Справа №351/2394/21
Номер провадження №2/351/241/22
12 квітня 2022 року м. Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Сегіна І.Р.,
секретар Том'юк С.М. ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Заболотівської селищної ради про визнання права власності, -
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися в суд із позовом до Заболотівської селищної ради про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом. Позовні вимоги мотивували тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , який являвся чоловіком позивачки ОСОБА_1 та батьком позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .. Після його смерті залишилося спадкове майно - житловий будинок АДРЕСА_1 .
24.09.2021р. ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з тим, що не надала правовстановлюючий документ на житловий будинок. Також, їй було роз'яснено, що вказаний будинок належав колгоспному двору, частки якого не визначені.
Станом на 15.04.1991 у спірному господарстві, крім спадкодавця, були зареєстровані також його дружина- позивачка ОСОБА_1 та діти - позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .. Отже, кожен з них має право на частку в майні. Позивачка ОСОБА_1 , окрім своєї 1/4 частки, успадковує частку чоловіка, а тому претендує на 2/4 частки будинку, інші позивачі - на 1/4 частки кожен.
Ніхто, крім позивачів, не претендує на вказане господарство.
Просили визнати на ними право власності на житловий будинок, що по АДРЕСА_1 : за ОСОБА_1 - на 2/4 частини, за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 право власності на 1/4 частину за кожним.
Представник позивачів подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити.
Представник відповідача Заболотівської селищної ради подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, проти позову не заперечив.
Суд, дослідивши та перевіривши зібрані докази в їх сукупності, а саме: - свідоцтво про смерть 27.08.2020 ОСОБА_4 серії НОМЕР_1 ; - свідоцтво про право особистої власності на будинковолодіння від 01.02.1989 та виписку з інвентаризаційних матеріалів Коломийського МБТІ від 08.09.2021, згідно якої житловий будинок по АДРЕСА_1 належав на праві особистої власності ОСОБА_4 , як голові колгоспного двору, відносився до суспільної групи "колгоспний двір, частки в колгоспному дворі не визначені; довідку Заболотівської селищної ради від 06.09.2021, згідно якої в спірному будинковолодінні, в бувшому колгоспному дворі були зареєстровані: ОСОБА_4 - голова колгоспного двору, ОСОБА_1 - дружина, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - діти; технічний паспорт на спірний житловий будинок виданий на позивачку ОСОБА_1 ; - довідку Приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Курилюк Л.М. від 24.09.2021, згідно якої ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 ; - постанову Приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Курилюк Л.М. від 24.09.2021 про відмову ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спірний житловий будинок,- вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику, у справах за позовами про захист права приватної власності" від 22.12.1995 року № 20 із змінами і доповненнями, щодо роз'яснення ст.ст. 17, 18 ЗУ «Про власність» вбачається, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
Колгоспний двір був припинений 15 квітня 1991 року, коли відповідно до Постанови Верховної Ради Української РСР від 26 березня 1991 року № 885-ХІІ був введений в дію Закон України "Про власність".
Відповідно до ч.1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ч. 1 ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ч.1ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Отже, виходячи з вищенаведеного, суд прийшов до переконання, що позов підставний і підлягає до задоволення, оскільки в судовому засіданні на підставі вищевказаних доказів встановлено, що спірне господарство, яке розташоване по АДРЕСА_1 , відносилось до суспільної групи «колгоспний двір», у якому станом на 15.04.1991р. були зареєстровані та проживали: ОСОБА_4 - голова колгоспного двору, ОСОБА_1 - дружина, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - діти. Після смерті ОСОБА_4 в управління спадковим майном вступила дружина ОСОБА_1 , яка у встановлений законом строк звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, заповіт від імені померлого не посвідчувався. Позивачці ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спірний житловий будинок.
За вказаних підстав, суд приходить до висновку, що за позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід визнати право власності на житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 - на 2/4 частини житлового будинку, за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - на 1/4 частину житлового будинку за кожним.
На підставі наведеного та ст.ст. 15, 16, 328,1218, 1268, ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/4 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: Ігор СЕГІН