79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
19.04.2022 Справа № 914/3422/21
За позовом: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрийтеплиця», с. Станків, Стрийський район
про стягнення 391 357, 80 грн.
Суддя Мороз Н.В.
при секретарі Пришляк М. С.
Представники:
Від позивача: Свідунович Р. І.
Від відповідача: не з'явився
Суть спору.
Позовну заяву подано Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрийтеплиця» про стягнення 391 357, 80 грн.
Ухвалою від 22.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.12.2021.
14.12.2021 судове засідання відкладено на 11.01.2022, про що сторін повідомлено в порядку ст.121 ГПК України.
Ухвалою від 11.01.2022 продовжено підготовче провадження на 30 днів з 24.01.2022, підготовче засідання відкладено на 22.02.2022.
22.02.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 22.03.2022.
22.03.2022 розгляд справи по суті відкладено на 19.04.2022, про що сторін повідомлено в порядку ст.121 ГПК України.
В судове засідання 19.04.2022 представник позивача з'явився. Повідомив про часткову сплату відповідачем суми основного бору в розмірі 115 000, 00 грн. Позов просить задоволити з врахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати. Крім того повідомив, що докази реальності понесення та сплати витрат на професійну правничу допомогу будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення.
Відповідач явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи, однак не забезпечив явку представника в судове засідання та не повідомив причин неявки, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у матеріалах справи документами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спір виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати розподіленого природного газу за період з червня 2021 по серпень 2021, у зв'язку з чим у останнього виник борг перед позивачем у розмірі 382 000,01 грн. Окрім того, за неналежне виконання грошових зобов'язань позивачем нараховано відповідачу 8 424,08 грн пені та 1 533,70 грн - 3% річних.
Позиція відповідача.
Відповідач відзив на позов у встановлені процесуальним законом строки не подав, проти задоволення позовних вимог не заперечив.
Обставини справи.
01.01.2016 між Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (позивач, за договором - оператор ГРМ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стрийтеплиця» (відповідач, за договором - споживач) укладено Договір на розподіл природного газу № 094202LLPGFP016 шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).
У відповідності до умов даного договору, оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, у строки та порядку, визначені цим договором (п. 2.1 Договору).
Згідно з п.12.1 договору, цей договір укладається на невизначений строк.
Відповідно до п. 6.6 договору, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
У відповідності до п. 8.2. договору, у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Згідно з наявними в матеріалах справи підписаними та скріпленими печатками сторін актами наданих послуг № ЛВЯ81067866 від 30.06.2021 (на суму 167 999,99 грн), № ЛВЯ81080931 від 31.07.2021 (на суму 167 999,99 грн) та № ЛВЯ81093793 від 31.08.2021 (на суму 168 000,01), протягом червня-серпня 2021 оператор ГРМ надав, а споживач прийняв природний газ на загальну суму 503 999,99 грн.
Однак, взятих на себе зобов'язань щодо оплати вартості послуги з розподілу природного газу відповідач в повному обсязі не виконав, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість на суму 382 000,01 грн.
До матеріалів позовної заяви позивачем долучено підписаний та скраплений печатками сторін Акт звіряння взаємних розрахунків від 03.09.2021 на суму 382 000, 01 грн.
Враховуючи наведене, з метою захисту своїх прав, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрийтеплиця» 382 000,01 грн заборгованості, а також 1 533,70 грн - 3% річних та 8 424,08 грн - пені.
Оцінка суду.
Згідно з ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За умовами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є Договір на розподіл природного газу № 094202LLPGFP016 від 01.01.2016, що за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Згідно з ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Умовами укладеного між сторонами договору передбачено, що при виконанні договору, вони керуються Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем.
Відповідно до постанови НКРЕКП №236 від 25.02.2016, розподіл газу - це цілий комплекс дій (заходів) оператора ГРМ, пов'язаних з підтриманням системи ГРМ в надійному та безпечному стані, що підтверджується складовими структури тарифу на послуги з розподілу природного газу, до розрахунку якого, згідно Методики визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу.
