Справа № 404/1022/22
Номер провадження 2-з/404/33/22
22 квітня 2022 року Кіровський районний суд міста Кіровограда
в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.
за участю секретаря Московенка В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без повідомлення учасників справи та фіксування судового засідання технічними засобами, в місті Кропивницькому заяву Кропивницької міської ради про забезпечення позову № 404/1022/22, номер провадження 2-з/404/33/22 у цивільній справі № 404/1022/22, номер провадження 2/404/273/22, за позовом Кропивницької міської ради (місцезнаходження: 25022, місто Кропивницький, вулиця Велика Перспективна, будинок № 41), до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача державного нотаріуса Кропивницької міської державної нотаріальної контори № 2 Ляшенка Валерія Євгенійовича (місцезнаходження: 25009, місто Кропивницький, вулиця Вокзальна, будинок № 21), про визнання недійсним свідоцтва про право власності, свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсним та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання права власності,-
Кропивницька міська рада, звернулась до суду з позовом про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, серії та номеру 2-556 видане 21.10.2021 року ОСОБА_1 державним нотаріусом Кропивницької міської державної нотаріальної контори № 2 Ляшенком Валерієм Євгенійовичем; визнання недійсним та скасування рішення державного нотаріуса Кропивницької міської державної нотаріальної контори № 2 Ляшенка Валерія Євгенійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 61043788 від 21.10.2021 року; визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, серії та номеру 2-558 видане 21.10.2021 року ОСОБА_1 державним нотаріусом Кропивницької міської державної нотаріальної контори № 2 Ляшенком Валерієм Євгенійовичем; визнання права власності на квартиру АДРЕСА_2 за Кропивницькою міською радою.
Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 08 квітня 2022 року позовну заяву Кропивницької міської ради залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 08 квітня 2022 року позивачем подано позовну заяву (вх. № 10536 від 18.04.2022 року) в новій редакції, яка відповідає вимогам статтей 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22 квітня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Разом з позовною заявою від позивача надійшла заява про забезпечення позову (вх. № 5854 від 15.02.2022 року) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 .
Заява мотивована тим, що квартира АДРЕСА_2 належить до комунальної власності Кропивницької міської територіальної громади. В зв'язку з протиправними діями осіб на підставі підроблених документів, згідно розпорядження органу приватизації від 25.03.2009 року № 48326 було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Кропивницькою міською радою 25.03.2009 року та зареєстроване комунальним підприємством «Правник» за реєстровим номером 48326. Після цього, зазначена квартира неодноразово відчужувалась іншим особам. Вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 23 грудня 2014 року по справі № 390/661/13, провадження № 1/390/14 винних осіб за зазначені дії притягнуто до кримінальної відповідальності. В подальшому, рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 21 квітня 2016 року по справі № 404/6352/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Кіровоградської міської ради, треті особи: приватний нотаріус Писаковська А.Г., приватний нотаріус Коваленко О.О. про визнання недійсним та скасування розпорядження органу приватизації, свідоцтва на право власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору міни та договору купівлі-продажу, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 19.07.2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, визнано недійсним та скасовано розпорядження органу приватизації від 25.03.2009 року №48326, визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Кіровоградською міською радою 25 березня 2009 року та зареєстроване комунальним підприємством «Правник» за реєстровим номером 48326 на квартиру АДРЕСА_2 , на ім'я ОСОБА_3 . В свою чергу, Кіровоградською міською радою, як власником квартири АДРЕСА_2 подано до Кіровського районного суду міста Кіровограда позовну заяву до ОСОБА_5 , за участю третіх осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про витребування від ОСОБА_5 на користь Кіровоградської міської ради квартири АДРЕСА_2 . Ухвалами Кіровського районного суду міста Кіровограда від 07 листопада 2016 року та від 17 листопада 2016 року відкрито провадження у справі № 404/6703/16-ц та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 . В лютому 2016 року Кіровоградській міській раді стало відомо, що державним реєстратором Кіровоградської районної державної адміністрації Гавулою Аллою Володимирівною 01 грудня 2016 року внесено відомості до реєстру речових прав на нерухоме майно відомості щодо скасування обтяження, тобто арешту на квартиру АДРЕСА_2 . Підставою для внесення таких відомостей стала ухвала Кіровського районного суду міста Кіровограда від 24 листопада 