Справа № 495/1050/22
№ провадження 1-кс/495/385/2022
16 лютого 2022 року м. Білгород - Дністровський
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Білгород-Дністровському клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -
До слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 16.02.2022 року надійшло клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, яке було надано в рамках кримінального провадження, відомості про який внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022162240000216 від 16.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
Виклад обставин, зазначених у клопотанні.
13.03.2022 14:00 годин по 15.02.2022 16:00 годин, невстановлена особа шляхом зламу навісного замку проникла до складського приміщення, яке розташоване в с. Косівка, Білгород-Дністровського району Одеської області та таємно викрала аміачну силітру в кількості 5 тон, чим завдала матеріальний збиток.
В ході проведення досудового розслідування, 15.02.2022 року на території складського приміщення, яке розташоване в с. Косівка, Білгород-Дністровського району, Одеської області, під час якого в правому дальньому куті виявлено 2 мішки «Біг Бег», розрізані, на яких мається маркування «DSTСНЕМ», «Амонію нітрат, силітра аміачна марки Б», з залишками силітри. З однієї з вказаних мішків відібрано зразок, який поміщено до полімерного сейф-пакету INР 1010827.
Постановою слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 вказаний зразок силітри, який поміщено до полімерного сейф-пакету INР 1010827 визнано речовими доказами.
Враховуючи вищевикладене, під час проведення досудового розслідування виникла необхідність в забезпеченні кримінального провадження шляхом арешту вилученого, для створення збереженості тих об'єктів які на думку органу слідства мають статус речового доказу, й збереження таких речових доказів необхідне з самого початку встановлення їх наявності, для запобігання змінам, знищенню та відчуженню.
З метою забезпечення наявності в кримінальному провадженні доказової бази слідчий просив накласти арешт на майно, а саме: зразок силітри, який поміщено до полімерного сейф-пакету INР 1010827.
В судове засідання слідчий та прокурор не з'явились, просили клопотання розглядати за їх відсутністю.
Мотивація суду.
Із матеріалів клопотання вбачається, що досудове розслідування здійснюється у кримінальному провадженні №12022162240000216 від 16.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 7 ч.2 ст.131 КПК України передбачено такий вид заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Частиною 1 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ч.2 ст.167 КПК України, а саме: є достатні підстави вважати, що предмети, зокрема, підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберігали на собі його сліди.
Згідно з ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна; 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Досудове розслідування здійснюється у зазначеному провадженні за фактом вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині.
Як вбачається з наданих до матеріалів клопотання документів, 15.02.2022 року на території складського приміщення, яке розташоване в с. Косівка, Білгород-Дністровського району, Одеської області, під час якого в правому дальньому куті виявлено 2 мішки «Біг Бег», розрізані, на яких мається маркування «DSTСНЕМ», «Амонію нітрат, силітра аміачна марки Б», з залишками силітри. З однієї з вказаних мішків відібрано зразок, який поміщено до полімерного сейф-пакету INР 1010827.
Постановою слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області від 16.02.2022 вилучене майно визнано речовими доказами та долучено до матеріалів кримінального провадження.
Слід зазначити, що частиною другою ст.100 КПК України встановлено, що речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим не доведено мету накладення арешту. Накладення арешту на майно задля спеціальної конфіскації або відшкодування шкоди чи конфіскації як виду покарання слідчим не обґрунтовувалось та не доводилось.
Постанова слідчого про визнання майна речовим доказом містила лише опис установлених органом досудового розслідування обставин вчинення кримінального правопорушення, без обґрунтування, за якими з критеріїв ст.98 КПК України запис визнано речовим доказам, отже слідчий суддя дійшов висновку про те, що у клопотанні не доведено мету накладення арешту - збереження речових доказів.
Враховуючи те,що орган досудового розслідування у розумінні ст.132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, зокрема щодо необхідності збереження речового доказу, а також те, що зазначене майно було добровільно надано стороною кримінального провадження, та передано на відповідальне зберігання слідчий суддя прийшов до висновку про відсутність необхідності у задоволенні клопотання.
Керуючись ст.ст. 98, 132, 170, 171, 172, 173 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області слідчого ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, яке було надано в рамках кримінального провадження, відомості про який внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022162240000216 від 16.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст. 185 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1