Справа № 301/453/22
2/301/296/22
"19" квітня 2022 р.
Іршавський районний суд
Закарпатської області
в складі:
головуючого - судді Золотар М.М.
при секретарі - Чийпеш А.П.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
відповідачки - ОСОБА_2
представника відповідача - ОСОБА_3
представника третьої особи - Рензей О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Іршава справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , де третя особа без самостійних вимог служба у справах дітей Іршавської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною,-
01 лютого 2022 року адвокат Гангур М.І. в інтересах ОСОБА_4 звернувся в Іршавський районний суд з позовом до ОСОБА_2 , де третя особа без самостійних вимог служба у справах дітей Іршавської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною.
Посилається на те, що 17.10.2009 року виконкомом Дубрівської сільської ради Іршавського району Закарпатської області за актовим записом № 12 було зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , який 16.06.2017 року розірвано.
Під час спільного проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька ОСОБА_5 , яка проживає з матір'ю.
Згаданим рішенням від 16.06.2017 року з відповідача на утримання дочки ОСОБА_5 , стягуються аліментів в розмірі 1/3 всіх видів його заробітку (доходу), починаючи з 07.06.2017 року і до досягнення дитиною повноліття.
Заборгованості по сплаті аліментів відсутні.
Протоколом №14 від 23.11.2017 чергового засідання комісії з питань захисту прав дитини при Іршавській районній державній адміністрації позивачу визначено наступний графік побачень з неповнолітньою донькою ОСОБА_5 : щовівторка з 16:00 до 17:00 години та щонеділі з 15:00 до 17:00 години.
Після припинення шлюбних стосунків всупереч вищевказаному протоколу відповідачка перешкоджає позивачу у спілкуванні з дочкою, хоча останній хоче приймати активну участь у її вихованні.
Так, 17.01.2022 року позивач надіслав відповідачці на телефон повідомлення про те, що наступного дня у вівторок, 18.01.2022 року, має бажання побачитися з дочкою згідно узгодженого графіка побачень, на що отримав відповідь, що він не турбував дочку, оскільки вона має нову сім'ю.
Реалізуючи своє право на побачення з дочкою, ОСОБА_4 18.01.2022 року о 16:00 год. прибув до місця проживання відповідачки, однак на подвір'я його, зачинивши хвіртку, не впустили, таким чином з донькою побачитися не дозволили.
Позивач звернувся із відповідними заявами, копії яких додаються до позову, до відділення поліції №1 Хустського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області та Іршавської міської ради.
Аналогічна ситуація склалася у неділю 23.01.2022 та у наступний вівторок 25.01.2022, з тією різницею, що на повідомлення про наміри побачитися з дитиною, ОСОБА_2 не відповідала.
Вважає дії відповідачки по створенню перешкод у спілкуванню з неповнолітньою донькою незаконними, такими що порушують його права, як батька дитини.
Просив суд постановити рішення, яким визначити ОСОБА_4 наступні способи участі у вихованні та спілкуванні з неповнолітньою дочкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :
- особисті побачення щовівторка та щочетверга з 15:00 до 17:00 за місцем проживання та/або перебування дитини;
- особисті побачення без нагляду матері щонеділі з 13:00 до 18:00 за місцем проживання та/або перебування ОСОБА_4 ;
- особисте спілкування за допомогою мобільного телефону, а також з використанням інтернет-технологій (скайп, електронна пошта та інші інтернет ресурси) у будь-який день тижня з 09 по 21 годину, з дотриманням режиму дня дитини.
Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_4 у спілкуванні з дитиною - ОСОБА_5 .
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити з мотивів, наведених у заяві.
Відповідачка ОСОБА_2 та ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнали просили відмовити в його задоволенні з мотивів, наведених у відзиві, де вказали, що твердження позивача викладені в позовній заяві є безпідставними та надуманими, він не надав жодного доказу, який би свідчив про те, що відповідачка не виконує рішення служби у справах дітей Іршавської РДА від 28.11.2017 року і чинить перешкоди у спілкуванні з дитиною. Вона жодним чином не робить перешкод у спілкуванні батька з дитиною, а навпаки зацікавлена в його участі у вихованні дочки, що позитивно проявлялося б на її фізичному та духовному розвитку, підвищувало її свідомість щодо оточуючого світу. Натомість, батько дитини належним чином не виконує свої батьківські обов'язки щодо участі у вихованні дитини. Позивач більше п'яти років не цікавився вихованням та розвитком дитини, не спілкується з нею, сплачує тільки аліменти. ОСОБА_7 не хоче та не вміє проводити час з дитиною. Прикладом того слугує останнє відвідування, після якого вона звернулася до дитячого психолога ОСОБА_8 . Відповідно до «Психологічної діагностики психоемоційного стану дитини», виготовленої ТОВ «Превеншн» дочка має високий рівень особистісної тривожності, середній( ближче до високого) рівень ситуативної тривожності.