2016 року по справі № 404/6352/15-ц. Разом з тим, ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 24 листопада 2016 року по справі № 404/6352/15-ц у задоволенні заяви ОСОБА_5 про скасування заходів забезпечення позову, які накладені ухвалою від 10 вересня 2015 року відмовлено. Будь-якого судового рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 24 листопада 2016 року по справі № 404/6352/15-ц щодо скасування заходів забезпечення позову, які накладені ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 17 листопада 2016 року по справі № 404/6703/16-ц не приймалось. Після підроблення ухвали ОСОБА_5 , який на час подачі Кіровоградською міською радою позовної заяви до суду, був власником квартири АДРЕСА_2 , 06 грудня 2016 року уклав договір купівлі-продажу цієї квартири з ОСОБА_6 , що стало наслідком підробленої ухвали суду. Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 01 квітня 2019 року по справі № 404/6703/16-ц встановлено, що 06.12.2016 року ОСОБА_5 уклав з ОСОБА_6 договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 . Позовну заяву міської ради міста Кропивницького до ОСОБА_6 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 ; за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 ,, ОСОБА_4 про витребування майна задоволено та витребувано від ОСОБА_6 на користь Кіровоградської міської ради квартиру АДРЕСА_2 . Дане судове рішення набрало законної сили 03 травня 2019 року. З метою примусового виконання рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 01 квітня 2019 року по справі № 404/6703/16-ц Кропивницькою міською радою подано виконавчий лист на виконання до Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). З Автоматизованої системи виконавчого провадження Кропивницькій міській раді стало відомо про те, що постановою державного виконавця від 19 жовтня 2021 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 404/6703/16-ц, виданого 07.10.2019 року Кіровським районним судом міста Кіровограда про витребування від ОСОБА_6 на користь Міської ради міста Кропивницького квартири АДРЕСА_2 у зв'язку із смертю боржника. Після цього, Кропивницькій міській раді стало відомо про те, що 21 жовтня 2021 року власником квартири АДРЕСА_2 стала ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності, серії та номеру 2-556, виданого Кропивницькою міською нотаріальною конторою №2 та свідоцтва про право на спадщину, серії та номеру 2-558, виданого Кропивницькою міською нотаріальною конторою №2.
Згідно частин першої та другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Види забезпечення позову передбачені у статті 150 Цивільного процесуального кодексу України. Зокрема, за пунктом 6 частини першої статті 150 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду) (частина перша статті 153 Цивільного процесуального кодексу України).
В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обгрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обгрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процессу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процессу.
Частиною третьою статті 151 Цивільного процесуального кодексу України встановлений вичерпний перелік підстав для забезпечення позову: 1) невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду; 2) невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен з'ясувати причини, з яких потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Так, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.
В поданій заяві представник позивача просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 , так як вважає, що є достатньо обгрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист та поновлення порушених чи оспрюваних прав або інтересів Кропивницької міської ради.
Водночас, всупереч передбаченого статтями 12, 81 Цивільного процессуального кодексу України процесуального обов'язку позивач не надав до суду доказів на підтвердження того, що в межах заявлених вимог, пов'язаних з оскарженням правовстанолюючих документів, існують реальні ризики невиконання рішення суду у такій мірі, щоб обмежувати права інших осіб у запропонований позивачем спосіб, а тому у задоволенні заяви суд відмовляє.
На підставі викладеного, керуючись статтею 149, пунктом 6 частини першої статті 150, статтями 151, 152, 153, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У задовленні заяви Кропивницької міської ради про забезпечення позову № 404/1022/22, номер провадження 2-з/404/33/22 у цивільній справі № 404/1022/22, номер провадження 2/404/273/22, за позовом Кропивницької міської ради, до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача державного нотаріуса Кропивницької міської державної нотаріальної контори № 2 Ляшенка Валерія Євгенійовича, про визнання недійсним свідоцтва про право власності, свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсним та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання права власності, відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст судового рішення складено 22.04.2022 року.
Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда Л. Д. Кулінка