Послуга з розподілу газу не обмежується обов'язками оператора ГРМ (позивача) щодо фізичної доставки обсягів природного газу до об'єктів споживача та формування кількісних показників обсягів спожитого (розподіленого) природного газу, а включає в себе в цілому процес забезпечення доступу до ГРМ в межах приєднаної потужності об'єкта споживача для можливості споживання ним відповідних об'ємів природного газу, виділених постачальником природного газу безпосередньо споживачу, і в розумінні цілого комплексу дій (заходів) оператора ГРМ, пов'язаних із забезпеченням безаварійності та належного стану ГРМ.
Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Суд зазначає, що підписання відповідачем актів наданих послуг № ЛВЯ81067866 від 30.06.2021, № ЛВЯ81080931 від 31.07.2021 та № ЛВЯ81093793 від 31.08.2021, котрі є первинними обліковими документами у розумінні ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і які відповідають вимогам, зокрема ст. 9 вказаного Закону та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку і фіксують факт здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за надану позивачем послугу.
Крім того, відповідач визнав суму заборгованості, підписавши акт звірки взаєморозрахунків від 03.09.2021 на суму 382 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Так, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів (ст. 4 ГПК України).
Отже, вирішуючи спір по суті, господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати наявність чи відсутність факту порушення, невизнання або оспорення відповідного права чи охоронюваного законом інтересу.
Дослідивши та проаналізувавши подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем не виконано передбаченого договором та законом обов'язку щодо оплати за надані послуги з розподілу природного газу в повному обсязі, чим було порушено право позивача на одержання коштів. Відтак, позивач вправі вимагати стягнення з відповідача заборгованості.
В процесі розгляду справи, відповідачем частково сплачено заборгованість у сумі 115 000,00 грн. (50 000,00 грн - 30.12.2021, 50 000,00 грн - 28.01.2022, 5 000, 00 грн - 23.03.2022 та 10 000, 00 - 13.04.2022).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи викладене та наявні докази, суд дійшов висновку закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 115 000,00 грн.
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи вищенаведені норми, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача несплаченої суми основного боргу в розмірі 267 000, 01 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як визначено в ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищенаведеного, згідно розрахунку, доданого до позовної заяви, позивачем за прострочення виконання зобов'язання нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 1 533,70 грн. за період з 12.07.2021 по 06.10.2021.
Крім того, у відповідності до п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 ЦК України).
На підставі п. 8.2 договору, у зв'язку з невиконанням взятих на себе зобов'язань, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 8 424,08 грн. за період з 12.07.2021 по 06.10.2021, згідно наведеного в позовній заяві розрахунку.
Судом перевірено розрахунок 3% річних і пені та встановлено, що такі нараховані вірно, а отже підлягають до стягнення.
Відтак, станом на день прийняття рішення судом, сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору та порушенням строків оплати за надані послуги - підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та становить 267 000, 01 грн - основного боргу, 1 533,70 грн - 3% річних та 8 424,08 грн - пені. Доказів зворотнього суду не надано.
Згідно з ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до положень п. 5 ч.6 ст. 238 ГПК України, у разі необхідності у резолютивній частині рішення також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.
Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 126, 129, 221, 231, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд,
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Стрийтеплиця" (80500, Львівська обл., Стрийський р-н, с. Станків, вул. Січових Стрільців, 79 ідентифікаційний код 02777916) на користь Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз" (79039, м. Львів, вул. Золота, 42, ідентифікаційний код 03349039) 267 000, 01 грн - заборгованості, 1 533,70 грн - 3% річних, 8 424,08 грн - пені та 5 870,37 грн - судового збору.
3. В частині стягнення основного боргу в розмірі 115 000, 00 грн - провадження закрити.
4. Призначити на 28.04.2022 о 11:50 год. судове засідання щодо вирішення судових витрат позивача. Зобов'язати позивача до 25.04.2022 подати суду письмові докази понесених судових витрат. Копії вказаних доказів надіслати відповідачу, докази надіслання надати суду.
Повне рішення складено 26.04.2022
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя Мороз Н.В.