Рішення від 18.04.2022 по справі 926/700/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

18 квітня 2022 року Справа № 926/700/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МД ІСТЕЙТ"

до Приватного підприємства "БУКМЕТАЛТРЕЙД"

про стягнення боргу у сумі 572172,94 грн

Суддя Тинок О.С.

Секретар судового засідання Рогатинчук О.В.

Представники:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МД ІСТЕЙТ" звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до відповідача Приватного підприємства "БУКМЕТАЛТРЕЙД" про стягнення боргу у сумі 572172,94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач на виконання договору поставки № 551/ОД/КВ/20 від 08 січня 2020 року поставив відповідачу металопрокат на загальну суму 675510,78 грн. Проте, відповідач частково сплатив позивачу кошти за поставлений товар на суму 198700,00 грн. Заборгованість відповідача за поставлений товар на дату подання позову становить 476810,78 грн. З огляду на викладене в позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь наявну заборгованість за поставлену товарну продукцію у сумі 572172,94 грн, з яких 476810,78 грн основний борг, 95362,16 грн штраф. Також, просить суд стягнути з відповідач на користь позивача 8582,59 грн витрат по сплаті судового збору.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 лютого 2022 року, судову справу № 926/700/22 передано на розгляд судді Тинку О.С.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 17 лютого 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 09 березня 2022 року.

Ухвалою суду від 09 березня 2022 року відкладено підготовче засідання на 30 березня 2022 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 30 березня 2022 року закрито підготовче провадження; призначено справу до судового розгляду по суті на 18 квітня 2022 року; попереджено учасників справи, що неявка їх представників у судове засідання не буде перешкоджати розгляду справи за відсутності таких учасників справи.

Позивач явку належного представника в судове засідання 18 квітня 2022 року не забезпечив. При цьому, в матеріалах справи міститься письмова заява позивача від 29 березня 2022 року (вх.№ 1194) про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач також явку належного представника в судове засідання 18 квітня 2022 року не забезпечив. При цьому, суд зазначає, що копії ухвали суду, які надсилались судом на офіційну адресу отримував, а отже був належним чином повідомлений про розгляд справи судом. Також, суд повідомив відповідача про заплановану дату розгляду справи шляхом надсилання копії ухвал суду на офіційну електронну адресу відповідача та телефонограмами.

Однак, відповідач про причини неявки не повідомив. Відзив на позовну заяву до суду не подав, своїм процесуальним правом не скористався.

Згідно із частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Нез'явлення сторін у судове засідання та ненадання відзиву на позовну заяву відповідачем не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними в справі матеріалами.

Враховуючи, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався своїми процесуальними правами, суд вважає, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

08 січня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МД ІСТЕЙТ", як постачальником, та Приватним підприємством "БУКМЕТАЛТРЕЙД", як покупцем, укладено договір поставки № 551/ОД/КВ/20, згідно з пунктом 1.1 якого постачальник зобов'язався продати у власність покупця металопрокат (далі-товар), а покупець зобов'язався оплатити та прийняти товар від постачальника згідно умов договору.

Найменування, одиниці вимірювання, загальна кількість товару та його ціна передбачаються в специфікаціях та/або у видаткових накладних (п. 1.2. договору).

Товар, вказаний у п. 1.1 договору поставляється партіями на умовах FCA - франко - перевізник (склад постачальника м. Київ, вул. Промислова 4/7) відповідно до міжнародних Правил тлумачення термінів Інкотермс в редакції 2010 року. Товар переходить у власність покупця з моменту виписки постачальником документів на відвантаження (п.3.1 договору).

Розрахунки за товар здійснюються в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі виставлених постачальником рахунків - фактур на кожну окрему партію товару (п. 4.1 договору).

Сторони погодили, що вартість товару визначається в специфікаціях та/або у видаткових накладних та/або рахунках-фактурах, які є невід'ємними частинами договору (п. 4.2. договору).

