ради, що підтверджується рекомендаціями засідання постійної комісії з економічних питань та комунальної власності Рівненської обласної ради від 27.05.2020 № 33. Згідно з протоколом пленарного засідання 32 сесії Рівненської облради 7 скликання від 05.06.2020 рішення не прийнято;
- листом від 29.09.2020 № 01-26/84 у відповідь на запит про отримання публічної інформації від 23.09.2020 Рівненська облрада повідомила товариство, що приватизація державного та комунального майна здійснюється згідно з положеннями Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», яким не передбачено затвердження органами місцевого самоврядування програм приватизації, порядку приватизації, порядку подання форм заяв на приватизацію тощо;
- 06.10.2020 ТОВ «Компанія Архімед» звернулося до Рівненської облради із запитом про хід розгляду заяви товариства про включення до Переліку об'єктів малої приватизації об'єкта права комунальної власності - гаражів площею 209,1 м2, за адресою: м. Рівне, вул. Словацького, 10 та прийняте з цього приводу рішення;
- листом від 07.10.2020 №12-2187/01 Рівненська облрада повідомила ТОВ «Компанія Архімед» про включення зазначеного питання до порядку денного пленарного засідання 32 сесії Рівненської обласної ради 05.06.2020, однак за результатами розгляду вказаного питання рішення прийнято не було;
- 06.10.2020 ТОВ «Компанія Архімед» звернулося до орендодавця із запитом про чинність договору оренди майна від 29.08.2017 та виконання товариством (орендарем) своїх зобов'язань за цим правочином, у відповідь на який КЗ «Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг» (лист від 12.10.2020 № 414) повідомив про те, що договір оренди є чинним, а ТОВ «Компанія Архімед» належним чином виконує умови цього договору та вчасно сплачує орендну плату, заборгованість відсутня.
4.5. Предметом позовних вимог ТОВ «Компанія Архімед» у справі, яка розглядається, є зобов'язання Рівненської облради вчинити дії з метою реалізації позивачем права, передбаченого статтею 18 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» щодо викупу орендованого майна за умов здійснення орендарем з дозволу орендодавця та повноважних органів невід'ємних поліпшень майна, а отже виникнення права на приватизацію об'єкта оренди (гаражів) шляхом викупу.
4.6. Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна» регулює правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, за змістом частини 1 статті 4 якого до об'єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об'єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.
Згідно з частиною 3 статті 4 зазначеного Закону у разі якщо майно, зокрема, органів місцевого самоврядування, що належить до сфери управління органів місцевого самоврядування, не забезпечує виконання зазначеними органами встановлених законодавством завдань, таке майно є об'єктами, що підлягає приватизації.
Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері приватизації визначаються законами України і правовими актами органів місцевого самоврядування (частина 5 статті 7 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»).
Статтями 10, 11 вказаного Закону врегульовані питання порядку приватизації, формування та затвердження переліків об'єктів, що підлягають приватизації, зокрема, частиною 4 статті 11 передбачено, що перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, ухвалюється місцевою радою.
Заяви про включення об'єктів права комунальної власності до переліків об'єктів, що підлягають приватизації, подаються покупцями до органів приватизації територіальних громад і розглядаються ними. Порядку, встановленому відповідними місцевими радами (частина 7 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»).
Відповідно до частини 1 статті 18 цього Закону приватизація об'єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду, здійснюється шляхом продажу на аукціоні або шляхом викупу, якщо виконуються умови, передбачені частиною 2 цієї статті.
Так, частиною 2 статті 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» передбачено, що орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з таких умов: орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об'єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб'єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна; орендар отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід'ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу; невід'ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди; здійснення і склад невід'ємних поліпшень, у тому числі невід'ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід'ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, визначена суб'єктом оціночної діяльності; орендар належно виконує умови договору оренди, відсутня заборгованість з орендної плати; договір оренди є чинним на момент приватизації. Надання згоди орендодавця на здійснення невід'ємних поліпшень здійснюється в порядку, визначеному Фондом державного майна України або представницьким органом місцевого самоврядування.
Орендар, який виконав умови, передбачені частиною другою цієї статті, має право на приватизацію об'єкта шляхом викупу. У разі якщо органами приватизації прийнято рішення про приватизацію на аукціоні з умовами щодо компенсації орендарю невід'ємних поліпшень, вартість таких поліпшень компенсується покупцем. Ціна продажу об'єкта приватизації зменшується на суму компенсації невід'ємних поліпшень. Якщо покупцем об'єкта приватизації стає орендар, вартість невід'ємних поліпшень зараховується йому під час остаточного розрахунку за об'єкт приватизації (частина 3 статті 18 Закону).
