Справа № 191/27/22
Провадження № 1-в/191/5/22
іменем України
18 квітня 2022 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
За участі секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове в режимі відеоконференцзв'язку матеріали клопотання засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній раз засудженого 29.10.2020 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 185 КК України до 3 років 1 місяці позбавлення волі, початок строку 25.04.2019 року, кінець строку 25.05.2022 року про умовно-дострокового звільнення, -
за участі в судовому розгляді : прокурора - ОСОБА_4 , представника адміністрації СВК-94 - ОСОБА_5 , засудженого - ОСОБА_3 , -
Засуджений ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Засуджений у судовому засіданні просив застосувати до нього умовно-дострокове звільнення.
Представник адміністрації СВК-94 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував.
Суд, заслухавши засудженого, представника адміністрації СВК-94, думку прокурора, а також дослідивши надані суду матеріали особової справи засудженого, приходить до наступного.
Відповідно ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у вигляді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, а також за необережний тяжкий злочин.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений в цій справі 29.01.2020 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 1 місяці позбавлення волі.
Згідно характеристики, наданої начальником відділення СПС №12, та довідки з особової справи №151-Г-20, за час відбування покарання засуджений ОСОБА_3 характеризується посередньо.
До Синельниківської ВК-94 прибув 18.07.2018 року, на теперішній час працевлаштований на об'єкті «Укрвторснаб», різноробітником. Має 7 стягнень та 2 заохочення. Дотримується норм, які визначають порядок і умови відбування покарання та розпорядку дня установи виконання покарання. У взаємовідношеннях з засудженими не конфліктний. Під контролем адміністрації виконує передбачені законом вимоги.
Підлягає застосуванню ст. 101 КВК України щодо змін умов тримання по відбуттю 1/3 частини строку покарання - 05.05.2020 року. Матеріали розглянуті комісією установи 06.05.2020 року відмовлено, як особі, що на шлях виправлення не стає.
Підлягає застосуванню ст. 82 КК України щодо заміни невідбутої частини покарання більш м'яким по відбуттю 1/2 частини строку покарання - 10.11.2020 року. Матеріали розглянуті комісією установи 30.11.2020 року - відмовлено, як особі, що не стала на шлях виправлення.
Підлягає умовно-достроковому звільненню на підставі ст. 81 КК України по відбуттю 2/3 строку, тобто з 15.05.2021 року. Матеріали розглянуті комісією установи 15.05.2021 року - відмовлено, як особі, що не довела своє виправлення.
Невідбута частина строку покарання станом на 18.04.2022 року становить 1 місяць 7 днів.
Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України, умовне-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Підставою умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є: фактичне відбуття засудженим певної частини призначеного йому покарання та доведенням засудженого свого виправлення. Доведення засудженого свого виправлення означає досягнення ним такого стану, за якого від даної особи не доводиться очікувати вчинення в майбутньому нових злочинів. Виправлення засудженого має бути підтверджене сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Суд зазначає, що сумлінна поведінка та ставлення до праці, як і виконання вимог адміністрації установи, є обов'язком кожного засудженого, а основною підставою для застосування ст. 81 КК України щодо засудженого є доведення ним свого виправлення.
Аналізуючи питання щодо виправлення засудженого, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Встановлюючи підстави застосування ст. 81 КК України, суд, зокрема, наголошує на наступному.
Висновки про те, чи став засуджений на шлях виправлення, можливо зробити врахувавши увесь комплекс даних, які характеризують засудженого, його поведінку, відношення до праці, відношення до вчиненого злочину та його наслідків, наявність заохочень, їх кількість та регулярність отримання, наявність чи відсутність стягнень, тощо.
У відповідності до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про умовно дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002 року умовно - дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при заміні невідбутої частини строку основного покарання більш м'яким покаранням - того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення.
При вирішенні питання про можливість застосування засудженому умовно-дострокового звільнення від відбування покарання суд аналізує дані про поведінку засудженого за весь час відбуття покарання, в тому числі й дані, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому. Положення про те, що засуджений довів своє виправлення, означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов'язків у період відбування покарання засвідчили успішність процесу його виправлення. Сумлінна поведінка - це зразкове виконання вимог режиму і свідоме додержання дисципліни, вказівок адміністрації, наявність подяк і відсутність стягнень, якщо особа відбуває покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі.
Дотримання порядку та умов відбування покарання, а також добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання відповідно до ст. 9 КВК України є обов'язком засудженого, а процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним, до того ж короткий проміжок часу за яким змінилася поведінка засудженого, згідно наданої характеристики не є достатніми обставинами для можливості оцінки поведінки засудженого, з підстав, які визначені положеннями ст. 81 КК України.
Суд находить, що встановлені в судовому засіданні обставини свідчать про те, що засуджений ОСОБА_3 за час відбування покарання має 7 стягнень, які на теперішній час не погашені та має 2 заохочення. На теперішній час працевлаштований, характеризується посередньо, своєю поведінкою не довів виправлення, а також з урахуванням того, що згідно ст. 81 КК України застосування умовно-дострокового звільнення є правом, а не обов'язком суду, вважає, що клопотання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 81 КК України, ст. ст. 537, 539, 392 КПК України, суд,-
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом семи діб з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1