Орієнтовна загальна сума договору становить10000000,00 (десять мільйонів) грн, в т.ч ПДВ - 20 %. Загальна сума договору визначається за сумою всіх підписаних специфікацій та/або видаткових накладних та/або сплачених рахунків - фактур.

Умови оплати продукції: 100 % попередня оплата вартості кожної партії товару. Покупець здійснює оплату протягом 1 (одного) банківського дня з дати виписки постачальником рахунку-фактури, якщо інше не передбачене у цьому рахунку-фактурі. За домовленістю сторін, ними може бути встановлено інші умови оплати товару, що сторони зазначають в специфікаціях або інших додатках, які укладаються сторонами (п.4.4 договору).

Підписання особою, уповноваженою покупцем на прийняття матеріальних цінностей, видаткової накладної, свідчить про згоду покупця із характеристиками товару, вказаними постачальником у цій видатковій накладній. сторони домовились, що, підписуючи документи про отримання товару (зокрема видаткову накладну), вони підтверджують факт отримання покупцем відповідного рахунку - фактури на оплату цього товару (п. 4.5 договору).

Згідно з п. 4.8. договору у випадку наявності заборгованості за товар, отриманий покупцем раніше (на підставі іншого документа, ніж вказаного у платіжному дорученні покупця), постачальник має право отриману від покупця оплату зарахувати спочатку в рахунок погашення заборгованості, а залишок зарахувати в оплату за відповідним документом, вказаним у платіжному дорученні.

У випадку невиконання зобов'язань з оплати товару покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20 % від несвоєчасно сплаченої суми (п. 7.2 договору).

Сторони звільняються від відповідальності у випадку настання обставин непереборної сили (ст. 8 договору), які виникли незалежно від волі сторін після укладення цього договору та перешкоджають повному та частковому виконанню договору, настання або дія котрих, а також наслідки не можна було передбачити або запобігти розумними мірами. Для посилання на вказані обставини будь - яка сторона зобов'язана підтвердити їх у ТПП або іншому компетентному органі/установі/організації (п. 7.6 договору).

При виникненні обставин непереборної сили та інших незалежних від сторін за договором обставин, далі за текстом Форс - мажорних обставин , що виникли незалежно від волі сторін протягом строку дії цього договору та перешкоджали повному або частковому його виконанню, сторони звільняються від відповідальності за договором. Для посилання на вказані вище обставини сторони зобов'язані підтвердити їх довідкою, що засвідчує Форс - мажорні обставини, виданою торгово - промисловою палатою України або регіональними торгово - промисловими палатами або цими компетентними органами (п. 8.1 договору).

Договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31 грудня 2020 року. У випадках, якщо жодна з сторін за місяць до припинення дії договору не дасть письмове повідомлення про припинення дії договору, він вважається пролонгованим на кожен наступний рік, але в будь якому випадку дії договору складає не більше як два роки з моменту його укладення (п. 11.1 договору).

Позивачем на виконання вимог вищевказаного договору поставлено відповідачу металопрокат на суму 675510,78 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи наступними документами: видатковою накладною № РН1-07631 від 28 грудня 2021 року, рахунком - фактурою № СФ1-16817 від 20 грудня 2021 року, специфікацією № СФ1-16817 від 20 грудня 2021 року, ТТН № (PH 281.7631) від 28 грудня 2021 року на суму 661310,78 грн, довіреністю № КТ 10888 від 24 грудня 2021 року; актом здачі-прийняття робіт №АКТ-007648 від 28 грудня 2021 на суму 14200,00 грн.

Як вбачається з специфікації № СФ1-16817 від 20 грудня 2021 року умова оплати за товар передбачена: 100% оплата протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту відвантаження.

Як встановлено судом, відповідачем була отримана вказана металопродукція, що підтверджується підписаною видатковою накладною, заперечень щодо її кількості, асортименту, якості та комплектності останнім заявлено не було.

Відповідач сплатив за отриманий товар частково, внаслідок чого, станом на дату подання позову, у відповідача перед позивачем наявна заборгованість, яка складає 476810,78 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію за договором поставки № 551/ОД/КВ/20 від 08 січня 2020 року з проханням сплатити заборгованість у розмірі 476810,78 грн.