4.7. Як вже зазначалося, суди попередніх інстанції установили, що в договорі оренди майна, що є спільною власністю територіальних громад Рівненської області від 29.08.2017, укладеним між позивачем та КЗ «Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг», містяться положення про те, що орендар зобов'язаний протягом дії договору до передачі об'єкта оренди орендодавцю за актом за свій рахунок проводити необхідний поточний ремонт об'єкта оренди, орендар не має права без згоди постійної комісії обласної ради з економічних питань та комунальної власності проводити переобладнання, перепланування, ремонт об'єкта оренди, вести будівельні роботи на прибудинковій території, всі невідокремлені поліпшення майна, здійснені орендарем без згоди орендодавця є спільною власністю територіальних громад Рівненської області і їх вартість відшкодуванню не підлягає, при проведенні орендарем ремонту чи переобладнання приміщень (з дозволу постійної комісії обласної ради з економічних питань та комунальної власності), орендар несе матеріальну відповідальність за якість проведених робіт та за всі пошкодження, що викликані цими роботами, орендар зобов'язується реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення та капітальний ремонт приміщення, що орендується здійснювати лише за згоди органу управління майном, проводити за власний рахунок поточний ремонт орендованого приміщення.
Так, суди установили, що згідно з протоколом від 05.10.2018 № 18 засідання постійної комісії з економічних питань та комунальної власності Рівненської обласної ради надано ТОВ «Компанія Архімед» згоду та погоджено проведення робіт в орендованих ним приміщеннях (гаражах) загальною площею 209,1 м2, розташованих за адресою: м. Рівне, вул. Словацького, 10, що додаткового підтверджується рекомендаціями засідання постійної комісії з економічних питань та комунальної власності Рівненської обласної ради від 05.10.2018 № 5.
Водночас, відмовляючи у задоволенні позову ТОВ «Компанія Архімед», суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що у вказаних рекомендаціях засідання постійної комісії з економічних питань та комунальної власності Рівненської обласної ради від 05.10.2018 № 5 та протоколі № 18 засідання постійної комісії з економічних питань та комунальної власності Рівненської обласної ради не надано письмового погодження на здійснення товариством невід'ємних поліпшень, які надають орендарю право на приватизацію майна шляхом викупу, а тому на підставі наданих позивачем до матеріалів справи документів неможливо дійти висновку про виконання позивачем всіх передбачених частиною 2 статті 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» умов, отже і відсутні підстави для задоволення позовних вимог товариства про зобов'язання Рівненської облради включити нерухоме майно, гаражі площею 209,1 м2.
4.8. У постанові Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 906/967/19 зазначено, що надання орендодавцем згоди орендарю уже після здійснення останнім невід'ємних поліпшень орендованого майна свідчить про подальше схвалення радою невід'ємних поліпшень, як і виконання робіт щодо невід'ємних поліпшень орендованого майна до прийняття рішення про приватизацію цього майна, не суперечать положенням, зокрема, Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».
4.9. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, змагальність сторін (пункт 4 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Відповідно до частин 1- 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, як письмові, речові та електронні докази.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1, 3 статті 74 цього Кодексу).
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
4.10. Проте суди попередніх інстанцій, установивши обставини щодо підтвердження орендодавцем належного виконання орендарем умов договору (у тому числі щодо дотримання поряду проведення будь-яких робіт щодо об'єкта оренди), отримання орендарем висновку про вартість майна - невід'ємних поліпшень орендованого нерухомого майна (гаражів площею 209,1 м2), звернення до уповноваженого органу із заявою про включення до Переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації окремого майна (лист від 08.05.2020 № 08-05/20), включення такого звернення до поряду денного Рівненської облради (протокол засідання постійної комісії з економічних питань та комунальної власності Рівненської облради від 27.07.2020 № 29) та листування між орендарем майна із Рівненською облрадою, з урахуванням пояснень учасників справи, обмежилися посиланням на відсутність письмового погодження на здійснення орендарем невід'ємних поліпшень, дійшли передчасного висновку про неможливість встановлення обставин щодо виконання позивачем (орендарем) всіх передбачених частиною 2 статті 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» умов.
4.11. Ураховуючи наведене, оскільки суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків щодо відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин частини 2 статті 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» внаслідок недослідження всіх обставин і доказів у справі в їх сукупності, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, судові рішення у справі скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
5. Висновки Верховного Суду
5.1. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За змістом частин 1, 4 статті 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
5.2. За змістом пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд. Згідно із частиною 3 статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
5.3. За наведених обставин колегія суддів вважає висновок судів попередніх інстанцій передчасним, а отже наявність підстав для скасування рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції у справі з передачею справи на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Під час нового розгляду суду необхідно врахувати викладене, оцінити правомірність вимог позивача, надати належну оцінку всім доводам учасників справи із належним обґрунтуванням прийняття або неприйняття відповідних доводів і доказів, а отже, і встановити обставини щодо наявності або, навпаки, відсутності підстав для задоволення позову.
6. Розподіл судових витрат
6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини 1 статті 308, статтями 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Архімед» задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 у справі № 918/1056/20 скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Б. Дроботова
Судді Н. О. Багай
Ю. Я. Чумак