22 квітня 2022 року справа №320/16628/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради, у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 з січня 2021 року по листопад 2021 року щомісячної 50-процентної знижки з оплати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією, водопостачанням);
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради нарахувати і виплатити ОСОБА_1 за період з січня 2021 року по листопад 2021 року 50-процентну знижку з оплати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією, водопостачанням) відповідно до ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка зазначає, що вона є учасником війни, а тому має право на пільги та компенсації, встановлені статтею 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551), зокрема, 50-процентну знижку плати за користування комунальними послугами, однак відповідач відмовив у наданні позивачці такої пільги з посиланням на перевищення розміру середньомісячного сукупного доходу сім'ї позивачки в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців над величиною доходу, який надає право на податкову соціальну пільгу. Позивачка вважає таку позицію відповідача протиправною та зазначає, що відповідачем не було враховано рішення Конституційного Суду України від 18.12.2018 №12-р/2018 у справі №1-6/2018(2791/15), в якому зроблено висновок про те, що надання пільг особам, на яких поширюється дія Закону №3551, не має залежати від матеріального становища їхніх сімей, та не повинно обумовлюватися відсутністю фінансових можливостей держави.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач правом на надання відзиву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення на електронну адресу копії ухвали про відкриття провадження у цій справі, підписану кваліфікованим електронним підписом головуючого судді.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка має статус учасника війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 17.06.1998.
01.11.2021 позивачка через свого представника звернулася до відповідача із заявою про надання йому письмової інформації як учаснику війни з питання позбавлення пільг.
За наслідком розгляду цієї заяви відповідач листом від 10.11.2021 №11-6307 повідомив позивачці про те, що відповідно до положень статті 14 Закону №3551 та норм Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 №389, учасникам війни пільги надаються за умови, якщо середньомісячний сукупний дохід сім'ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.
Оскільки станом на 01.01.2021 середньомісячний сукупний дохід сім'ї позивачки в розрахунку на одну особу перевищував величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, позивачка втратила право на отримання пільг протягом дванадцяти місяців з місяця визначення відповідного права.
Не погоджуючись з таким рішенням та вважаючи свої права порушеними, позивачка звернулася з цим позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до преамбули Закону №3551 цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Статтею 4 цього Закону визначено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.
До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Статтею 14 вказаного Закону визначені пільги учасникам війни.
Так, відповідно частини першої статті 14 Закону №3551 учасникам війни надаються такі пільги:
- (п.4) 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю);
- (п.5) 50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.
Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю.
Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 50-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім'ю);
- (п.6) 50-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.
Згідно з частиною другою статті 14 Закону №3551 пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4-6 цієї статті, надаються учасникам війни та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.
У відповідності до частини третьої статті 14 Закону №3551-XII площа житла, на яку нараховується 50-процентна знижка плати, передбачена пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, визначається в максимально можливому розмірі в межах загальної площі житлового приміщення (будинку) згідно з нормами користування (споживання), встановленими цими пунктами, незалежно від наявності в складі сім'ї осіб, які не мають права на знижку плати.
З аналізу вищевикладених норм вбачається, що учасникам війни надаються відповідні пільги на житло.
Однак, Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VIII статтю 14 Закону №3551 було доповнено частиною шостою, яка передбачала, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 18 частини першої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У той же час, рішенням Конституційного Суду України від 18.12.2018 №12-р/2018 частину шосту статті 14 визнано такою, що не відповідає Конституції України.
Так, Конституційний Суд України в цьому зазначив, що встановивши у частині шостій статті 14, частині другій статті 16 Закону №3551-XII умову для отримання окремих пільг, держава переклала обов'язок щодо соціального захисту учасників війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, на членів їхніх сімей, що не відповідає суті конституційних гарантій щодо забезпечення соціального захисту цих осіб. Такий підхід нівелює позитивний обов'язок держави щодо соціального захисту вказаних осіб та членів їхніх сімей у розумінні частини п'ятої статті 17 Конституції України.
Конституційний Суд України зауважив, що забезпечення державою соціального захисту осіб, які відповідно до обов'язку, покладеного на них частиною першою статті 65 Конституції України, захищали Вітчизну, суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України, та членів їхніх сімей згідно з частиною п'ятою статті 17 Конституції України в поєднанні з частиною першою цієї статті означає, що надання пільг, інших гарантій соціального захисту ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону №3551-XII, не має залежати від матеріального становища їхніх сімей та не повинне обумовлюватися відсутністю фінансових можливостей держави.
При цьому, Конституційний Суд України вказаним рішенням від 18.12.2018 №12-р/2018 відтермінував на три місяці втрату чинності частиною шостою статті 14 Закону №3551-XII з метою відновлення державою попереднього рівня соціального захисту учасників війни або встановлення альтернативних варіантів компенсації скасованих пільг, виділення коштів у Державному бюджеті України, та внесення відповідних зміни до законів України.
Отже, з 19.03.2019 (після збігу тримісячного строку з дня прийняття рішення Конституційного Суду України) частина шоста статті 14 Закону №3551-XII втратила чинність та застосуванню не підлягає, внаслідок чого при наданні пільг учасникам війни не враховується умова, яка була передбачена цією нормою, зокрема, що розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців має не перевищувати величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Слід зауважити, що дане рішення Конституційного Суду України не було враховано при розгляді звернення позивачки щодо відновлення права на отримання пільг по оплаті житлово-комунальних послуг.
За таких обставин, враховуючи обов'язок держави відновити попередній рівень соціального захисту учасників війни, суд виходить з наявності у позивачки права на отримання соціальних пільг у розмірі не меншому ніж той, який існував до внесення змін Законом №76-VIII від 28.12.2014 до статті 14 Закону №3551.
При цьому посилання відповідача у вищевказаному листі на норми Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 №389, суд вважає безпідставними, оскільки ця постанова була прийнята у зв'язку з прийняттям Закону України від 28 грудня 2014 р. № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", норми якого, як було вказано вище, визнані неконституційними.
Таким чином, позивачка має право на отримання пільг на оплату за користування житлово-комунальними послугами, передбаченими пунктами 4, 5, 6 частини першої статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» як учасник війни, а такому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з січня 2021 року по листопад 2021 року щомісячної 50-процентної знижки з оплати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією, водопостачанням).
3. Зобов'язати Управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради нарахувати і виплатити ОСОБА_1 за період з січня 2021 року по листопад 2021 року 50-процентну знижку з оплати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією, водопостачанням) відповідно до ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Дудін С.О.