В матеріалах справи відсутня відповідь на претензію № 029/42 від 31 січня 2022 року, а також докази сплати відповідачем заборгованості на користь позивача.

З огляду на те, що відповідач не відреагував на претензійні вимоги і кошти позивачу не перерахував останній звернувся до суду за захистом свої порушених прав та законних інтересів та просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 572172,94 грн, з яких: 476810,78 грн основний борг та штраф у розмірі 95362,16 грн. Додатково просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у сумі 8582,59 грн.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України унормовано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 пункту 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як встановлено пунктом 4.4 договору покупець здійснює оплату протягом 1 (одного) банківського дня з дати виписки постачальником рахунку-фактури, якщо інше не передбачене у цьому рахунку-фактурі. За домовленістю сторін, ними може бути встановлено інші умови оплати товару, що сторони зазначають в специфікаціях або інших додатках, які укладаються сторонами .

Відповідно до п. 4.5 договору підписання особою, уповноваженою покупцем на прийняття матеріальних цінностей, видаткової накладної, свідчить про згоду покупця із характеристиками товару, вказаними постачальником у цій видатковій накладній. Сторони домовились, що, підписуючи документи про отримання товару (зокрема видаткову накладну), вони підтверджують факт отримання покупцем відповідного рахунку-фактури на оплату цього товару.

На підтвердження виконання позивачем своїх зобов'язань за договором, останнім було надано підписану сторонами видаткову накладну, копія якої наявна в матеріалах справи.

Судом встановлено, що товар за видатковою накладною був прийнятий відповідачем без жодних зауважень та заперечень щодо кількості та якості, що свідчить про підписання видаткових накладних без заперечень.

Частинами 1-3 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Таким чином, у відповідача перед позивачем існує заборгованість за отриманий товар (металопрокат) в розмірі 476810,78 грн, яка виникла у зв'язку з частковою оплатою товару за умовами договору поставки № 551/ОД/КВ/20 від 08 січня 2020 року.

Отже, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу у розмірі 476810,78 грн є обґрунтованими.

Крім того, у відповідності до пункту 7.2. договору, у випадку невиконання зобов'язань з оплати товару покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20 % від несвоєчасно сплаченої суми.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з частини 2 статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Згідно норм частини 2 статті 217 та частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, у сфері господарювання застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

На підставі пункту 7.2 договору позивач нарахував штраф на суму боргу 476810,78 грн у розмірі 20 % від суми несплаченої частини вартості товару у розмірі 95362,16 грн.

Суд перевіривши розрахунок штрафу, доданий до позову зазначає, що остання заявлена правильно та відповідає вимогам чинного законодавства, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 95362,16 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

З огляду на вищезазначені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання позову слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись положеннями ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" (69006, м. Запоріжжя, вул. Валерія Лобановського, буд. 6-А, код ЄДРПОУ 32040840) до Приватного підприємства "БУКМЕТАЛТРЕЙД" (58000, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Капеланська, 3, код ЄДРПОУ 43397863) про стягнення боргу у сумі 572172,94 грн - задовольнити.

3. Стягнути з Приватного підприємства "БУКМЕТАЛТРЕЙД" (58000, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Капеланська, 3, код ЄДРПОУ 43397863) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" (69006, м. Запоріжжя, вул. Валерія Лобановського, буд. 6-А, код ЄДРПОУ 32040840) суми основної заборгованості у розмірі 476810,78 грн, штраф у розмірі 95362,16 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 8582,59 грн.

Відповідно до частин 4, 5 статті 240 ГПК України, повне рішення складено та підписано 26 квітня 2022 року.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Суддя О.С. Тинок

Попередній документ
104068390
Наступний документ
104068392
Інформація про рішення:
№ рішення: 104068391
№ справи: 926/700/22
Дата рішення: 18.04.2022
Дата публікації: 27.04.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Чернівецької області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (29.03.2022)
Дата надходження: 29.03.2022
Предмет позову: про розгляд справи без участі сторони