Згідно висновку Психологічної діагностики психоемоційного стану дитини рекомендовано: відвідування психологічних консультацій задля зняття рівня психологічної напруги, страхів та невпевненості. На даний момент дівчина не висловлює готовності для зустрічей з батьком, оскільки має багато страхів.
Розпорядженням голови Іршавської РДА №441 від 28.11.2017р. за ініціативою позивача встановлено графік побачень з дитиною з яким вона погодилася:
- два рази на тиждень: вівторок - з 16 до 17 год.; неділю з 15 до 17год.
Однак в реальності, бажання батька спілкуватися з дочкою та брати участь у її вихованні, знаходить відображення тільки на папері, адже ним не було надано ні одного доказу, який би засвідчив правдивість його тверджень. З дня встановлення графіку побачень з дитиною батько з листопада 2017 року до 17.01.2022р. жодного разу не зустрічався з дитиною. Він зателефонував, що бажає зустрітись з дочкою тільки 17.01.2022 року. Дитини не захотіла зустрітись, вона його боїться.
Представник третьої особи без самостійних вимог служба у справах дітей Іршавської міської ради Рензей О.І. в судовому засіданні заперечила в задоволенні позову, вважає достатнім встановити для побачень батька з дочкою один день на тиждень - щовівторка з 16:00 до 17:00 години, оскільки позивач негативно впливає на дитину, що може її травмувати.
Заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.
В судовому засіданні належними доказами встановлено, що 17.10.2009 року виконкомом Дубрівської сільської ради Іршавського району Закарпатської області за актовим записом №12 було зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , який 16.06.2017 року розірвано, що підтверджується рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 16.06.2017 року ( а. с. 8).
Під час спільного проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька ОСОБА_5 , яка проживає з матір'ю, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
Рішенням від 16.06.2017 року з відповідача на утримання дочки ОСОБА_5 , стягуються аліментів в розмірі 1/3 всіх видів його заробітку (доходу), починаючи з 07.06.2017 року і до досягнення дитиною повноліття ( а. с. 8).
Заборгованості по сплаті аліментів відсутні, що підтверджується розрахунками ДВС та квитанцією №0024359301381 ( а. с. 10-12).
Протоколом №14 від 23.11.2017 року чергового засідання комісії з питань захисту прав дитини при Іршавській районній державній адміністрації позивачу визначено наступний графік побачень з неповнолітньою донькою ОСОБА_5 : щовівторка з 16:00 до 17:00 години та щонеділі з 15:00 до 17:00 години, що стверджується копією ( а. с. 13-14).
Згідно розпорядження голови Іршавської РДА від 28.11.2017 року ОСОБА_4 визначено графік побачень з дитиною: два рази на тиждень: вівторок з 16.00 до 17.00 години, неділя з 15.00 до 17.00 години ( а. с. 71).
Відповідачка перешкоджає позивачу у спілкуванні з дочкою.
Так, 17.01.2022 року позивач надіслав відповідачці на телефон повідомлення про те, що наступного дня у вівторок, 18.01.2022 року, має бажання побачитися з дочкою згідно узгодженого графіка побачень, на що отримав відповідь, що він не турбував дочку, оскільки вона має нову сім'ю, що стверджується виписками ( а. с. 21-23).
Згідно психологічної діагностики емоційного стану дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дівчина не висловлює готовності для зустрічей з батьком, оскільки має багато страхів (а. с. 61).
Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.
Згідно із статтею 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Відповідно до статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Відповідно до статті 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
За таких обставин суд вважає, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати йому спілкуватися з дочкою та брати участь у її вихованні, однак враховуючи психологічний стан дитини, в інтересах її стабільного розвитку, з метою усунення негативного впливу на неї, позов слід задовольнити частково та надати позивачу право на побачення з дитиною згідно встановленого органом опіки та піклування графіку.
Керуючись ст. ст. 81, 89, 149, 150, 153, 263-265, 268, 272, 273, 280, 281-285 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст. 141, 153, 157, 159 СК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визначити ОСОБА_4 наступні способи участі у вихованні та спілкуванні з неповнолітньою дочкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :
- побачення щовівторка з 16:00 до 17:00 години, щонеділі з 15:00 до 17:00 години за місцем проживання та/або перебування дитини;
- особисте спілкування за допомогою мобільного телефону, а також з використанням інтернет-технологій (скайп, електронна пошта та інші інтернет ресурси) у будь-який день тижня з 09 по 21 годину з дотриманням режиму дня дитини.
Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_7 у спілкуванні з дитиною - ОСОБА_5 .
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Головуючий: М. М. Золотар