Справа № 349/432/22
Провадження № 1-кс/349/79/22
іменем України
21 квітня 2022 року м. Рогатин
Слідчий суддя Рогатинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
підозрюваний ОСОБА_4
захисник ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого, яке погоджене з прокурором у кримінальному провадженні №12022091210000035 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, неодружений, який офіційно не працює, згідно ст. 89 КК України несудимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,
21 квітня 2022 року слідчий слідчого відділення відділення поліції №4 (м.Рогатин) Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Рогатинського відділу Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просив обрати підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів з підстав викладених в клопотанні слідчого.
Підозрюваний ОСОБА_4 не заперечив факту вчинення ним кримінального правопорушення, просив не застосовувати до нього найбільш суворий запобіжний захід.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 просив відмовити у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосувати до підозрюваного домашній арешт. Вказаний запобіжний захід вважає достатнім для забезпечення належної поведінки підозрюваного.
Оцінка змісту клопотання, наданих матеріалів та доводи учасників судового провадження вказують на відсутність підстав для обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
За змістом ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною 1 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Прокурор в суді довів, що існують обґрунтовані підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
За обставинами кримінального правопорушення, викладеними у клопотанні, 20 квітня 2022 року близько 18 год 20 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи у с. Підмихайлівці Івано-Франківського району Івано-Франківської області та проходячи по АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_7 , вирішив проникнути до вказаного домоволодіння та вчинити крадіжку наявного там майна.
З метою приведення до виконання свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне обернення чужого майна у свою користь, ОСОБА_4 безперешкодно потрапив на територію господарства ОСОБА_7 де переконавшись, що за його злочинними діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, а власниця будинку за місцем проживання відсутня, через незамкнені вхідні двері незаконно проник до будинку ОСОБА_7 .
Перебуваючи у приміщенні будинку, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на протиправне обернення чужого майна свою користь, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, в умовах воєнного стану, відшукав та у таємний спосіб викрав належне ОСОБА_7 майно, а саме: мобільний телефон марки «Nокіа 105», із зарядним пристроєм, вартістю 400 гривень, пляшку рафінованої соняшникової олії марки «Чесний літр», ємністю 2 л, вартістю 102 гривні, пляшку ординарного кріпленого десертного солодкого червоного вина «Кагор» , ємністю 0,75 л, вартістю 120 гривень, пачку вершкового масла марки «Добре», із вмістом жирів 72,5%, вагою 200 г, вартістю 52 гривні, батон нарізний марки «Хотінь-Хліб», вартістю 16 гривень, пляшку ягідного лікеру домашнього виробництва, ємністю 0,5 л, вартістю 40 гривень, палицю напівкопченої курячої ковбаси , вагою 355 г, вартістю 42,6 гривень, упаковку пісочного печива, вагою 440 г, вартість 25,96 гривень, всього майна на загальну суму 798,56 гривень.
Викрадений мобільний телефон та зарядний пристрій ОСОБА_4 помістив до внутрішньої кишені куртки, а продукти харчування та алкогольні напої до поліетиленового пакету, після чого із викраденим майном покинув приміщення будинку ОСОБА_7 та, отримавши реальну можливість розпорядитись викраденим майном, довів таким чином вчинення злочину до кінця.
21 квітня 2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме в тому, що він підозрюється у таємному викраденні чужого майна, поєднаному з проникненням у житло, вчиненому в умовах воєнного стану.
Причетність ОСОБА_4 до кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у вчиненні якого йому пред'явлено підозру, об'єктивно підтверджується копіями матеріалів кримінального провадження, а саме: протоколом огляду місця події від 20 квітня 2022 року, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 20 квітня 2022 року, протоколами допитів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Клопотання обґрунтовано наявністю наступних ризиків, передбачених статтею 177 КПК України: підозрюваний має змогу переховуватися від органів досудового розслідування; може незаконно впливати на свідків та інших учасників у цьому кримінальному провадженні; має можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки може знищити речові докази, не прибувати на виклики, затягувати хід досудового розслідування.
Слідчим суддею встановлено, що підозрюваний неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за корисливий злочин, відбув покарання у виді громадських робіт, арешту. Правомірної поведінки підозрюваний не дотримувався, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив, та знову обгрунтовано підозрюється у вчиненні корисливого кримінального правопорушення, поєднаного з проникненням в житло, вчиненого у період воєнного стану.
Ці обставини підтверджені даними про судимість, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 20 квітня 2022 року.
Однак, прокурором не доведено наявність ризику впливу підозрюваного на свідків та інших учасників у цьому кримінальному провадженні , а також ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки він може знищити речові докази, не прибувати на виклики, затягувати хід досудового розслідування. Посилання на вказані ризики є припущенням.
При обранні запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний перевіряти наявність підстав і мети застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, встановлювати обґрунтованість таких підстав з огляду на фактичні дані, установлені конкретні обставини кримінального провадження, враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішення питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.
Слідчим суддею оцінено в сукупності такі обставини: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його вини, характеризуючі дані.
Місцем проживання підозрюваного є будинок АДРЕСА_1 .
За вказаним місцем проживання, підозрюваний характеризується як такий, що скарг на дії якого не надходило, в громадських місцях поводить себе добре.
Такі відомості зазначені в характеристиці № 373 від 21 квітня 2022 року, виданій селищним головою виконавчого комітету Букачівської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області.
Частиною 4 ст. 194 КПК України передбачено, що в разі, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим та прокурором обґрунтування клопотання.
При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор довів обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини 1 ст. 194 КПК України, але не довів обставини, передбачені пунктом 3 частини 1 цієї статті, тому доцільно застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.
Відповідно до положень ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу з'ясовано місце проживання підозрюваного.
Запобіжний захід у виді домашнього арешту зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти існуючому ризику переховуватися від органів досудового розслідування.
На думку слідчого судді режим ізоляції підозрюваного в межах житлового приміщення має бути цілодобовим.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 194, 196 КПК Україн,
Відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, щодо ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати житло, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Запобіжний захід у виді домашнього арешту обрати строком на два місяці.
Строк дії ухвали - до 21 червня 2022 року.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту направити для виконання до відділення поліції №4 (м.Рогатин) Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області.
Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1