Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
22 квітня 2022 року м. ХарківСправа № 922/784/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Хотенця П.В.
без виклику представників сторін
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ДИСТРИБ'ЮШИН КОМПАНІ» про забезпечення позову по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ДИСТРИБ'ЮШИН КОМПАНІ», м. Київ (03056, м. Київ, вул. Польова, 24, код ЄДРПОУ 44364729)
до Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ГРАНД-МАРКЕТ», м. Харків (61162, м. Харків, пр-кт. Героїв Сталінграду, 136/8, код ЄДРПОУ 38978614)
про стягнення 1810390,74 грн.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ДИСТРИБ'ЮШИН КОМПАНІ» звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ГРАНД-МАРКЕТ», м. Харків, в якому просить стягнути з відповідача 1 810 390,74 грн за договором поставки №119У036 від 01 лютого 2020 року.
Одночасно з пред'явленням позову, позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ДИСТРИБ'ЮШИН КОМПАНІ» просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ГРАНД-МАРКЕТ» (61162, м. Харків, пр-кт. Героїв Сталінграду, 136/8, код ЄДРПОУ: 38978614) в межах суми позову в розмірі 1 810 390,74 грн та судового збору в розмірі 27 158,00 грн, що знаходяться на банківському рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ГРАНД-МАРКЕТ», НОМЕР_1 відкритий в АТ «АЛЬФА-БАНК» чи в будь-якій іншій банківській чи фінансовій установі, в якій відкритий чи буде в відкритий рахунок на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ГРАНД-МАРКЕТ» та шляхом накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ГРАНД-МАРКЕТ» (61162, м. Харків, пр-кт. Героїв Сталінграду, 136/8, код ЄДРПОУ: 38978614) в межах суми позову в розмірі 1 810 390,74 грн та судового збору в розмірі 27 158,00 грн.
Також позивачем було надано до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ДИСТРИБ'ЮШИН КОМПАНІ» просить суд відстрочити йому сплату судового збору у розмірі 2 481,00 грн за подачу заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ГРАНД-МАРКЕТ».
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ДИСТРИБ'ЮШИН КОМПАНІ» про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно частини 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 5 статті 139 Господарського процесуального кодексу України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову складає 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як передбачено статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року складає 2 481,00 грн.
Згідно частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Отже, за подання цієї заяви про забезпечення позову сплачується судовий збір у розмірі 2480,00 грн.
Проте, до заяви про забезпечення позову заявником не було надано доказів сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову, а надано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу заяви про забезпечення позову.
Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ДИСТРИБ'ЮШИН КОМПАНІ» про відстрочення сплати судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, відстрочення чи рострочення сплати судового збору може мати місце лише за наявності вищезазначених умов. До того ж, вказаною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.
За змістом положень статті 8 вищевказаного Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.
Отже, за приписами зазначеної норми, відстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов'язані з відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати. При цьому, приписами вказаної статті передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи даний принцип, а також положення Закону України «Про судовий збір» господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення сплати судового збору.
В свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до ухвалення рішення у справі.
Водночас, заявником не надано жодних доказів, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для сплати судового збору чи відсутність таких коштів на сплату судового збору.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Доступ до правосуддя у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не привести судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.
Крім того суд зазначає, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (заява №24402/02) визначено, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення названого Суду від 28.05.1985 року у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (п. 57).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз поти Польщі» від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
А отже, відмова у клопотанні про відстрочення сплати судового збору за заяву про забезпечення позову не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Суд, оцінивши доводи позивача, викладені у клопотанні про відстрочення сплати судового збору, вважає, що клопотання не містить належних та допустимих доказів, а тому не підлягає задоволенню.
За таких обставин суд вважає, що заявником не дотримано вимог статті 139 Господарського процесуального кодексу України в частині сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі за подачу заяви про забезпечення позову.
Крім того, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 138 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Згідно частини 2 статті 141 Господарського процесуального кодексу України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.
Відповідно до частин 3 статті 141 Господарського процесуального кодексу України розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
Однак, заява Товариству з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ДИСТРИБ'ЮШИН КОМПАНІ» не містить пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ДИСТРИБ'ЮШИН КОМПАНІ» при зверненні з заявою про забезпечення позову не дотримано положення пункту 6 частини 1, частини 5 статті 139 Господарського процесуального кодексу України, а саме: не надано пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення та не сплачено судовий збір у встановленому порядку та розмірі, суд на підставі частини 7 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне повернути заяву про забезпечення позову заявнику.
На підставі викладеного та керуючись статтями 139, 140, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути заяву про забезпечення позову Товариству з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ДИСТРИБ'ЮШИН КОМПАНІ».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, в порядку статтей 255-257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Ухвалу підписано 22.04.2022 року.
Суддя П.В. Хотенець
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.